Skip to main content

Full text of "Російсько-український словник ділової мови"

See other formats


Російсько-український словник ділової 

мови 


М.Дорошенко, М.Станиславськии, В.Страшкевич 


1930 


Поширюється безкоштовно. Виготовлення додаткових копій вітається. 


Останнє оновлення 15.06.2010 



МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ 
ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ 
ТОМ XVI 


УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК 
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ 
ІІМ5ТІТЦТ РЕВ II КРАЇ N15С НЕ АКАОЕМІЕ йЕР \Л/І55ЕІ\І5СНАРТІ_ІСНЕІ\І 5РВАСНЕ 
М. ДОРОШЕНКО, М. СТАНИСЛАВСЬКИЙ, В. СТРАШКЕВИЧ 
СЛОВНИК ДІЛОВОЇ МОВИ 

ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ 
(ПРОЄКТ) 


ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ 
ХАРКІВ 1930 КИЇВ 


ПЕРЕДМОВА 

Під поняттям «ділова мова» треба розуміти мову ділових стосунків установ з іншими 
установами та громадянами, а також мову ділових стосунків громадян між собою. Ділова 
мова не обіймає технічної термінології і фразеології виробництв, що їх ІУНМ подає в 
фахових словниках. 

Складову частину словника ділової мови становить: 

1) Мова листування загальних відділів установ — власне канцелярська мова. 

2) Мова актів та документів, що їх укладають установи та приватні особи, а також 
судові загальні терміни, уживані в загальному відділі установ, — правнича мова. 

3) Мова комерційного листування установ та приватних осіб (крім назов краму), 

4) Термінологія (і фразеологія) рахівництва установ та індустріяльних закладів (крім 
спеціяльно-технічних термінів). 

5) Загальні назви установ та індустріяльних закладів («инспектура», «комиссариат», 
«трест», «фабрика», «завод»), а також назви комунальних закладів («баня», «цирк», 
театр», «бойня»), 

6) Назви посад у державному апараті, господарчих та громадських організаціях, 
культурно-освітніх установах, а також у конторах індустріяльних закладів: 
(«делопроизводитель», «управляющий делами», «счетовод», «табельщик»), 

7) Основні назви професій, уживані в діловодстві професійних органів, як і назви 
відповідних профспілок. 

8) Найпотрібніші назви об'єктів промислового оподаткування («ларек», «рундук», 
мастерская»), а також назви різного роду майстерень. 

9) Назви устатковання канцелярій, контор, а також номенклатура канцелярського 
приладдя («стол», «шкаф», «счетьі»), 

10) Основні загальні назви крамниць та взагалі торговельних закладів, їх відділів та 
устатковання крамниць («бакалейньїй магазин», «дровяной склад», «розничная 
продажа», «мелочная лавка», «полка», «прилавок»), 

11) Терміни наукової організації праці в діловодстві та бухгальтерії установ 
(«картотека», «хронометраж» і т. д.). 

Щодо виробень та фабрик, складових, частин трестів і комбінатів, то, хоч їх можна 
вважати за установи, проте Секція не запровадила до словникового реєстру назов їх, 
щоб не збільшувати розмір словника ділової мови матеріялом, уже поданим у словнику 
Технічної термінології (загальному) ІУНМ, 

До термінологічного реєстру словника, згідно з інструкцією на укладання словників 
ІУНМ, заведено: 

а) Суто-фахові терміни ділових стосунків: «отношение», «входящая бумага», 
«протокол», «отчет», «договор", «счет», «смета» тощо. 

б) Застосовані терміни, тобто такі слова, що хоч і входять до інших термінологічних 
галузей, але в ділових стосунках набули специфічного застосовання («уплотнение 
квартир»), 

в) Застосовані загальні слова живої мови, що набули специфічного значення в ділових 
стосунках та урядуванні установ, як от: «заключение (по делу)», «рассмотрение дела», 
«извещение». 

г) Дотичні терміни, взяті з відповідних спеціяльних ділянок знання, які проте в діловій 



мові з тим самим значенням широко застосовують. Такі є терміни економічні («капитал», 
«товар») та соціологічні («вьіборьі», «власть»), що в словнику ділової мови становлять не 
більше як 25% від усього матеріялу. 

д) Дотичні загальні слова, переважно прикметники, що набувають 
виразнотермінологічного значення й змісту у сполученні з іншими словами-термінами, 
напр.: «верньїй (об обеспечении)», «внешний (о займе)», «свободньїй (о капитале)». 

е) Такі загальні слова, що не мають спеціяльно-термінологічного значення навіть у 
сполученні з іншими словами, але вельми часто вживаються в діловій мові й стали 
притаманними діловій мові словами («открьівать», «закрьівать», «просить», «заявлять»), 

ж) Фразеологічні звороти, тобто специфічні для ділової мови сполучення слів, що 
складаються з якогось терміна й іншого слова (чи слів) і мають підмінну проти російської 
та інших мов конструкцію. 

Опрацьовуючи розділ української ділової мови, Секція уґрунтувала свою роботу на 
певних наукових підвалинах і належно зважила той визначний факт, що розвиток 
культурної мови на Україні взагалі природний і можливий тільки як розвиток органу 
взаємного порозуміння та єднання трудящих з різних ділянок праці. 

Секція дбала про те, щоб, науково перевіривши всі розв'язання, дати громадянству, в 
результаті своєї праці, проект нормативного словника, цілком придатний до ділових 
стосунків і діловодства, складений на основі суто-народньої мови і позбавлений 
специфічного — селянського, міського чи якогось місцевого (льокалізми) забарвлення.' 

Укладати систему термінології ділової мови довелося за російським реєстром. Секція 
не поставилася до цієї умови своєї праці формально. Вона піддала російський реєстр 
належній критиці, взявши на увагу між іншим і те, що російська книжна мова 
вироблялася під ідеологічно чужими нам (февдальними й буржуазними) впливами і має в 
собі поруч цінних мовних здобутків, які варті того, щоб їх найширше використовувати 
тепер і передати до дальших поколінь, також чимало перебутків з минулої історичної 
доби, цілком непотрібних у сучасних взаєминах громадян. Секція вважає, що 
визначенням і цілим висловам комплексу думок, — як напр. «пожалование», «честь имею 
представить на ваше благоусмотрение», «всепокорнейше донесение» і інш., можливе 
притаманне місце в соціологічному словнику, бо до нього належить термінологія з історії 
суспільних стосунків, а до словника сучасної ділової мови треба брати тільки такі 
терміни-перебутки з минулого, також і фразеологію, з якими пов'язані вже нові поняття, 
подаючи до них в українській частині словника рівнобіжні сучасні розв'язання (напр.: 
«жалованье — платня»; «служащий (чиновник) — урядовець»). 

Секція критично ставилася до матеріялів, на підставі яких мала ухвалювати ті чи ті 
розв’язання. За матеріял для себе Секція не брала висловів гумористичних, хоча на них і 
багата українська народня мова, також — жарґонових. З архаїзмів брала тільки 
зрозумілі, якщо не було відповідного сучасного слова і архаїзм не мав на собі відслідів 
чужої нам ідеології. 

Критично ставилася Секція і до тих новотворів, які полишила в українській мові 
переходова доба, коли на Україні настала практична потреба в українській діловій 
термінології і коли тут цілком панували ще традиції старої російської канцелярії. Тоді 
запроваджувано до української мови й механічно перекладені російські слова (типу 
«завдяки», «відносно»), і інші, утворені способом механічного звуконаслідування, нібито 
українські слова («достатньо», «необхідно», «зносини», «відношення»). Таких 
«новотворів» Секція не вважала за догідний науковий матеріял. 

До кожного слова (з російського реєстру) суто-термінологічного Секція подавала одно 
розв'язання, і тільки в окремих випадках, де виправдувала практика й авторитетні 
джерела, подавала окрім одного рекомендованого ще другий, рівний йому, термін. У 
гніздах слів дотичних Секція подавала повнішу синоніміку. 

Визнаючи, що інтернаціональним термінам взагалі належиться певне місце в 
українській мові, Секція подає в словнику також і інтернаціональні терміни, з 
відповідною транскрипцією. Тоді ж, коли в українській мові є свій влучний переклад, 
Секція додавала до інтернаціонального терміну й українське розв'язання, ніде, однако, 
не намагаючись запровадити за всяку ціну замість інтернаціонального терміну 
український. 

Щодо наголосу, то на словах з кількома можливими діялектично-паралельними 
наголосами Секція, з огляду на нерозробленість укр. ортоепії, не наважувалась 
нормативно ставити якийсь один з них, а виставляла поруч усі. 

Дотеперішні словники мало задовольняли лексичні потреби ділової мови. 

Словники: П. і П. Терпилів, В. Дубровського, Л. Савченка тощо, невеликі на розмір, 



ставили собі за завдання подати не тільки слова суто-ділові, а й слова побутові. Це, 
власне, були маленькі кишенькові словники; як лексичні довідники, вони мали багато 
пропусків і матеріял подавали здебільшого без диференціяції значень, без текстуального 
офарблення слова та без фразеології. 

Кращий словник Гладкого й Туркала, і кращий саме тому, що він намагається 
обмежити свої рямці запасом слів ділових. 

Словник чотирьох авторів Йогансена-Ткаченка вже більшого розміру (258 стор.), але в 
ньому теж є багато пропусків суто-ділових термінів і висловів. Крім того, не з усяким 
розв'язанням, поданим у цьому словнику, сучасний лексично розвинений укр. мовлянин 
може погодитись. 

Про словники великі, академічні, тут не згадуватимемо, бо вони мають зовсім інший 
цільовий налад. 

Головніші джерела, використані для російсько-українського Словника Ділової Мови 
такі: 

Барац С. — Курс коммерческой корреспонденции. С.-Петербург. 1907, стр. 653. 

Беретка С. і Матвієвський М. — Практичний правничий словник російсько-український. 
Харків, 1926, стор. 80. 

«Вестник Коммунального Хозяйства» — 1926 і 1927 р.р. 

«Вестник Финансов» НКФ СССР, 1923, №№ 80 — 100,1925, №№ 72, 83. 

«Вопросьі организации управлення», № 1. 

Гладкий М. — Наша газетна мова. Київ, 1928, стор. 174. 

Гладкий М. і Туркало К. — Російсько-український словник Ділової Мови. Київ, 1926. 

Горбачевській Н. — Словарь древняго актоваго язьїка Северо-Западнаго края и 
Царства Польскаго. Бильно, 1874, стор. 397. 

Грінченко Б. — Словарь украинского язьїка. Берлін, 1925, стор. 2178. 

Дубровскій П. П. — Полньїй русско-польский словарь. Варшава, 1912, стор. 863. 

«Жилищное Т-во» за 1927 р. 

Звіт Київського «Сорабкопу» за. 1924 - 1925 операційний рік і Жовтень-Грудень 1925 
року. 

«Инструкции НКВД по жилищньїм делам и по денационализации» за 1925 рік. 

Ізюмов О. — Російсько-український словник. Київ, 1926, стор. 655. 

Йогансен, Наконечний, Німчинов іТкаченко. — Практичний російсько-український 
словник. ДВУ, 1926, Дніпропетровське, стор. 258. 

Классификация профессий. — Изд. НКТ. Москва, 1925, стор. 137. 

Листування Київського Окркомгоспу (листи, договори, кошториси, інструкції тощо) за 
1924 - 1925 р.р. 

"Метод научной организации деловодства". 

Нефедов. — Канцелярское дело. 

Ніковський А. — Словник українсько-російський. Київ, 1927. стор. 864. 

Німецько-український словник. Зладили В. Кміцекевич і Спілка. Чернівці, 1923. 
Накладом «Української Накладні». 

Обзор деятельности Киевского Губкоммунотдела за 1922 г. (стор. 203) и 1923 г. (стор. 
153). 

Орловський В. та Шелудько І. — Російсько-український словник банкового діловодства. 
Видання Промбанку. Київ, 1925. 

Підмогильний В., Плужник Є. — Фразеологія Ділової Мови. Київ,1926, стор. 293. 

Росігесгпік сіо Когевропсіесуі Киріескіеі \л/ ріесіи іегукасИ: роїзкіт, гозуівкіт, піетіескіт, 
(гапсивкіт і апдіеівкіт. ОргасомаІІ: \Л/ІасІу5Іа\л/ Косеп1-2іеІіп'вкі і \Л/ІасІу5Іа\л/ Кіегвї. \Л/агвга\л/а 
- 1902. Стор. 818. 

Російсько-український медичний словник. Київ, Губ. Від. Охор. Нар. Здор. під ред. М. 
Галина. Київ, 1920, стор. 144. 

Російсько-український словник «Правничої Мови» Київ, 1926. 

Сабалдир Г. — Практичний російсько-український словник. Київ, 1926, стор. 436. 

Сакс И. Т. — Русско-Немецко-Англо-Французский словарь вьіражений и оборотов, 
свойственньїх торговой корреспонденции. Москва, 1922, стор. 541. 

Словник Цукротресту. — Опрацював Шемет. (Рукопис у картках). 

Станиславський М. — Російсько-українська ділова та газетна фразеологія. (Рукопис), 
стор. 365. 

Українська Академія Наук. — Російсько-Український словник, т. І (А - Ж). Київ, 1924, 
стор. 290. 

Українська Академія Наук. — Рос.-укр. словник, т. III (О - П), вип. 1-й. Київ, 1927, стор. 
336. 



Уманець М. і Спілка А. — Словарь російсько-український. Берлін, 1925, стор. 1149. 

Устинов И. — Новьій орфографический справочник. Москва, 1915, стор. 206. 

Фінансовий Бюлетень». НКФ УСРР, за 1925 р. № 4; за 1926 р. №№ 9, 91; за 1927 р. № 16. 

«Червоне Право» 1928 р. ч.ч. 5, 6 і 20. 

Яворницький Д. І. — Словник української мови, т. 1. А - К. Катеринослав. 1920, стор. 
411. 

Роботу вкладання словника виконала нарочито утворена 28 лютого 1926 р. при 
Соціяльно-Економічному Відділі Інституту Української Наукової Мови Секція Ділової Мови. 

В Секції, з самого початку, як вона існувала, працювали: Дорошенко М.Ю. — 
упорядник словника, учасник редакційної трійки (заступник голови Секції), Загродський 
А.О., Колоніус Д.М. (секретар Секції з 28/11 — 1926 р. по 15/ХІ — 1926 р.), Кривоший І.А., 
Любинський М.М. — голова Секції з 28/11 — 1926 р. по 15/ХІ — 1926 р.), Станиславский 
М.О. (секретар Секції з 15/ХІ — 1926 р. і учасник редакційної трійки) та Страшкевич В.М. 
(голова Секції з 15/ХІ — 1926 р. і голова редакційної трійки). 

За науково-технічних співробітників у Секції працювали: Дложевська М. В. (увесь час з 
липня м-ця 1926 р.), Барзилович Г.Г. (з квітня по липень м-ць 1928 р.); періодично 
працювали над виписуванням карток, як науково-технічні співробітники, Оболонський О., 
Савченко П. та Шаравська Н. 

Для завважень до реєстру словника та проектів термінології були запрошені і 
працювали такі співробітники Київських установ: Криницька Н.М., що подала 170 
завважень, Леонкевич Ф.П., що подав 371 завваження та Ліщенко І.П., що подав 250 
завважень. 

Філологічну редакцію цілого словника провадив штатний філолог Соціяльно- 
Економічного Відділу Борецький П.Й. 

Наголоси в словнику виставив М.О. Станиславський. 

Під час своєї редакційної роботи Секція вдавалася в сумнівних випадках по 
авторитетну пораду до проф. Є.К. Тимченка, що переглянув щось із 230 сумнівних 
термінів і дав свої завваження. 

За весь час своєї праці коло словника Секція відбула 307 засідань; з них засідань 
.пленуму Секції 46, засідань президії Секції 15, засідань редакційної трійки 216 та 
спеціяльних засідань на погодження термінів із іншими секціями ЗО. 

Київ, р. 1928. Редакційна трійка. 


ПОЯСНЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИМ СКОРОЧЕННЯМ. 

Г — Грінченко (Словник), 
ж. р. — женский род. 
м. р. — мужской род. 

Н — Неологизм. 

прил. — имя прилагательное. 

СЖМ — Словнич Живої Мови. 

секц. — Секция (Секція Діл. Мови застосовує в даному значенні подане укр. слово), 
сов. — совершенньїй вид. 
сущ. — имя существительное. 

Примітка. При поясненнях, подаваних у дужках при рос. прикметниках, що мають у 
діловій мові тільки одно значення, скрізь опущено слово «напр»: «Армейский (о части)» 
треба читати: «напр., о части». 



Російсько-український словник ділової мови 


Абзац - уступ (-пу), абзац (-цу). 

Абонемент - абонемент (-ту); (предварит. уплата денвг) - передплата, абонемент (-ту). 
Абонементний (о системе ) - абонементний, абонементовий, передплатний. 

Абонент - абонент (-та); ( предварит. уплачивающий деньги) - передплатник (-ка); а. 

действующий - чйнний абонент. 

Абонентский (о книжке) - абонентський. 

Абонировать что, -ться на что - абонувати що, сов. - заабонувати що; ( предвар. 

уплачивая деньги) - передплачувати, сов. - передплатити. 

Аваль - аваль (-лю), порука на векселі, співпїдпис (-су). 

Аванс - аванс (-су); а. по жспортньїм операциям - аванс на експортні операції; а. целевой 
- цільовий аванс; в виде -са - авансом, як аванс. 

Авансер - авансник (-ка), авансер (-ра); ( взявший аванс в счет зарплати ) - забірняк (-ка) 

(Г). 

Авансировать - авансувати, давати аванс. 

Авантюрист, -тка - авантурник (-ка), авантурниця, пройдисвіт (-та), пройдисвітка. 

Авария - аварія; а. частинная - часткова аварія,- потерпеть -рию (о лице) - зазнати 
аварії; (о судне) - статися аварії (судна). 

Август - серпень (-пня). 

Авиатор - авіятор (-ра), літун (-на). 

Авиация - авіяція. 

Авизо - авізо; ( уведомление) - повідомлення. 

Автобиография - саможиттєпис (-су), автобіографія. 

Автограф - власнопис (-су), власноручне письмо, автограф (-фу). 

Автомат - автомат (-та). 

Автомобиль - автомобіль (-ля). 

Автономия - автономія. 

Автор - автор (-ра); (о женщине) - авторка,- на правах -ра - (під) авторським правом. 
Авторитет - авторитет (-ту), повага; доверяться чьему-либо -ту - звірятися (вірити) на чий 
авторитет (чию повагу); иметь -тет, пользоваться -том - мати авторитет, бути в повазі; 
ссилаться на чей -тет - здаватися (по-кликатися) на чий авторитет (чию повагу). 
Авторитетность - авторитетність (-ности), поважність (-ности). 

Авторский (о праве) - авторський. 

Агент - аґент (-та); а. наружний - зокїльний аґент. 

Агентство - аґентство. 

Агентура - аґентура,- ( занятие) - аґентування,- заниматься -рой - аґентувати. 

Агитировать - агітувати. 

Агроном - аґроном (-ма). 

Адвокат - адвокат (-та); ( судовий ) - оборонець (-нця); а. подпольний - потайний 
(позакутній) дорадник; бить -том - адвокатувати. 

Адвокатура - адвокатура. 

Административньїй (о распоряжении) - адміністративний. 

Администрационньїй (об отделе) - адміністрацїйний. 

Администратор - адміністратор (-ра). 

Администрация - адміністрація. 

Администрировать - адмініструвати. 

Адрес - 1) адреса; а. сопроводительний - супровідна адреса,- по -су (доставить) - на 
адресу; по нескольким -сам - на кілька адрес,- сообщить адрес - подати адресу; 2) 

( приветственное письмо) - вітальний лист, адреса; а. поздравительний - вітальна 
адреса; 3) а.-календарь - адресник-календар (роб. п. - адресника-календаря). 

Адресант, адресующий - адресант (-нта), що адресує, адресївник (-ка). 

Адресат - адресат (-та); за ненахождением адресата (возвратить) - що не (з)найдено, не 
знайшовши, бо не знайшли адресата. 

Адресний (о книге) - адресовий. 

Адресовать - 1) адресувати, сов. - заадресувати; письмо не может бить адресовано в... - 
листа не можна адресувати на...; 2) (направлять кого куда) - посилати, послати. 
Адресоваться - 1) адресуватися, сов. - заадресуватися; 2) ( обращаться к кому) - 
удаватися, удатися (до кого). 

Ажио - ажіо. 

Ажиотаж - ажіотаж (-жу). 

Академик - академік (-ка). 


1 



Російсько-український словник ділової мови 


Аккордньїй (о системе ) - акордовий, акордний. 

Аккредитив - акредитив (-ву). 

Аккредитивньїй (о листе, операции) - акредитивний, вірчий. 

Аккредитировать, аккредитовать, -ся - акредитувати, сов. - заакредитувати, 
уповажнювати, сов. - уповажнити, -ся, уповноважувати, уповноважити. 

Аккуратность - акуратність (-ности); (опрятность) - охайність (-ности), чепурність (- 
ности); ( исполнительность) - ретельність (-ности). 

Аккуратно - акуратно; ( опрятно ) - охайно, чепурно. 

Акт - 1) ( деяние ) - чин (-ну), акт (-ту), дія; 2) ( документ ) - акт (-ту), лист (-та); а. 
бракоразводний - розлучний лист, акт на розлуку,- а. домашний - домашній акт,- а. 
досмотровьш - оглядовий акт, акт на огляд,- а. займа - акт на позику,- а. закладе - акт на 
заставу; а. закрепительний - акт на закріплення, закріпний акт,- а. запродажний - акт на 
запродаж,- а. о смерти - акт про смерть,- а. обвинительний - акт винувачення, акт вини,- 
а. передаточний - відступний акт,- акти состояния - акти про стан; акти стану; а. 
укрепительний - акт на утвердження, утвердний акт (Н); (акт. укрепл. в собствен.) - акт 
на увласнення ( Н ), увласний акт,- совершать акт - укладати, укласти акт(а); 3) 

( празднования ) - акт святкування; 4) ( театральний ) - дія, справа. 

Актер, актриса - актор (-ра), акторка. 

Актив - актив (-ву). 

Активность - активність (-ности), діяльність (-ности). 

Активний - активний; (о лице ) - діяльний, активний. 

Актуальний (о вопросе) - актуальний. 

Акушер, -ка - акушер (-ра), акушерка. 

Акушерство - акушерство; ( занятие ) - акушерування; заниматься -вом - акушерувати. 

Акцепт - акцепт (-ту). 

Акцептация - акцептація; приймання, прийняття векселя (до платежу); представлять к 
-ции - подавати, подати на акцептацію. 

Акцептовать ( вексель ) - акцептувати. 

Акциз - акциз (-зу); взимать с чего-либо акциз - брати з чого акциз,- облагать что-либо 
-зом - накладати на що акциз. 

Акцизний ( сущ .) - акцизник (-ка); (прил.) акцизний. 

Акционер - акціонер (-ра), акційник (-ка). 

Акционерний (об обществе, банке ) - акційний. 

Акция - акція,- а. погашенная - сплачена акція,- понижение акций - дешевшання акцій. 

Алиментщик - аліментник (-ка). 

Алиментн - аліменти (-тів). 

Алфавит - абетка, альфабет (-ту); по -ту - за абеткою,- список по -ту - абеткований список. 

Алфавитний (о порядке ) - абетковий, альфабетний, за абеткою (уложений). 

Амбулатория - амбуляторія. 

Амбулаторний (о лечении ) - амбулятбрний. 

Аммортизационний (о капитале ) - амортизаційний. 

Аммортизация - амортизація; ( документа , долга) - уневаження. 

Амнистировать - амнестувати. 

Амнистия - амнестія,- даровать -тию - амнестувати. 

Амуниция - амуніція. 

Анализ - аналізи, розслід (-ду). 

Анализировать - аналізувати. 

Аналогический, аналогичний с чем (о фактах, предложениях) - аналогічний, подібний, 
схожий до чого. 

Аналогия - аналогія, подібність (-ности) до чого,- по -гии с чем (заключать) - з аналогії до 
чого, на яку подобу, аналогічно (подібно) до чого. 

Анархия - 1) ( безвластие ) - анархія, безуряддя; 2) ( беспорядок ) - безладдя, безлад (-ду). 

Анатомический (о театре) - анатомічний. 

Ангажемент - анґажемент (-ту), запросини (-син). 

Ангажировать - анґажувати, сов. - заанґажувати, запрошувати, сов. - запросити. 

Анкета - анкета, опитний лист (Секц.),- заполнять -ту - відповідати, відповісти на анкету,- 
по -те значишся - в анкеті записано; по -те определить - визначити на підставі анкети. 

Анкетировать - анкетувати, опитувати анкетою. 

Анкетний (о листе) - анкетовий, опитний (Секц.). 

Аннуитетннй (о долге) - ануїтетний. 


2 



Російсько-український словник ділової мови 


Аннулировать - анулювати, сов. - занулювати; касувати; сов. - скасувати. 

Аннуляция - ануляція, скасування. 

Аноним - анонім (-му). 

Анонимность - анонімність (-ности). 

Анонимньїй (о письме, обществе ) - анонімний, безіменний. 

Анонс - анонс (-су), передвістка (Я). 

Анонсировать - анонсувати, наперед оповіщати. 

Антагонизм - антагонізм (-му), противенство. 

Антикварий - антиквар (-ра). 

Антракт - антракт (-ту), перерва. 

Антрепренер - антрепренер (-ра). 

Апеллировать - апелювати, удаватися, удатися до кого; ( юрид .) - апелювати, 
оскаржувати, оскаржити. 

Апелляция - апеляція, оскарження ( Секц .),- по -ции (определить) - на апеляцію; 
подавать -цию - подавати, подати, вносити, внести апеляцію; подавати, подати на 
пересуд (Секц.). 

Аплодировать - плескати (в долоні). 

Аплодисментьі - оплески (-ів), аплодисменти (-ів). 

Аппарат - апарат (-ту); ( техн .) - апарат, прилад (-ду); а. административний - 
адміністративний апарат,- а. взискательний - апарат (-ту) на стягання, апарат, щоб 
стягати; а. заготовительний - заголовний апарат,- а. закупочний - закупний апарат, 
апарат, щоб закуповувати, закупити,- а. налоговой, податной - податковий апарат,- а. 
распространительний - апарат (на) поширення, поширювати; а. регулирующий - 
правильний (Я), реґулятивний, реґуляційний апарат. 

Аппаратная (комната) - апаратня. 

Аппаратчик - апаратник (-ка). 

Апрель - квітень (-тня). 

Апробация - апробація, ухвала. 

Апробировать - апробувати, ухвалювати, сов. - ухвалити. 

Аптека - аптека. 

Арбитраж - арбітраж (-жу). 

Аргумент - арґумент (-ту), довід (-воду); приводить -тьі - подавати, подати арґументи. 

Аргументация - арґументація. 

Аргументировать - арґументувати. 

Аренда - оренда; (крупная земельная) посесія; берущий в -ду - орендар (-ря); брать, 
взять в -ду - брати, взяти в (на) оренду,- держать в -де - орендувати, мати в (на) оренді,- 
отдавать, сдавать в -ду - віддавати, віддати в (на) оренду,- сдающий в -ду - винаймач (-ча 
)• 

Арендатор, -ша - орендар (-ря), орендарка; (круп, земельн.) - посесор (-ра), посесорка. 

Арендаторский (об обязанностях, правах) - орендарський, посесорський. 

Арендаторство - орендарство; (крупноземельное) - посесорство. 

Арендаторствовать - орендарювати. 

Арендньїй (о плате) - орендний, посесійний. 

Арендование - 1) оренда; (крупная земельная) - посесія,- а. исполу - оренда з половини; 2) 
(арендаторство) - орендарство; (крупн. земельн.) - посесорство. 

Арендовать - 1) орендувати, брати (наймати) у кого в оренду (посесію); 2) орендувати, 
держати в (на) оренді (посесії). 

Арест - арешт (-ту), ув'язнення, в'язнення,- а. домашний - домашній арешт, арешт удома,- 
взять, посадить под арест - заарештувати, узяти під арешт, до арешту, ув'язнити кого; 
наложить арест - накласти арешт,- подвергаться -ту - підпадати арештові; снятие 
ареста с имущества - звільнення майна -під заборони, скасування заборони на майно. 

Арестант - арештант (-та), в'язень (-зня). 

Арестантская (комната) - арештантська, холодна (-ної). 

Арестньїй (о сроке) - арештний, в'язничний. 

Арестовьівать, -товать - арештовувати, арештувати, заарештовувати, заарештувати, 
брати, забирати, забрати (взяти) під арешт (до арешту); а. имущество - накладати, 
накласти заборону на майно. 

Арка - лук (-ка), арка; а. триумфальная - тріюмфальний лук, тріюмфальні ворота. 

Арматура - арматура, риштунок (-нку). 

Армеец - армієць (-ійця). 


З 



Російсько-український словник ділової мови 


Армейский (о части) - армійський, військовий. 

Армия - армія, військо; в ар мию уй ти - до армії піти. 

Арсенал (-ла, -лу) - арсенал (-лу), збройниця. 

Арсеналец - арсеналець (-льця), арсенальник (-ка). 

Артель - артіль; артелью - артіллю. 

Артельньїй (о товариществе ) - артільний. 

Артельщик, -щица - артільник (-ка), артільниця. 

Артельщина - артільщина, артілля. 

Артельщичий (о принадлежности) - артільницький. 

Артиллерист - гарматник (-ка), гармаш (-ша), артилерист (-та). 

Артиллерия - 1) артилерія, гарматне військо; 2) гармати, артилерія. 

Артист, -ка (театр.) - артист (-та), артистка; народний а-т республики - народний артист 
республіки. 

Архив - архів (-ву). 

Архивариус - архівар (-ра). 

Архивньїй (о документе) - архівний. 

Архитектор - архітектор (-ра), архітект (-та). 

Архитекторский (о надзоре) - архітекторський. 

Архитектура - архітектура; (стиль) - архітектура, будівельний стиль. 

Аршин - аршин (-на). 

Аршинньїй (о размере) - аршиновий, з аршин. 

Аспирант - аспірант (-та). 

Аспирантура - аспірантура. 

Ассигнационньїй (о банке) - асигнаційний. 

Ассигнация - асиґнаця. 

Ассигнование - 1) асигнування; 2) (действие) - асигнування, призначення, приділення 
грошей. 

Ассигновка (документ) - асиґната; (действие) - асигнування; по -ке (полупать) - на 
асиґнату (на підставі асиґнати). 

Ассигновочньїй - асиґновний; (относящийся к ассигновке) - асиґнатний, асиґнатовий. 
Ассигновьівать - асиґновувати, асигнувати, призначати, призначити (приділяти, 
приділити) гроші. 

Ассигновщик - асиґновник (-ка), асиґнувач (-ча). 

Ассистент, -ка - асистент (-та), асистентка. 

Ассортимент - асортимент (-ту), добір (-бору). 

Атмосфера (среди) - оточення, атмосфера; а. деловая - ділове оточення, ділова 
атмосфера. 

Аттестат - атестат (-ту); а. зрелости - матура. 

Аттестация - атестація; (действ.) - атестування. 

Аттестовать кого, что - атестувати кого, що. 

Аудиенция - авдієнція; дать кому -цию - прийняти кого на авдієнцію. 

Аудитория - авдиторія. 

Аукцион - торги (-ів), ліцитація (гал.), авкція (Н); продавать с -на - продавати з торгів, 
ліцитувати. 

Аукционньїй (о продаже) - авкційний, ліцитаційний. 

Афера - афера. 

Аферист, -ка - аферист (-та), аферистка. 

Афиша - афіша; расклейщик афииі - афішник (-ка ). 

Аффект - афект (-ту), нестяма; в состоянии -та - в афекті,в нестямі, в стані афекту. 
Азронавигация - повітроплавба. 

Багаж - баґаж (-жу); (дорожние. вещи) - пакунки (-ків), баґаж (-жу); б. ручной - ручний 
баґаж, ручні пакунки,- отправка -жа - виправа баґажу,- сдача -жа - здавання баґажу,- 
хранение -жа - переховування (зберігання) баґажу. 

Багажньїй - 1) (о квитанции) - баґажний, пакункбвий; 2) (о служащем) - баґажний (-ного 
)• 

База - база; (е переносном смисле) - база, ґрунт (-ту); б. материальная - матеріяльна 
база; б. центральная - центральна база; б. жономическая - економічний ґрунт, 
економічна база. 

Базар - базар (-ру), торг (-гу). 

Базарньїй (о цене) - базарний. 


4 



Російсько-український словник ділової мови 


Базироваться - базуватися, ґрунтуватися на чому, спиратися на що. 

Базис - (в переносном смисле ) - база, ґрунт (-ту), база. 

Базисньїй (о складе) - базовий. 

Бакалейньїй (о торговле) - бакалійний. 

Бакалейщик, бакалейник, -щица - бакалійник (-ка), бакалійниця. 

Бакалея - бакалія. 

Бактериологический (об исследовании ) - бактеріологічний. 

Баланс - баланс (-су); б. вступительний, входящий - балянс початковий, вступний; б. 
генеральньш - загальний (генеральний) балянс; б. заключительний исходящий - 
кінцевий балянс; б. книжний - книжний балянс; б. начальний - початковий балянс; б. 
окончательний - кінцевий балянс; б. пассивний - пасивний балянс; б. поверочний - 
перевірний балянс; б. предварительний - попередній балянс,- б. сводний - зведений 
балянс; в предидущем -се - у переднішому балянсі; по -су значится - на балянсі є; по -су 
принять - за балянсом прийняти; подводить 6-е - збалянсовувати, збалянсувати, 
підбивати, підбити балянс. 

Балансировать ( ечет ) - балянсувати, сов. - збалянсувати. 

Балансоведение - балянсознавство. 

Балансовий - балянсовий. 

Балл - 1) значка, бал (-лу); 2) {при голосовании) - голос (-су). 

Балласт - баляст (-ту); {лиитее) - зайвина. 

Баллотировать кого - бальотувати кого, голосувати (кульками) на кого. 
Баллотироваться - бальотуватися, голосуватися (кульками). 

Баллотировка - бальотування, голосування (кульками). 

Бандероль - бандероля, переписка на що,- оклейка -ми чего - наліплювання бандеролів на 
що. 

Бандерольний (об отправлении ) - бандерольний, під перепаскою. 

Банк - банк (-ку), банок (-нку); б. государственний - державний банк,- б. учетно-ссудний - 
дискбнто-позичкбвий банк,- банк открьіт (от 10 до 4 часов) - банк відчинений; в банк 
(вкладивать деньги) - до банку. 

Банкет - бенкет (-ту), учта. 

Банкир - банкір (-ра). 

Банкирский (о доме) - банкірський. 

Банкнот - банкнота, банківка. 

Банковий (о билете) - банковий. 

Банкротиться, обанкротиться - банкрутувати, збанкрутувати. 

Банкротство - банкрутство. 

Банщик, -ца - лазник, лазенник, мийник (-ка) (Я), мийниця ( Секц .). 

Баня - лазня, мийня (Я). 

Барак - барак (-ку). 

Бараночник, -ница - бублейник (-ка), бублейниця. 

Барьші - бариш (-шу), зиск (-ку); бить в -ше - мати зиск,- получить б-иі - мати бариш, 
убаришувати. 

Баришник, -ница - баришник (-ка), баришниця, баришівник (-ка); ( лошадьми ) - ліверант 
(-та); ( волами) - воловик (-ка). 

Барьішничать - баришувати чим. 

Барьішничество - баришування, баришництво. 

Бастовать, забастовать - страйкувати, сов. - застрайкувати. 

Бастующий - страйкар (-ря). 

Батальон - батальйон (-ну). 

Батальонньїй (о командире) - батальйонний, батальйоновий. 

Батрак, -чка - наймит (-та), наймичка; б.-подросток - наймитча. 

Батрацкий (о положений) - наймитський. 

Батраческий (о жаловании) - наймитівський. 

Батрачество - 1) ( занятие ) - найми (-мів); 2) (в собират. смисле) - наймити. 

Батрачить - наймитувати, бути в наймах, по наймах ходити. 

Бдительньїй (о надзоре) - невсипущий, пильний. 

Бета - бігові (пере)гони (-нів). 

Беглец, беглянка - утікач (-ча), утікачка; сделаться -цом - піти в утікачі. 

Бегльїй - 1) ( сущ.) - утікач (-ча), збіглець (-ця); 2) ( прилаг.) збіглий, утеклий; 
{поверхностний, об осмотре) - побіжний; {бистрий, о чтении) - швидкий. 


5 



Російсько-український словник ділової мови 


Бегство - утеча; обратиться в -во - кинутися навтьоки. 

Бедность - бідність (-ности), нестатки (-ків); ( нищета ) - злидні (-нів); впасть в -сть - 
збідніти; жить в -сти - злиденно жити, в нестатках жити. 

Бедняк - бідняк (-ка), незаможник (-ка). 

Беженец, -нка - утікавець (-ча), утікавиця; ( военно-вьіселенньш ) - виселенець (-нця), 
виселенка. 

Беженский (об имуществе ) - утікацький, збіглецький, виселенецький. 

Безакцизньїй (о продаже) - безакцизний. 

Безапелляционньїй (о решении) - безапеляційний. 

Безбилетньїй (о пассажире ) - безбілетний, без квитка; все -ньіе - всі, що без квитка (без 
білета), всі безбілетні. 

Безбрачие - безшлюб'я. 

Безбрачньїй (о мужчине) - безшлюбний, безженний, (о женщине ) - безшлюбна, 
безмужня. 

Безвестно - без вісти, безвісно, не знати де, невідомо де,- -но отсутствующий - що 
невідомо, де є (перебуває), безвісний. 

Безвестньїй (о безвестно отсутствующем) - безвісний. 

Безвинность - безневинність (-ности), неповинність (-ности), безвинність (-ности). 

Безвинньїй (о пострадавшем без виньО - безневинний, без вини, неповинний. 

Безвластие - 1) (без власти ) - безвладдя, безвлада,- 2) (без правительства) - безуряддя. 

Безвозбранно - безборонно, вільно. 

Безвозбранньїй - незаборонений, вільний. 

Безвозвратньїй (о ссу де) - безповоротний. 

Безвозмездньїй (об исполнении) - беззаплатний, без відплати. 

Безвьігодность - безвигідність (-ности); ( бесприбьільность) - незискбвність (-ности). 

Безвьіходность (положения) - безпорадність (-ности). 

Безвьіходньїй (о положений) - безпорадний, скрутний. 

Безграмотний - 1) ( неграмотний ) неграмотний; (в технике чтения и письме) - 
неписьменний; 2) ( невежественний ) - безграмотний. 

Бездействие, бездейственность - недіяння, нечинність (-ности); находиться в -вии (о 
предметах) - дармувати, не вживатися; (о лицах) - не працювати, нічого не робити; 

( техн .) - не чинити, не працювати, не діяти. 

Бездействовать - не працювати, не діяти; (о лицах) - нічого не робити, бути нечинним, 
недійовим; завод -вует - вирббня стоїть, вакує; комиссия -вует - комісія нічого не робить,- 
машина -вует - машина гуляє,- рабочая сила -вует - робоча сила гуляє. 

Безденежно - без грошей. 

Безденежньїй (о долге) - безгрошевий; (о векселе) - безгрошевий, безвалютний. 

Безденежье - безгрошів'я. 

Бездетность - бездітність (-ности); в случае -сти - як нема дітей. 

Бездефицитность - бездефіцитність (-ности). 

Бездеятельность - недіяльність (-ности). 

Бездеятельньїй - недіяльний. 

Бездоимньїй, бездоимочньїй (о плательщике) - без недоплат, безнедбплатний, 
беззалеглий. 

Бездоказательньїй (об утверждении) - бездовідний, без доводів. 

Бездолжностньїй - без посади, безпосадний. 

Бездоходность - недобутність (-ности), недобутковість (-вости); ( неприбильность) - 
незискбвність (-ности). 

Бездоходньїй (об имуществе, предприятии) - недобутний; ( неприбьільньш ) - 
незискбвний. 

Беззаконне - беззаконня, беззакбнство, безсуддя. 

Беззаконничать - беззакбнствувати, беззакбнувати, ламати закон. 

Беззаконность - 1) неправність (-ности), незаконність (-ности); 2) ( беззаконие ) - 
безправство, беззаконня, беззакбнство, безсуддя. 

Беззаконньїй ( противозаконньш) - беззаконний, неправний. 

Беззаработньїй - без зарібку, беззарібний (-ного). 

Беззащитньїй - беззахисний, безоборонний, без оборони,- бить -ньім - не мати оборони 
(захисту). 

Безземелье - безземелля. 

Безземельньїй (о крестьянине) - безземельний. 


6 



Російсько-український словник ділової мови 


Безлошадньїй (о крестьянине ) - безкінний, без коня. 

Безнадежньїй (о долге ) - безнадійний, пропащий. 

Безнадзорность - бездоглядність (-ности). 

Безнаказанньїй (о поступке) - безкарний; оставаться -ньім - залишатися непокараним. 
Безначальственньїй - безурядний, без влади. 

Безнедоимочньїй (о плательщике) - без недоплат, безнедоплатний, беззалеглий. 
Безоборотньїй - 1) (о векселе , надписи) - беззворотний; 2) (о неимеющем обращения 
капитале) - безоборотний, що не має обороту. 

Безоговорочно - 1) (без оговорки) - без застереження; 2) (не возражая) - без 
заперечення; -но исполнить - зробити без заперечення (не заперечуючи). 
Безоговорочньїй - без застереження, незастережений. 

Безопасность - безпека, безпечність (-ности); б. личная - безпечність для особи. 
Безослабньїй (о надзоре ) - пильний, неослабний. 

Безосновательньїй (о реиіении ) - безпідставний, без підстави. 

Безостановочно - невпинно, безупинно, не спиняючись. 

Безответственность - невідповідальність (-ности). 

Безответственньїй - невідповідальний, без відповідальности. 

Безотговорочно - без відмови, не відмовляючись, невідмовно. 

Безотдаточньїй (о пособии) - безповоротний, без віддачі. 

Безотказно - безвідмови, не відмовляючись. 

Безотказньїй (о ходатайстве) - безвідмовний, невідмовний. 

Безотлагательно - негайно, не відкладаючи. 

Безотлагательность, безотложность - негайність (-ности), невідкладність (-ности), 
пильність (-ности). 

Безотлагательньїй (о деле) - негайний, невідкладний, пильний. 

Безотлучно - не відгоджаючись, невідгодно, не відходячи. 

Безотлучньїй (о пребьівании ) - невідгодний, невідхідний, невідступний. 

Безотменно - невідмінно, конче. 

Безотменньїй - невідмінний, нескасбвний (Я). 

Безотносительно - без уваги на що, не застосовуючи до чого, неспоглядно (Я). 
Безотносительность - незастосованість (-ности), незастосований (-ности) (Я). 
Безотносительньїй - незастосований до чого, неспоглядний (Я). 

Безотчетность - 1) (в деле) - беззвітність (-ности); 2) ( безсознательность ) - несвідомість 
(-мости). 

Безотчетньїй - 1) (о суммах) беззвітний; (не обязанньш отчитьіваться) - 
невідповідальний; 2) ( бессознательньїй , о поступке) - несвідомий. 

Безочередньїй (о получении) - без черги, нечерговий. 

Безошибочность - непомилечність (-ности), непомильність (-ности). 

Безошибочньїй (о счете) - без помилки, непомилечний, непомильний. 

Безработица - безробіття. 

Безработньїй ( сущ .) - безробітний (-ного). 

Безраздельньїй (о пользовании) - неподільний. 

Безрасчетньїй (о предприятии) - без розрахунку, нерозрахунковий. 

Безрезультатний - без наслідків, безрезультатний, даремний, марний. 

Безубьіточность - безутратність (-ности). 

Безубьіточньїй (о предприятии) - безутратний. 

Безукоризненньїй (о работе) - бездоганний, без вади; совериіенно -ньій - цілком 
бездоганний, без найменшої вади. 

Безупречность - бездоганність (-ности). 

Безупречньїй (о поведений) - бездоганний, без догани. 

Безурочньїй (о работе , оплате) - ненормований, ненормовий. 

Безусловньїй (о праве) - безумовний; ( бесспорньїй) - безперечний. 

Безуспешность - безуспішність (-ности), марність (-ности). 

Безуспешньїй (о ходатайстве) - без успіху, безуспішний, марний. 

Безустанний (о труде) - невтомний. 

Безучастие ( безразличное отноиіение) - байдужість (-жости). 

Безисходний (о положений) - безпорадний. 

Беловик ( беловая) - чистовий (-вого), чистова (-вої). 

Бенефис - бенефіс (-су). 

Бенефициант, -ка - бенефіціянт (-та), бенефіціянтка. 


7 



Російсько-український словник ділової мови 


Бережливость - ощадливість (-вости), ощадність (-ности). 

Беременная (сущ.) - вагітна (-ної); -ной бьіть - важкою ходити, бути у вазі; сделаться 
-ной - завагітніти. 

Беременность - вагітність (-ности). 

Беречь - 1) берегти, глядіти, пильнувати чого; 2) ( жономить ) - щадити, заощаджувати, 
ховати що. 

Берковец - берковець (-вця). 

Бесконтрольность - безконтрольність (-ности). 

Бескорьістность, бескорьістие - некорисливість (-вости). 

Бескорьістньїй - некорисливий. 

Беспартийность - безпартійність (-ности). 

Беспартийньїй - безпартійний. 

Беспаспортньїй - безпашпортний, без пашпорта. 

Беспатентньїй (о торговле) - безпатентний, без патенту. 

Бесперебойно - без перерв, без перешкод. 

Беспеременно - без переміни, безперемінно. 

Беспечатньїй - без печатки, безпечатний. 

Бесплатно - безплатно, без плати. 

Бесплатность - безплатність (-ности). 

Бесплатньїй (о билете) - безплатний, нештатний. 

Бесплодность - 1) неплідність (-ности); ( земли ) - неродючість (-чости); 2) 

( безрезультатность ) - марність (-ности), даремність (-ности). 

Бесповоротньїй (о ссудв) - безповоротний. 

Беспокоить, побеспокоить - турбувати, потурбувати. 

Бесполезньїй (о вещи) - некорисний, непожиточний; ( ненужньїй , о человеке) - 
непотрібний; (о работе ) - непотрібний, марний. 

Беспорядок - 1) безлад (-ду), безладдя, нелад (-ду), непорядок (-дку); бросить (дела) в -ке 
- облишити (справи) невпорядкованими, не впорядкувавши, у безладді; 2) ( беспорядки в 
страме ) - розрухи (-хів), заколоти. 

Беспорядочньїй (о ведений дела) - безладний, без ладу. 

Беспошлинно - без мита, безоплатно. 

Беспошлинньїй - вільний від оплати, безоплатний; (о заграничном товаре) - вільний від 
мита, безмитний. 

Бесправие - безправ'я, безправство. 

Бесправньїй (о положений) - безправний. 

Беспрекословно - не перечачи, безпереч. 

Беспрепятственньїй (о доступе) - без перешкоди, вільний. 

Беспрерьівно - невпинно, безперестанно, без перестанку. 

Бесприбьільность - незисков(н)ість (-в(н)ости). 

Бесприбьільньїй (об имуществе) - незисков(н)ий. 

Беспризорность - безпритульність (-ности); ( безнадзорность ) - бездоглядність (-ности). 
Беспризорньїй (о ребенке) - безпритульний; ( безнадзорньш ) - бездоглядний. 
Беспристрастньїй (о суде) - безсторонній. 

Беспричастньїй - непричетний. 

Беспроволочно - негайно. 

Беспроволочньїй (о телеграфе) - бездротовий. 

Беспроигрьішньїй (о лотереє) - непрогравний, без прогри. 

Беспроцентньїй (о ссуде) - безвідсотковий, безпроцентний. 

Бессемейньїй - безродинний, без сім'ї, без родини. 

Бессистемность - 1) ( отсутствие системні) - безсистемність (-ности), безполадність (- 
ности) (Я); 2) ( отсутствие порядка) - безладність (-ности). 

Бессистемньїй - безсистемний, без системи, безполадний (Я), без поладу (Секц.). 
Бесследно - безслідно, без сліду. 

Бессменно - незмінно, не зміняючись. 

Бессметньїй - 1) безкошторисний; 2) ( бессчетньш ) - незліченний, незчисленний. 
Бессодержательньїй (о докладе) - без змісту, незмістовний. 

Бесспорно - безперечно, безсуперечно. 

Бесспорность - безперечність (-ности), незаперечність (-ности). 

Бесспорньїй (о праве) - безперечний. 

Бессрочно - без реченця, без терміну. 


8 



Російсько-український словник ділової мови 


Бессрочность - безреченцевість (-вости), нетермінованість, безтерміновість (-вости). 

Бессрочньїй - нетермінований, нетерміновий, без реченця, безрічний. 

Бестаможенньїй (о провозе ) - безмитний. 

Бестоварье - брак товару, краму, безтовар'я, безкрамїв'я. 

Бесфамильньїй - без прізвища, безпрізвищний. 

Бесхозяйньїй (не имеющий хозяина, об имуществе ) - без господаря, безгосподарний, 
безхазяйний. 

Бесхозяйственность (в ведений дела ) - негосподарність (-ности). 

Бесхозяйственньїй - 1) (о ведений дела) негосподарний, нехазяйський; 2) ( лишенньїй 
хозяина) - без господаря. 

Бесценньїй - 1) (о посьілке без означенной цени) - без ціни; 2) (о вещи, не имеющей 
ценности) - безцінний, безвартний; 3) ( имеющий невисокую цену в настоящее время, о 
товаре) - не в ціні; 4) ( неоценимий, об утрате) - неоціненний, неоцінний. 

Бесценок (в виражений) - безцінь; за -нок - за безцінь. 

Библиограф - бібліограф (-фа). 

Библиография - бібліографія. 

Библиотека - бібліотека, книгозбірня. 

Библиотека-перебвисиска, передвижная - перевізна, бібліотека (книгозбірня). 

Библиотекарский (об опите, стаже) - бібліотекарський. 

Библиотекарь, -рша - бібліотекар (-ря), бібліотекарка. 

Библиотечньїй (о шкафе) - бібліотечний, книгозбірний. 

Билет - квиток (-тка), білет (-та); б. входной - квиток на вхід, входити,- б. банковий - 
банкнота, банківка,- б. виигришний - витравний білет,- б. катуиіечний - коточковий 
квиток,- б. казначейства - білет державної скарбниці; б. компостированний - 
закомпостований білет,- б. ломбардний - льомбардна (заставна) картка,- б. льготний - 
білет пільговий; б. лотерейний - льотерійний білет,- б. отпускной - відпускний білет,- б. 
пересадочний - пересідний (Я) білет,- б. перонний - квиток на перон, перонний квиток,- б. 
пригласительний - запрошення, запросний квиток,- б. проигрииіний - протравний білет,- 
б. пропускной - перепускний білет, перепустка; б. увольнительний (в отпуск) - картка на 
відпустку, картка про звільнення; б. ученический - ученицька, учнівська картка; б. 
членский - членська картка,- вход по -там - входити з білетами. 

Билетер - квиткар (-ря), білетер (-ра). 

Билетньїй (о кассе) - квитковий, білетний. 

Биллиард - більярд (-да). 

Биллиардная - більярдна (-ної). 

Биография - життєпис (-су), біографія. 

Биржа - біржа; б. товарная - товарова, крамова біржа,- б. торговая - торгова (торговельна 
) біржа; б. труда - біржа праці,- б. фондовая - фондова біржа. 

Биржевик - біржовик (-ка). 

Биржевой (о маклере) - біржовий. 

Благовидньїй (о предлоге) - ніби поважний. 

Благоволить (в виражений ): -лите прислать - пришліть, будьте ласкаві (будь ласка). 

Благодарить, отблагодарить, поблагодарить кого - дякувати, подякувати, віддячити 
кому,- -ря кому, чему - завдяки кому, чому; ( вследствие чего) - через кого, що. 

Благодарность - вдячність (-ности); ( виражение -сти) - дякування, дяка, подяка,- в знак 
-сти - на знак вдячносте,- принести -ность - скласти подяку, віддати подяку, подякувати. 

Благонадежность - певність (-ности). 

Благонадежньїй - певний. 

Благоприобретенньїй (о вещи ) ( добром ) - набутий, надбаний, нажитий. 

Благоприятньїй (об ответе) - сприятливий; (о времени, случае) - слушний, щасливий, 
добрий, принагідний; (об исходе) - щасливий. 

Благоприятствовать - 1) ( способствовать ) - сприяти, допомагати; 2) ( хорошо 
относиться к кому) - бути ласкавим (прихильним) до кого, сприяти кому. 

Благосклонно - прихильно, ласкаво. 

Благосостояние - добробут (-ту), достатки (-ків). 

Благотворительность - доброчинність (-ности), добродійність (-ности). 

Благотворительньїй (о цели) - доброчинний, добродійний. 

Благоусмотрение - вільний розсуд (-ду); оставить на -ниє - полишити на вільний розсуд 
(на волю, на розміркування). 

Благоустраивать, -роить - упоряджати, упорядити, упорядковувати, упорядкувати. 


9 



Російсько-український словник ділової мови 


припоряджати, припорядити. 

Благоустройство - 1) упорядженість (-ности), добрий лад (-ду); 2) ( приведение и порядок) 
- упорядження, упорядкування. 

Бланк - блянк (-ка), блянок (-нка); б. вексельний - вексельний блянк; б. опросний - 
запитний блянк; б. переводной - переказовий блянк. 

Бланконадписатель - надписувач блянка, блянконадписувач (-ча). 

Близлежащий (о селений) - поблизький, близький. 

Близорукость - короткозорість (-рости), низькоокість (-кости). 

Близость - близькість (-кости); по -сти (находиться) - поблизу. 

Блок-нот - потеска, нотатник (-ка). 

Блюсти, соблюсти ( заботиться о чем) - дбати, подбати за що; ( соблюдать что) - 
додержувати, додержати чого,- б. чьи интересьі - дбати за чий інтерес; соблюсти все 
формальносте - додержати всіх формальностей. 

Блюститель, -ница - наглядач (-ча), наглядачка, доглядач (-ча), доглядачка; б. порядка - 
доглядач порядку. 

Богатьій чем - багатий на що; (об обстановке) - багатий, пишний, розкішний; (о 
растительности) - буйний; (об урожае) - багатий, великий, рясний. 

Бойкот - бойкот (-ту). 

Бойкотировать - бойкотувати. 

Бойня ( скотобойня ) - різниці (-ниць). 

Болезненно - прикро; снижение цен -но отразилось на... - зменшення цін прикро 
відбилося на... 

Болезнь - 1) ( состояние ) - х(в)орість (-рости), слабість (-бости); 2) ( самая болезнь) - х(в) 
ороба, х(в)орість (-рости), недуг (-гу), недуга,- б. заразительная - заразлива (чіпка) 
хвороба,- б. повальная , зпидемическая - пошесна хвороба, пошесть (-шести); служащий не 
явился по болезни - службовець (урядовець) не прийшов, бо хворий. 

Болеть чем - 1) (о состоянии) - слабувати, хорувати, хворіти, недугувати, нездужати на 
що; 2) (об ощущении) - боліти,- у меня болит что - мені болить що. 

Больница - лікарня. 

Больничньїй (о принадлежности, о режиме) - лікарневий (Я). 

Больной - 1) слабий (-бого), х(в)орий (-рого), недужий (-жого); б. амбулаторний - 
амбуляторний хворий,- б. коечний - ліжковий хворий,- б. мнимий - ніби хворий, удаваний 
хворий; 2) ( болезненний) - х(в)оробливий, х(в)орий; 3) (о вопросе) - болючий, пекучий,- 
бить -ньім - бути х(в)орим, х(в)оріти, хорувати, слабувати на що,- тяжело, опасно -ной - 
трудний. 

Большинство - більшість (-шости); б. абсолютное - абсолютна (цілковита) більшість; б. 
голосов - більшість голосів, перевага голосів,- б. огромное - величезна більшість; б. 
организованное - організована (об'єднана) більшість; б. относительное - умовна 
більшість; б. подавляющее - переважна більшість; б. преобладающее , реиіающее - 
переважна більшість; по -ву голосов (проходить) - більшістю (перевагою) голосів. 

Бонификация - боніфікація. 

Брак - 1) ( бракосочетание ) - шлюб (-бу), одружіння,- б. гражданский - цивільний шлюб; 
вступать, -пить в б-к, сочетаться -ком - одружуватися, одружитися, брати, взяти 
шлюб, побратися з ким,- вступающий в б-к - шлюбованець (-нця) (Я), друженець (-нця) (Я 
),- женатий вторим -ком - жонатий удруге, одружений удруге; расторжение -ка - 
розв'язання шлюбу; состоять в супружестве, не вступая в официальний брак - жити з 
ким на віру,- 2) ( забракованное ) - брак (-ку), вибірки (-рок); поступать в брак - іти, піти в 
брак; 3) ( дефект ) - ґанч (-чу); товар с -ком - товар з ґанчем. 

Бракованньїй (о товаре) - збракований, браковий, негодящий. 

Браковать, забраковать что - бракувати, збракувати що; ( находить недостатки) - 
ґанчувати, зґанчувати що. 

Браковщик - браківник (-ка); б. присяжний - присяжний браківник. 

Бракоразводньїй - 1) (о процессе) - (шлюбо)розлучний; 2) (о документе) - розлучний. 

Брандмейстер - брандмайстер (-тра). 

Братство ( общество , союз) - братство. 

Брать, -ся, взять, -ся - брати, -ся, узяти, -ся,- брать в руки кого - прибирати, прибрати до 
рук кого,- б. на себя что-либо - переймати, пере(й)няти (брати, взяти) на себе що. 

Брачньїй (о документе) - шлюбний. 

Брачущиеся - шлюбованці (-нців) (Я), друженці (-нців) (Я). 

Бремя - тягар (-ру); ложиться , лечь тяжелим бременем на что (на бюджет) - надто 


10 



Російсько-український словник ділової мови 


обтяжати, обтяжити що. 

Бригада - бриґада. 

Бригадньїй (о начальнике ) - бриґадний. 

Бродяжничество, -чанье - волоцюзтво, бродязтво; находиться в -стве - волочитися. 

Бронировать, забронировать ( места , деньги) - забезпечувати, забезпечити. 

Броня (о местах, деньгах ) - забезпечене (-ного); входить в состав трехпроцентной -ни - 
входити в забезпечені три відсотки. 

Бросать, -сить (оставить дела ) - кидати, кинути, покинути, лишати, лишити, залишити. 

Брошюра - брошура, метелик (-ка). 

Брошюрньїй (о формате ) - брошурний, брошуровий. 

Брошюровать, сброшюровать - брошурувати, зброшурувати. 

Брошюровочная - брошурувальня. 

Брошюровочньїй (о материале) - брошуровний. 

Брошюровщик, -щица - брошуровник (-ка), брошуровниця. 

Брутто - брутто; вес брутто (вес товара с упаковкой) - вага брутто, груба вага, вага з 
тарою. 

Будень - будень (-дня). 

Будка ( сторожевая ) - сторожівня; ( караульная ) - вартівня. 

Будочник - сторож (-жа). 

Будущий (о времени) - прийдешній; (о годе ) - наступний; в -щем - надалі; в недалеком 
-щем - незабаром, невдовзі; на -щее (время) оставить - лишити надалі, на прийдешнє, 
на прийдешність. 

Буква - літера, буква; (типографская в иірифте) - шрифтина; б. прописная - велика 
літера, буква; в. строчная - мала літера, буква. 

Буквальньїй (о передаче ) - до слова, дослівний, буквальний. 

Букинист - букініст (-та), старокнижник (-ка). 

Булавка - шпилька. 

Булочная - пекарня, хлібня, хлібівня. 

Булочник, -ница - пекар (-ря), пекарка, пекарниця. 

Бульвар - бульвар (-ру). 

Бумага - 1) папір (-перу); б. актовая - актовий папір,- б. бюварная - папір бюварний 
(осушний); б. вексельная - папір векселевий; б. в клетку - картатий папір,- б. в линейку - 
папір лінієний; б. гербовая - папір гербовий, штемпелевий; б. канцелярская - 
канцелярський папір,- б. копировальная (копирка ) - перебивний (копіювальний) папір,- б. 
переводная - перебивний (копіювальний) папір,- б. пергаментная - папір пергаменований 
( Секц .),- б. печатная - папір друкарський; б. писчая - папір до писання, писальний, 
письмовий папір; б. почтовая - папір листовний, поштовий,- б. промокательная (для 
бювара) - папір осушний; 2) ( документ ) - папір (-пера), лист (-та); (народ.) - бумага,- б. в 
копии - копія з папера; б. входящая, вступающая - папір (лист) вступний, одержуваний; 
б. вступившая - папір (лист) одержаний, надійшлий,- б. исходящая - папір (лист) 
вихідний, відсиланий; б., ожидающая исполнения - папір, що чекає на виконання; б. 
препроводительная, сопроводительная - лист супровідний, супровідна,- -ги процентньїе 
- процентові папери; -ги ценньїе - цінні папери, грошові папери,- старшинство -ги по 
времени - давнішність папера. 

Бумагодержатель - паперодержець (-жця). 

Бумагопродавец - папірник (-ка). 

Бумагохранилище - паперосховок (-вку), сховок на папір. 

Бумажник - 1) (для бумаг, денег) - портфельна,- 2) (бумагопродавец) - папірник (-ка). 

Бумажньїй (об изделии) - паперовий. 

Бухгалтер - бухгальтер (-ра). 

Бухгалтерия - бухгальтерія,- б. двойная - бухгальтерія подвійна,- б. простая - звичайна 
бухгальтерія,- б. тройная, итальянская - потрійна, італійська бухгальтерія. 

Бухгалтерский - бухгальтерський. 

Бьівший (о времени , собьітии) - колишній, булий; (состоявшийся, о заседании) - 
відбутий; б. в то время - тодішній,- б. вот тогда-то - отодішній; б. до настоящего 
времени - дотеперішній; б. до того времени - дотогочасний,- б. очень давно - дуже давній, 
позаколишній,- б. перед зтим, до настоящего времени - дотеперішній; завод им. 
Затонского , -ший Карбоник - виробня імени Затонського, колишній «Карбонік»; ранее 
-ший - передніший. 

Бистрота - хуткість (-кости), швидкість (-кости); с наибольшей -той - якнайшвидше. 


11 



Російсько-український словник ділової мови 


Бьітность - пробування; в -ность мою - за мого пробування, коли (як) я був; в нашу 
-ность - за нашого пробування, як ми були. 

Бьіть (в виражениях ): б. вакантним, свободньїм - вакувати, гуляти,- б. в бегах - на втіках 
бути,- б. виновньїм - винуватим, винним бути,- б. в нерешительности - вагатися; б. в 
обучении - бути в науці,- б. в праве - мати право,- б. в силах - здужати, здолати,- б. 
винужденним, принужденним - мусіти, приневоленим бути,- б. кем (в смисле професии, 
занятии , состоянии) - виражаєшся через глаголи на -увати, -ювати, напр.: 
учителювати, секретарювати й т. д.,- б. кем, в качестве чего - бути за що, за кого, напр.: 
бути за секретаря, за рахівника... или виражаєшся тем же глаголом на -увати, -ювати, 
напр.: секретарювати, факторувати; б. лишним - у зайві бути, зайвим бути,- б. 
напечатанним - вийти друком,- б. непричастним - непричетним бути, осторонь бути,- б. 
нужним - потрібним, в знадобі бути,- б. ознакомленним с чем (с делом ) - знатися на чому, 
бути обізнаним у чому (на чому, з чим); б. осмотрительним - бути обачним, обачливим, 
матися на бачності; б. подозреваемим - бути підозреним,- б. подходящим (годним к чему, 
на что) - бути придатним, годящим на що, до чого,- б. полезним кому - у пригоді ставати 
кому,- б. последним - на останку бути,- б. признательним - вдячним бути,- б. сведущим в 
чем - знатися (розумітися) на чім,- б. считанним - під рахунком, на обліку бути,- б. 
уверенним в чем - бути певним чого,- б. угрожающим - погрожувати, загрожувати,- будеш 
(нар. достаточно) - годі, доволі, досить, буде,- будеш одно и то же - на одно вийде,- 
будучи - бувши,- будьте добри - будь ласка, будьте ласкаві; должно бить - певно, мабуть, 
мабуть чи не...,- как б. - що робити, як його бути,- не можеш б. удовлетворено - не можна 
задовольнити; стало б. - значить, виходить, отже,- так и б. - гаразд, добре, нехай так. 

Бювар - бювар (-ра). 

Бюджет - бюджет (-ту); б. государственний - державний бюджет,- б. местньїй - місцевий 
бюджет. 

Бюджетний - бюджетовий, бюджетний. 

Бюллетень - бюлетень (-ня); б. избирательний - виборча картка. 

Бюро - бюро,- б. адреснеє - бюро адресове,- б. информационное - інформаційне бюро,- б. 
машинописнеє - друкарницьке бюро,- б. по приисканию (помещений ) - бюро (на) 
постачання; б. посредническое - посередницьке бюро,- б. справок, справочное - довідкове 
бюро, бюро довідок. 

Бюрократ - бюрократ (-та). 

Бюрократизм - бюрократизм (-му). 

Бюст - погруддя, бюст (-та). 

В, во ( предлог ): в два дня сделать - у два дні зробити,- в два (три) зтажа (дом) - на два 
(три) поверхи,- в девять часов - о дев'ятій годині; в деревне - на (в) селі; в должности 
утвердить - на посаді затвердити; в квадратних метрах - квадратовими метрами,- в 
октябрьскую революцию - за жовтневої революції; в пяти верстах от - (за) п'ять 
верстов од,- в трех, четирех, пяти частях - на три, чотири, п'ять частин,- в 1917 году - 
тисяча дев'ятсот сімнадцятого року,- в учреждениях: а) в установах, б) (по учреждениям) 

- по установах,- в Харьков - до Харкова,- во внимание к чему - зважаючи на що,- во-первих, 
во-вторих, -третьих - перше, друге, трете; поперше, подруге, потрете. 

Вагон - ваґон (-на); в. служебний - службовий ваґон. 

Вагоновожатьій - ваґоновод (-да). 

Вагонщик - ваґонник (-ка). 

Важность - 1) ( большое значение) - вага, важливість (-ости); особенной -сти дело - дуже 
важлива справа; 2) ( степенность ) - поважність (-ности). 

Важньїй - 1) (имеющий значение, об обстоятельстве) - важливий, важний; бить -ньім 
(иметь значение) - важити, заважувати, бути важним,- оказаться -ньім - заважити; 2) 
(степенний, о личности) - поважний, значний. 

Вакансия - вакансія, вільне місце. 

Вакантний (о должности) - вільний, вакантний; оставаться -ньім - вакувати, бути 
вільним, не заміщатися. 

Валовой (о доходе) - гуртовий. 

Валюта - валюта,- в. бумажная - паперова валюта; в. вексельная - векселева валюта, 
валюта на вексель,- в. золотая - золота валюта,- в. твердая - тверда, станівка валюта,- в. 
устойчивая - стала валюта,- в иностранной -те - закордонною валютою. 

Валютний (о росписи, о политике) - валютний. 

Валютник - валютник (-ка). 

Вариант - варіянт (-ту), відміна. 


12 



Російсько-український словник ділової мови 


Вариировать - відміняти; ( стат .) - варіювати. 

Варрант - варант (-та). 

Вахта - вахта. 

Вахтенньїй - вахтовий, вартовий. 

Вахтер - вахтер (-ра). 

Введение - 1) заведення; ( мероприятия , закона ) - запровадження; в. в действие чего - 
надання чинносте (сили) чому; в. (ввод) во владение - уводини (увід) у володіння 
(посідання); 2) ( предисловие ) - вступ (-пу), передмова, переднє (вступне) слово. 

Вверитель, -ница ( поручающий ) - доручник (-ка), доручниця. 

Вверять, вверить, -ся кому - звіряти, звірити, -ся на кого; ( поручать ) - доручати, 
доручити кому. 

Ввод (во владение ) - уводини (-дин), увід (-воду), уведення. 

Вводить, ввести - 1) уводити, увести; ( мероприятия , реформу) - запроваджувати, 
запровадити; в. в заблуждение, обман - уводити, увести в оману, омиляти, омилити кого 
(Г); в. закон в действие (в силу ) - надавати, надати законові чинносте (сили); 2) (кого к 
кому) - рекомендувати кого кому. 

Вводньїй (о листе) - уводний, увідний; (о статье) - вступний; (о счете) - упровідний. 

Ввоз - довіз (-возу), імпорт (-ту). 

Ввозной, ввозньїй - 1) (о привозном товаре) - довізний; 2) (об относящемся к ввозу 
свидетельстве, пошлинах) - довозовий. 

Вдаваться, вдаться во что - заходити, зайти в що,- -ться в подробности - заходити в 
подробиці. 

Вдвойне - подвійно. 

Ведать - 1) (знать о чем) - відати що; 2) (управлять чем) - орудувати, завідувати чим. 

Ведаться - знатися, мати з ким діло; -ться судом - судитися, позиватися. 

I. Ведение - завідування, орудування чим; бить , находиться в -нии - бути (перебувати) у 
завідуванні, під орудою, належати; в своє -ниє брать , принимать - під свою оруду брати 
що. 

II. Ведение - провадження, ведіння,- в. книг (книговодство) - провадження книжок, 
книжкування,- в. заседания - провадження засідання; в. хозяйства - господарювання; 

(как отдельного предприятия) - господарювання, хазяїнування,- поручить -ниє дела 
кому - доручити вести справу кому. 

Ведомо - відомо, звісно; без -ма - без відома, без довідання,- с -ма - за відомом, з відома. 

Ведомость - розпис (-су), чому; (Секц.), таблиця, (список) - реєстр (-ру); в. денежная - 
грошовий розпис; в. инвентарная - реєстр інвентарю; в. на виплату жалованья - розпис 
платні, виплатний розпис,- в. оборотная - таблиця оборотів, розпис оборотові,- в. 
передаточная - передатний розпис; в. перечневая - перелічний, реєстровий розпис; в. 
раздаточная - роздатний розпис,- в. раскладочная - розкладковий розпис, розпис 
розкладок; е. распределительная - розподільчий розпис,- в. вводная - зведений розпис,- в. 
сдаточная - здавальний реєстр,- в. сличительная - розпис на порівнення, порівняльний 
розпис,- в. требовательная - вимоговий розпис,- ведомостичка - (розписова) табличка,- 
при (особих) -стях представить - з (особливими) розписами подати,- сведения по -сти - 
відомості з розпису. 

Ведомственньїй (о комиссии) - зарядовий. 

Ведомство - 1) (отдел управления) - заряд (-ду); 2) (ведение) - відання, уряд (-ду), присуд 
(-ДУ); состоять, находиться в -отве, под -ством - бути під віданням, під урядом, 
присудом. 

Вежливость - чемність (-ности), увічливість (-вости), звичайність (-ности); соблюдать -сть 
- бути чемним. 

Вежливьій (об обращении) - чемний, увічливий, звичайний. 

Векселедатель - векселедавець (-вця). 

Векселедержатель - векселедержець (-жця). 

Векселенадписатель - векселенадписувач (-ча), джирант (-та). 

Векселеполучатель - одержувач векселя, векселеємець (-мця), векселеодержувач (-ча). 

Векселеприниматель - приємець (приймач) векселя, векселеприємець (-мця). 

Векселеспособность - векселездатність (-ности). 

Вексель - вексель (-ля); в. безденежний - безгрошевий вексель,- в. безоборотний - 
беззворотний вексель; в. бессрочний - нетермінований, нетерміновий вексель,- в. к 
платежу - вексель на сплату,- в. к получению - вексель на одержання; в. на 
пред~ьявителя - оказовий вексель,- в. на себя - вексель на себе,- в. обеспечительний - 


13 



Російсько-український словник ділової мови 


забезпечний вексель; в. обратний - вексель зворотний; в. переводной - переказовий 
вексель, джировий вексель; в. пересроченний - перетермінований вексель; в. 
предьявительский - вексель на оказовця (на виставця); в. просроченний - задавнений (у 
терміні) вексель; в. простой - звичайний вексель; в. протестованний - опротестований 
вексель; в. сальдированньїй до точки - вексель сальдований до краю, до кінця,- в. ороком 1 
января - вексель (з) терміном 1 січня, вексель термінований 1-шим січня,- в. ороком на 
определенний день - вексель на визначений день,- в. товарний - вексель товаровий, 
крамовий,- в. учтенний - здисконтований вексель,- в -лях - векселями; взискивать по -лю 

- правити на підставі векселя,- на обратной стороне -ля - на звороті векселя,- платеж по 
-лю - сплата векселя,- по -лю получать - одержувати на вексель (на підставі векселя); по 
-лю следует - за векселем належить; погасить -ль - оплачувати, оплатити вексель,- 
пред-ьявление -ля - оказ векселя,- пред'являть -ль ко взисканию - подавати до суду 
вексель; учитивать -ль - дисконтувати вексель. 

Вексельний (об уставе, бумаге, обязательстве) - векселевий, вексельний. 

Величина - величина; большая -на размеров - великі розміри,- -ною, по -не - завбільшки, 
розміром з кого, з що,- во всю -ну - на ввесь розмір,- незначительная -на размеров - малі 
розміри,- одной -ньі - одного розміру, однієї міри, однаковий завбільшки. 

Вентилировать - провітрювати, сов. - провітрити. 

Вентилятор - провітрювач (-ча), вітрогон (-гона). 

Вера (є виражений) на вере (товарищество ) - на вірі. 

Вербовать - вербувати, набирати, брати до війська. 

Веритель - довірник (-ка), уповажник (-ка). 

Верительньїй (о письме, грамоте) - вірчий, уповажний. 

Верньїй - 1) ( несомненний , об обеспечении, сообщении) - певний; ( правильний , о 
замечании ) - правдивий, слушний; (о часах ) - правильний; 2) ( согласний с чем, о копии) - 
згідний з чим,- -ньій оригиналу - згідний з первотвором, з оригіналом; (о документах) - 
згідний з первописом, з оригіналом; 3) (преданньш кому) - вірний кому,- оставаться 
-ньім кому - додержувати вірности кому. 

Вероятньїй - 1) (об известиях) - імовірний, правдоподібний, можливий; 2) 

( гипотетический , о предположениях) - здогадний. 

Верста - верства; в десяти -стах (лежать, находиться) - за десять верст(ов). 

Верстовой (о пути) - верстовий. 

Верфь - корабельня. 

Верх (є вьіражениях): брать, взять верх, одерживать, одержать верх над кем - 
перемагати, перемогти, переважувати, переважити кого, брати, взяти гору, перевагу, 
перемогу над ким,- взявший верх - переможець (-жця). 

Вес - 1) вага,- в. брутто - вага брутто, груба вага, вага з тарою,- в. живой - жива вага,- в. 
нетто - вага нетто,- в. собственний - чиста вага,- в. удельний - питома вага,- в. чистьш - 
чиста вага,- -сом (в смисле колич.), (нар.) - завважки,- на вес - на вагу, вагою,- сумма весов 

- сумована вага (окремих) вартостей; 2) ( значение ) - вага, значення; иметь вес - мати 
вагу, важити, значити. 

Веский - 1) (о почтовой посилке) - ваговитий, важкий; 2) ( важний, о доводе) - поважний, 
важливий. 

Весовой (о принадлежности) - ваговий. 

Весовщик - вагар (-ря). 

Вести, весть, повести - 1) вести, повести, провадити; 2) ( делать, совершать) - 
провадити, вести, повести; 3) (о дороге) - вести, прямувати; 4) (к последствиям) - 
спричиняти, спричинити наслідки, спричинятися, спричинитися до наслідків; 5) ( вести 
себя) - поводитися,- в. себя по отношению к кому-либо - поводитися з ким. 

Вестник - вісник (-ка). 

Вестовой ( сущест.) - вістовець (-товця), посланець (-нця). 

Вестовщик, -щица - вістоноша. 

Весть - (з)вістка,- ( молва) - чутка, поголоска,- без -сти - без вісти,- без -сти пропавший - 
безвісно (без вісти) пропалий, загиблий. 

Весьі - терези (-зів), вага; ( ручние, небольшие) - кантар (-ра); ( большие базарние) - 
важниця (Г); в. верние - правдиві терези, правдива вага,- в десятичние - десяткова 
важниця; в. коромисловие - терези,- в. настольние - малі терези,- е. римские - безмін (-на 
),- в. чашечние - шальки,- виверенний на -сах - виважений. 

Ветвь - 1) (отрасль) - парость (-рости), галузь; 2) ( разветвление чего-либо) - вітка, рукав (- 
ва); в. железнодорожная - залізничний рукав. 


14 



Російсько-український словник ділової мови 


Ветеран - ветеран (-на). 

Ветеринар - ветеринар (-ра). 

Вето - вето, заборона; в. свободное - вільне вето; налагать в-о - накладати вето (заборону). 

Веха - витичка, віха. 

Вечер - вечір (-чора); в. благотворительньш - добродійний вечір; в. литературний - 
літературний вечір; в. школьний - шкільний вечір; каждьій вечер (заседать ) - щовечора; 
относящийся к -ру - вечоровий. 

Вечньїй - 1) (о вкладе ) - довічний; 2) ( постоянньїй , о хлопотах) - повсякчасний. 

Вещевой (о складе) - речовий. 

Вещественньїй (о доказательствах, уликах) - речовий. 

Вещь - річ (речі); вещи дорожньїе - дорожні речі; -щи меховьіе - хутра, хутряні речі; -щи 
случайние - випадкові речі; в. покупная - купована, куплена річ,- в. музейная - музейна 
річ,- в. прокатная - визична річ,- в. утерянная - згублена (загублена) річ,- в. ценная, 
дорогая - коштовна річ. 

Взаем, взаймьі - у позику, позичково,- брать, взять -мьі - брати, взяти в позику, 
позичати, позичити в кого,- взятий -мьі - позичений; давать, дать -мьі - позичати, 
позичити кому, давати, дати в позику,- надавать -мьі - напозичати; раздать -мьі - 
порозпозичати. 

Взаимность - взаємність (-ности), обопільність (-ности); на началах -сти - на основі 
взаємносте. 

Взаимньїй (о соглашении) - взаємний, обопільний. 

Взаимодействие - взаємодіяння, взаємодія. 

Взаимодействовать - взаємодіяти. 

Взаимоотношения - взаємини (-мин); в областе -ний - у взаєминах. 

Взаимопомощь - взаємодопомога, взаємна допомога,- касса -щи - каса взаємної допомоги 
(взаємодопомоги). 

Взамен чего - навзамін, взаміну чого. 

Взачет - на рахунок, в рахунок. 

Взваливать, взвалить - накидати, накинути, скидати, скинути що на кого, на що,- 
взваливать вину на кого - скидати, скинути, звертати, звернути вину на кого, прикидати, 
прикинути вину кому. 

Взвешивать, взвесить - 1) ( определять вес) - важити, зважити,- в. наново - 
переважувати, переважити; 2) ( учитьівать обстоятельства ) - брати, взяти що під 
розвагу, зважати, зважити на що. 

Взвинчивать, взвинтить {нерви) - напружувати, напружити; {цени) - наганяти, нагнати. 

Взгляд - 1) ( мнение ) - погляд (-ду), думка,- бросить беглий в-д - глянути побіжно, 
перебігти оком,- вирабативать -дві - доходити, дійти (до) поглядів,- держаться того -да, 
что... - бути того погляду (тієї думки), що...,- иметь определенние -дьі - мати певні 
погляди,- на мой (его) взгляд - з мого (його) погляду, на мій (його) погляд, як на мене (на 
нього), на мою (на його) думку,- при первом -де - як тільки подивитися, на перший погляд,- 
разделять взгляд меньиіинства (больиіинства) - пристати на думку меншосте 
(більшосте); так само, як меншість (більшість), думати; я остаюсь при своем -де - я й 
надалі так думаю, мій погляд і надалі той (такий) самий; 2) (в виражений) на взгляд - на 
око, на погляд, як глянути. 

Вздешеветь - подешевшати. 

Вздорожать - подорожчати. 

Взимать - брати; ( принудительно) - стягати, стяг(ну)ти,- в. плату - брати плату, стягати 
плату. 

Взирая (в виражений) не взирая на то, что - дарма що..., не зважаючи на те, що... 

Взламьівать, -ломать - зламувати, ламати, зламати; {ричагом) - виважувати, виважити. 

Взлом - зламування, ламання, полом (-му); кража со -мом - крадіж (крадіжка) з поломом. 

Взломщик - зламувач (-ча). 

Взнос - внесок (-ску); ( действ.) - внесення; в. в уплату - внесок на сплату,- в. 
вступительний - вступне, вписове,- в. платні (арендной и т. п., разделенной на 
известние сроки) - рата,- в. срочний - терміновий внесок,- в. страховой - внесок на 
убезпечення; в. членский - внесок учасницький, учасницьке (-кого). 

Взьіскание - 1) справляння, правіж (-вежу), правина (Г); ( налогов, недоимок) - стягання,- 
жесткая политика -ния - тверда політика стягання; ко -нию - на стягання, щоб 
стягнути; подать ко -нию с кого - позов скласти на кого,- подлежащие -нию сумми - 
суми, що їх належить стягти, справити; подлежит -нию - належить стягнути; 2) - кара; 


15 



Російсько-український словник ділової мови 


в. административное - адміністративна кара; в. денежное - грошова кара, штраф (-фу); 
в. дисциплинарное - дисциплінарна кара; подвергать -нию - накладати, накласти кару на 
кого,- табель административних -ний - табеля адміністративним карам. 

Взьіскатель, -ница - правіжник (-ка), правіжниця; ( берущий в принудительном порядке) 

- стягальник (-ка), стягальниця. 

Взьіскивать, взьіскать - 1) правити, справляти, справити, виправляти, виправити; (в 
принуд. порядке) - стягати, стягнути; в. судом - випозивати; в. штраф - брати, взяти, 
стягати, стягнути штраф; 2) (за вину ) - карати, покарати (за провину). 

Взьіскной (об аппарате) - правіжний, стягальний. 

Взятка - хабар (-ря). 

Взяточник, -ца - хабарник (-ка), хабарниця. 

Взяточничество - хабарництво. 

Вид - 1) (наружность) - вигляд (-ду); в. внешний - вигляд (-ду); в виде наказания - за кару, 
як кара; в виде опьіта сделать - як спробу (на спробу) зробити; в испорченном виде - 
попсований; в таком виде - в такому вигляді, таким,- для виду - про (людське) око, для 
годиться; по внешнему виду - виглядом, з вигляду, як подивитися; 2) (в вьіражениях): 
бьіть на виду у кого - перед очима, перед віччю в кого бути,- види на будущее - 
сподіванки на майбутнє; випустить, упустить, потерять из виду - спустити з ока, 
недобачити, забути; випущено из виду следующее - забули таке, не добачено такого,- 
иметь в виду кого, что - мати на оці (на увазі) кого, що, брати на увагу кого, що,- иметь 
види на кого, на что - важити на кого, на що,- на виду: а) (иметь кого, что ) - на оці, на 
прикметі; б) (на видном месте ) - на видноті,- при благоприятних видах - з гарними 
сподіванками,- ставить кому что на вид - подавати, подати кому на увагу, що, 
зауважувати, зауважити кому що; 3) (в значений «предлог» и «причина» в виражениях): в 
видах чего - задля чого, маючи на увазі що,- в виду чего - вважаючи на що, через що,- в 
виду зтого - через те, тому, вважаючи на це,- в служебних видах - з причин службових,- 
из користних видов - щоб покористуватися, гадаючи (с)користатися, з корисливосте,- ни 
под каким -дом нельзя - (аж) ніяк не можна,- под -дом болезни - ніби хворий,- под -дом 
посетителя - ніби відвідувач; при виде чего - (по)бачивши що; 4) (вид на жительство ) - 
посвідка (документ) на проживання; 5) (зресіез) - вид,- в. кооперации - вид кооперації; в. 
расхода - вид (категорія) видатків. 

Видимость (в виражениях) для -оти - для годиться, про людське око, аби тільки слава 
була,- по -сти - як видко,- по всей -сти - як з усього (видно) видко. 

Видньїй (о признаке) - примітний; (значительний, о должности) - (ви)значний; 
(видающийся, о работнике) - видатний. 

Видоизменять, видоизменить, -ся - відмінювати, відміняти, відмінити, -ся. 

Виза - віза,- поставить визу - покласти візу, повізувати. 

Визировать - візувати, сов. - повізувати. 

Визит - візита, одвідини (-дин); делать -тьі кому - візитувати кому, одвїдувати кого,- 
нанести визит - зробити візиту,- отдать визит - одвізитувати. 

Визитация - візитація. 

Визитер - візитер (-ра), одвїдач (-ча). 

Вина - 1) (провинность) - (про)вина,- взводить на кого-либо вину - звертати, звернути вину 
на кого,- вменять кому-либо в вину что - привиняти, привинити кому що, ставити, 
поставити за провину кому що,- отягощать вину - збільшувати, збільшити провину,- 
слагать, сваливать вину на другого - звертати, звернути, складати, скласти вину на 
іншого,- сознаться в вине - повинитися; 2) (причина) - причина, вина,- бить, послужить 
виною чего - (с)причинятися, (с)причинитися чому, до чого; по своей вине - з власної 
вини (причини). 

Винить, обвинить - винити, винуватити, обвинуватити кого. 

Виноватьій в чем - винний, винуватий (у) чому, чого, винен чого, чим, причинний до чого; 
-твій перед кем - винний проти кого. 

Виновник, -ница - 1) (провинившийся) - провинник (-ка), провинниця; 2) (послуживший 
причиной) - причинець (-нця), причинниця,- в. косвенний - побічний причинець,- бить 
-ком чего-либо - спричинятися до чого, бути причиною чому. 

Виновность в чем - (про)винність (-ности) у чому, привинність (-ности) до чого. 

Виновньїй - 1) (виноватий) - винуватий, винний; 2) (служащий причиной) - винний, (при) 
винний, причинний до чого. 

Винодел - винороб (-ба). 

Виноделие - винарство. 


16 


Російсько-український словник ділової мови 


Винокур - ґуральник (-ка). 

Винокурение - ґуральництво, горїльництво. 

Винопродавец, виноторговец - винопродавець (-вця), винар (-ря). 

Виноторговля ( торговля вином) - виноторгування; ( заведение ) - винарня. 

Високосньїй (о годе) - переступний, бісекстовий. 

Витрина - вітрина. 

Вклад - вкладка; в. бессрочньїй - вкладка нетермінована,- в. вечний - довічна вкладка; в. на 
хранение - вкладка до схову (на схованку); делать вклад - робити вкладку, депонувати. 

Вкладной (об операции, вкладочньїй ) - випадковий. 

Вкладник, -чица - вкладник (-ка), вкладниця. 

Вкладьівать, вкласть, вложить, -ся - вкладдати, вкласти, покласти, -ся. 

Включать, включить, -ся - 1) ( присоединять ) - долучати, долучити, -ся,- в. в список - 
заводити, завести (записувати, записати, заносити, занести) до списку; в. в счет - 
вносити, внести (записувати, записати) до рахунку; 2) ( содержать ) - зміщати, містити в 
собі. 

Включение - долучення; со -ниєм - долучаючи, долучивши. 

Включительно - долучно; до 21 числа -но - по двадцять перше число долучно. 

Вкратце - коротко; ( сжато ) - стисло. 

Вкус ( покупательский) - уподобання, смак; прийтись по вкусу (покупателям ) - 
уподобатись, пристати до смаку. 

Благать, вложить - вкладати, вкласти. 

Владелец, -лица - володілець (-льця), володілиця; ( обладатель ) - посідач (-ча), посідачка; 

( собственник ) - власник (-ка), власниця; в. пожизненньїй - власник-довічник,- в. смежний 
- суміжник (-ка); в. фактический - фактичний посідач. 

Владельческий ( собстввннический , об интересе) - власницький. 

Владение - 1) ( обладание ) - володіння чим, держання, посідання чого; в. бесспорное - 
володіння безсуперечне; в. временное - володіння тимчасове (дочасне); в. законное - 
посідання (володіння) правне,- в. пожизненное - володіння (до поки віку), дожитне; бить , 
находиться во -нии кого - бути, перебувати під чиїм володінням, в чийому посіданні, під 
володінням, у посіданні в кого,- вводить кого во -ниє чем - уводити, увести кого у 
володіння чим (посідання чого); вступать во -ниє чем - обіймати, обняти посідання чого; 
получать во -ниє - діставати у власність; 2) (то, чем владеют) - володіння, посілість (- 
сти). 

Владенная - 1) а) ( запись ) - вододільний запис (-су); б) ( опись ) - володільний випис (-су); 2) 

( карточка ) - володінна, картка на володіння. 

Владетель, -ница - володілець (-льця), державець (-вця), державиця. 

Владеть чем - 1) ( иметь во владении, обладать ) - володіти чим, посідати, держати що; в. 
собою - владати собою, панувати над собою; 2) ( действовать каким-либо орудием или 
органом) - орудувати; в. язиком - орудувати мовою. 

Властвовать - панувати, владувати. 

Властивій (о тоне , приказании) - владний. 

Власть - 1) (сила) - влада, сила, право; в. ограниченная - обмежена влада,- иметь власть 
что-либо сделать - мати силу що робити,- имеющий -сть и право - владний, що має 
владу,- облеченний властию - наділений владою, з наданою владою, кому надано влади,- 
превишение -сти - надужиття влади,- зто не в моей -сти - не моя на це сила, не від мене 
це залежить; 2) ( власть ) - влада,- в. административная - адміністративна влада,- в. 
верховная - найвища влада,- в. законодательная - законодавча (праводатна) влада,- в. 
исполнительная - виконавча влада,- -сти местние - місцева влада,- -сти следственние - 
слідча влада. 

Влечь, повлечь за собой ( последствия ) - спричиняти, спричинити (наслідки), 
спричинятися, спричинитися до (наслідків). 

Влияниє - вплив (-ву); иметь , оказивать -ниє на кого, на что - впливати, вплинути на 
кого, що, справляти, справити вплив на кого, на що,- оставаться без -ния - не впливати, 
не вплинути на кого,- приобретать -ниє - набувати, набути впливу. 

Вложение - 1) (действие) - вкладання; сов. - вкладення; (почт.) - долучення; со -ниєм 
денег - з долученими грішми; 2) (вложенное) - вкладене. 

Вложєнньїй (о капитале, труде) - вкладений. 

Вменение во что - ставлення, поставлення за що,- в. в обязанность - ставлення, 
поставлення за обов'язок; в. в вину - ставлення за (про)вину, привинення,- неподлежащий 
вменению - невсудний. 


17 



Російсько-український словник ділової мови 


Вменимость - всудність (-ности). 

Вменяемость - всудність (-ности). 

Вменяемьій (о состоянии, поступке ) - всудний. 

Вменять, -нить (е виражениях)-. в. в вину - ставити, поставити за (про)вину, привиняти, 
привинити кому що; в. в обязанность - ставити, поставити за обов'язок. 

Вместимость, вместительность - місткість (-кости). 

Вместительньїй - місткий; (для твердих тел ) - укладистий; (для сипучих тел) - 
насипчастий; (о зданиях) - просторий. 

Вмешательство - втручання. 

Вмешиваться, -шаться - втручатися, втрутитися. 

Вмещать, -стить - 1) вміщати, вмістити; 2) (содержать в себе ) - вміщати, містити в собі. 

Вмещаться, -ститься - вміщатися, вміститися; ( вкладиваться ) - вкладатися, вкластися. 

Внебалансовьій (о счете) - позабалянсовий. 

Внебиржевой - позабіржовий. 

Внебрачньїй (о состоянии) - нешлюбний, позашлюбний. 

Вневойсковой (о подготовке) - позавійськовий. 

Внегородской (об имуществе) - позаміський, що поза містом. 

Внедоговорньїй - позадоговірний. 

Внедрять, внедрить - упроваджувати, упровадити, вкоріняти, вкоренити, вщіплювати, 
вщепити. 

Внеземельность - позаземельність (-ности), екстериторіяльність (-ности). 

Внеочередной (о рассмотрении дела) - позачерговий. 

Внепартийньїй - позапартійний. 

Внеслужебньїй (о времени) - позаурядовий; (о частной службе) - позаслужбовий. 

Внесметньїй (о порядке) - позакошторисний. 

Внесудебньїй (об обстоятельстве) - позасудовий. 

Внешкольньїй (о времени , надзоре ) - позашкільний. 

Внешний - 1) (о виде) - зокільний ( Н ), зоколишній; 2) ( поверхностньш , об осмотре) - з[по] 
верховий; 3) (о торговле, политике) - закордонний, зоколишній; 4) (о сношениях между 
государствами) - поміждержавний. 

Вникать, -кнуть - вдаватися, вдатися, вглядатися, вглянутися в що. 

Внимание - увага; -нию кого (предложить) - на увагу (до уваги) кому, кого; во -ниє к 
чему - з уваги на що, до чого; заслуживать -ния - бути вартим уваги; не оставлять 
-ниєм - не лишати без уваги,- обращать усиленное -ниє - звертати, звернути пильну 
увагу,- обращать на себя -ниє - брати на себе чию увагу, звертати, звернути на себе чию 
увагу,- обращать -ниє на что, принимать во -ниє - брати, взяти на увагу (до уваги) що, 
уважати, уважити на що, зважати, зважити на що; оставлять без -ния что - не звертати, 
не звернути уваги, не вважати на що, лишати, лишити без уваги що; ( пропускать) - (об) 
минати, (об)минути що, поминути що; останавливать -ниє на чем - звертати, звернути 
увагу на що,- принимая во -ниє что - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, 
маючи на увазі що, з уваги (з огляду) на що,- уделять -ниє - віддавати, віддати увагу кому, 
чому. 

Внимательньїй (об отношении к делу) - уважний, уважливий. 

Вновь ( возбудить) - знов(у); ( рассмотреть) - заново,- в. образованний - новоутворений,- в. 
появившийся - новопо(в)сталий. 

Вноситель, -ница ( вкладчик , -чица) - вкладач (-ча), вкладачка. 

Вносить, внести - 1) {предмети) - вносити, внести; 2) (условия в договор, что-либо новое 
в язик и т. д.) - впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити; 3) (є списки) - 
заводити, завести, заносити, занести (до списків); в. в журнал - записувати в журнал; 4) 

(і деньги , налоги) - вносити, внести, платити, заплатити; в. в банк - класти, покласти в 
банк,- в. деньги, налоги за что - оплачувати, оплатити що; 5) ( проект, план в комиссию) - 
подавати, подати,- в. на утверждение - подавати, подати на затвердження. 

Внутренний (о (рас)положении) - середовий, всерединний, внутрішній. 

Внушать, -шить - всиляти, всилити; ( уговаривать ) - намовляти, намовити,- в. подозрение 
- викликати підозрення,- в. собою доверие - будити довіру. 

Внушение - 1) всиляння; 2) ( уговаривание , убеждение) - умовляння; 3) ( подговаривание ) - 
намова, намовляння; сделать по -нию - зробити з намови (підо впливом); 4) 

( дисциплинарное ) - напоумлення; делать строгое -ниє - суворо (гостро) напоумляти 
кого. 

Внушительньїй (о размерах) - показний, імпозантний. 


18 



Російсько-український словник ділової мови 


Внятньїй (о произношении) - чутний, виразний. 

Вовлекать, -лечь - втягати, втягти, затягати, затягти,- в. в невигодную сделку - втягати в 
утратну справу. 

Водворение ( куда ) - вселення, впровадження, оселення; (чего) - запровадження; в. на 
землю - осадження; в. порядка - запровадження ладу,- в. тишиньї - утихомирювання, 
утихомирення. 

Водворять, водворить, -ся {куда) - вселяти, вселити, -ся, оселяти, оселити; ( что ) - 
запроваджувати, запровадити; в. законность - запроваджувати законність,- в. на место 
жительства - відпроваджувати, відпровадити до місця проживання; в. порядок - 
запроваджувати лад. 

Водник - водник (-ка). 

Водньїй (о пути) - водний,- в. трансгюрт - водний транспорт; водним путем - водою. 

Водокачка - водотяжня. 

Водолечение - водолікування. 

Водолечебница - водолікарня. 

Водолечебньїй (о заведений ) - водолікарний, водолікувальний. 

Водопровод ( предприятие ) - водогін (-гону); ( система труб ) - водопровід (-воду). 

Водопроводньїй (о станции, предприятии ) - водогінний; (о трубе) - водопровідний. 

Водопроводчик - водопровідник (-ка). 

Водоснабжение - водопостачання. 

Военнослужащий - військовий (урядовець). 

Военнообязанньїй - військовозобов'язаний. 

Военньїй - 1) ( относящийся к войску, напр. о госпитале) - військовий; находиться на 
-ной службе - служити у війську; 2) ( относящийся к войне, напр., о плане) - воєнний. 

Вожак - 1) ( главарь ) - ватажок (-жка); 2) ( вожатий слепого) - поводатар (-ря). 

Вожатий - 1) (в отряде) - ватажок (-жка); 2) ( вагона ) - ваґоновод (-да). 

Возбранять, -нить - заборонити, заборонювати, боронити, заборонити кому що; 
возбраняется - заборонено, не вільно. 

Возбуждать, -будить - 1) ( подозрение, сомнение ) - викликати, викликати; в. охоту, 
желание в ком - заохочувати, заохотити, підохочувати, підохотити кого до чого; 2) в. 
против кого - збивати, збити кого на кого, підбурювати, підбурити кого на (проти) кого. 

Возбуждение - 1) {чего, о вопросе ) - порушення; (о деле) - порушення, розпочинання; 2) 

( возбужденность ) - зворушення, запал (-лу); в состоянии -ния - зворушений, в запалі. 

Возвещать, возвестить, -ся - провіщати, провістити, -ся, проголошувати, проголосити, 
-ся. 

Возводить, -вести - 1) ( сооружения ) - виводити, вивести, будувати, збудувати,ставити, 
поставити; ( насипь ) - висипати, висипати, насипати, насипати; 2) -ить в должность - 
ставити, поставити, призначати, призначити на посаду; 3) -ить обвинение на кого - 
винуватити кого. 

Возврат, возвращение кого-либо - вороття, вертання, вернення; (ч его-либо) - вертання, 
вернення; озаботиться -том денег - потурбуватися повернути гроші. 

Возвратньїй (о действии, о пути) - зворотний; (о падлежащ. возврату капитале) - 
поворотний. 

Возвращать, возвратить, -ся - вертати, вернути-ся,- в. по суду - судом вертати, вернути, 
судом виправляти, виправити. 

Возвьішать, возвьісить, -ся - підносити, піднести, -ся,- ( цени ) - збільшувати, збільшити; 
(в должности кого) - підвищувати, підвищити. 

Возглавлять, -вить что - бути, стати на чолі чого. 

Воздействие - 1) ( влияние) - діяння, вплив (-ву); оказивать -виє - впливати, вплинути; 2) 
( нажим ) - натиск (-ку). 

Воздействовать - 1) діяти, подіяти на кого, на що, впливати, вплинути на кого, на що; 

( нажимать ) - натискати, натиснути на кого, на що. 

Воздерживаться, -жаться - утримуватися, утриматися, (пов)здержуватися, (пов) 
здержатися від чого. 

Воззвание - відозва. 

Воззрение ( взгляд ) - погляд (-ду). 

Возлагать, -ложить - покладати, покласти що на кого,- в. поручение на кого - 
припоручати, припоручити, доручати, доручити кому, давати, дати доручення кому. 

Возложение ( обязанностей) - покладання; с -ниєм обязанностей - поклавши обов'язки, 
з покладеними обов'язками, доручивши виконувати обов'язки. 


19 



Російсько-український словник ділової мови 


Возмездие - відплата; (за добро ) - нагорода; (за преступление) - кара; нести -дие, 
полупать -дие - каратися, приймати, прийняти кару. 

Возместитель, -ница, возмещатель, -ница - сплатник (-ка), сплатниця, відплатник (-ка), 
відплатниця, розплатник (-ка), розплатниця. 

Возместительньїй (о вознаграждении) - сплатний, відшкодівний. 

Возмещать, возместить, -ся - 1) ( восполнять ) - надолужувати, надолужити, наганяти, 
нагнати; 2) (расходьі кому) - повертати, повернути, сплачувати, сплатити.-ся кому; 
(убитки, вред и т. д.) - відшкодовувати, відшкодувати кого или кому що. 

Возмещение (расходов) - повертання, повернення, сплачування, сплачення; (ущерба, 
потери) - відшкодування; в -ниє расходов - повертаючи (сплачуючи) витрати, на 
повернення (сплачення, сплату) витрат, щоб повернути (сплатити) витрати,- в -ниє 
убьітков - на відшкодування втрат, відшкодовуючи втрати,- по -нии расходов - сплативши 
витрати, коли (як) витрати сплачено (будуть сплачені). 

Возможно - 1) ( вероятно ) - можливо, можлива річ, може бути; 2) (єсть возможность) - 
можна, є змога, є можливість. 

Возможность - змога, можливість (-вости), спромога, спроможність (-ности); в. 
беспрепятственная - добра змога,- в. осуществления - можливість здійснити; давать 
-ность - давати, дати змогу, уможливлювати, уможливити кому що,- имеющий -ность - 
спроможний,- по -сти (скореє) - як(о) мога, що (з)мога,- полупать -ность - спромагатися, 
спромогтися на що. 

Возможньїй (об исходе) - можливий; делать -ньім - уможливлювати, уможливити; 
спитать , находить -ньім - вважати за можливе, за річ можливу. 

Вознаграждать, -градить кого за пто - (ви)нагороджувати, (ви)нагородити кого за що; 

(за прип. убьітки, вред) - відшкодовувати, відшкодувати кого, кому що. 

Вознаграждение (плата) - винагорода, плата, платня; (возмещение) - відшкодування; 
(действие) - (ви)нагороджування, (ви)нагородження,- в. пожетонное - віджетонова 
платня; в. страховеє - убезпечне відшкодування, убезпеччина, убезпечна нагорода,- 
видать положенное -ниє - видати призначену платню. 

Вознамериваться, -риться - намірятися, наміритися, брати, (по)взяти намір. 

Возникать, -кнуть - по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виник(ну)ти; (напинаться) 
- наставати, настати. 

Возобновлять, возбновить, -ся - поновлювати, поновляти, поновити, -ся, відновляти, 
відновити, -ся; (о постройке) - відбудовувати, відбудувати, -ся,- в. отноиіения - поновляти 
стосунки; в. разговор - знову починати, почати розмову. 

Возражатель, -ница - суперечник (-ка), суперечниця, заперечник (-ка), заперечниця. 

Возражать, -разить (кому, против пего, на пто) - заперечувати, заперечити кому, 
заперечувати, заперечити що. 

Возражєниє - заперечення; без -ний (принять) - не сперечаючись, не заперечуючи; не 
допускающий -ний (довод) - незаперечний, несперечний. 

Возразительньїй (о замепании) - заперечний; (юрид.) - відпорний. 

Возраст - вік (-ку), літа,- в. детский - дитячий вік, дитинство, дитячі літа,- в. допризивний - 
передпризовний вік,- в. предельний - крайній вік, граничний вік, граничні літа,- в. 
призивной - призовні літа,- в. совершенний - повнолітність (-ности); в. иікольний - 
шкільний вік,- в -сте, по -сту - віком, літами; достипь призивного -ста - на призові 
стояти; за достижением предельного -ста - дійшовши крайнього (граничного) віку, бо 
дійшов крайнього віку,- распределять по -сту - поділяти за літами, відповідно до віку,- 
пеловек в -сте (пожилой) - літня людина. 

Возрастать, -расти - зростати, зрости, зрости,- в. силами - рости на силах, зростати, 
зрости на силах. 

Возчик - хурман (-на), возій (-ія), возільник (-ка). 

Воинский (о пасти) - військовий. 

Войско - військо,- квартирование -ск - постій (-тою); передвижение -ск - пересув війська,- 
размещать , разместить -ска - розташовувати, розташувати військо. 

Вокзал - вокзал (-лу), двірець залізничний. 

Волокита - тяганина. 

Волонтер - волонтер (-ра), охотник (-ка). 

Вольнонаемньїй (о служащем, рабопем) - (вільно)найманий, вільного найму. 

Вольноопределяющийся - (сам)охотник (-ка), охочий,- вступать -щимся (в армию) - іти 
охотою, іти охотником. 

Вольнопрактикующий (врап) - вільної практики, вільний. 


20 



Російсько-український словник ділової мови 


Вольноприходящий (о враче) - прихожий (СЖМ). 

Вооружать, вооружить, -ся - 1) озброювати, озброїти, -ся; 2) ( снаряжать пушками) - 
риштувати, обриштувати гарматами; 3) ( подстрекать против кого) - збивати, збити на 
кого, підбурювати, підбурити на (проти) кого. 

Вооружение - зброя; ( действие ) - о[у]збрбювання, о[у]зброєння; в полном -нии - у повній 
зброї. 

Вооруженньїй (о нападении) - збройний, оружний; (о лице) - озброєний. 

Вопиющий (о противоречии) - кричущий, разючий. 

Вопрос - 1) питання; (в анкетах, в бланках) - запитання; в. главний - найбільше питання,- 
в. кардинальний - кардинальне питання,- в. откритий - нерозв'язане питання,- -сьі 
недоуменние - непевності, незрозумілі речі, сумнівні речі, сумніви; в. разрешимий - 
розв'язне питання; питання, що можна розв'язати; в. опорний - спірне (суперечне) 
питання; в. частний - окреме питання,- возбуждать, поднимать -рос - порушувати, 
порушити питання; возникает -рос - по(в)стає, виникає, заходить питання,- задавать -рос 
- ставити, поставити питання; (на очереди) вопрос об удовлетворении - питання, як 
задовольнити; 2) ( дело) - справа; в. квартирний - квартирна справа; вияснять -рос - 
з'ясовувати, з'ясувати справу,- к -су о чем - у справі чого,- по -су о чем - у справі (чого), 
про що. 

Вопросник - запитник (-ка). 

Вопросньїй (о бланке) - запитний. 

Вор, воровка - злодій (-дія), злодійка, крадій (-дія); в. домашний - хатній злодій,- в. 
квартирний - квартирний злодій,- в. професіональний - злодій з фаху, фахом. 

Воровать - красти, злодіячити, злодіювати. 

Воровской - 1) (о притоне) - злодійський; 2) ( ворованний , о веици) - крадений, крадїжний. 

Воровство - крадіж (-дежу), крадіжка. 

Ворочать, воротить (делами, деньгами , людьми) - орудувати ким, чим, верховодити ким, 
над ким. 

Воскресение ( первий день недели) - неділя. 

Воскресник - недільник (-ка). 

Воскресньїй (об отдихе) - недільний. 

Воспитание - виховання; получать -ниє - виховуватися, виховатися, діставати, дістати 
виховання, зчобувати, здобути виховання. 

Воспитанник, -ница - вихованець (-нця), вихованка. 

Воспитатель, -ница - виховник (-ка), виховниця, вихователь (-ля), вихователька. 

Воспитательньїй (о заведений) - виховний. 

Воспитьівать, -тать - виховувати, виховати. 

Восполнять, восполнить, -ся - 1) ( возмещать недостаток чего-либо, возмещаться) - 
надолужувати, надолужити, -ся; 2) ( добавлять, -ся) - поповнити, поповнювати, поповнити, 
доповняти, доповнювати, доповнити, виповнювати, виповняти, виповнити, -ся. 

Воспользоваться чем - 1) покористуватися чим, з чого, скористуватися, скористатися 
чим, з чого,- -ться случаем - скористатися з випадку (з нагоди); 2) (использовать) - 
використати, зужиткувати що. 

Воспоследовать - статися, сподіятися. 

Воспрепятствовать - перепинити, перешкодити, стати на перешкоді, стати на заваді. 

Воспретительньїй (о мерах, распоряжениях) - заборонний. 

Воспрещается, воспрещено - не вільно, заборонено, заказано; вход -щается - входити 
не вільно. 

Воспрещать, -претить - боронити, забороняти, заборонити, заказувати, заказати. 

Воспрещение - заборона. 

Воспроизводить, -весть - відтворювати, відтворити, репродукувати. 

Восстание - повстання. 

Восстановимьій (о положений) - відновний; (о сооружениях) - відбудовний. 

Восстановитель, -ница - відновник (-ка), відновниця, поновник (-ка), поновниця; 

( сооружений) - відбудовник (-ка), відбудовниця. 

Восстановительньїй (об организации, кредите) - відновний, відбудовчий; (о питании) - 
відживний. 

Восстановлять, -ся - 1) відновляти, відновлювати, відновити, поновляти, поновити, -ся; (о 
сооружениях) - відбудовувати, відбудувати, -ся,- в. в должности кого - повертати, 
повернути на посаду кого,- в. в правах кого - повертати право кому,- в. сили - 
відживляти(ся), відживити(ся); 2) (против кого) - збивати, збити, підбурювати, підбурити 


21 



Російсько-український словник ділової мови 


на (проти) кого. 

Востребование - поспит (-ту), запит (-ту); до -ния - до поспиту, до запиту; писать до -ния 

- писати залишеною поштою, писати до запитання. 

Востребовать - поспитати, запитати, ( груз ) - відібрати. 

Вотировать - вотувати, голосувати. 

Вотировка - вотування, голосування. 

Вотирующий - голосувач (-ча). 

Впечатление - враження, вражіння; по первому -нию (судить) - з першого враження, на 
перше вражіння; производить -ниє - справляти вражіння,- у нас составилось 
впечатление - у нас склалось вражіння. 

Вписьівать, вписать, -ся - вписувати, вписати, -ся,- в. в (список, реєстр) - заводити, 
завести, вписувати, вписати. 

Вполне - цілком, цілковито. 

Впоследствии - згодом. 

Вправе (в виражений) бить в праве - мати право,- он -ве - він має право. 

Впредь - наперед, до, аж до, (аж) поки, надалі; -дь до вияснения чего - доки з'ясується, 
доки з'ясують що,- -дь до изменения - до (аж до) зміни, поки зміниться, поки змінять,- -дь 
до получения письма - (аж) поки одержаний буде лист. 

Впродолжение чего - протягом чого, через що; -ниє ряда лет - через ряд років, протягом 
кількох років. 

Впускной (о билете) - входовий. 

Враждебньїй (о действиях) - ворожий, неприязний, (су)противний кому. 

Враждовать с кем - ворогувати на кого, з ким. 

Враздробь - нароздріб. 

Врач - лікар (-ря); (о женщ.) - лікарка,- в. ветеринарний - ветеринар (-ра) - (о жен.) - 
ветеринарна,- в. главний - найстарший лікар (-ря), головний лікар,- в. зубной - зубний 
лікар; в. участковий - ділянковий, участковий лікар,- бить -чем (заниматься врачебной 
деятельностью) - лікарювати. 

Врачєбньїй (о помощи) - лікарський. 

Вред ( ущерб материальний) - шкода; (от тяжелой работи) - надсада,- в. личний - 
ушкодження особи,- во в-д (кому, чему) - на шкоду, на втрату,- потерпевиїий в-д - 
ушкоджений,- причинитель -да - шкідник (-ка); причинять, -нить в-д (кому) - шкоду 
чинити, шкоду вчинити, шкодити, пошкодити, вадити, завадити; служить, послужить во 
в-д (кому,чему) - виходити, вийти на шкоду кому, чому,- терпеть в-д - мати шкоду, 
зазнавати, зазнати шкоди. 

Вредитель - шкідник (-ка). 

Вредить ( наносить ущерб) - шкодити кому, шкоду чинити; (причинять боль, страдание) - 
вадити. 

Вредность, вредностность - вадливість (-вости), шкідність (-ности), шкідливість (-вости). 

Вредньїй (об условиях работи) - шкідний, шкідливий, вадкий, вадливий. 

Временно - тимчасово, до якогось часу, покищо. 

Временной, времєнньїй (о подработке) - тимчасовий, на час. 

Время - час (-су); в. года - пора року,- в. довоенное - довоєнний час,- (накануне войни) - 
передвоєнний час,- в. каникулярное - літні вакації, час канікул,- в. передобеденное - 
передобідня (передобідяна) година, передобіди (-дів); в. прибавочное (для работи) - 
надробітний час,- в. рабочее - робітний (дільний) (Г) час,- (в учрежд.) - урядовий час,- в. 
сверхурочное - понаднормовий час,- в. свободное - гулящий час, вільний час, дозвілля; в. 
урочное - певно-визначений час,- в благоприятное время - слушним часом, слушного 
часу, при (добрій) нагоді,- в ближайшее время - незабаром, найближчим часом, 
найближчого часу,- в возможно скором -ни - як мога (що змога) швидше,- в довоенное -мя 

- (за) довоєнного часу, до війни,- в короткеє -мя - у малий час,- в надлежащее -мя - в 
слушний час,- в настоящее -мя - тепер, цього часу, нині,- в непродолжительном -ни - 
незабаром, небавом, невдовзі; в неурочное -мя (придти) - в неналежний час,- в обеденное 
время - в обіди, в обідню годину; в одно (и тоже) -мя - одночасно, рівночасно; в более 
отдаленное -мя - за давнішого часу, давніше; в отдаленние -на - в давнину, за давніх 
часів; в положенное -мя - в належний час,- в последнее -мя - останнім часом, останніми 
часами, останнього часу,- в рабочее -мя - робітним часом, під (у) робітний час,- в самом 
непродолжительном -ни - щонайшвидше; в самое близкое -мя - найближчим часом, 
найближчого часу,- в самом скорейшем -ни - щонайшвидше, якнайшвидше; в свободное 
-мя - на дозвіллі, вільного часу,- в своє -мя - а) (некогда) - колись, (за) свого часу, у свій 


22 



Російсько-український словник ділової мови 


час; б) ( своевременно ) - своєчасно, у свій час; в течение некоторого -ни - протягом 
якогось часу; в то же -мя - рівночасно; в удобное -мя - при (добрій) нагоді, слушним 
часом, слушного часу; во-время (своевременно) - вчасно; во время чего (дежурства ) - за 
(під час) чого, під (у) що,- до настоящего -ни - дотепер, досі; до последнего -ни - 
донедавна; за истекшее -мя - за минулий час; и до настоящего -ни - і досі; имеется 
достаточно -ни - є досить (доволі) часу; к зтому -ни - на цей час, до цього часу; как раз 
в зто -мя - саме під цей час, саме тоді; на будущее -мя - надалі, на дальший час; на 
неопределенное -мя - на невизначений час, на безрік,- на непродолжительное -мя - на 
недовгий, на малий час; не ко -ни - невчасно; непроизводительная трата -ни - 
непродуктивна (марна) трата часу, марнування часу; от -ни до -ни - коли-не-коли; 
отвечающий духу -ни - відповідний до часу; отнимающий много -ни - забарний, 
загайний; по -нам - часами, іноді; по истечении некоторого -ни - трохи згодом, коли 
минув (мине) деякий час; по настоящему, ньінешнему -ни, в духе настоящего , 
ньінешнего -ни - як на теперішній час,- раньте -ни - передчасно, без часу,- располагать 
-нем - мати час; с давних времен - віддавна; с некоторого -ни - з якогось часу; с того 
-ни - відтоді, з того часу; с зтого (настоящего) -ни - відтепер, з цього часу; со -нем - 
згодом,- со -ни получения письма - відколи одержано листа, відколи надійшов лист,- 
спустя (через) некоторое -мя - згодом, незабаром, невдовзі, по якімсь часі; улучить -мя 
- вибрати (слушний) час,- упустить -мя - пропустити час. 

Врозницу - нарізно, нароздріб. 

Вручать, -чить - уручати, уручити, подавати, подати до рук. 

Вручение - уручання, сов. - уручіння, давання, подання до рук,- по -нии (повестки) - коли 
дано до рук давши до рук. 

Вручитель, -ница - уручник (-ка), уручниця; ( податель ) - подавець (-вця), подавиця. 

Всаживать, всадить (деньги) - вгачувати, вгатити. 

Всего (бухг.) - усього, разом. 

Вселение - вселяння; сов. - вселення; производить -ниє - вселяти, вселити. 

Вселять, вселить, -ся - вселяти, вселити, -ся. 

Всемерно - всіма способами. 

Всенародний (о переписи ) - всенародній, вселюдний. 

Всеобщность - загальність (-ности), повсюдність (-ности). 

Всеоружие - повне озброєння,- во -жни - у повній зброї, цілком озброєний; во -жни опита 
и знания - цілком озброєний досвідом та знанням. 

Всесоюзний - всесоюзний. 

Всесторонний (о рассмотрении ) - всебічний. 

Всеукраинский - всеукраїнський. 

Всеусльїшание (в виражений) «во всеуслишание» - щоб усі почули, щоб усім чути (було). 

Всецело - цілковито, цілком. 

Вскрьівать, -рьіть - 1) ( обнаруживать что-либо) - викривати, викрити, виявляти, 
виявити; 2) ( распечативать сейф, запечат. двери) - відкривати, відкрити; ( конверт ) - 
розпечатувати, розпечатати; ( посилку, тюк) - розпаковувати, розпакувати; 3) 

( анатомировать труп) - розтинати, розтяти. 

Вскрьітие - 1) ( обнаружение ) - викриття, виявлення; 2) ( распечатание сейфа, 
запечатанних дверей) - відкриття; {письма) - розпечатання: ( посилки ) - розпакування; 3) 
( анатомирование трупа) - розтин (-ну). 

Вследствие чего - 1) через що, з чого, наслідком чого,- -виє вашего отказа - через те 
(вважаючи на те), що ви відмовили(ся); 2) (а позтому) - (а) тому, (а) через те, з тієї, цієї 
причини; -виє изложенного - тому, вважаючи (зважаючи) на сказане. 

Вспомогательньїй (о мероприятиях) - помічний, допоміжний. 

Вспомогать, вспомоществовать, вспомочь кому - запомагати, запомогти кого чим, 
допомагати, допомогти. 

Вспомоществование - запомога, допомога,- дающий -ниє - запомагай (-ча), допомагач (- 
ча). 

Вставка (в рукописи, разговор) - вставка; ( действие) - вставляння, вставлення. 

Вставлять, вставить - 1) вставляти, вставити; ( вделивать) - вправляти, вправити; 2) 
-лять слова (в разговор) - докидати, докинути (слово). 

Вставной, вставочньїй (о замечании) - вставний. 

Встречаться, встретиться (в значен. «бивать», «оказиваться») - траплятися, 
трапитися, бувати, бути,- встречаются препятствия - є (трапляються) перешкоди. 

Встречньш (о направлений) - зустрічний, стрічний; (об иске) - супротивний. 


23 



Російсько-український словник ділової мови 

Вступать, -пить - вступати, вступити, входити, увійти; в. в должность - ставати, стати на 
уряд, на посаду; в. в пререкания - починати, почати (заходжуватися, заходитися) 
сперечатися, заходити, зайти (вдаватися, вдатися) в суперечки; в. в силу - набувати, 
набути, набирати, набрати чинности (сили), входити в силу; в. в сношения - нав'язувати, 
нав'язати стосунки, заходити, зайти в стосунки; в. в союз - входити, увійти в спілку, 
приставати, пристати до спілки,- в. в спор - зазмагатися,- в. в тяжбу - запізватися. 

Вступающий (существ.) - вступник (-ка); вновь -щий (о лице ) - 1) нововступник (-ка) (Я); 
2) ( прилаг.) (об оф. бумаге ) - вступний, одержуваний. 

Вступительньїй (о речи ) - вступний. 

Вступление - 1) ( действие ) - вступання, вступ (-пу); по -нии в должность - прийнявши 
посаду; 2) (в книге , в речи) - вступ (-пу), вступне слово. 

Вторгаться, -гнуться - вдиратися, вдертися; ( вмеиіиваться ) - втручатися, втрутитися; 
-гаться в чужие права - втручатися, втрутитися в чуже право. 

Вторинно - удруге; -но являться - приходити вдруге. 

Вторичньїй ( повторний , о напоминании) - другий, повторний, другоразовий. 

Вторник - вівторок (вівтірка); происходящий по -кам (о собрании) - вівтірковий. 

Второбрачие - другий шлюб, другошлюб'я. 

Второбрачньїй - одружений удруге, другошлюбний; -ньій сьін - син з другого шлюбу 
(СЖМ). 

Второстепенньїй (о нуждах) - другорядний. 

Вход - вхід (-ходу), ( действие ) - вступання, вступ (-пу); в. платний - входити за плату,- в. 
воспрещается - входити не вільно, заборонено,- где вход? - кудою входити, увійти, де 
вхід?,- разреиіение на вход - дозвіл увійти. 

Входить, войти - 1) (к уда) - увіходити, увійти, входити, вступати, вступити куди; 2) 

(і входить - принадлежать к составу чего) - бути в (складі), належати до (складу). 

Входной (о двери ) - вхідний, входовий. 

Входящий (о бумаге ) - вступний, одержуваний; (о книге) - вписовий; (о номере) - 
вступний. 

Вчерне - начорно. 

Вьібаллотировьівать, -ровать - обирати, обрати голосуванням. 

Вьібирать, -брать - 1) вибирати, вибрати; 2) (избирать кем) - обирати, обрати, вибирати, 
вибрати на кого, за кого. 

Вьібор - вибір (-бору); в. больиюй (чего) - багато до вибору чого, багато чого вибрати, 
великий вибір; в. недостаточний (чего) - немає чого вибрати, малий вибір,- на вьібор - на 
вибір, на сподобання, на вподобу,- нет -ра - ні з чого вибирати, вибрати, нема вибору; 

(нет другого вьіхода) - а) іншого не вибрати; б) нема іншого способу, ані способу; по -ру 
(взять) - на вибір, з вибору, на (сподобання) вподобу,- предоставлять вибор - давати 
вибрати, полишати на вибір,- при -ре (депутата) - вибираючи, коли вибирають, вибирали,- 
сделать вибор - вибрати, зробити вибір. 

Вьіборка - 1) вибране; (извлечение из протоколов, ведомостей) - витяг (-гу); 2) (действие 
) - вибирання, вибір (-бору); день -ки патентов - день брати патенти; день, коли беруть 
патенти; сейчас происходит -ка патентов - (саме) тепер беруть патенти. 

Вьіборность - вибірність (-ности). 

Виборний (о представителе) - виборний (-ного). 

Виборочний - вибірний. 

Виборщик - виборець (-рця). 

Вибори - вибори (-рів); в. повторние - повторні вибори,- в. прямие - безпосередні вибори,- 
по -рам (должность) - з обрання. 

Вибивать, -бить - вибувати, вибути. 

Виведивание - вивідування, розвіди (-дів), випитування, розпити (-тів). 

Вьіведьівать, -дать - 1) вивідувати, вивідати; 2) випитувати, випитати. 

Вьшерка - вивіряння, вивірення, перевір (-ру). 

Вивеска - 1) вивіска, таблиця; ( действие ) - вивішування, вивішення; 2) (на весах) - 
виважування, виваження. 

Вьшешивать, -весить - 1) вивішувати, вивісити; в. флаги - викидати прапори; 2) (на весах 
) - виважувати, виважити; (тару) - витаровувати, витарувати. 

Вьівод - 1) (лог.) - висновок (-вку); в. обоснованний - у[об]ґрунтований висновок; делать 
вьівод - робити висновок, висновувати, виснувати; 2) (действие) - виводіння (СЖМ), 
виведення, вивід (-воду). 

Вьшодить, вьівесть - 1) виводити, вивести,- в. на свежую воду - виводити на чисту воду; 2 


24 



Російсько-український словник ділової мови 


) (делать заключение) - робити, зробити висновок, висновувати, виснувати. 

Вьівоз - 1) ( жспорт ) - вивіз (-возу); 2) ( действие ) - вивіз (-возу), вивозіння,- запрещение 
-за - заборона вивозу, заборона вивозити,- разрешение на вьівоз - дозвіл вивозити. 

Вьшозить, вивезти - вивозити, вивезти. 

Вьшозка - вивіз (-возу), вивозіння. 

Вьшозной - 1) (о товаре ) - вивізний; 2) ( напр., о пошлине) - вивозовий. 

Вьшозчик - вивізник (-ка). 

Вьіговаривать, -ворить - 1) ( произносить ) - вимовляти, вимовити; 2) (делать вьіговор) - 
вимовляти кому, зробити кому вимову; 3) -ать право, возможность - застерігати, 
застерегти право, можливість. 

Вьіговор - 1) ( произношение ) - вимова; 2) ( дисциплинарний ) - нагана,- полупать в-р - 
діставати, дістати нагану; 3) (права и пр.) - застереження. 

Вигода - вигода, інтерес (-су); ( прибьіль ) - зиск (-ку); для своей -дьі - на свою користь, собі 
на користь,- извлекать -ду - мати з чого зиск, користуватися, покористуватися з чого,- 
полупить -ду от пего - зискати на чому. 

Вьігодность - вигідність (-ности); ( прибильность ) - зисковність (-ности). 

Вьігодньїй (о деле, предприятии) - вигідний; ( прибильний ) - зисковний, пожитний (СЖМ 
)• 

Вьігодополучатель - вигодоємець (-мця). 

Вьігружать, -зить - вивантажувати, вивантажити. 

Вьігрузка - вивантажування, вивантаження. 

Вьігрузчик - вивантажник (-ка). 

Вьідаваемость - видаваність (-ности), видавання. 

Вьідавальїцик, -щица - видавач (-ча), видавачка. 

Видавать, видать - 1) видавати, видати,- в. себя за кого - видавати себе за кого; 2) 
(предавать) - виказувати, виказати на кого (що). 

Видача - видача,- ( действие ) - видавання; в. денег - виплата грошей,- в. натурная - 
видавання натурою, натурна виплата, натурне видавання; в. премий - видавання премій,- 
отказать в -че пего (удостоверения) - відмовити видати що,- подлежит -че - належить 
видати; при -че - видаючи, коли видають, під час видавання; производить -чу - видавати. 

Вьідающий - видавач (-ча). 

Вьідающийся (о работнике) - видатний, визначний; (о факте ) - визначний. 

Вьідвигать, -двинуть {на должность ) - висувати, висунути, відзначувати, відзначити. 

Вьідвиженец - висуванець, відзначенець (-нця). 

Вьідвижение {на должность ) - висування, відзначення; по -нию (полупать должность) - 
як висуванець, відзначенець. 

Вьідвиженство - висуванство, відзначенство. 

Вьіделение - 1) вирізнення, вилучення, вилука,- 2) {из хозяйства) - виділ (-лу); 3) {на 
должность) - відзначення; необходимость -ния пего (средств) - потреба виділити що. 

Виделка, вьідельївание - виріб (-робу), робливо; {действие) - виробляння, 
вироблювання, вироблення; заниматься -кой пего (тканей) - вироблювати, виробляти 
що, працювати, вироблюючи що. 

Вьіделять, вьіделить, -ся - 1) вирізняти, вирізнити, вилучати, вилучити, -ся,- 2) {на 
должность) - відзначати, відзначити, виділяти, виділити; 3) (из хозяйства) - виділяти, 
виділити, -ся,- -ся на отдельний упасток - піти на одріз, на волоки, на відруб. 

Вьідельївать, -лать - виробляти, вироблювати, виробити. 

Вьідержанность - витриманість (-ности); (о етиле) - додержаність (-ности). 

Вьідерживать, -жать - 1) {стиль, тон, характер) - додержувати, додержати чого; 2) 
{жзамен) - складати, скласти іспит(а), екзамен; 3) (о продуктах) - видержувати, 
видержати; (о сире) - відкладати, відкласти. 

Видержка - 1) {характера) - витриманість (-ности); 2) {извлепение) - витяг (-гу), випис (-су 
)• 

Вьіезд - виїзд (-ду). 

Вьіезжать, -ехать - виїздити, виїжджати, виїхати; {двигаться с места) - (ви)рушати, (ви) 
рушити. 

Вьіемка {конфискованное при обиске) - вийняток (-тку); {действие) - виймання, вийняття, 
конфіскація; в. писем (из поптового ящика) производитея - виймають листи. 

Вьіемочньїй {подлежащий виемке, конфискации) - вийнятний. 

Вьіздоравливать, -роветь - одужувати, одужати, видужувати, видужати. 

Вьізов - викликання, виклик (-ку); в. врапа - викликання лікаря,- в. к суду - викликання на 


25 



Російсько-український словник ділової мови 


суд; в. по телефону - виклик телефоном; производить вьізов - викликати; с -вом сторон 
(расследовать) - викликавши сторони. 

Вьізьіватель - викликач (-ча); ( юридич .) - визовник (-ка). 

Вьізьівать, вьізвать, -ся - 1) кликати, викликати, викликати, покликати, -ся; в. на суд (об 
истце ) - (за)позивати, запозвати кого; 2) (бить, послужить причиной чего) - 
спричинювати, спричинити що, споводувати (СЖМ), спричинятися, спричинитися до 
чого; многие причини визивают зто, зто визивается многими причинами - до цього є 
багато причин, це виходить з багатьох причин; 3) (кого на что ) - зрушувати, зрушити кого 
на що; призводити, призвести кого на що; 4) -ся на что (-ся сделать что-либо) - 
зголошуватися, зголоситися, зохочуватися, зохотитися до чого, на що. 

Вьізьівной (о повестке ) - викличний. 

Вьшгрьівающий - вигравач (-ча). 

Вьіигрьівать, -грать - 1) вигравати, виграти,- в. процесе, тяжбу - виграти справу, 
випозивати що; в. время - вигадати час,- 2) (получать пользу на чем) - (по)зискувати, (по) 
зискати на чому, вигадувати, вигадати на чому. 

Вьшгрьіш - вигра (Г); в. лотерейний - лотерійна вигра,- в. пал на облигацию - вигра 
випала на обліґацію. 

Вьіигрьішньїй (о билете ) - 1) витравний; 2) ( виигранний ) - виграний. 

Вьшскивать, -кать - вишукувати, вишукати, нашукувати, нашукати що, дошукуватися, 
дошукатися чого. 

Вьїказьівать, -зать - виявляти, виявлювати, виявити, показувати, показати. 

Вьїкидной (об отбросах) - викидний, викидуваний. 

Вьікладка - 1) (в цифрах) - вирахування; (действ.) - вираховування, вирахування; 2) 
(соображение, предположение) - мірковання; (действ.) - розмірковування, 
розміркування. 

Вьікладчик - вирахівник (-ка); (груза) - вивантажник (-ка). 

Виключать, -чить - вилучати, вилучити; (злектр. ток) - вимикати, вимкнути. 

Вьїколачивать, -лотить - 1) (мебель) - вибивати, вибити, витріпувати, витрепати; 2) 
(налоги) - здирати, здерти (СЖМ). 

Вьїколка (льда) - вирубування, вирубання. 

Вьікрадьівать, -расть - викрадати, викрасти. 

Вьікраивать, -кроять - викроювати, викраяти. 

Викуп - викупне (-ного), викуп (-пу); (действ.) - викупання, викупівля, викуп (-пу). 

Викупать, викупить, -ся - викупати, викуповувати, викупляти, викупити, -ся. 

Внкупка - викупання, викупівля, викуп (-пу). 

Викупной (о платеже) - викупний. 

Внкупщик, -щица - викупник (-ка), викупниця. 

Внлечивать, внлечить, -ся - лікувати, виліковувати, вилікувати, -ся; (о ране) - 
вигоювати, вигоїти, -ся. 

Вьімен, вьіменивание (действие) - вимінювання, вимін (-ну). 

Вьіменивать, -нять - вимінювати, виміняти. 

Вьімеривать, вьімерять, -рить и -рять - вимірювати, виміряти, виміряти, зміряти. 

Вьіметальщик, -щица - вимітальник (-ка), вимітальниця. 

Вьіметка (заметка) - вимітка, нотатка. 

Вьімечивать, -метить - значити, позначати, позначити. 

Вьімогание, вьімогательство (денег, взятки) - вимагання. 

Вьімогатель (денег, взятки) - вимагач (-ча). 

Вьімогать, -мочь - вимагати, вимогти, правити, виправити. 

Вьімьішлять, -мислить - см. Измьішлять. 

Вьінимать, -нуть что - виймати, вийняти що; (жребий) - витягати, витягти,- в. деньги из 
банка - брати, узяти, вибирати, вибрати гроші з банку. 

Вьінос - винос (-су), винесення; на винос - на винос,- распивочно и на винос (продавать) - 
розпивно та на винос. 

Вьіноска (при тексте) - виноска. 

Вьіносной (о графе) - виносний. 

Вьінуждать, -нудить к чему - змушувати, змусити, силувати, присилувати до чого; (у кого 
что) - вимушувати, вимусити. 

Вьгаечатать - 1) видрукувати; 2) (окончить наложение печатей) - випечатати. 

Вьіпечка (хлеба) - печиво; (действие) - печення,- в. утренняя - вранішнє печиво. 

Вьшиска - 1) (вьіпись из протокола, книги) - випис (-су), виписка; (действ.) - 


26 



Російсько-український словник ділової мови 


виписування, виписання; 2) {книги, товара, по предварительной подписке) - 
передплачування, передплачення; 3) (из партии, союза и т. д.) - виписування, 
виписання. 

Вьіпись - випис (-су), витяг (-гу); в. бранная - випис про шлюб; в. метрическая - 
метричний випис. 

Вьіписной (о товаре ) - виписний; ( виписанний ) - виписаний. 

Вьіписчик - виписувач (-ча). 

Вьіписьівать, вьіписать, -ся - 1) {книги, товар, по предвар. подписке) - передплачувати, 
передплатити, -ся; 2) {кого из партии, союза и т. д.) - виписувати, виписати, -ся. 

Вьіплата - сплата; в. жалования - видавання, видача платні; в. по частям - сплата 
ратами, виплат (-ту); на -ту - на рати, на виплат,- на -ту купить - на виплат купити,- 
производящий -ту - виплатний (-ка). 

Вьіплачивать, -платить {деньги) - виплачувати, виплатити, сплачувати, сплатити. 

Вьіполнение {исполнение) - виконання; при -нии ими условий (видать) - коли вони 
виконають умови,- содействие по -нию - допомога виконати. 

Вьшолнять, -нить - виконувати, виконати; в. условие - виконувати умову, додержувати 
умови,- в. функции - виконувати функції; (о неодушевл.) - правити за що. 

Вьіправка {исправление) - поправляння, поправа, направляння, направа. 

Випуск {вьтущенное) - випуск (-ску); {действие) - випускання, випущення, випуск (-ку); 
в. акций - випуск, випускання акцій,- в. кредитних билетов - емісія кредитових білетів,- 
ускорить випуск (инженеров) - прискорити випускання. 

Випускать, -стить - випускати, випустити; в. в свет - випускати в світ; (об издании) - 
видавати, видати. 

Внпускающий {типогр.) - випускач (-ча). 

Вьгаускной - 1) (о товаре) - випускний; (о лице) - випускник (-ка) (Я); 2) (о праве банка) - 
випусковий, емісійний. 

Вьірабативать, внработать, -ся - вироблювати, виробити, -ся. 

Внработанность - виробленість (-ности). 

Внработка - 1) {действие) - вироблювання, виробляння, вироблення; 2) {виделка) - виріб 
(-робу), робливо. 

Вьіравнивать, -нять - вирівнювати, вирівняти. 

Вьіражать, вьіразить, -ся - 1) {определять) - визначати, визначити, -ся; 2) {словами) - 
висловлювати, висловити, -ся,- е. желание принять участив в чем, присоединиться к 
чему - зголошуватися,- сов. - зголоситися до чого,- в. согласие - давати, дати згоду; 3) 
{передавать) - віддавати, віддати, -ся; 4) {обнаруживать) - виявляти, виявити, -ся; 5) 
{матем.) - виражати, виразити. 

Вьіражение - 1) {словесное) - вислів (-лову); {действие) - висловлювання, вислів (-лову); в. 
доверия - вислів довіри,- извините за -ниє - даруйте (пробачте, вибачайте) на цім слові; 2) 
{матем.) - вираз (-зу); в. ценностное - ціновий вираз (-зу); в. численнеє - числовий вираз,- 
3) {обнаруживание) - виявляння, виявлення, вияв; 4) {лица) - вираз на лиці (на обличчі). 

Вьіразитель, -ница - висловник (-ка), висловниця, виразник (-ка), виразниця. 

Вьіразительность - виразність (-ности), вимовність (-ности). 

Вьірезка {вирезанная) - вирізка, виріз (-зу), витинок (-нку); {действие) - вирізування. 

Виручать, -чить - 1) {спасать) - визволяти, визволити, рятувати, вирятувати, порятувати,- 
в. свои деньги - повертати, повернути свої гроші; 2) {иметь виручку) - здобувати, здобути; 
{от продажи) - уторговувати, уторгувати. 

Виручка - 1) {помощь) - визвіл (-волу), порятунок (-нку), допомога,- 2) {добиток) - 
здобуток (-тку); {от продажи) - уторгування, уторг (-гу). 

Висадка - 1) {висаживание) - висаджування, висад (-ду) (Я); 2) {виседание) - висідання. 

Виселок - виселок (-лка), хутір (-тора). 

Виселять, виселить, -ся - виселяти, виселити, -ся. 

Висказивать, -зать - висловлювати, висловити, виповідати, виповісти, вимовляти, 
вимовити. 

Висказиваться, -заться - висловлюватися, висловитися, забирати (забрати) голос {СЖМ 
); в. в чью пользу - озиватися, озватися за ким, за кого,- в. по вопросу - висловлюватися, 
висловитися в справі про... 

Вислуга - вислуга; {вислуживание) - вислуження,- по -ге лет - вислуживши свої літа, по 
вислужених літах,- по -ге лет (награда) - за вислугу літ. 

Вьіслуживать, вислужить, -ся - вислужувати, вислужити, -ся,- в. срок - вибувати, 
вибути, добувати, добути часу. 


27 



Російсько-український словник ділової мови 


Вьіслушивать, -шать - вислухувати, слухати, вислухати. 

Вьісокосортньїй (о товаре) - вартний. 

Вьісота - вишина; -той - заввишки; стоять на -те требований времени - іти нарівні з 
часом. 

Вьіспрашивать, -росить - випитувати, випитати що в кого, допитуватися, допитатися що 
в кого. 

Вьіставка - 1) вистава,- передвижная -ка картин , вьіставка-передвижка - переїзна 
(мандрівна) вистава картин; 2) ( действ. в качестве кого , чего) - становити, поставити 
кого, за що,- в. число - ставити, поставити дату, датувати, задатувати; 2) ( удалять ) - 
викидати, викинути. 

Виставочний - 1) (о сборе) виставовий, з вистав; 2) (о пьесе) - виставний. 

Виступать, -пить - виступати, виступити; (в путь) - вирушати, вирушити; в. из границ 
чего - переходити, перейти межі чого,- в. на суде - ставати, стати на суд, виступати, 
виступити на суді; в. против кого - ставати проти кого. 

Вьіступление - виступ (-пу); (в путь) - вирушання, вирушення; (на суде) - виступ (-пу), 
ставання. 

Вьісчитьівать, -тать - 1) вираховувати, вирахувати, обраховувати, обрахувати, вилічувати, 
вилічити; 2) ( учитивать ) - облічувати, облічити, числити, вичислити, обчислити; 3) (из 
заработка) - відвертати, відвернути, вивертати, вивернути. 

Висилать, -слать - ( отправлять кого , что) - висилати, вислати; ( что ) - надсилати, 
надіслати; ( отправлять кого) - виряджати, вирядити; ( ссилать кого) - висилати, вислати, 
засилати, заслати,- в. письмо с нарочним - вислати листа нарочним; в. товар с товарним 
поездом - вислати крам вантажним поїздом. 

Висилка - 1) (действ.) (кого, чего) - висилання, виправа; (кого) - виряджання, виряд (-ду); 
2) (ссилка) - вислання, заслання; (действие) - висилання. 

Вьітекать, -течь - 1) витікати, витекти; 2) (логически) - виходити, вийти, випливати, 
випливти. 

Вьіторговьівать, -говать - виторговувати, виторгувати. 

Вьіторжка - виторгування, вторгування. 

Вьітребовать - виправити. 

Вьіход - 1) вихід (-ходу); (ухоб) - відхід (-ходу); (вибитие) - вибуття, виступлення,- в. в 
отставку - подання на відстанбву, на демісію,- в. из положения - рятунок, порятунок, 
рада, порада; за -дом его (из состава совета) - (в зв'язку з тим, бо, через те), що він 
вийшов; найти виход из положения - зарадити себе (або кого), дати собі раду,- нет 
вихода из положения - нема (по)рятунку, нема (по)ради,- с -дом одного члена (никаких 
изменений не произойдет) - коли вийде один учасник,- указать виход - показати, кудбю 
(як) вийти; 2) (продукта) - видаток (-тку) (Г) ( СЖМ ), видобуток (-тку). 

Вьіходец - виходень (-дня), вихбдько (-ка). 

Виходить, вийти - виходити, вийти, виступати, виступити; в. без убитков - виходити, 
вийти не втратившись (невтратно); в. из вагона - висідати, висісти, виходити, вийти,- в. из 
затруднения - поборювати, побороти труднощі; в. из употребления - виводитися, 
вивестися, (виходити, вийти) з ужитку. 

Вьіходит - виходить; (следовательно) - отже, значить. 

Вьіходка (о поведений) - вихватка. 

Вьіходной (о дне) - вихідний. 

Вьічеркивать, -кнуть - викреслювати, викреслити. 

Вьічерчивать, -ртить - вирисбвувати, вирисувати. 

Вьічет - відлічка, відрахування; (действие) відвертання, вивертання, відлічування, 
відрахування; в. в положенном размере - відрахування в належному розмірі,- за -том 
расходов по пересилке - відвертаючи (коли одвернути) витрати на пересилання; сделать 
вьічет из жалованья - вивернути, одвернути, відрахувати з платні. 

Вьічисление - обчислювання, обчислення; обрахунок (-нку); (действие) обчислювання, 
обчислення, обраховування, обрахування; по моєму -нию - як я обчислив, за моїм 
обчисленням. 

Вьічислитель - обчислювач (-ча). 

Вьічислительньїй (об аппарате) - обчислювальний. 

Вичислять, -лить - обчисляти, обчислювати, обчислити, обраховувати, обрахувати. 

Вичитать, -честь (удерживать из платні) - відвертати, відвернути, вивертати, вивернути, 
відраховувати, відрахувати. 

Вьішеизложенньїй (о заявлений) - вищеподаний. 


28 



Російсько-український словник ділової мови 


Вьішеименованньїй (о лице) - вищеназваний. 

Вьішеисчисленньїй ( вишевичисленний, о сумме) - вищевичислений. 
Вьішеозначенньїй (о факте ) - вищезазначений. 

Вьішеописанное - вищенаписане. 

Вьішепоименованньїй (о лице) - вищеназваний. 

Вьішеприведенньїй (о факте) - вищеподаний. 

Вьішесказанньїй (о словах) - вищесказаний. 

Вьішеуказанньїй (о факте) - вищепоказаний. 

Вьішеупомянутьій (об обстоятельстве) - вищезгаданий. 

Вьішина - височінь (-чіні). 

Вияснять, вияснить, -ся - вияснювати, виясняти, вияснити, з'ясовувати, з'ясувати, -ся,- 
в. вопрос - з'ясувати справу,- в. долги - виявити довги,- в. себе (что) - з'ясувати самому 
собі що, усвідомити собі що. 

Гавань - гавань (-ні). 

Гадательно ( предположительно) - здогадно, за здогадом; ( сомнительно ) - непевно. 
Газета - газета; г. стенная - стінна газета, стіннівка (Я). 

Газетний (о статье) - газетний; (об относящемся к работе или к работающему в 
газете) - газетярський. 

Газетник ( продающий газети) - газетник (-ка); ( работающий в газете) - газетяр (-ра). 
Галантерейний (о торговле) - ґалянтерійний. 

Галантерейщик - ґалянтерійник (-ка). 

Галантерея - ґалянтерія. 

Галлерея - ґалерія. 

Гарантийннй (об обязательстве) - ґарантійний. 

Гарантировать - ґарантувати, сов. - уґарантувати. 

Гарантия - ґарантія. 

Гардеробная - ґардеробня. 

Гардеробщик - ґардеробник (-ка). 

Гармонировать - гармоніювати з чим, до чого, ладнати з чим; ( подходить ) - пасувати до 
чого, лицювати до чого. 

Гарнец - гарець (-рця). 

Гарнизон - залога. 

Гарнизонний (о службе) - залоговий. 

Гасильщик - гасильник (-ка). 

Гастролировать - ґастролювати. 

Гастроль - ґастроля. 

Гастрономический (о магазине) - гастрономічний. 

Гауптвахта - гавптвахта, (головна) вартівня. 

Генеральний (о балансе) - генеральний. 

Гербовий (о бумаге, сборе) - гербовий. 

Гибельний (о последствиях) - згубний. 

Гибкость - гнучкість (-кости). 

Гиль дня - ґільдія. 

Гильзовий (о фабрике) - гільзовий. 

Гиря - вага, важок (-жка). 

Гирька - тягарець (-рця), важок (-жка). 

Глава - 1) (в книге) - розділ (-лу); 2) ( глава учреждения) - голова,- во главе (учреждения) - 
на чолі. 

Главарь - ватажок (-жка). 

Главенствовать - головувати, старшувати; ( заправлять) - верховодити. 
Главнокомандующий - головний командувач (-ча). 

Главноначальствующий - головний начальник (-ка). 

Главноуполномоченний - головний уповноважений, головний відпоручник (-ка). 
Главноуправляющий - головний управитель (-ля). 

Главний (о вопросе) - головний, найбільший. 

Главное - головне, головна річ,- самое -ное - найголовніше, найголовніша річ. 

Глаз - 1) око,- в глаза - у вічі,- за глаза - позаочі, узавіч,- с глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на- 
сам; 2) ( надзор ) - догляд (-ду); нужен глаз - треба (потрібно) догляду,- прикладивать на 
глаз - брати, взяти на око. 

Гласить ( юрид.) (в виражений) закон гласит - в законі сказано, закон приписує. 


29 



Російсько-український словник ділової мови 


Гласно - при(все)людно ; не криючись. 

Гласность - вселюдна знаність, привселюдність (-ности); предавать -сти - подавати, 
подати до вселюдного відома, робити, зробити вселюдно знаним (відомим), знаним, 
відомим усім. 

Гласньїй (о суде) - прилюдний, привселюдний. 

Глубина - глибина. 

Глубокоуважаемьш ( при обращениях к почтенной особе) - високошановний, 
високоповажний. 

Глухонемой, -мая - глухонімий (-ого),глухоніма (-мої). 

Говорить о ком, о чем - говорити, казати про кого, про що, за кого, за що,- г. на каком-либо 
язьіке - говорити якою мовою; г. пространно - широко говорити; г. 

покровительственним тоном - говорити (з) протекторським тоном,- г. чистую правду - 
казати саму правду,- начинать -рить - знімати мову, починати говорити,- не -ря о чем- 
либо - поминувши що,- продолжать -рить - казати далі, провадити далі. 

Год - рік (-року), мн. роки, літа,- г. бюджетний - бюджетний рік,- г. високосний - 
переступний рік, бісекстовий рік,- г. круглий - цілий рік, цілісінький рік, увесь рік,- г. 
отчетний - звітний рік,- г. проиїлий - минулий рік,- г. позапроиїлий - передминулий рік,- 
г. следующий - наступний рік,- г. текущий - цей рік, поточний рік,- г. учебний - шкільний 
(навчальний, академічний) рік,- в будущем году - прийдешнього року; наступного року, на 
другий рік, нарік; в год (два раза ) - на рік,- в наступающем году - наступного року,- в один 
год (сделать) - в один рік, за один рік,- в позапроиїлом году - позаторік; в проиїлом году - 
торік, минулого року, того року,- в текущем году - цього року,- в течение года, в 
продолжение года - в рік, через рік, протягом року,- в тисяча девятьсот тридцатом 
году - тисяча дев'ятсот тридцятого року,- за истекший год (отчет) - за минулий рік,- из 
года в год, каждий год - щороку, рік-у-рік; круглий год - цілий рік,- относящийся к 
зтому году - сьогорічний,- по истечении года - як вийшов, як вийде рік, за рік,- с каждим 
годом - з року на рік, рік від року,- с позапрошлого года - -позаторік; с прошлого года - з 
того року,- через год - за рік,- зтого года (випуск) - сьогорічний. 

Годиться, пригодиться - 1) придаватися, придатися на що, до чого; ( бить полезним) - в 
пригоді ставати, стати,- г. в продажу - придаватися, бути годящим на продаж,- работа 
никуда не -тся - робота ні до чого; 2) ( годится - безл.) - годиться, личить, подобає. 

Годичньїй, годовой (об отчете) - роковий. 

Годность - придатність (-ности), здатність (-ности) до чого, на що. 

Годньїй (о вещах, о материале) - придатний, годящий на що, до чого; (о человеке) - 
здатний на що, до чого. 

Годовщина - роковини (-вин), річниця. 

Голова (о должностном лице) - голова,- бить -вой - головувати. 

Голод - голод (-ду); г. денежний - скрута на гроші, грошова скрута,- г. товарний - голод на 
товари, крам, недостача товару, краму, товарова, крамова скрута,- на случай -да - про 
голод, про голодний час,- обострение товарного -да - загострена товарова, крамова 
криза. 

Голос - голос (-су); г. избирательний - виборчий голос; г. реиіающий - ухвальний 
(присудний) голос,- г. совещательний - дорадчий голос,- иметь право -са - мати право 
голосувати, мати право на голос,- отбирать голова - збирати, позбирати голоси,- по 
больиіинству -сов (проходить) - більшістю (перевагою) голосів,- подавать г-с за кого - 
подавати, подати голос на кого, голосувати на кого, за кого,- право решающего -са - право 
ухвалювати; подача -сов - подавання голосів, голосування. 

Голословность - самі слова, безпідставність (-ности). 

Голосование - голосування; г. закритое - таємне голосування,- г. откритое - відкрите, 
одверте, голосування; приступить к голосованию - почати голосувати. 

Голосовать - голосувати; г. поднятием рук - голосувати, підносячи руки. 

Гольїй (о цифрах, словах, фактах, предположениях) - самісінький, самий тільки. 

Гонение на кого ( притеснение) - утиски (-ків), упосліджування кого. 

Гонец - гінець (гінця), посланець (-нця). 

Гонка ( нагоняй) - нагінка. 

Гонки - перегони (-нів). 

Гонорант - гонорант (-нта). 

Гонорар - гонорар (-ру), заплата, винагорода,- г. авторский - авторське (-ського). 

Гонорат - гонорат (-та). 

Горнист - сурмач (-ча). 


ЗО 



Російсько-український словник ділової мови 


Горничная - покоївка. 

Горнозаводский (о промисле ) - гірничий. 

Горнозаводство - гірництво. 

Горнопромьішленник - гірнопромисловець (-вця). 

Горнопромьішленность - гірнопромисловість (-вости). 

Горнопромьішленньїй - гірнопромисловий. 

Горнорабочий - гірник (-ка); (в каменоломнях) - каменяр (-ра); (е рудниках) - рудник (-ка); 
(в шахтах) - шахтяр (-ра), шахтар (-ря). 

Горнослужащий - гірничник (-ка). 

Город - місто; г. главний - головне (найбільше) місто; ( столица ) - столиця; г. торговий - 
торговельне місто; в городах - по містах; центр -да - середмістя. 

Городовой, городской (о совете) - міський. 

Горожанин, -нка - городянин (-на), городянка, містянин (-на) (Г). 

Горячо ( браться за дело) - щиро. 

Госпиталь - шпиталь (-лю), військова лікарня ( СЖМ ), госпіталь (-лю). 

Госпитальньїй - шпитальний (СЖМ), госпітальний. 

Господство, -твование - панування; ( власть) - зверхність (-ности); приобрести -во - 
запанувати. 

Господствовать - 1) панувати; 2) (преобладать) - переважати, домінувати. 

Господствующий (о классе) - владущий, владучий, владний; (о положений) - владний; 

( преимущественний о черте, характере) переважний. 

Гостинница - готель (-лю). 

Гостинньїй (о дворе) - купецький. 

Государственник - державник (-ка). 

Государственньїй (об учреждении) - державний; (о преступлении) - проти держави, 
державний; делать -ньім - удержавлювати, удержавити. 

Государство - держава. 

Готовить, -ся - готувати, лаштувати, лагодити, -ся,- -ться к отьезду - збиратися виїхати,- 
-ться к ревизии - готуватися до ревізії; -ться к сдаче дел - лагодитися здавати справи,- 
готовишся проект - готують проект. 

Готовность - готовість (-вости); по моей -сти ви можете заключить - з того, як я 
готовий, ви можете зробити висновок; с -ность ю - з охотою, залюбки, радо. 

Готовьій (о вещи) - готовий, злагоджений; (о лицах) - готовий до чого, на що. 

Грабеж - 1) грабіж (-бежу); (действие) - грабування; 2) (обирательство) - здирство. 

Грабитель, -ница - 1) грабіжник (-ка), грабіжниця; 2) (обирала) - здирник (-ка), здирниця. 

Грабить, ограбить - 1) грабувати, ограбувати; (загребать) - гарбати, загарбати; 2) 
(обирать) - дерти, обдерти, здирати, здерти. 

Гравировать, вьігравировать - ритувати, виритувати. 

Градация - ґрадація. 

Градобитие, градобой - градобій (-бою). 

Градоопасность - градонебезпека. 

Градус - градус (-са), ступінь (-пеня). 

Гражданин, гражданка - громадянин (-на), громадянка; -не - громадяни (-дян), громада 
(ж. р.). 

Гражданский - 1) (о повинности, о войне) - громадянський; 2) (штатский) (о службе) - 
цивільний; 3) (юридич.) (о деле) - цивільний; 4) (о похоронах) - громадський. 

Гражданство - громадянство; пользоваться правами -ства - мати громадянські права, 
користати з громадянських прав. 

Грамота - 1) грамота, письмо; 2) (документ) - лист (-та); г. охранная - охоронний лист, 
охоронна грамота. 

Грамотность - письменність (-ности), грамотність (-ности). 

Грамотний - 1) (о работе) - грамотний; (о лице , обученном чтению и письму) - 
письменний, грамотний. 

Граница - 1) межа, границя,- вийти из границ - перейти край, ступити через край; 
определять -цьі (чего) - визначати межі,- провести -цу (между чем) - покласти межу; 2) 
(государственная) - кордон (-ну); за-границей - закордоном. 

Граничить - межувати. 

Гранка (в типографии) - гранка. 

Графа - графа, шпальта; (столбец) - шпальта, колона,- г. виносная - виносна графа,- г. 
ссилочная - графа (шпальта) посилання; г. частная - частинна графа, (шпальта). 


31 



Російсько-український словник ділової мови 


График - графік (-ка). 

Графить, награфить, разграфить - лініювати, налініювати, полініювати, лініїти, 
полініїти, графити, потрафити. 

Графический (о почерке) - графічний. 

Графовка - ліновання, графовання; ( действие ) - лінієння, графування. 

Гривенник - гривеник, двадцятка (20 шагів). 

Грифель - грифель (-ля). 

Грифельньїй (о доске) - грифельний. 

Громить - розбивати. 

Громко - голосно, уголос, наголос. 

Громоздкость - завальність (-ности), невкладистість (-стости). 

Грош - шаг (-га), шеляг (-га); ни гроша - ні шеляга. 

Груз - вантаж (-жу); без груза - впорожні, порожнем, без вантажу. 

Грузить, нагрузить - вантажити, навантажувати, навантажити. 

Грузовик - ваговіз (-воза). 

Грузовладелец - власник вантажу. 

Грузовое (о пошлине ) - вантажеве. 

Грузовщик, грузчик - вантажник (-ка). 

Грузооборот - вантажообіг (-гу). 

Грузоотправитель - посилач вантажу, вантажопосилач (-ча). 

Грузоподьемность - вантажність (-ности). 

Грузополучатель - одержувач, відбирач вантажу. 

Грузоприниматель - приємець вантажу, вантажоприємець (-мця). 

Группа - група, гурток (-тка), громада. 

Группировать, -ся - групувати, гуртувати, -ся. 

Группировка ( группа ) - група, угруповання; ( действ .) - групування, угрупування. 
Групповой (о подсчете) - груповий. 

Грязелечебница - грязелікарня. 

Грязнить, загрязнить - занечищати, занечистити, бруднити, забруднити, брудити, 
забрудити. 

Губерния - губерня. 

Губернский (об учреждениях) - губерський. 

Губить, погубить - губити, погубити, занапащати, занапастити, збавляти, збавити,- г. 

время - марнувати, змарнувати (гаяти, згаяти) час. 

Гудок ( паровой ) - гудок (-дка). 

Гужевой (о налоге, повинностіі) - возовий, тягловий. 

Гужом ( обозом ) - валкою. 

Гулевой (о дне ) - гулящий. 

Гуляние, гулянье - гуляння, гулянка; г. пароходное - гуляння пароплавом. 

Гумми-арабик - арабська ґума. 

Гуртовщик - гуртівник (-ка). 

Гуртом - огулом, гуртом, загалом. 

Густота (о плотности населения) - густість (-тости), густота. 

Давка - тіснота, (с)тиск (-ку). 

Давление - тиск (-ку), натиск (-ку); {действ.) - тиснення; делать что-либо под -ниєм кого 
- під тиском чиїм робити що; оказьівать -ниє - робити натиск, натискувати. 

Давность - давність (-ности), задавнення; д. исковая - позовна давність (-ности); д. 
погасительная - покривна давність (-ности); -сть истекла - вийшла давність; за -стью - 
через задавнення; погашенньш -тью - покритий давністю; погашаться -стью - 
покриватися, покритися давністю, заходити, зайти в давність; пришедший в -сть - 
задавнений, задавнілий; течение -сти - задавнювання. 

Дальнейший (о заседании ) - дальший; на -шее, в -шем - надалі. 

Дальновидньїй (об администраторе) - передбачливий, далекоглядний. 

Дальность - далекість (-кости); за -стью расстояния - через велику відлеглість, бо 
далеко. 

Дамский (о вагоне) - жіночий, дамський. 

Данная ( юрид .) - дана (даної). 

Данньїє - дані (р. даних), дані відомості, відомості; -ньіе биографические - біографічні дані, 
відомості, дані (з життєпису); -ньіе ориентировочньїе - орієнтовні дані; -ньіе 
статистические - статистичні відомості; -ньіе цифровьіе - цифрові дані (відомості); 


32 



Російсько-український словник ділової мови 


работать по собиранию -ньіх - працювати, збираючи дані, працювати над збиранням 
даних,- по банним статистики - за статистикою, за даними статистики. 

Дантист - зубний лікар (-ря), дантист (-ста). 

Дань (є виражений ) «отдать дань уважения» - віддати належну шанобу. 

Дар - 1) ( подарок ) - дар (-ру), (по)дарунок (-нка); принести в дар - подарувати, дати як 
подарунок; 2) ( дарование, одаренность) - хист (-ту), кебета, дар (-ру). 

Даритель, -ница - дарівник (-ка), дарівниця, дародавець (-вця), дародавиця. 

Дарительньїй (об акте ) - дарувальний. 

Дарить, подарить - дарувати, подарувати. 

Даровой - 1) (о пользовании) - дармовий, даровий; 2) (о подаренном) - дарований, 
подарований. 

Даром - 1) даром, задарма; 2) ( напрасно ) - даремно, дарма. 

Дарственньїй (о записи) - дарчий, даровизний. 

Дата - дата. 

Датировать - датувати, сов. задатувати. 

Дача - 1) дача; 2) ( действие ) - давання,- д. свидетельских показаний - свідчення. 

Дачник, -ница - дачник (-ка), дачниця, літник (-ка), літниця. 

Дачньїй (о поселке) - дачний, літниковий. 

Дачевладелец, -лица - дачовласник (-ка), дачовласниця. 

Дваждьі - двічі. 

Дверь - двері (-рей); заседание при откритих дверях - прилюдне засідання; при 
откритих дверях (заседать) - прилюдно. 

Двигатель (техн.) - руїні (-ія); ( переноси. значен.) - чинник (-ка); (о лице) - діяч (-ча); д. 
просвещения - чинник освіти; (о лице) - діяч освіти. 

Движение - рух (-ху); (к известной цели) - прямування, простування; ( суетливое) - 
ворушня, метушня; ( вперед ) - поступ (-пу); д. грузовое - вантажевий рух, рух вантажів,- д. 
железнодорожное - залізничий рух,- д. пешеходное - піший рух,- д. по делу - рух у справі,- 
д. уличное - рух вулицями; без -ния (оставаться) - нерухомо, без руху; оставлять без 
движения - не давати, не дати руху (ходу), лишати без руху; приводить в -ниє - давати, 
дати рух, рухати. 

Движимость - рухоме майно,- д. домашняя - домове рухоме майно. 

Движимьій (об имуществе) - 1) рухомий; 2) (прич.) - зрушений, порушуваний; -мьій 
благим желанием оказать содействие - маючи добрий намір допомогти, зрушений 
добрим бажанням допомогти. 

Двоебрачие - шлюб удруге, другий шлюб. 

Двоебрачньїй - 1) удруге одружений; 2) ( двоеженец) - двожон (-на), двоєженець (-нця). 

Двоевластие - двовлада. 

Двоеженец - двожон (-на), двоєженець (-нця). 

Двоєженство - двоженство. 

Двоекратньїй (о приеме) - дворазовий. 

Двоеточие - двокрапка. 

Двойни - двійнята (-нят). 

Двойной (о размере) - подвійний. 

Двойственность - двоїстість (-тости). 

Двойственньїй (о смисле) - двоїстий. 

Двор - 1) двір (р. п. двора, двору), подвір'я, надвір'я,- д. гостинний - купецький двір,- д. 
задний - задвірок (-рка); д. лесной - лісний склад, лісна; д. монетний - монетарня, 
монетна виробня,- д. постоялий , заезжий - заїзд (-ду), заїзний, постоялий двір,- д. 
проходной - прохідний (наскрізний) двір,- д. таможенний - митниця, митна комора,- вход 
со двора, через двор - входити, увіходити двором; 2) ( жономич.) - господарство. 

Дворец - палац (-цу). 

Дворник, -чиха - (по)двірник (-ка), двірничка. 

Дворницкая - двірницька (-кої). 

Дворницкий, дворничий (об обязанности) - двірницький, двірничий, (обов'язки) 
двірники. 

Дворовьій - (о постройке) - дворовий, двірський. 

Дворцовьій (об имуществе) - палацовий. 

Двоюродньїй {брат, сестра) - у перших. 

Двугривенньїй - сороківка; ( устар.) - семигривеник (-ка). 

Двуклассньїй (о школе) - двоклясовий. 


33 



Російсько-український словник ділової мови 


Двукратно - двічі, два рази; (в два приема) - двома нападами, двома наворотами. 

Двукратньїй (о напоминании) - дворазовий. 

Двумужие - двомужність (-ности). 

Двумужница - двомужня (-ньої), двомужниця. 

Двусторонний - 1) двобічний; 2) (взаимньїй, о соглашении ) - обопільний, обосторонній 
(СЖМ). 

Двухдневньїй (о сроке) - дводенний. 

Двухместньїй - на два місця, на дві особі. 

Двухмесячньїй (об отпуске, о сроке) - двомісячний, на два місяці. 

Двухнедельньїй (об отпуске, о сроке) - двотижневий, на два тижні. 

Двухстепенньїй (о виборах) - двоступневий. 

Дебати - дебати (-тів), дискусія, обміркування справи. 

Дебет - дебет (-ту), прибуток (-тку); записать в дебет - записати на дебет. 

Дебитовать - дебітувати. 

Дебитор - дебітор (-ра). 

Дебют - дебют (-ту), перший виступ (-пу). 

Дебютант, дебютантка - дебютант (-та), дебютантка. 

Девальвация - девальвація. 

Девальвировать - девальвувати. 

Девиз - девіза. 

Дееспособность - дієздатність (-ности). 

Дееспособньїй - дієздатний. 

Дежурить - чергувати, бути черговим, дежурити. 

Дежурньїй - черговий, дежурний; ( сторожевой) - вартовий. 

Дежурство - черга, чергування, дежурство,- моє -ство - я черговий, чергую, моє 
чергування, я на дежурстві,- -ство принять - ставати, стати на (чергування) дежурство. 

Дезертир - дезертир (-ра), збіглець з війська, збіглець (-леця). 

Дезертировать - дезертувати, сов. - здезертувати; тікати, утікати, сов. - утекти з війська. 

Дезертирство - дезертирство, тікання, утікання з війська, збізтво з війська. 

Дезинфекцировать - дезинфікувати, сов. - подезинфікувати, зробити дезинфекцію. 

Дезинфекция - дезинфекція,- производить -цию - робити дезинфекцію, дезинфікувати. 

Действие - 1) (деяние ) - дія, чин (-ну); {поступок) - учинок (-нку); -вия военние - воєнні 
дії (операції); комитет -вия - комітет чину,- круг -вия - обсяг роботи,- образ -вия - 
поведінка, поводження, спосіб поводитися,- оскорблять -виєм - зневажати чинно (чином, 
учинком); открьіть -виє - почати функціонувати (працювати); происходит, -дило -виє - 
діється, діялось; 2) ( влияние ) - вплив (-ву); (непосредственное воздействие) - діяння, 
подіяння,- оказивать, производить -виє - впливати, вплинути, робити, зробити вплив, 
діяти, подіяти на кого; 3) ( юрид.) - чин (-ну), дія: (о законе , актах) - чинність (-ности), 
сила,- д. договора - чинність договору,- д. обратное - зворотна чинність, зворотна сила,- д. 
правное - правочин (-ну); д. преступное - злочин (-ну), злочинство; д. судебное - судочин 
(-ну); д. юридическое - юридичний чин, юридична дія,- вводить в -виє - надавати, надати 
сили, чинности,- в распространение -вия - на поширення чинности; щоб поширити 
чинність; закон входиш в -виє - закон стає чинним,- подводить под -вия закона - 
підводити, піддавати під чинність закону; 4) ( театральн.) - дія, акт (-ту); во время -вия - 
під час дії; драма в трех -виях - драма на три дії (акти); 5) ( аппарата) - робота; время 
-вия на телефонной сети - час, коли працює телефонна сітка,- завод в -вии - виробня 
працює; машина в -вии - машина працює,- открить телефонное -виє - відкрити 
телефонне сполучення; приводить в -виє машину - приводити в рух, пускати (в роботу) 
машину. 

Действительно - справді, до правди; {пожалуй) - щоправда; -но так - справді так. 

Действительность - дійсність (-ности); {подлинность) - справжність (-ности), правдивість 
(-вости), {д. обязательства) - чинність, важність, сила,- в -сти - на ділі, справді. 

Действительньїй - 1) (о факте) - дійсний; {подлинний) - справжній, правдивий; 2) 
{юридич. о документе) - чинний, правосильний, важний; бить -ньім - мати силу, бути 
важним; перестать бить -ньім - втратити силу; {удостоверение); действительно до... - 
має силу до... 

Действовать - 1) {поступать) - діяти, чинити, робити,- -вать в качестве истца - бути, 
виступати позивачем (як позивач); действовать против закона - переступати закон, 
чинити проти закону,- 2) {работать) - робити, працювати; телефон -вует - телефон 
працює; 3) {влиять) - впливати, вплинути; {непосредственно воздействовать) - діяти. 


34 



Російсько-український словник ділової мови 


подіяти; д. на кого - впливати на кого, діяти на кого; 4) (о законе) - мати силу, мати 
чинність; 5) ( д. чем) - орудувати чим. 

Декабрь - грудень (-дня). 

Декан - декан (-на). 

Декларация - деклярація, оголошення. 

Декларировать - деклярувати, сов. - задеклярувати, оголошувати, сов. - оголосити. 

Декоратор - декоратор (-ра); (є театре ) - декоратор (-ра), лаштункар (-ря). 

Декрет - декрет (-ту); издать декрет о чем - видати декрет про що, декретувати що. 

Декретировать - декретувати, сов. - задекретувати. 

Делать, сделать, -ся - робити, зробити, діяти, чинити, учинити, -ся,- д. вид (для виду) - 
вдавати про око,- д. возможньїм - уможливлювати, уможливити; д. вред - шкоду робити, 
шкодити,- д. давним - давнити, задавнити, удавнити, -ся,- д. наглядним - унаочнювати, 
унаочнити,- д. наперекор кому - перекір робити, робити наперекір; д. невозможним - 
унеможливлювати, унеможливити; д. не спеиіа, толком - покладаючи, повільно робити, 
не поспішаючи робити,- д. по своєму - чинити свою волю, своїм робом (ладом) робити. 

Делаться, сделаться - 1) робитися, зробитися; 2) ( становиться) - ставати, стати. 

Делегат - відпоручник (-ка), делеґат (-та). 

Делегатский (о полномочии) - делегатський. 

Делегация - відпоручництво, делеґація. 

Делегировать - делегувати кого. 

Дележ - дільба, діленина; ( раздел) - поділ (-лу), паювання. 

Деление - 1) поділ (-ду); 2) (арифм.) - діління. 

Делец - діловик (-ка) ( СЖМ ),- д. банковий - банковець (-ківця). 

Делимость - подільність (-ности); д. обязательства - подільність зобов'язання. 

Делить, поделить, -ся - ділити, поділити, -ся; (на определ. части) - паювати, попаювати,- 
д. на двоє , раздваивать - роздвоювати, роздвоїти, ділити на двоє,- <9. на троє - троїти, 
ділити на троє. 

Дело - 1) справа, діло,- <9. гражданское - цивільна справа,- д. истребованное - одержана на 
вимогу справа; д. копеечное - копійчана справа, справи на копійку,- д. личное - а) особова 
справа; б) особиста справа ( напр ., в виражений: «прийти по личному делу»); д. основное 

- головна, (основна) справа,- <9. очередное - чергова справа; д. рублевое - справи на 
карбованець,- д. секретное - таємна, секретна справа,- д. служебное - урядова (службова) 
справа; <9. спеииное, срочное - негайна, пильна (нагальна) справа; д. судебное - судова 
справа; <9. тайное - таємниця; <9. текущее - поточна справа; д. тяжебное - позов (-зву), 
справа позовна,- <9. уголовное - кримінальна справа; д. жстренное - негайна справа,- 
браться за дело - братися, взятися до справи, заходжуватися, заходитися коло справи,- в 
самом деле (на самом деле) - справді; вести дело - провадити справу,- возбуждать дело 
(в суде) - розпочинати, розпочати, заводити, завести справу; (в гражд, делах) - позивати, 
запозивати кого,- возобновлять дело - поновляти, поновити справу,- войти в дело: а) (в 
качестве сторони) - увійти в справу; б) (вникнуть) - вглянутися в справу,- дело вигорит 

- справа вийде на добре,- давать делу надлежащее направление - належно скеровувати 
справу; давать делу движение, ход - зрушувати, зрушити справу, пускати, пустити, 
посувати, посунути справу,- движение дела - рух справи, посування справи,- дела должньї 
поправиться - справи мають піти на краще,- дело лежит, остаєшся без движения - 
справа не рушає наперед; д. обстоит так - стан справи такий, справа в такому стані,- д. 
очень нужное - пильна справа,- <9. о кем иметь - мати з ким діло,- знакомий с делом - 
обізнаний із справою, на справі; круг дел - обсяг справ,- на деле доказать - ділом довести,- 
обратиться по делу (к кому) - вдатися в справі (до кого); переходить к очередним делам 

- переходити, перейти (далі) до порядку денного; по делам - у справах,- по личному делу - 
в особистій справі; по настоящему делу - у цій справі; понимающий дело - тямущий у 
справі; прекращать дело - закривати, закрити справу, прикінчувати, прикінчити справу,- 
при делах оставить - залишити в справах,- приобщение к делу - долучення, приєднання 
до справи; приходить по делу - приходити, прийти в справі; проиграть дело - програти 
справу; расклеилось дело - справа не вдалася,- слуииание дела - розгляд справи,- зто дело 
особое - 1) (иное) - це що інше, це інша справа; 2) (исключительное, особенное) - це 
особлива справа; зто дело исключительной важности - це надто важлива справа,- зто 
дело реиіенное - це вже рішено (вирішено); 2) (труд, занятие, ремесло) - робота, праця, 
справа; <9. банковеє - банківство (Я); д. газетнеє - газетярство; д. канцелярское - 
канцелярська справа,- д. комиссионерское - комісіонерство, комісіонерська справа,- д. 
маклерское - маклерство; д. основное - головна (основна) праця,- д. переплетное - 


35 



Російсько-український словник ділової мови 

палітурництво,- д. печатное, типографское - друкарська справа, друкарство; д. писарское 
- писарство; д. счетоводное - рахівництво; д. табачное - тютюнництво; д. торговеє - 
торговельна справа, торгівля,- браться за дело - братися до праці, заходжуватися коло 
роботи,- знать своє дело - знатися на свойому ділі, уміти свого діла,- не у дел остаться - 
без праці лишитися,- у дела - на (коло) праці; 3) ( предприятие ) - діло, підприємство; дело 
книжное - книгарня; д. мануфактурнеє - мануфактурна крамниця; д. основное - головне 
(основне) підприємство; зложить деньги в дело - вкласти гроші в підприємство,- 
вступать в дело компаньоном - (при)ставати, (при)стати компаньйоном у підприємстві,- 
входить в дело - приставати, пристати до підприємства; вийти из дела - відійти від 
справи, вийти з підприємства; делать большие дела - великі справи провадити, добрі 
зиски мати,- отривать от дела (кого) - відривати, відірвати від діла,- расиїирить дело - 
збільшити підприємство; 4) ( обстоятельство ) - річ, (речі), справа; дело случайное - річ 
випадкова,- случилось такое дело - трапилося так, сталася така річ. 

Деловито - діловито, по-діловому. 

Деловитость - діловитість (-тости). 

Деловитьій (о тоне) - діловитий. 

Деловод, делопроизводитель - діловод (-да). 

Деловодство, делопроизводство - діловодство; -во на украинском язике - діловодство 
українською мовою,- работать по -ву - працювати на діловодстві. 

Деловой (о замечании, документе) - діловий. 

Делопроизводственньїй (о поряд ке) - діловодний, справоводний. 

Дельньїй (о замечании) - путній, доладний, додільний, доділа. 

Делянка ( земли ) - ділянка. 

Демобилизация - демобілізація. 

Демобилизировать - демобілізувати, сов. - здемобілізувати. 

Демонстрировать - демонструвати, сов. - продемонструвати. 

Демонстрированньїй - продемонстрований. 

Денационализация (об имуществе) - денаціоналізація. 

Денационализировать ( имущество ) - денаціоналізувати, сов. - зденаціоналізувати. 

Денежньїй (о пособии) - грошовий; (об удовлетворении кого) - грішми, грошима. 

День - день, днина; д. базарний - базарний день, базар (-ру); д. будничний - будній день, 
будень (-дня); д. виходной - вихідний день,- д. клубний - клюбний день,- д. 
неприсутственний - неурядовий день,- д. нерабочий - день неробітний; неробочий; (для 
учрежд.) - неурядовий день,- д. отдиха - день на відпочинок, день відпочинку; д. 
отработанний - відбутий, вироблений день,- д. памяти - день на спомин про кого,- д. 
праздничний - свято, свят(еш)ний день,- д. предпраздничний - переддень свята,- д. 
приємний - день на приймання, приймальний день,- д. присутственний - робочий день, 
день урядовий; д. прогульний - утрачений, прогуляний день,- д. рабочий - робітний, 
робочий день,- д. торговий - торговий день,- д. траурний - день жалоби,- день на жалобу; 
в день (получать) - денно, на день,- в один из дней, в один день - одного дня,- в 
определенние дни - певними, визначеними днями, у певні, визначені дні,- в 
предпраздничние дни - напередодні свят,- в продолжение (целого) дня - через (цілий) 
день, протягом (цілої) днини (дня); в течение дня , в день - протягом дня, денно, у день,- в 
течение первих дней - у перших днях, протягом перших днів,- днем - удень,- днем вперед - 
на день уперед; изо дня в день - день-у-день, день-придні; к зтому дню - на цей день,- 
каждий день (являться) - щодня, щодень, день-у-день; на днях - цими днями,- на другой 
день - другого дня, назавтра; на несколько дней (об отпуске, поездке, и т. п.) - 
кількаденний, на кілька день,- на следующий день - другого дня, на другий день,- по дням 
(платить) - від дня, поденно; по сей день - по сю днину, понині; третьего дня - 
позавчора,- через день (бивает) - що другого дня,- через день состоится концерт - за 
день відбудеться концерт; через каждие два дня - що третього дня,- что ни день то - як 
день, то й... 

Деньги - гроші (-шєй); д. весовие (за взвеїиивание) - вагове,- д. вкладочние - випадкові 
гроші,- д. задаточние - завдаток (-тку), завдаткові гроші,- д. за доставку - доставне,- д. 
запасние - покладні гроші, гроші про запас,- д. за помол - млинове; д. золотив - золоті 
гроші,- д. карманние - кишенькові гроші, дрібні гроші,- д. квартирние - комірне, гроші за 
квартиру; д. командировочние - відрядне, відрядні гроші, гроші на відрядження; д. 
кормовие - харчове, гроші на годівлю; д. ликвидационние - ліквідаційне; д. мелкие - 
дрібні, дрібні гроші, дрібняки; д. медние - мідні, мідні гроші, мідяки,- д. набавочние - 
приплат (-ту); д. наличние - готові гроші, готівка,- д. незаработанние (доставитеся 


36 



Російсько-український словник ділової мови 


даром) - легкий гріш, незароблені гроші; <9. оборотньїе - оборотні гроші; д. остальньїв - 
решта з грошей; <9. передаточние (переданние в излишке) - передані гроші; ( следуемие к 
передане) - належні до передання гроші; д. передовие - завдаткові гроші, авансові гроші,- 
д. поверстние - (по)верстове; д. под~ьемние - гроші на виїзд, виїзні гроші; д. подделанние 
- підроблені гроші, фалшовані, фалшиві гроші; <9. полученние от продажи - уторговані 
гроші, уторг (-гу); д. причитающиеся - належні гроші; д. провозньїе - гроші на (за) 
перевіз,- д. прогонние - прогони, переїзні гроші; д. разгездние - подорожні гроші, гроші 
на подорож, роз'їзні гроші; д. расходньїе - гроші на витрати; д. сборньїе (собранние) - 
складка, збірні гроші, збирані гроші; д. свободние - вільні, гулящі гроші; д. серебрянньїе - 
срібні, срібні гроші, срібняки; д. спорние - спірні гроші; д. столовие - харчові гроші, 
харчове; д. суточние - добові гроші; д. счетньїе - полічені, лічені гроші; д. фальшивив - 
фалшовані гроші; <9. фрахтовие - перевізне, перевозове, фрахт (-хту); <9. хожалие - ужитні 
гроші, гроші на першу потребу; д. чаевие - чайові гроші, чайове,- затруднительно с 
деньгами - скрутно, сутужно на гроші; изнашивание денег - стирання грошей; обратить 
в деньги - повернути в гроші, згрошити (Г); при -гах бить - бути з грошима,- 
употреблять -ги на что - обертати, обернути, повертати, повернути гроші на що. 

Депеша - депеша. 

Депо - депо,- д. пожарное - пожежня. 

Депозит - депозит (-ту); вносить в -зит - класти на депозит, депонувати. 

Депозитний (о квитанции) - депозитний. 

Депрессия - депресія. 

Депутат - депутат (-та), посол (-сла); присланний в качестве -та - депутований. 

Депутатский (о собрании) - депутатський, посольський. 

Депутатство - депутатство, послування. 

Депутация - депутація, посли, посланці. 

Деревенский (о мире) - сільський; (к рестьянский) - селянський. 

Держатель, -ница - 1) ( лицо) - держальник (-ка), держальниця; (в сложних словах) - 
держець (-жця); д. векселя - векселедержець (-жця); д. краденного - передержець (-жця); 
2) (в папке для бумаг) - державка. 

Держать, -ся - держати, тримати, -ся,- д. в свежей памяти - добре пам'ятати; д. себя - 
поводитися,- -ться вижидательно - вичікувати,- -ться своего (прежнего) взгляда - не 
кидатися свого погляду, додержувати (переднішого) свого погляду. 

Десть - лїбра. 

Десятилетие - 1) ( десять лет) - десятиріччя, десятиліття,- 2) ( юбилей ) - десятиріччя, 
десяті роковини. 

Десятина - десятина. 

Десятичньїй (об исчислении) - десятковий. 

Десятирублевка - десятка. 

Десятка - десятка. 

Десятник, десятский - десятник (-ка), десятський (-кого); бить -ком - бути за десятника, 
бути десятником, десятникувати. 

Десяток - десяток (-тку); не один -ток - не одно десять,- несколько -ков - кїлькадесять (-ти 
)• 

Детализация - деталізація, деталізування. 

Деталь - деталь (-лю, м. род.), подробиця. 

Детальний (о плане) - детальний, докладний. 

Детский (о приюте) - дитячий. 

Дефект - дефект (-кту), хиба; (изт^ян) - ґанч (-чу). 

Дефектний (о материале) - дефектовий, дефектний, з ґанчем. 

Дефицит - дефіцит (-ту); д. по (местному) бюджету - дефіцит (місцевого) бюджету,- 
покривать д-т - вирівнювати, вирівняти дефіцит. 

Дефицитний (о предприятии, о товаре) - дефіцитний. 

Деформировать - деформувати, сов. - здеформувати. 

Децентрализация - децентралізація. 

Дециметр - дециметр (-тра). 

Дешеветь, подешеветь - дешевшати, подешевшати, дешевіти, подешевіти. 

Дешевизна - дешевина, дешевїнь. 

Дешевка - 1) ( дешевизна ) - дешевина, дешевїнь; 2) ( дешевив вещи) - дешеві речі, 
дешевина, дешевїнь; по -ке - за дешево, за півдарма. 

Дешифровать - розшифровувати, сов. - розшифрувати. 


37 



Російсько-український словник ділової мови 


Деяние - вчинок (-нку); д. наказуемое - карний (карогідний) вчинок; д. преступное - 
злочин (-ну), злочинство. 

Деятель, -ница - діяч (-ча), діячка. 

Деятельность - діяльність (-ности); д. писательская - письменництво, письменницька 
діяльність; д. продуктивная - плідна діяльність; д. сбервгатвльная - зберігальна 
(щаднича) діяльність; д. хозяйственная - господарча діяльність. 

Деятельньїй (об участии) - діяльний, активний. 

Диагноз - діягноза, розпізнання (хвороби). 

Диаграмма - діяграма. 

Диаметр - поперечник (-ка), діяметр (-ра); в -ре - у поперечнику, у діяметрі. 

Дивиденд - дивіденд (-ду). 

Дивизионньїй ( относ. к дивизиону ) - дивізіонний; (об отн. к дивизии) - дивізійний. 

Дивизия - дивізія. 

Диктатура - диктатура. 

Диктовать - диктувати, проказувати. 

Диктовка - 1) ( диктант ) - диктат (-ту); 2) ( действие ) - диктування, проказування; писать 
под -ку - писати з голосу. 

Динамика - динаміка. 

Диплом - диплом (-му). 

Дипломат - дипломат (-та). 

Директива - директива. 

Директор - директор (-ра). 

Дирекция - дирекція. 

Дисконт - дисконт (-ту), дисконте. 

Дисконтер - дисконтер (-ра). 

Дисконтировать - дисконтувати, сов. - з дисконтувати. 

Дисконтний - дисконтовий. 

Дискредитировать - дискредитувати, сов. здискредитувати. 

Дискуссия - дискусія. 

Диспонент - диспонент (-нта), розпорядник (-ка). 

Диспут - диспут (-ту). 

Диспутант - диспутант (-та). 

Диспутировать - диспутувати. 

Дистанция - віддаль, дистанція. 

Дисциплина - дисципліна. 

Дисциплинарньїй (о мерах) - дисциплінарний. 

Дисциплинированность - дисциплінованість (-ности). 

Дифференцировать - диференціювати, сов. - здиференціювати. 

Дизта - дієта. 

Длина - довжина; в длину - вдовж, завдовжки. 

Длительность - довгість (-ости), довгочасність (-ности), тривалість (-лости), тяглість (- 
лости). 

Длительньїй (о процессе ) - довгий, довгочасний, тривалий. 

Длиться, продлиться - тривати, точитися, тягтися, протяг(ну)тися,- дело длиться 
полгода - справа тягнеться пів року,- день длится 12 часов - день триває 12 годин. 

Для: а) {при обозначении назначения предмета ) - на (с вин. пад.); б) {для кого, чего, в см. 
«кому, чему») - для (с род. пад.) или же формой дат. пад. им. существительного; в) (в 
розвернутих предложениях обст. цели) - щоб (с неопред. накл.); г) (в знач, «к») - до (с 
род. п.); д. (другой) цели - на (іншу) потребу; д. исполнения, ограждения - щоб виконати, 
захистити; д. использования - щоб використати; д. магазина, учреждения (нужно) - 
крамниці, установі (треба); д. моих потребностей - мені на потреби,- д. начала, д. образца 
- на початок, на зразок,- д. обсуждения - на обміркування; д. осуществления - щоб 
здійснити, на здійснення; д. ответа (взять слово) - на відповідь; д. предостережения - 
щоб застерегти; д. проверки - щоб провірити (перевірити); д. производства торговли - 
щоб торгувати; д. разноски бумаг (кюветка) - розносити папери,- д. рассмотрения, 
рецензии - на розгляд, рецензію; д. служащих - службовцям,- д. (собственного) 
употребления - на (власний) ужиток,- д. торгових целей - на торгівлю; д. увеличений - 
щоб збільшити; д. удовлетворения (чего, нужд) - щоб задовол(ьн)ити що, на задоволення 
чого,- д. утверждения - на затвердження; д. зтой цели - на це,- инструкция для 
руководства - інструкція на керування, інструкція, (щоб) керуватися; материал для 


38 



Російсько-український словник ділової мови 


введений, отчетов - матеріал до відомостей, до звітів; кредит для организации - кредити 
на організацію; не для чего - нема чого, нема нащо, нічого,- платне для кого - одіж на 
кого,- срок (день) для сдачи, подачи и т. п. - термін (день) здавати, подавати; иікаф для 
бумаг - шафа на папери,- ящик для чего (писем,жалоб) - скринька на що. 

Дневалить - днювалити. 

Дневальньїй - днювальний (-ного). 

Дневка - днювання. 

Дневник - щоденник (-ка); вести -ник - писати щоденника. 

Дневной (о работе ) - денний. 

Добавка, добавление - 1) (то, что добавлено) - додаток (-тку), додача; в -ниє ко всему - 
на додаток до всього; 2) ( процесе добавления) - додавання, додання. 

Добавочньїй (о вознаграждении) - додатковий. 

Добиваться, -биться - добиватися, добитися чого, доходити, дійтй чого; ( домагаться ) - 
домагатися чого, про що, домогтися чого,- д. своего - доходити свого; ( поставить на 
своем) - довести свого. 

Добрачньїй (о детях) - передшлюбний. 

Доброволец - охотник (-ка), доброволець (-вільця). 

Добровольно - з доброї волі, з своєї волі, своєю охотою, доброхїтно, добровільно. 

Добровольньїй (о пожертвовании, взносе) - добровільний, доброхітний. 

Добровольческий (об организации) - охотний, добровольчий. 

Доброжелательньїй (об отношении) - прихильний, (добро)зичливий. 

Доброкачественность - добротність (-ности), добра якість (-кости). 

Доброкачественньїй (о материи, продукте) - добротний, доброї якости. 

Добросовестньїй (об исполнении) - сумлінний, совісний. 

Добротньїй (о товаре) - добротний, доброї якости. 

Добивать, -бить - діставати, дістати, (з)добувати, (з)добути. 

Добьіча - 1) здобич; ( техн.) - здобуток (-тку), видобуток (-тку); 2) ( действие) - здобування, 
здобуття, видобування, видобуття. 

Доверенность - 1) ( доверие) - віра, довіра, довір'я до кого; ( полномочие) - уповаження, 
уповажнення, уповноваження; 2) (документ) - вірчий лист, довіреність (-ности); д. с 
правом передоверия - довіреність з правом передовіряти; д. ерочная - термінований 
вірчий лист, довіреність на певний реченець; по -сти (действовать) - на підставі 
довірености (вірчого листа); прекращать -ность - касувати довіреність; совершать 
-ность - укладати, укласти довіреність (вірчий лист). 

Доверенньїй - 1) (кому, причастив) - довірений кому, повірений, звірений на кого; 2) (- 
ное лицо) вірник (-ка), повірник (-ка); (о женщ.) - вірниця, повірниця. 

Доверие - віра, довіра, довір'я,- внушающий -риє - певний, віригідний,- возбуждать -риє в 
ком - вселяти кому довіру; достойний, заслуживающий -рия - віригідний, певний,- 
злоупотреблять -риєм - надуживати віри,- облеченньш -риєм - наділений довірою, з 
наданою довірою, кому надано довіри,- оказивать -риє кому - звірятися, звіритися кому, 
на кого, (вірити, повірити на кого), здаватися на кого,- по -рию к кому (видать) - з довіри 
до кого, віривши на кого, віривши кому,- с полним -риєм - з цілковитою довірою; терять 
-риє к кому, к чему - зневірятися, зневіритися в кому, в чому. 

Доверитель, -ница - віродавець (-вця), віродавиця (СЖМ). 

Довєрительньїй (о письме) - вірчий, довірчий, довірочний (СЖМ). 

Доверять, довєрить кому - вірити, повірити кому, на кого, звіряти, звірити на кого, що. 

Доверять, -риться - звірятися, звіритися на кого; (полагаться) - здаватися, здатися на 
кого. 

Довесок - доважка. 

Довзьіскивать, -окать - доправляти, доправити. 

Довод - довід (-оду), арґумент (-ту); обращаться к -дам - братися (до) доводів. 

Доводить, довести, довесть - доводити, довести (до) чого, допроваджувати, допровадити 
до чого; (приводить к каким-либо результатам) - спричиняти, спричинити що, 
спричинятися, спричинитися до чого,- д. до разорения - спричиняти руйнацію, доводити 
до руїни; д. до сведения - подавати, подати до відома, подавати, подати відати, давати, 
дати знати,- д. работу до конца - доводити кінця роботі; остаться -ньім чем - задовол(ьн) 
итися, вдовол(ьн)итися з чого. 

Довоєнньїй (о времени) - передвоєнний, довоєнний. 

Довольньїй чем (о потребителе) - задоволений, вдоволений з чого. 

Довольствие - 1) (конкретние види довольствия); д. денежное - платня, гроші,- д. 


39 



Російсько-український словник ділової мови 

квартирнеє - квартира; ( деньгами ) - гроші на квартиру, комірне, квартирне; д. пищевое - 
харч (-чу, -чі), харчування; (в. деньгах) - гроші на харч, харчові гроші, харчове; д. 
приварочное - приварок (-рку); ( деньгами ) - гроші на приварок; д. путевое - харч на 
подорож, подорожнє; ( деньгами ) - гроші на подорож,- <9. суточное ( деньгами ) - добові 
гроші; ( натурой ) - пайка, харчі на добу,- д. табачное - тютюн (-ну); ( деньгами ) - гроші на 
тютюн; д. чайное - чай; ( деньгами ) - гроші на чай; 2) ( довольствование ) - постачання 
кому чого,- ( едой ) - харчування; д. вещевое - речове постачання. 

Довольствовать кого чем - постачати кому що; (в см. -ать вдою) - харчувати кого. 

Довольствоваться чем - за(в)довольнятися, за(в)довол(ьн)итися чим, з чого. 

Договаривать, -ворить - єднати, поєднати, годити, погодити, рядити, порядити кого. 

Договариваться, договориться ( уславливаться ) - єднатися, поєднатися, годитися, 
погодитися, умовлятися, умовитися, поряджатися, порядитися з ким. 

Договаривающиеся (о сторонах) - рядні (договірні) сторони, контрагенти. 

Договор - договір (-вору), рядна (-ної); д. издательский - договір про видання (на видання 
); д. кабальний - кабальний договір,- д. коллективний - договір колективний; д. 
письменний - договір на письмі, писаний договір,- д. покупной - купівельний договір, 
договір на купівлю,- д. словесний - усний договір, договір на словах,- д. страхования - 
договір на убезпечення; д. торговий - торговельний договір,- д. трудовой - трудовий 
договір, договір про працю,- д. условленний - (об)умовлений договір,- заключать -вор - 
укладати, уложити договір, брати, узяти договір,- заключающийся в -ре - договірний,- 
наруилать -вор - ламати, зламати договір,- необусловленний в -ре - незастережений у 
договорі,- обуславливать что -ром - зумовляти що в договорі,- по -рам - згідно з 
договорами, на підставі договорів,- право по -ру - право з договору,- предусмотренний в 
-ре - застережений, зазначений у договорі; прекращать действие -ра - касувати, 
скасувати чинність договору,- расторгать -вор - розривати, розірвати договір,- совершать 
-вор - укладати, укласти договір,- согласно -ра - згідно з договором,- условия -ра - умови 
(пункти) договору. 

Договорньїй {об условиях, началах ) - договірний, договоровий. 

Договорщик ( заключ. договор ) - договірний (-ка). 

Догрузка - 1) ( предмет ) - довантага (СЖМ); 2) ( действие ) - довантажування, 
довантаження. 

Додавать, -дать - додавати, додати. 

Дожизненньїй (о пользовании ) - довічний. 

Дозволенне - дозволений, дозвіл (-волу); с -ния - з дозволу, за дозволом,- с вашего -ния - 
як ви дозволите, з вашого дозволу. 

Дозволено, дозволительно - вільно, дозволено. 

Дозволительность - дозволенність (-ности), дозволеність (-ности). 

Дозволительньїй - 1) {допустимий, о поступке ) - дозволенний, дозволений; 2) 

( разрешительний , о распоряжении, надписи) - дозвільний. 

Дозволять, -лить - дозволяти, дозволити. 

Дознание - дізнавання, дізнання; производить -ниє - чинити, провадити дізнавання. 

Дозор - обхід (-ходу); {конний) - об'їзд (-ду); ходить -ром - дозором (обходом) ходити. 

Дозорньїй - 1) {сущ.) - дозорець (-рця), доглядач (-ча); {конний) - об'їзний (-ого); 2) 
{прилаг., о патруле) - дозорний. 

Дозорщик - дозорець (-рця); д. конний - об'їзний (-ного). 

Доимка - залеглість (-лости), недоплата. 

Доимщик - стягач залеглостей. 

Доискиваться, -каться - дошукуватися, дошукатися, доходити, дійти чого; 
{расспрашивая) - допитуватися, допитатися. 

Доказанность - доведеність (-ности). 

Доказательность - довідність (-ности). 

Доказательньїй (об аргументе) - довідний. 

Доказательство - 1) {логический довод) - довід (-воду); д. неопровержимое - незламний 
довід,- д. основательное - слушний довід,- д. письменное - писаний довід, довід на письмі; 
д. прямое - безпосередній довід,- -ва убедительние - переконливі доводи,- без приведения 
-ств (утверждать) - не подаючи, не подавши доводів,- в -ство - на довід, доводячи, щоб 
довести; давать -ство - давати, дати довід, доводити, довести, стверджувати, ствердити 
доводом,- представлять , приводить -ства - подавати, подати доводи; 2) {улика) - доказ (- 
зу); д. вещественньїе - речові докази,- предьявлять вещественние -ства - показувати, 
показати речові докази. 


40 



Російсько-український словник ділової мови 


Доказуемость - доводженість. 

Доказчик, -чица - доводець (-дця), доводниця; ( уличитель ) - доказник (-ка), доказниця, 
виказувач (-ча), виказувачка. 

Доказьшать, -зать - доводити, довести. 

Доклад - 1) ( реферат ) - доповідь; д. в письмвнной форме - писана доповідь; д. 
обстоятельний - докладна, ґрунтовна доповідь; д. пространньїй - широка доповідь,- 
вносить -лад в собрание (входить с -дом) - подавати, подати доповідь зборові; делать 
-лад - доповідати, доповісти, робити, зробити доповідь; по -ду взять слово - з приводу 
доповіді (на доповідь, до доповіді) забрати слово; прения по -ду - обміркування доповіді, 
дискусія з приводу доповіді (на доповідь); резолюция по -ду - резолюція на доповідь; 2) (в 
вьіражениях): без -да не входить - не оповістившись не входити,- явиться с -дом( к кому, 
к начальнику) - ходити доповідати кому. 

Докладьівать, -ложить - 1) докладати, докласти; 2) ( делать доклад) - доповідати, 
доповісти; 3) ( сообщать кому что) - повідомляти, повідомити кого про що, подавати, 
подати до відома кому що. 

Доктор - 1) ( ученая степень) - доктор (-ра); 2) ( врач) - лікар (-ря); (о женщ.) - лікарка. 

Докторство - 1) ( степень) - докторат (-ту); 2) ( профессия ) - лікарювання. 

Докторша ( женщина-доктор) - лікарка. 

Документ - документ (-та); д. оправдательний - виправдний документ; д. подделанний, 
подложньїй - підроблений (зфалшований) документ; д. товаро-распределительньїй - 
краморозподільчий документ; д. явленний - показаний, поданий документ; -тьі 
долженствующие бить представленньїми - документи, що треба подати; записивать в 
-мент - задокументовувати, задокументувати; надлежащие -тьі (представленьї) - 
належні документи; получать по -менту - одержувати на підставі документа; 
проживание по чужому документу - проживання з чужим документом; служить -том - 
бути, правити за документ. 

Документальний (о доказательстве) - документальний, документовий. 

Докупать, -пить - докуповувати, докупати, докупити. 

Докупка - 1) (о предмете) - докупка; 2) ( действие ) - докуповування, докуп (-пу). 

Долг - 1) ( обязанность ) - повинність (-ности), обов'язок (-зку); д. гражданский - 
громадянська повинність; исполнять, соблюдать долг - чинити (виконувати) повинність 
(обов'язок), додержувати повинности (обов'язку); отдавать последний долг кому 
(умериіему) - складати (віддавати) останню шану кому, вшановувати пам'ять кого; 
перейм -том - щонайперше, передусім; по долгу служби - з повинности урядової, з 
урядового обов'язку; поставляю, считаю долгом - вважаю за повинність, за обов'язок; я 
у вас в большом долгу - я дуже вам зобов'язаний; 2) ( денежний ) - довг (-гу); д. 
безнадежний - пропащий довг; д. капитальний - стовп (-па); д. ненадежньїй - 
ненадійний (непевний) довг; д. пассивний - пасивний довг; д. переводной - переписаний 
(переписуваний довг); д. погашенний - сплачений довг; д. покритий - сплачений довг,- д. 
сомнительний - непевний довг,- бить в -гах - мати довги; взискивать долг - правити, 
справити довг,- возвращать, отдавать долг - віддавати, віддати, повертати, повернути 
кому довг,- входить в долги, делать долги - позичатися, напозичатися; истребование 
долга - справлення довгу; оторочить долг - відкласти сплату довгу,- перевод долга (на 
чье имя) - переписування довгу на кого; погасить долг - виплатити, сплатити довг; 
погаиіение долга: а) сплата, сплачення довгу; б) п. -га давностию - покриття довгу 
давністю; попасть в долги - завинуватіти, завинуватитися; удовлетворение долгов - 
сплата (сплачення) довгів; 3) (кредит): а) (о деньгах) - позика; б) (о товарах) - віра, борг 
(-гу); (в вьіражениях); брать в долг (о товарах) - брати набір, на віру,- (о деньгах) - 
позичати, позичити в кого,- в долг - позикою, позичково, (о товарах) - набір; верить, 
давать в долг (о товарах) - давати набір, боргувати, поборгувати кому, навіряти, навірити 
кому,- (о деньгах) - позичати, позичити кому, у позику давати; взятий в долг (о товаре) - 
борговий, взятий набір,- (о деньгах) - взятий у позику,- данний в долг (о товаре) - (по) 
боргований, заборгований, даний набір; (о деньгах) - позичений; свободний от долгов - 
незавинувачений, нікому невинний, вільний від довгу. 

Долговой (об обязательстве) - довговий, кредитовий. 

Долговременньїй (о пребивании, службе) - довгочасний. 

Долгосрочньїй (об обязательстве) - довгореченцевий, довгочасний, на довгий час, на 
далекий термін. 

Долевой (о части) - частковий, пайовий. 

Должать, задолжать - робити довги, зробити довг (позичку), позичатися, запозичатися; 


41 



Російсько-український словник ділової мови 


сколько задолжали? - скільки винні? 

Должен, должньїй - 1) ( обязан ) - повинен, зобов'язаний; бить -ньім (обязанним) - 
зобов'язаним бути; заведующий хозяйством -жен следить за целостью инвентаря - 
завідувач господарства повинен (має) глядіти, щоб інвентар був цілий; 2) (должен деньги) 

- винен; бить -ньім (имвть денежний долг ) - бути винним, мати довг, завинити; он нам 
-жен 15 рублей - він нам винен 15 карбованців; 3) (я, ти, он винужден) - мушу, мусиш, 
мусить; бить -ньім - мусити; вследствие болезни я должен остаться дома - через 
хворість я мушу лишитися вдома; 4) ( имеет бить, имеет состояться) - має; (о людях) 
(предполагаю, намериваюсь) - маю, маєш, гадаєш,- совещание должно состояться в 7 
часов - нарада має відбутися о 7-ій годині; я должен (предполагаю) сегодня пойти в 
театр - я маю сьогодні піти до театру. 

Долженствующий (об имеющем бить заседании, собрании, докладе) - що має бути; 

-щий бить представленним (об отчете) - що треба подати,- долженствующий 
прибить - що має прибути. 

Должник, -ница - винуватець (-тця), винуват(н)иця (Г); д. вечний - довічний (невиплатний 
) винуватець; д. неоплатний - невиплатний винуватець; д. несостоятельний - 
неспроможний винуватець; он мой -ник - він мені винен. 

Должно - 1) слід, треба; ( полагается ) - належить; ( подобает ) - годиться, повинно,- как 
должно бить - як слід, як треба, як повинно бути, як належить (бути); отого не должно 
бить - цього не повинно бути; 2) (должно бить, вероятно) - мабуть, певно. 

Должностной (о лице) - урядовий, службовий. 

Должность ( место ) - посада; ( должностние функции, обязанности) - уряд (-ду); д. 
общественная - громадський уряд, громадська посада; д. ответственная - 
відповідальна посада; д. по вибору, по назначению - посада з обрання, з призначення; д. 
подчиненная (зависимая) - залежна посада,- бить в -ности кого - бути на посаді кого, 
заступати яку посаду,- вступать в -сть - ставати, стати на посаду,- видвигать на -сть - 
висувати, висунути на посаду, відзначати, відзначити для посади,- заместить все 
свободние -сти - попризначати на всі посади,- занимать, иметь -ность - мати уряд, 
посаду, бути на уряді, на посаді; замещать кого-л. по -сти - заступати, заступити кого на 
посаді, уряд справувати за кого,- заместить -ность (кем) - призначити на посаду,- 
исполнять -ность (напр., кассира) - заступати посаду; исправлять, исполнять -ность 
кого (временно замещать кого) - заступати кого на посаді, уряд справувати за кого,- 
исправляющий -ность кого - заступник кого на уряді, на посаді; назначать на -ность - 
призначати на посаду, настановляти на уряд,- освободить от занимаемой -ности - 
відзволяти, відзволити від теперішньої посади; оставлять за кем -ность - зберігати кому 
посаду; отказаться от -сти - зректися посади,- отправлять -ность - урядувати, уряд 
справувати; отреиіать, отстранять от -ности - відстановляти, відстановити від посади, 
від уряду, звільняти, звільнити з уряду,- отставленний от -ности - відстановлений від 
уряду, відстановленець (-нця) (Я); повьішение в -ности - підвищення на уряді,- по 
занимаемой -ности - відповідно до своєї посади,- получать повьішение в -ности - 
діставати більшу (значнішу) посаду; получать по -ности кассира - одержувати, як касир,- 
получать по двум -стям - одержувати за дві посади,- пребивание в -ности, напр., 
ректора - ректорування,- с оставлением в -сти - залишаючи, залишивши на посаді; с 
оставлением -сти - залишивши, облишивши посаду; сложить -ность - здати уряд,- 
состоять в -ности - бути на уряді (на посаді); товарищ по -ности - товариш посадою, на 
службі; утвердить в -ности - затвердити на посаді (на уряді). 

Должньїй - 1) (о внимании, участии, плате) - належний; -ное - належне; 2) см. Должен. 

Доля - частка, пайка,- д. в имуществе - частка з майна,- д. третья, пятая, десятая - 
третина, п'ятина, десятина; д. участия в работе - частина в роботі,- вступать в долю - 
приставати, пристати до спілки,- делить на доли - паювати, попаювати,- приходиться на 
долю - припадати, припасти кому на пайку. 

Дольник - пайовик (-ка). 

Дом - 1) (жилое строение) - дім (дому); ( здание ) - будинок (-нку); д. каменний - 
кам'яниця; д. обитаемий - заселений будинок; 2) (учреждений - дім (дому); д. арестний 

- (а)рештарня, дім на арешт,- д. детский - дитячий дім,- д. заезжий - заїзд (-ду); д. игорний 

- гральний дім, гральня, картярня,- д. инвалидний - шпиталь для інвалідів; д. 
исправительно-трудовой - дім направнотрудовий,- д. крестьянина - селянський будинок,- 
д. молитвенний - молитовня, молитовний дім,- д. ночлежний - нічліг (-гу), поночівля, 
нічліжня,- д. отдиха - дім відпочинку, дім на відпочинок кому,- д. питейний - шинок (-нку 
); д. призрения - шпиталь (-лю); д. принудительних работ - дім примусової праці,- д. 


42 



Російсько-український словник ділової мови 


рабочий - робітничий дім; д. родильний - поліжничий, породільний дім; д. сиротский - 
дім для сиріт; д. суконний - дім сукон; д. торговий - торговий, торговельний дім; д. 
умалииївнних - дім (лікарня) для божевільних, божевільня; д. иіелковий - дім шовку; 2) 

( домаиіний кров ) - господа, домівка; жить своим домом - мати своє господарство; на дом 
приглаиіать (врача) - додому запрошувати; на дому принимать - вдома приймати; по 
домам разослать - на домівки розіслати, по домах розіслати. 

Домашний (об аресте) - домашній; (о движимости) - домовий; (о хозяйстве) - домовий, 
хатній; (об образовании) - домашній. 

Домеривать, -рить - домірювати, домірити. 

Доминировать - домінувати, панувати над чим, над ким. 

Домовладелец, -лица - домовласник (-ка), домовласниця, домодержавець (-вця), 
д омо д ержавиця. 

Домовладельческий (о правах) - домовласницький, д омо державний. 

Домовладение - домоволодіння, домодержава. 

Домовод, -дка - домоводник (-ка), домоводниця (СЖМ). 

Домоводство - домове (хатнє) господарювання. 

Домовьій (об управлений) - домовий. 

Домоправитель - доморядець (-дця) (СЖМ), доморядник (-ка) {СЖМ). 

Домоправительство - доморядництво (СЖМ). 

Домостроитель - будівничий (-чого), будівник (-ка). 

Домостроительство - домобудування, домобудівництво. 

Домоуправитель - адміністратор дому, доморядець (-дця) (СЖМ), доморядник (-ка) ( СЖМ 
)• 

Домоуправление - 1) доморядництво, домова адміністрація; 2) ( помещение 
домоуправления) - канцелярія домової адміністрації. 

Домоустройство - домоустрій, домовпорядкування, домовий лад (-ду). 

Домохозяин, -зяйка - господар (-ря), господарка (дому). 

Домохозяйство - домогосподарство, домохазяйство. 

Донесение - донесення; д. секретное - таємне донесення; д. срочное - термінове 
донесення; делать -ниє - доносити, донести, подавати, подати до відома,- по -ниям с 
мест - за відомостями (за дописами) з місць,- табель срочних -ний - табеля терміновим 
донесенням. 

Донос - донос (-су) {СЖМ), виказ (-зу) (Г), {СЖМ); д. ложньїй - неправдивий донос. 

Доносить, -несть - 1) {на кого о чем) - доносити, донести на кого про що, виказувати що 
на кого,- 2) {докладивать) - до відома подавати, подати, доповідати, доповісти. 

Доносчик, -счица - виказувач (-ча), виказувачка {Н). 

Дописка - дописка,- (о действ.) - дописання,- сделать -ку - дописати. 

Доплата - доплата, приплата; {доплачивание) - доплачування, приплачування,- 
производить -ту - доплачувати, доплатити. 

Доплатний (о письме) - доплатний, приплатний. 

Доплачивать, -латить - доплачувати, доплатити, приплачувати, приплатити. 

Доподлинно - напевне, довідне, достеменно. 

Дополнение к чему - додаток (-тку), доповнення до чого,- в -ниє к (приказу) - додаючи до, 
на додаток до. 

Дополнительно - додатково, додатком, в додаток. 

Дополнительньїй (о налоге) - додатковий. 

Дополнять, -нить - доповняти, доповнювати, доповнити, додавати, додати. 

Дополучать, -чить - добирати, добрати, дібрати. 

Дополучка - добирання, добрання, дібрання. 

Доправа - доправа. 

Доправщик - доправник (-ка). 

Допрашиватель, допрашивающий - допитувач (-ча). 

Допрашивать, -росить - допитувати, допитати. 

Допризовник - передпризовник (-ка). 

Допризьівной (о возрасте) - передпризовний. 

Допрос - допит (-ту); подвергать -су - брати, взяти на допит,- снимать -рос с кого , 
производить -рос кого - робити, зробити, чинити, вчинити допит кому, допитувати, 
допитати кого. 

Допросньїй (о листе) - допитний. 

Допросчик - допитник (-ка), допитувач (-ча). 


43 



Російсько-український словник ділової мови 


Допуск - допуст (-ту), допуск (-ку). 

Допускать, -стить - 1) ( пропускать к кому, к чему) - допускати, допустити; 2) ( терпеть, 
дозволять) - попускати, попустити, дозволяти, дозволити,- д. себя до чего - допуститися 
чого,- не допускайте зтого - не попускайте на це; 3) (предполагать) - припускати, 
припустити, гадати; допустим, что (предположим) - покладімо, припустімо, даймо на те, 
що... 

Допустимость - 1) {разрешенность) - дозвбленість (-ности); 2) ( предполагаемость ) - 
припущенність (-ности). 

Допустимий - 1) ( разреіиаемьш, о поступке) - дозволений, дозволенний; 2) (о 
предположениях) - припущенний. 

Допущенне - 1) допуст (-ту) (Г); -ниє ликвидации не имело места - не трапилося ще, щоб 
допустилися ліквідації,- прошу о -нии меня - прошу дозволити мені; 2) ( предположение) - 
здогад (-ду); подобное -ниє не имеет никаких оснований - такий здогад не має собі ніяких 
підстав. 

Дорабатьівать, доработать - доробляти, доробити, допрацьовувати, допрацювати. 

Дореволюционньїй (о времени ) - передреволюційний, дореволюційний. 

Дорога - дорога, шлях (-ху); д. грунтовая - ґрунтовий шлях,- д. гужевая - возовий шлях,- д. 
железная - залізниця; д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога,- д. столбовая - шлях 
(-ху), верстовий (широкий) шлях,- д. шоссейная - сошовий шлях,- городские и пригородньїе 
жел. дороги - міські та коломіські залізниці; по дороге: а) (во время пути) - дорогою,- б) 
(по пути) - по дорозі; по железной дороге (ехать) - залізницею. 

Дорого - дорого,- в три дорога - дуже дорого, утроє дорожче. 

Дороговизна - дорожнеча. 

Дорогой - 1) (о товаре) - дорогий; 2) (о ценной вещи) - коштовний, дорогий. 

Дорожать, вздорожать, подорожать - дорожчати, подорожчати. 

Дорожньїй (о повинности) - дорожній, шляховий. 

Доска ( классная) - таблиця,- д. красная - червона таблиця, таблиця похвали, таблиця на 
похвалу; д. черная - чорна таблиця, таблиця догани, таблиця на догану,- на красную доску 
- на червону таблицю, на таблицю похвали,- на черную доску - на чорну таблицю, на 
таблицю догани. 

Доследование - додаткове слідство. 

Доследо[ьі]вать - провадити (робити) додаткове слідство. 

Дословньїй (о пересказе) - дослівний, слово в слово. 

Дослуживать, дослужить, -ся - дослужувати, дослужити, -ся. 

Досматривать, -смотреть - 1) ( примечать) - додивлятися, додивитися, добачати, 
добачити; 2) ( иметь досмотр) - доглядати, доглянути. 

Досмотр - 1) догляд (-ду); 2) (в таможне) - огляд (-ду), перегляд (-ду). 

Досмотровьій - дозорчий. 

Досмотрщик, -щица - доглядач (-ча), доглядачка, дозорець (-рця), дозориця, доглядниця,- 
д. таможенньїй - митний оглядач, митничий переглядач. 

Досрочньїй (об освобождении) - передтермінбвий. 

Доставаться, -таться - припадати, припасти. 

Доставка - 1) ( доставление ) - достава, пристава, приставлення,- деньги за -ку - доставне, 
приставне; предприятие для -ки - доставний (приставний) заклад,- с -кой на дом - з 
доставок» додому; 2) ( поставка, снабжение) - постачання кому чого; 3) ( введений ) - 
подавання. 

Доставлять, -вить - 1) доставляти, доставити, приставляти, приставити; д. сведения - 
подавати, подати відомості,- д. под охраной - припроваджувати, припровбдити з 
вартовими; д. сведения - подавати, подати відомості,- товар может бить доставлен - 
товар, крам можна приставити; 2) ( приставлять, снабжать) - постачати, постачити, 
достачати, достачити; 3) ( причинять) - завдавати, завдати,- д. беспокойство - завдавати 
турбот. 

Доставщик - 1) доставник (-ка); 2) ( поставщик ) - постачальник (-ка). 

Достаток - достаток (-тку), достатки (-ків), ужитки (-ків); припаси имеются в -ке - запасу 
є досить. 

Достаточность ( зажиточность) - заможність (-ности); имеется достаточное 
количество чего - є досить чого, довільно на що,- при -сти денежних средств - як є 
досить грошових засобів, грошей. 

Достаточньїй - 1) ( зажиточний ) - заможний, достатній (Г); 2) ( имеющийся в 
достаточном количестве) - довільний на що, якого є досить, вистачний (Я); бить -ньім 


44 



Російсько-український словник ділової мови 


- ставати, вистачати; имеется достаточное основание - є досить підстави, є вистачна 
підстава; имеется достаточно чего - є досить чого. 

Достигать, достигнуть, достичь - доходити, дійти чого, досягати, досягти чого, 
здобувати, здобути що; д. совершеннолетия - доходити повних літ; д. цели - доходити, 
дійти, досягти мети. 

Достижение - здобуток (-тку), досягнення, дійдення; ( действ .) - доходження, дійдення, 
досягання, досягнення, здобування, здобуття чого; большие -ния - великі здобутки; до 
-ния совершеннолетия - поки літа вийдуть,- по -нии совершеннолетия - дійшовши 
повних літ, як літа (вийшли) вийдуть,- по -нии токових сумм до 100 рублей - коли тих сум 
набереться 100 карбованців,- по мере -ния - у міру доходження, як дійшли, як дійдено. 

Достижимость - досяжність (-ности). 

Достоверность - певність (-ности), правдивість (-вости), віригідність (-ности). 

Достоверньїй (о сведениях) - (цілком) певний, правдивий, віригідний. 

Достодолжньїй - 1) (об уважений, признательности) - заслужений; 2) ( надлежащий ) - 
належний. 

Достоинство - 1) ( личности ) - гідність (-ности), повага, поважність (-ности); с -вом - 
поважно; умаление -ва - приниження гідности,- чувство собственного -ва - самоповага,- 
(монети) - вартість (-тости); ( качество ) якість (-кости); хорошеє -во чего - добротність (- 
ности) чого, добра якість (-кости) чого. 

Достойньїй чего - 1) (доверия, наказания, похвали) - гідний, вартий чого; 2) (почтенньш, 
о лице) - поважний, шановний. 

Достопамятньїй (о собитии) - вікопомний. 

Достопочтенньїй (о собрании) - (високо) шановний, чесний. 

Достопримечательность - знакомита річ (речі), славнозвісна річ; (о памятнике старини 
) - славна пам'ятка. 

Достояние - надбання, добро; (имущество) - майно. 

Достраивать, -роить - добудовувати, добудувати. 

Достройка - добудова; (действ.) - добудування. 

Доступ - доступ (-пу), приступ (-пу); получить доступ - здобути доступ, доступитися. 

Доступность - 1) (учреждения для посетителей) - приступність (-ности); 2) (по цене) - 
поцінність (-ности). 

Доступний - 1) о цене - приступний, доступний; д. для всех - приступний всім, загально¬ 
приступний; 2) (по цене, о товаре) - нецінний. 

Досуг - дозвілля, вільний час (-су); на -ге - на дозвіллі; у меня нет -га - у мене (мені) нема 
вільного часу. 

Досчитьівать, досчитать, -ся - долічувати, долічити, -ся, дораховувати, дорахуватися. 

Досьілка - 1) (досланное) - досилка; 2) (действие) - досилання, дослання. 

Досьє - досьє. 

Досягаемость - досяжність (-ности); бить вне пределов -сти - бути недосяжним. 

Дотация - дотація. 

Доход - добуток (-тку); д. валовой - гуртовий добуток,- -дьі посторонние - побічні добутки,- 
д. чистий - добуток чистий, зиск,- -дьі и расходьі - добутки та вибутки,- в доход 
государства - державі на добуток,- вносить в доход - вкладати на добуток,- поступать в 
доход - надходити на добуток,- умаление доходов - зменшення добутків. 

Доходить, дойти - доходити, дійти; (поступать) - надходити, надійти. 

Доходность - добутність (-ности), добутковість (-вости); (прибильность) - зисковність (- 
ности); д. текущая - поточна добутність. 

Доходньїй (о статье) - добутний, добуткбвий; (прибильний, о предприятии) - зисковний. 

Доцент - доцент (-та). 

Драгоценность - коштовність (-ности), дорогоцінність (-ности). 

Дробить, раздробить - дробити, роздробити. 

Дробность (операций) - дрібність (-ности). 

Дробь (арифм.) - дріб (-робу). 

Дровяник - 1) (сарай для дров) - дровітня; 2) (дровоторговец) - дровник (-ка). 

Дрогист - дрогіст (-ста), купець-корінник ( СЖМ ). 

Дружина - 1) (рабочая) - дружина, ватага, гурт (-ту); д. пожарная - пожежний загін (-гону 
); 2) (воєнная) - загін (-гону). 

Дружинник - дружинник (-ка), ватажник (-ка); (из отряда) - загінник (-ка), загінчанин (- 
на). 

Дублет - дублета (ж. р.), дублет (-та); д. книг - дублета книги, книжкова дублета, другий 


45 



Російсько-український словник ділової мови 


примірник. 

Дубликат - дублікат (-та); д. ассигновки - дублікат від асиґнати. 

Дублировать ( векселя ) - дублювати, подвоювати. 

Духовная - духівниця, духовна. 

Душевой (о норме) - подушний. 

Душеприказчик, -чица - виконавець (-вця), виконавиця духівниці (духовної). 

Дьірокол (канц. принадл.) - пробивач (-ча). 

Дюжина - дюжина. 

Дюйм - цаль (-ля). 

Единение - 1) єднання, поєднання; 2) (единство) - єдність (-ности). 

Единица - одиниця; е. измерения - одиниця вимірна, одиниця виміру,- е. окладная - 
окладна, одиниця,- е. производственная - виробнича одиниця. 

Единичньїй ( отдельний, о случае) - поодинокий, поєдинчий. 

Единобрачие ( вообще ) - одношлюбб'я; (о мужч.) - одноженство; (о женщ.) - одномузтво, 
одномужжя. 

Единобрачньїй: (общ.) - одношлюбний; (о мужч.) - одноженний; (о женщ.) - одномужня. 

Единовластие - одновлада. 

Единовременньїй - 1) ( происходящий в одно и то же время ) - одночасний; 2) 

(і однократний, о пособии) - одноразовий. 

Единогласно - в один голос, одноголосно; ( единодушно ) - одностайно. 

Единогласньїй (о решении) - одноголосний; ( единодушньїй , о возгласе ) - одностайний. 

Единолично - одноособово, самодин. 

Единоличньїй (о решении) - одноособовий, одноособистий (СЖМ); моє -ное мнение - моя 
особиста думка. 

Единомьішленник, -ница - однодумець (-мця) однодумиця. 

Единоначальньїй (об управлений) - єдиноначальний. 

Единообразие - одновзірність (-ности), одноманітність (-ности); е. учета - одноманітність 
в обліку (о порядке). 

Единообразньїй - одно-взірцевий, на один взірець, одноманітний. 

Единственно - єдино, тільки; -но потому (оттого) что - єдино (тільки) тому, єдино через 
те, що. 

Единственньїй (о случае) - єдиний, одним один. 

Единство - 1) ( единение ) - єдність (-ности); 2) ( обьединение ) - об'єднаність (-ности), 
одність (-ности); система -ва кассьі - система єдиної каси. 

Единьїй (о налоге) - єдиний. 

Едок - їдець (їдця). 

Ежегодник - річник (-ка), щорічник (-ка). 

Ежегодно - щороку, щорічно. 

Ежегодньїй (о взносе) - щорічний. 

Ежедневник - 1) ( дневник) - щоденник (-ка), денник (-ка); 2) ( издание, виходящее 
ежедневно) - щоденник (-ка), щоденне видання. 

Ежедневно - щодня, щоденно, день-у-день. 

Ежедневньїй (о приемах) - щоденний. 

Ежемесячник - (що)місячник (-ка), щомісячне видання. 

Ежемесячно - щомісяця, щомісячно. 

Ежемесячньїй (о виплате) - щомісячний. 

Ежеминутно - щохвилини, раз-у-раз. 

Еженедельник - тижневик (-ка). 

Еженедельно - щотижня. 

Еженедельньїй (об издании) - щотижневий, потижневий. 

Езда - їзда,- бистрая езда по мосту воспрещается - мостом швидко їхати забороено 
(невільно). 

Емкость - місткість (-кости); е. ринка - місткість на ринку. 

Жалоба - скарга; ж. аппеляционная - апеляційна скарга,- ж. кассационная - касаційна 
скарга; ж. частная - побічна скарга, окрема скарга; делопроизводство по -бам - 
діловодство в справі скарг (про скарги); -бьі по налогам - скарги в справі податків, про 
податки; подавать -бу - подавати скаргу на кого, оскаржувати, оскаржити кого,- 
подавать -бу на решение суда - оскаржувати, оскаржити судову постанову,- приносить, 
заявлять -бу - подавати (заносити) скаргу на кого куди, оскаржувати кого. 

Жалобщик, -щица - скаржник (-ка), скаржниця; ( истец ) - позовник (-ка), позовниця. 


46 



Російсько-український словник ділової мови 


позивач (-ча), позивачка. 

Жалованье ( заработная плата ) - платня, плата; ж. окладнеє - положена платня; бить 
на -ньи - служити за плату; -ниє в увеличенном размере - збільшена (побільшена) 
платня; жить на -нье - жити з платні; полагающееся, причитающєеся -нье - належна 
платня; прибавлять -нье - збільшувати, збільшити платню. 

Жаловаться, пожаловаться - 1) скаржитися, поскаржитися, жалітися, пожалітися кому, 
на кого, на що; 2) ( приносить жалобу в суд) - скаржитися на кого в суд, заносити 
(подавати) на кого скаргу в суд. 

Жгучий (о вопросе) - пекучий; (о потребности) - нагальний. 

Ждать кого, чего - 1) ( бить в ожидании) - ждати, чекати кого, чого, на кого, на що; 2) 

( надеяться ) - сподіватися кого, чого, на кого, на що. 

Желание - бажання; ( стремление ) - прагнення; виражать -ниє принять участив в чем 
- зголошуватися, зголоситися до чого; движимий -ниєм (оказать содействие) - 
зрушений бажанням, бажаючи...; из -ния оказать помощь - бажаючи допомогти; 
имвющий -ниє - охочий до чого; исполнять -ниє - чинити волю, вволяти волю,- по -нию 
кого - на бажання чиє, на волю чию, з чийого бажання, волі, чиєю волею,- по 
собственному -нию - своєю волею, з власної волі, з власного бажання, охотою, самохіть; 
придавать -ниє - заохочувати, заохотити. 

Желательность - бажаність (-ности); ж. оставления на должности - бажаність 
залишити на посаді. 

Желательньїй (об исходе, результате) - бажаний. 

Желать - бажати; ( предпочитать ) - воліти. 

Железнодорожник - залізничник (-ка). 

Жєлєзнодорожньїй (о ветви) - залізничний. 

Железоторговец - залізняк (-ка). 

Жєна - жінка; ( супруга ) - дружина,- ж. законная - шлюбна жінка,- ж. разведенная - 
розлучена жінка; жена брата - братова,- ж. дяди - дядина; брать в жени - за жінку 
брати, взяти. 

Жєнатьій - жонатий, одружений, оженений. 

Жєрєбьєвка - жеребкування. 

Жертва - 1) жертва; жертва долга - жертва з обов'язку; 2) ( пожертвование) - пожертва, 
офіра, дар,- собирать жертви - збирати пожертви. 

Жертвователь, -ница - жертводавець (-давця), жертводавиця, офірник (-ка), офірниця,- 
пожертвовать - жертвувати, пожертвувати. 

Жесткий (о политике) - твердий. 

Жетон - жетон (-на). 

Живописец - маляр (-ра); (о женщ.) - малярка; ( художник ) - артист-маляр, артистка- 
малярка, мальовник (-ка), (о женщ.) - мальовниця. 

Животноводство - тваринництво. 

Жизненньїй (о вопросе) - життьовий, життєвий. 

Жизнеописание - життєпис (-су). 

Жизнь - життя; ( пребивание ) - перебування, пробування; (в значений прожиточная 
стоимость) - прожиток (-тку); ж. дорогая (дешевий) - прожиток дорогий (дешевий); ж. 
общественная - громадське (суспільне) життя,- вводить, проводить в жизнь - 
запроваджувати в життя,- для жизни - на життя,- лишить кого жизни - позбавити кого 
життя; лишить себя жизни - собі смерть заподіяти, (вкоротити), збавити собі віку,- образ 
жизни - пожиття; пожертвовать жизнью - віддати життя за що; ( поплатиться жизнью 
) - наложити життям; посягать, покушаться на жизнь - важити, робити замах на життя,- 
пощадить жизнь кому - дарувати життя кого,- при жизни - за життя. 

Жилец, -лица - пожилець (-льця), пожилиця, комірник (-ка), комірниця. 

Жилище - житло. 

Жилищньїй (о кооперации) - житловий. 

Жилой (о помещении) - жилий, житий, житловий; (о площади) - житловий. 

Жирировать - джирувати, переносити на кого (вексель). 

Жиро - джиро, напис на звороті векселя. 

Житель, -ница - житель (-ля), жителька, житець (-тця), мешканець (-нця), мешканка; 
(жители) - житці, мешканці; ( население ) - людність (-ности); ж. горний - верховинець (- 
нця); ж. городской - міська людина, міський мешканець, містянин ( Г ), городянин, 
городянка; ж. известной части села - кутчанин (-на); ж. коренной - тубілець (-льця); ж. 
Києва, Харькова, Одесси - киянин (-на), харківець (-вця), харків'янин (-на), одесець (-сця); 


47 



Російсько-український словник ділової мови 


{ж. р.) одесчанка; ж. местньш - місцевий житель, мешканець; -ли окраинние - покутні 
мешканці, покутяни; ж. подгородний - пригородянин (-на); ж. предместья - 
передмістянин (-на) (Н); ж. приграничньїй - узграничанин (-на); ж. страми природний - 
краянин (-на), краянка; ж. сельский - селянин (-на), селянка; ж. столици - столичанин (- 
на). 

Жительство - проживання, пробування, мешкання; вид на -во - посвідка на проживання 
(пробування); место -ва - місце проживання (пробування); по -ву (по месту 
жительства) - на місце, на місці проживання (пробування); поселиться на постоянное 
-во - осістися, оселитися (на завжди); постоянное место -ва - сталий осідок, стале 
пробування; раздельное -во - життя нарізно, нарізне життя,- уйти с места -ва неведомо 
куда - змандрувати без вісти. 

Жительствовать - жити, пробувати, мешкати. 

Жить на нетрудовой доход - жити з нетрудового добутку. 

Жребий - жереб (-ба), жеребок (-бка); бросать, метать -бий - кидати жереб(ок), 
жеребкувати,- избирать по -бию - обирати жеребками, на жеребки. 

Журнал - журнал (-лу); ( вообще периодическое издание) - часопис (-су), журнал (-ЛУ); ж. 
входящих бумаг - журнал на одержувані (вступні) папери,- ж. двухнедельний - 
двотижневик (-ка), двотижневий часопис; ж. ежедневний - щоденник (-ка); ж. 
ежемесячньш - (що)місячник (-ка), щомісячний часопис; ж. еженедельний - тижневик (- 
ка); ж. исходящих бумаг, исходящий - журнал (вихідних) відсиланих паперів,- ж. 
кондуитний - кондуїтний журнал,- ж. поступления товаров - журнал надходженню, 
прибуванню товарів, краму,- вести журнал - писати журнал. 

Журналист, -листка - журналіст (-ста), журналістка. 

Журнальний (о постановлений) - журнальний. 

Жюри - жюрі. 

За: за год - річно; (в течение года) - протягом року, через рік; за исключением - окрім, 
вилучивши; за истечением срока - (через те), що минув термін, що вийшов реченець, час; 
за короткий срок , время - за малий час, протягом малого часу,- за (месяц, год) перед 
зтим - (місяць, рік) перед цим, перед (місяцем, роком); за недостатком мест - через 
брак місць, що бракує, бракувало місць,- за неимением денег - не мавши, (через те), що 
немає, що не було (грошей), через брак (грошей); за ненадобностью (исключен со списка) 

- як непотрібний; за неполучением - не одержавши, бо не одержано; за несогласием - 
через незгоду,- за N° 57 - під ч. 57,- за печатью - з (під) печаткою; за покритием расходов 

- покривши витрати, як покрити витрати,- за последнее время - останніми часами, 
останнім часом,- за свой счет - своїм коштом, на власні кошти,- за счет (страхового) 
фонда - з фонду,- за работу взяться - до роботи стати, почати працювати; посилать за 
кем, за чем - посилати по кого, по що. 

Заарендовьівать, -довать - заорендовувати, заорендувати, брати, взяти на оренду. 

Заарестовьівать, -товать - заарештовувати, заарештувати. 

Забаллотировьівать, -ровать - забальотовувати, забальотувати, не обирати, не обрати 
(бальотуванням). 

Забастовка - страйк (-ку). 

Забастовочньїй (о комитете) - страйковий. 

Забастовщик, -щица - страйкар (-ря), страйкарка. 

Заблаговременно - заздалегідь, заздалегоди, завчасно, загодя. 

Заблаговременньїй (о реиіении) - завчасний, заздалегідний. 

Заболевание чем - захорування, захворіння, занедужання на що,- -ния спорадические - 
спорадичні, разові захорування; -ния зпидемические - пошесні захорування. 

Заболевать, -леть чем - занедужувати, занедужати, захворіти, захорувати, заслабати, 
заслабнути на що. 

Забор - 1) забір (-бору), забирання; 2) в долг - брання набір; 2) ( изгородь ) - паркан (-на). 

Заборньїй ( относящийся к забору в долг , о книжке ) - набірний. 

Заборщик, -щица - забїрник (-ка), забірниця; ( берущий в долг) - набїрник (-ка), набїрниця. 

Забота о чем ( старание) - дбання про що; (попечение) - піклування про кого, за що; 

( беспокойство ) - турбота, турбування, клопіт (-поту); брать на себя -ту о чем - братися, 
дбати (піклуватися) про кого, за що, переймати, перейняти на себе піклування про кого, 
за що. 

Заботиться, позаботиться о ком, о чем - дбати чим, подбати про (за) кого, про (за) що, 
клопотатися, поклопотатися ким, чим, про (за) кого, про (за) що, турбуватися, 
потурбуватися про (за) кого, що. 


48 



Російсько-український словник ділової мови 


Заботливость - дбайливість (-вости). 

Забраковьівать, -ковать - бракувати, збракувати що. 

Забронировьівать, -ровать что за кем ( место, сумми ) - забезпечувати, запезпечити що 
за ким. 

Заброс - занедбання; оставаться в -се - лишатися занедбаним, бути й надалі занедбаним. 

Заваливать, -лить ( загромождать ) - завалювати, завалити; з. работой - закидати 
роботою. 

Заведение - 1) заклад (-ду); з. воспитательно-исправительное - заклад на виховання та 
направу, виховно-направний заклад; з. красильнеє и пятновиводное - фарбарня та 
плямовибавний заклад; з. лечвбное - лікарня; з. ремесленное - ремісничий заклад; з. 
родовспомогательное - поліжничий (породільний) дім; з. торговеє - торговельний 
заклад; з. учебное - шкільний заклад, школа; з. частное - приватний заклад,- открьівать 
заведение (основивать) - відкривати заклад; 2) ( действие ) - запровадження, заведення. 

Заведомо - напевно, вочевидь; з. ложний (о сведении) - вочевидь неправдивий. 

Заведующий, -дьівающий чем ( должность ) - завідач (-ча), завідувач (-ча) чого,- з. 
канцелярией - завідач (завідувач) канцелярії. 

Заведьівание - завідування,- во время -ния (кого) - коли був за завїдача,- поручать -ниє - 
доручати завідувати чим. 

Заведьівать чем - завідувати чим. 

Завербовувать, -бовать - завербовувати, завербувати, затягати, затягти. 

Заверение - 1) ( личности , документа) - посвідчення; 2) ( кого в чем) - запевнення, 
упевнення. 

Заверитель - посвідник (-ка). 

Заверстьівать, -тать - 1) ( долги ) - зараховувати, зарахувати, вирівнювати, вирівняти; 2) 

( типогр.) - заверстувати, заверстати. 

Завертьівальщик, -ца - загортальник (-ка), загортальниця, загортач (-ча,- загортачка. 

Завертьівать, заворачивать, завернуть ( чем-нибудь ) - загортати, загорнути, завивати, 
завинути в що. 

Заверять, -рить что - 1) {свидетельствовать подайсь, документ) - посвідчувати, 
посвідчити, засвідчувати, засвідчити,- 2) ( уверять ) - запевняти, запевнити, упевняти, 
упевнити. 

Завещание - 1) заповіт (-ту); ( духовное ) - духівниця, духовна (-ної); з. домашнєє - домашня 
духовна,- вскрить -ниє - відкрити духівницю; по -нию - на підставі заповіту, згідно з 
заповітом. 

Завещатель, -ница - заповідач (-ча), заповідачка; з. наследства - спадкодавець, 
спадкодавиця. 

Завещательньїй (о распоряжении) - заповітний. 

Завещать - заповідати, заповісти; ( имущество) - відказувати, відказати, відписувати, 
відписати. 

Зависеть - залежати від кого, чого. 

Зависимость от кого , чего - залежність (-ности) від кого, від чого; ( подчиненность ) - 
підлеглість (-ости), підпорядкованість (-ности) кому, чому,- в -ти от чего - як до чого, 
залежно від чого,- в тесной -сти от чего - в близькій, щільній залежності від чого,- 
находиться в -сти: а) (от чего) - залежати від чого; б) [от кого) - підлягати кому, 
залежати від кого. 

Зависимьій, зависящий от кого - залежний від кого; (подчиненньїй) - підлеглий, 
підпорядкований кому,- делать все -щее от - робити, зробити все, що залежить (все 
залежне) від. 

Завладевать, -деть чем - опановувати, опанувати, запосідати, запосісти що; 
(захвативать) - захоплювати, захопити що; (воєн.) - здобувати, здобути що. 

Завод - 1) виробня,- з. бездействующий - нечинна, непрацівна виробня,- з. действующий - 
чинна, працівна виробня; 2) ( для размножения животних) - стадниця, розплідник (-ка); 
з. конский - кінська стадниця, конярня. 

Заводить, -вести - 1) заводити, завести, запроваджувати, запровадити; завести процесе - 
позов у суді заложити,- 2) (речь) - знімати, зняти; 3) {часи) - накручувати, накрутити 
(годинника). 

Заводский, заводской (об ученичестве) - виробневий; ( племенной, о животних) - 
расовий. 

Заводоуправление - адміністрація (на) виробні. 

Заводчик - виробничник (-ка); ( животнов .) - стадарник (-ка). 


49 



Російсько-український словник ділової мови 


Завоевание ( достижение ) - здобуток (-тку); (воєн.) - завоювання, ( завладение ) - здобуття 
чого. 

Завоз - довіз (-возу), завіз (-возу); большой завоз - завізно. 

Завозной (о товаре ) - девізний. 

Заворачивать, -вернуть - загортати, загорнути, завивати, завинути в що; (поворачивать 
куба) - завертати, завернути куди,- з. в проулок - завертати, завернути в завулок. 

Завтрак - сніданок (-ку), снідання. 

Завязьівать, -зать - зав'язувати, зав'язати; з. торговие сношения - нав'язувати, 
нав'язати торговельні стосунки. 

Заглавие - заголовок (-вку), титул (-лу); под -виєм - з (під) заголовком. 

Заглавньїй (о листе) - титульний, (о букве) - початковий. 

Заглазньїй (о реіиении) - (в)завічний, позаочний. 

Заговор - змова; составить -вор - змовитися, змову вчинити. 

Заголовок - заголовок (-вку). 

Загонщик - загонич (-ча). 

Загородньїй (об орендних статьях) - заміський. 

Загородье - замістя. 

Заготовитель, -ница - заготівник, заготівниця, заготовець (-вця). 

Заготовительньїй (о стоимости) - заготовний; ( заготовляющий, об аппарате) - 
заготовчий. 

Заготовка - 1) ( предмети ) - заготовлене; хлебние -ки - заготовлений хліб; 2) 

( заготовливание ) - заготівля, заготування, заготовлення; отправить на хлебние -ки - 
вирядити заготовляти хліб; 3) {для обуви) - заготовка. 

Заготовлять, -вить - заготовлювати, заготовляти, заготувати. 

Заграничньїй (о товаре ) - закордонний, заграничний. 

Заграфньїй (о счете) - позаграфний. 

Загромождать, -моздить - завалювати, завалити; ( мебелью ) - заставляти, заставити. 

Загружать, -грузить - завантажувати, завантажити; з. работой - закидати, закидати 
роботою; з. средства в пай разних организаций - вкладати, повкладати, гроші в паї різних 
організацій. 

Загрузка - завантажування, завантаження; ( средств в предприятие ) - вкладання. 

Загрязнять, -нить - забруднювати, забруднити. 

Задавать, -дать {делать задание ) - давати, дати завдання, загадувати, загадати; з. много 
труда - великої праці завдавати, завдати. 

Задание - завдання, загад (-ду); з. ударное - нагальне, бойове завдання; давать -ниє - 
давати завдання, загадувати; по -ниям - на завдання, згідно з завданнями. 

Задаток - завдаток (-тку); сила -ка - важність завдатку; юридические действия -ка - 
правні наслідки завдатку. 

Задаточньїй (о деньгах) - завдатковий. 

Задача - завдання; з. первостепенная - щонайперше завдання, першорядне завдання; 
входить в чьи -чи - чиїм завданням бути, належати до чиїх завдань. 

Задельно - від роботи, відрядно. 

Задельньїй (о плате) - від роботи, відрядний. 

Задельщина - закладна робота, закладчина, відрядна робота. 

Задельївать, -лать - запаковувати, запакувати. 

Задержание - 1) (кого, чего) - затримання, задержання; личное -ниє - затримання особи,- 
подвергнуть личному -нию - персонально затримати; противозаконное -ниє жалованья 
- неправне затримання платні; 2) ( задержка в чем) - загаяння, гаянка ( Г ), загай (-гаю) (Г). 

Задерживать, задержать, -ся - 1) затримувати, затримати, задержувати, задержати,- 
виплата задержана - сплату затримано; 2) ( замедлять ) - гаяти, загаювати, загаяти, -ся; 

( тормозить, приостанавливаться ) - припиняти, припинити, гальмувати, загальмувати. 

Задержка - затримання, задержання; ( промедление , приостановка) - загаяння, загай (- 
гаю), припин (-ну), загальмування; ( препятствие ) - перешкода,- вследствие -ки - через 
затримання, через загаяння; дело прошло без -ки - справа пройшла без перешкод,- -жек 
(в пути) не встречалось - перешкод не було, не траплялося; исполнить без -ки - 
виконати не гаючись, негайно,- отправляйтесь без -ки - вирушайте негайно; робота с 
-ками - гаяна, гальмована робота,- следуйте (в пути) без -жек - в дорозі не спиняйтеся; 
чтоби не било -ки - щоб не було загаяння. 

Задолжавший - 1) {кому) - винний кому; 2) {обремененний долгами) - завинувачений. 

Задолжать - завинити, завинуватїти (Г), бути винним кому; {набрать в долг товаров) - 


50 



Російсько-український словник ділової мови 


набір понабирати. 

Задолжаться - завинуватитися ( Г ), напозичатися (Г). 

Задолженность - завинуваченість (-ности), довги; ( оставитеся неуплаченними, 
несделанньїми) - залеглість (-лости); з. вексельная - векселева завинуваченість; з. по 
зарплате - залеглість у зарплатні; покрьітие -ности (денежной) - оплата довгів. 

Задолженньїй - 1) ( взятий в долг, о товаре ) - заборгований; 2) ( обремененний долгами ) 

-завинувачений. 

Заезд (на бегах) - виїзд (-ду). 

Заезжий (о лице) - заїжджий, наїжджий, приїжджий, подорожній; (о дворе ) - заїзний. 

Заем - позика; ( действ .) - позичання; з. по векселю - векселева позика, позика на (під) 
вексель; з. с залогом - позика під заставу; з. срочний - а) термінова (термінована) позика, 
до певного терміну; б) позика на визначений (певний) час, на (певний) реченець; брать , 
делать заем - позичати в кого, брати позику в кого,- в виде займа - як позика,- взятий в 
заем - позичений, взятий в позику,- давать в заем - позичати, позичити кому, давати, 
дати позику,- совериіать заем - позичати, позичити; разреиіение займа - дозвіл на позику. 

Заемньїй - 1) ( служащий для займа , об обязательстве) - позичковий; 2) (взятий в заем , 
о деньгах) - позичений. 

Заемщик, -щица - позичальник (-ка), позичальниця, позичник, позичниця. 

Зажитое - зажиток (-тку), зажиті гроші. 

Зажиточно - у достатку, заможно. 

Зажиточньїй (о хозяине ) - заможний. 

Заимодавец, -вица, заимодатель, -ница ( кредитор ) - позикодавець (-вця), 
позикодавиця. 

Заимообразно - у позику, позичково,- взять -но - позичити в кого,- дать -но - позичити 
кому. 

Заимствование - (за)позичення; (действие) - запозичання, запозичення; (подражание) - 
переймання від кого, наслідування кого. 

Заимствовать, позаимствовать у кого - (за)позичати, (за)позичити в кого; (подражать) 

- переймати що в кого, наслідувати кого. 

Заинтересованность - зацікавленість (-ности), зацікавлення; ( материальная ) - 
заінтересованість (-ности), заінтересування, інтерес (-су). 

Заинтересовьівать, -совать - цікавити, зацікавлювати, зацікавити; (материально) - 
інтересувати, заінтересовувати, заінтересувати. 

Заказ - І) замовлення, замова, загад (-ду); делать заказ - давати, дати (робити, зробити) 
замовлення, замовляти, замовити,- -зьі на немедленную присилку - замовлення, (щоб) 
негайно прислати; по -зу (исполнять работу ) - на замовлення,- получать заказ - 
діставати замовлення,- при -зах - замовляючи, коли замовляють; принимаются -зьі 
(изготовляются) - робимо на замовлення що; 2) ( запрет ) - заборона, заказ (-зу) (Г). 

Заказной (о вещи) - замовлений, на замовлення зроблений; (о письме) - реєстрований. 

Заказньїй (о запретном) - заказаний, заборонений. 

Заказчик, -чица - замовець (-вця), замовник (-ка), замовиця, замовниця. 

Заказьшать, -зать - 1) замовляти, замовити; 2) (запрещать) - забороняти, заказувати, 
заказати, заборонити. 

Заканчивать, -кончить - кінчати, закінчувати, закінчити. 

Заклад - 1) застава,- в -лад отдавать - давати, дати на заставу, заставляти, заставити, 
застановляти, застановити; данное в заклад - заставщина; 2) (пари) - заклад (-ду); биться 
об заклад - битися (заходити, іти) в заклад. 

Закладная - заставна (-ної). 

Закладной (о записи) - заставний. 

Закладодержатель, -ница - заставоємець (-мця), заставоємиця. 

Закладчин, -чица - заставник (-ка), заставниця. 

Закладьівать, -ложить - 1) (основивать) - закладати, закласти, заложити; 2) (отдать 
под залог) - заставляти, заставити, застановити, давати, дати в заставу. 

Заключать, -чить - 1) (делать заключение) - виводити, вивести, робити, зробити 
висновок; 2) (заключать в тюрьму) - ув'язнювати, ув'язнити, садити, посадити, замикати, 
замкнути до в'язниці; 3) (оканчивать) - закінчувати, кінчати, закінчити; з. свою речь - 
закінчувати свою промову; 4) (книги, счета) - закінчувати, закінчити, зводити, звести,- з. 
баланс - зводити балянс,- 5) (в себе) - мати, містити в собі, обіймати; 6) (условие, договор) 

- укладати, укласти, брати, взяти,- договори заключаются у нотариуса - договори 
укладають перед нотарем. 


51 



Російсько-український словник ділової мови 


Заключаться - 1) ( находиться в чем) - міститися, бути в чому; 2) ( состоять) - бути в 
чому (полягати в чому); в чвм заключается причина - в чім (є) причина; ошибка 
заключалась в том - помилка була в тому. 

Заключение - 1) (вьшоб) - висновок (-вку) на що, з чого; з. обвинительное - висновок на 
обвинувачення; з. предварительное (по делу) - попередній висновок; виводить -ниє - 
робити, зробити висновок, висновувати, виснувати; давать, делать своє -ниє - подавати, 
подати, робити, зробити свій висновок; на ваше -ниє - на ваш висновок, на вирішення, на 
присуд; -ниє по докладу - висновок на доповідь; по -нии, после -ния - після висновку; по 
-нию (исполнять) - на підставі висновку; по -нию чьему (следует) - за чиїм висновком; 
прийти к -нию - прийти до висновку; согласно вашего -ния - згідно з вашим висновком; 
с присоединением -ния - долучаючи, долучивши висновок, з долученим висновком; 2) 

( тюремное ) - ув'язнення, замкнення; з. одиночнеє - окреме ув'язнення; з. 
предварительное - передсудове ув'язнення (замкнення); держать в -нии - держати у 
в'язниці; он в -нии - він ув'язнений, він у в'язниці; подвергать -нию - ув'язнювати, 
ув'язнити, держати у в'язниці, садити, посадити у в'язницю; 3) (окончание) - кінець (-нця), 
закінчення; в -ниє (сказать) - на закінченні, закінчуючи, кінчаючи, наприкінці, 
напослїдок, наостатку; 4) (книг, счетов) - закінчування, закінчення, зведення; з. баланса 
- зведення, закінчення балянсу; 5) ( условия, договора) - укладання; з. займа - укладання 
позики,- з. мира - замирення; по -нии условия - уклавши умову,- с -ниєм договора дела 
должни поправиться - як буде укладений договір (як укладуть договір), справи мають 
піти на краще. 

Заключенньїй - ув'язнений, в'язень (-зня). 

Заключительньїй (о балансе) - кінцевий, прикінцевий. 

Закон - право, закон (-ну); (законоположение) - закон (-ну); з. действующий - чинне 
право, чинний закон,- з. квартирний - квартирний закон, закон про комірне; з. основной - 
основний закон,- -ньі существующие - теперішні закони, сучасні закони, сьогочасні 
закони,- в обход -на - обминаючи закон; во имя -на - іменем закону (права); в силу -на - 
силою закону (права), за силою закону (права); вводить закон в силу, действие - 
надавати законові сили (чинности); вне -на - поза законом,- з-н входит в силу - закон 
набирає сили, стає чинним,- закон гласиш - в законі сказано,- нарушать закон - ламати 
право, переступати закон,- обратное действие -на - зворотна сила закону,- по -ну - згідно 
з законом, як закон велить, правно,- полное собрание -нов - повна збірка законів,- 
поступать по -ну - чинити, діяти правно; предусмотренний -ном - передбачений у 
законі,- прилагать, применять закон - застосовувати закон,- противний -ну - суперечний 
законові,- противоречащий -ну - суперечний законові, що перечить законові. 

Законвертовьівать, -товать (бумаги) - заковертовувати, заковертувати. 

Законник - законник (-ка). 

Законно - правно, законно, по закону. 

Законность - правність (-ности), законність (-ности). 

Законний (о порядке, требовании) - законний, правний. 

Законоблюститель - праводоглядач (-ча). 

Законоблюстительньїй (об органе) - праводоглядчий. 

Законовед - правознавець (-вця), законознавець (-вця), правник (-ка). 

Законоведение - правознавство, законознавство. 

Законодатель - праводавець (-вця), законодавець (-вця). 

Законодатєльньїй (о мерах) - праводавчий, законодавчий, законодатний. 

Законодательство - праводавство, законодавство. 

Закономерньїй (о связи) - закономірний; (юрид.) - правомірний. 

Законоположение - закон (-ну). 

Законопреступник, -ница - праволомець (-мця), праволом(н)иця, переступник закону. 

Законопроект - проект закону, законопроект (-ту). 

Законотолкователь - з'ясувач закону, законоз'ясувач (-ча). 

Законтрактовьівать, законтрактовать, -ся - законтрактовувати, законтрактувати, -ся. 

Закреплять, -пить - закріпляти, закріпити. 

Закругляти, -лить (цифри) - закругляти, закруглювати, закруглити. 

Закривать, -крить - 1) (прекращать) - закривати, закрити, припиняти, припинити; 
(упразднять) - касувати, скасувати, закривати, закрити,- з. воду, злектричество - 
припиняти воду, електрику; з. заседание - закривати засідання; з. кредит - закривати 
кредит; з. подписку - закривати передплату; з. прием грузов - припиняти приймати 
вантаж; з. список ораторов - припиняти записувати промовців, більше не записувати 


52 



Російсько-український словник ділової мови 


промовців; предприятие реиіено закрить - вирішено закрити підприємство; 2) 

(, затворять) - зачиняти, зачинити; ( временно закривать учреждение, заведение ) - 
зачиняти, зачинити; клуб закрит на летнев время (о помещении ) - клюб на літо 
зачинений; 3) ( глаза на что) - заплющувати, заплющити. 

Закрьітьій (о заседании, спектакле) - закритий; (о дверях ) - зачинений. 

Закупать, -пить - закуповувати, закупити. 

Закупка - 1) ( покупка ) - закуп (-пу), закупка, покупка; 2) ( действ .) - купування, 
закуповування, закуп (-пу), купівля. 

Закупной (о материале, продуктах) - закупний. 

Закупочний (об аппарате) - закупний. 

Закупщик, -щица - закупник (-ка), закупниця. 

Зал - заля,- з. для чтения - читальна заля,- з. зрительний - заля для глядачів,- з. 
концертний - заля на концерти, концертова заля,- з. лекционньш - лекційна заля,- з. 
ожидания - заля чекати, чекальня. 

Заламьівать, -ломить (цену) - заправляти, правити, заправити. 

Залежальїй, залежавшийся (о товаре) - лежалий, залеглий, залежалий. 

Залежь (в делах) - залеглість (-лости), залегле. 

Залог - 1) застава, застанова,- в залог отдать - заставити, віддати (на) в заставу, під 
заставу; освободить из-под -та - викупити з застави,- отданное в залог - заставгцина,- под 
залог - під заставу,- состоящий в -ге - заставлений, що є в (на) заставі, заставний; 2) 

( гарантия денежная и иная) - за(по)рука,- -гом отого является - запорука цього є; 3) 
{пари) - заклад (-ду); идти в залог - іти, піти на заклад, битися, побитися об заклад, 
закладатися, закластися з ким. 

Залоговой (об обязательстве, квитанции) - заставний. 

Залогодатель, залогодательница - заставник (-ка), заставниця. 

Залогодержатель, -ница - заставодержець (-жця), заставодержиця; ( залогоприниматель) 
- заставоємець (-мця), заставоємиця. 

Заложение (от гл. «залежить» — «основать») - заснування; з. текущих записей - 
заснування поточних записів. 

Заложник, -ница - заставленець (-нця), заставленик (-ка), заставлениця, заручник (-ка), 
заручниця. 

Замедление - гаянка, (за)гаяння, загай (-гаю) (Г); {об уменьиіении темпа) - сповільнення, 
сповільніння,- без -ния - не гаючись, небавом,- в случае -ния - якщо буде загаяння, якщо 
загається; з. темпа работьі - сповільнення, сповільніння темпу в роботі, зменшення 
темпу в роботі,- з. собирания паевого капитала - гаянка у збиранні пайового капіталу. 

Замедленньїй (о телеграме) - загаяний; (о темпе работи) - повільний, сповільнений. 

Замедлять, -лить - гаятися, загаятися, баритися; {задерживать что) - гаяти, 
придержувати, придержати що,- з. движение - придержати рух,- не замедлим ответить - 
не гаючись, відповімо. 

Замен, замена - 1) заміна, замін (-ну); 2) {заместительство) - заступання. 

Заменять, -нить - заміняти, замінити на що; {замещать) - заступати, заступити, ставати, 
стати за кого. 

Заместитель - заступник (-ка). 

Заместительство - заступництво; {замещение) - заступлення. 

Заметна - замітка, нотатка; (в газете) - замітка,- -ки карандаиіем, карандаиіние - нотатки 
олівцем; бить в -ке - бути (стояти) на замітці. 

Заметньїй (о случае) - примітний, помітний; {значительний, о размере) - чималий; стать 
-ньім - позначитися. 

Замечание - 1) {примечание) - увага, зауваження; з. уместное - слушна увага,- иметь на 
-нии - мати на увазі (на оці); 2) {дисциплинарное) - зауваження; {действ.) - 
зауважування, зауваження; з. строгое - сувора догана,- делать -ниє - робити, зробити 
зауваження, зауважувати, зауважити. 

Замечать, -метить - 1) {отмечать) - зазначати, зазначити, позначати, позначити; 2) 

( видеть , наблюдать) - помічати, помітити, спостерігати, спостерегти, зауважувати, 
зауважити; замечу при зтом - скажу до цього, зауважу до цього; 3) {делать замечание) - 
робити, зробити зауваження, зауважувати, зауважити. 

Замешательство {смущение) - збентеження; 2) (в делах) - перебій (-бою); {минутное в 
делах) - перебій на хвилину. 

Замешивать, -шать {впутивать) - вплутувати, вплутати. 

Замешиваться, -шаться {впутиваться) - втручатися, втрутитися, устрявати, устряти. 


53 



Російсько-український словник ділової мови 


Замещать, -местить - 1) (кого) - заступати, заступити кого; 2) ( заменять что чем) - 
заміняти, замінити, заміщати, замістити; 3) ( должность кем ) - призначати, призначити 
кого на посаду; должность не замещена - на посаду не призначено, посада вільна. 

Замок (в виражений) , под замком (держать) - за замком. 

Замужество - заміжжя,- состоять в -ве - бути одруженою. 

Замужняя - заміжня, одружена. 

Занимать, -нять - 1) (одалживать) - позичати, позичити в кого, кому; 2) (квартиру) - 
займати, зайняти; 3) (должность) - заступати, заступити посаду, бути на посаді, мати 
посаду; я занимаю должность делопроизводителя - я працюю за діловода, на посаді 
діловода,- з. вьісокое положение - бути на великій посаді, мати великий уряд,- з. место - 
забирати, забрати, місце,- (о лице) - займати, зайняти місце,- (должность) - мати посаду,- 
з. время - брати, забирати час. 

Заниматься, -няться - 1) (чем) - робити що, працювати коло чого, жити з чого,- з. 
вьтолнением чего - виконувати що, (почати) виконувати що,- з. каким-либо делом - бути 
при якому ділі,- з. какой-либо деятельностью - працювати в якій галузі; з. составлением 
чего - складати що, працювати над складанням чого, складаючи що; 2) (в значений - 
иметь какую-либо профессию); з. врачебной практикой - жити з лікарської практики, 
лікарювати; з. земледелием - хліб робити, працювати коло землі, жити з хліборобства,- з. 
комиссионерскими делами - комісіонерувати (Я), факторувати; з. коммерцией - 
комерціювати,- з. научной деятельностью - працювати в науковій галузі, працювати 
науково; з. ремеслом - ремісникувати, жити з ремества,- з. спекуляцией - спекулювати; з. 
торговлей - крамарювати; з. учительством - учителювати; 3) (учиться) - учитися; 4) 
-ться с учеником - вчити учня. 

Заносить, нести - 1) заносити, занести (що куди); 2) (в книгу) - заводити, завести, 
вписувати, вписати; з. в протокол - вписувати, вписати, записувати, записати до 
протоколу,- з. в счет - вписувати, вписати в рахунок, до рахунку. 

Занумеровьівать, -вать - занумеровувати, занумерувати. 

Занятие - 1) (работа) - праця, робота; (школьное обучение) - навчання; (занятие ученика) 
- вчиття,- (состояние при деле) - придільність (-ности) (Я); з. личное - особиста праця,- з. 
населения - на чому працює людність, над чим (коло чого) працює людність, що робить (з 
чого живе) людність; з. основное - основна праця,- з. профессиональное - професія; з. 
ремеслом - ремісникування; з. торговлей - крамарювання; з. учительством - 
учителювання; ваше -тне? - при якому ви ділі?; род -тий - праця, професія; часи -тий - 
робітні, урядові години; человек без определенних -тий - людина без певної праці, без 
певної придільности (Я), людина не при ділі,- человек , имеющий (определенное) -тне - 
людина при (певному) ділі, придїльна (Я) людина; 2) (должности) - заступання,- 
подготовленность к -тию должности - підготованість (щоб) заступити посаду (стати на 
посаду); право на -тне должности - право вступити (стати) на посаду; 3) (квартири) - 
займання, зайняття. 

Занятьій - 1) (одолженний, о вещи, о деньгах) - позичений; 2) (о месте, квартире, 
телефоне и т. п.) - зайнятий, не вільний,- место занято - місце не вільне; 3) (не 
имеющий времени) - за ділом, за роботою,- ми так заняти - у нас стільки роботи,- он 
занят зтим делом - він працює коло цієї справи,- я занят - я працюю, мені ніколи. 

Заочно - взаочі. 

Заочньїй (о решении) - (в)завічний. 

Запаздьівать, -поздать - запізнюватися, запізнитися, спізнюватися, спізнитися. 

Запас - запас (-су); в (на) запас - про запас,- видимьіе запаси - навічні запаси,- 
отложенний в запас - покладний,- солдат -са - запасник (-ка). 

Запасной, запасньїй (о капитале) - запасний, про запас. 

Запечатьівать, -тать - запечатувати, запечатати; з. в конверт - заковертовувати, 
заковертувати. 

Запирать - замикати, замкнути. 

Записка - 1) записка; (действ.) - записування; (е книги , списки) - вписування; з. 
докладная - доповідна записка, писана доповідь,- з. об'ьяснительная, пояснительная - 
поясняльна записка, записка на пояснення, писане пояснення; з. служебная - уряднича 
записка, службова записка; 2) (заметка) - нотатка. 

Записки - записи, записки. 

Записник, -ца, записьіватель, -ница - записувач, записувачка. 

Записьівать, -сать - записувати, записати; (е книги , списки) - вписувати, вписати, 
заводити, завести (до книг, до списків); з. в протокол - до протоколу вписувати, вписати. 


54 



Російсько-український словник ділової мови 


запротокольовувати, запротоколювати; з. в расход - записувати на вибуток,- з. на приход - 
записувати на прибуток; з. на счет - записувати на рахунок. 

Запись - запис (-су); ( действ .) - записування, запис (-су), вписування, впис (-су); з. 
бухгалтерская - бухгальтерський запис; з. дарственная - даровизний лист,- з. 
дозволитвльная - запис про дозвіл, дозвільний запис; з. закладная - заставний лист,- з. 
запродажная - запродажна, запродажний лист (запис); з. из документов - запис на 
підставі документів; з. маклерская - маклерський запис,- з. метрическая - метричний 
запис,- з. мировая - мирова; з. обратная - зворотний запис,- з. погодньїе - річні записи,- з. 
раздельная - (по)дільчий лист,- з. сторнировочная - сторновний запис; з. счетная - 
рахунковий запис, запис рахункам; з. уравнительная - урівняльний запис; з. уступочная 

- відступний запис,- при -си - записуючи, коли записують; производить запись - 
записувати, записати, вписувати, вписати. 

Запломбировать - запломбувати. 

Заповедник - непорушенець (-нця) ( Н ), непорушнина (Я), первісник (-ка) (Я). 

Заповедньїй (об участке) - непорушний, заказаний, заборонений. 

Заподозревать, -зрить - підозрювати, запідозрити. 

Заподозренньїй - підозрений, кого підозрюють, на кого є підозрення, на кого мають 
призру. 

Запоздание - запізнення, спізнення, припізнення; являться, прибивать с -ниєм - 
приходити, прибувати запізнюючись (запізнившись, спізнившись). 

Заполнять, -нить - заповнювати, заповняти, заповнити,- з. анкету - відповідати, 
відповісти на анкету. 

Запрашивать, -просить - 1) ( спрашивать предварит.) - запитувати, запитати, робити, 
зробити запит; 2) (о цене) - правити, заправляти, заправити. 

Запрет - заборона, заказ (-зу). 

Запретньїй - заборонений, заказаний. 

Запретительньїй (о распоряжении) - заборонний, заказовий, заказник. 

Запретчик - заборонену (-нця). 

Запрещать, -ретить - боронити, забороняти, заборонити, заказувати, заказати; вход -тся 

- не вільно (заборонено, заказано) входити. 

Запрещение - заборона,- налагать -ниє - забороняти, накладати заборону,- снимать, 
снять -ниє - касувати, скасувати заборону. 

Запрєщено - заборонено, не вільно, не дозволено. 

Заприходовать - заприбуткувати, записати на прибуток. 

Запродавать, -дать - запродувати, запродавати, запродати. 

Запродажа - запродаж (-жу). 

Запродажная - запродажна, запродажний лист(запис). 

Запрос - 1) запит (-ту), запитання; входить с -сом - вдаватися з запитом (запитуючи, 
запитавши); 2) (о цене) - заправа, зацінка,- цени без -са - ціни без торгу, сталі ціни; 3) 

( потребность ) - потреба,- -сьі ринка - потреби ринку. 

Запускать, -стить ( дело ) - занедбувати, занедбати, запускати, запустити, занехаювати, 
занехаяти, занехати. 

Запутьівать, -тать - заплутувати, заплутати. 

Запущение - занедбання; в состоянии -ния - занедбаний, запущений, занехаяний. 

Зарабатьівать, -ботать - заробляти, заробити. 

Зарабатьівающий ( живущий заработком ) - зарібник (-ка), зароблящий (Г). 

Заработньїй (о плате ) - заробітний, зарібний. 

Заработок - заробіток (-тку), зарібок (-бку); ( отхожие промисли ) - заробітки,- з. побочний 

- побічний (побічній) заробіток, заробіток на стороні,- з. посторонние - побічні заробітки,- 
з. случайний - випадковий заробіток, зарібок,- дающий -ток (о деле, местности, где 
можно найти заработок ) - заробітний; идущий на -тки, ищущий -тка, работающий 
только для -ка - заробітчанин (-на); имеющий, хороиіие -тки - зароботящий,- ходить на 
-тки - ходити на заробітки, зарібкувати. 

Зарекомєндовьівать, -довать - зарекомендовувати, зарекомендувати; з. себя хорошим 
работником - зарекомендувати себе, як доброго робітника. 

Заручаться, -читься чем - забезпечувати, забезпечити собі що,- з. согласием - 
забезпечувати собі згоду. 

Засвидетельствовать - засвідчити, посвідчити; з. акт - засвідчити акт. 

Заседание - засідання, рада,- з. вечернее - вечірнє засідання, вечірня рада,- з. закритое - 
засідання неприлюдне (закрите), закрита (неприлюдна) рада,- з. пленарное - пленарне. 


55 



Російсько-український словник ділової мови 


повне засідання, пленарна рада; з. откритое (при откритих дверях) - засідання 
прилюдне, прилюдна рада,- з. соединенное - сполучене (об'єднане, спільне) засідання, 
спільна рада; з. утреннее - (в)ранішне засідання, (в)ранішня рада; з. жстренное - 
нагальне засідання, позачергове засідання; нагальна, позачергова рада; в -нии - на 
засіданні, на раді; закривать заседание - закривати раду, засідання; обьявляю -ниє 
откритим - оповіщаю, що засідання почалося; що рада почалася; откривать заседание 
- відкривати (починати) раду, засідання; очередное -ниє - чергова рада, чергове 
засідання; предстоящее -ниє - наступна рада, наступне засідання; следующее -ниє - 
наступне (дальше) засідання. 

Заседатель, -ница - радник (-ка), радниця. 

Заседать (участвовать в заседании) - радувати, (Г) засідати. 

Заселенность - заселеність (-ности), залюдненість (-ности). 

Заселять, -лить - заселяти, заселити; (о заселений людьми) - залюднювати, залюднити. 

Заслуга - заслуга; ставить в -ту - ставити, поставити, покладати, покласти на заслугу 
кому. 

Заслуженньїй (о деятеле , профессоре) - заслужений, вислужений. 

Заслуживать, -жить - заслужувати, заслужити, вислужувати, вислужити: (чего) - 
заслуговувати, заслужити на що; з. особенного внимания - бути вартим особливої уваги,- 
он -вает того , чтобьі... - він вартий того, щоб...; він заслуговує, заслужив на те, щоб... 

Заслушивать, -шать - слухати, вислухувати, вислухати; (на суде) - розбирати, розібрати. 

Засрочньїй - позатерміновий, позареченцевий. 

Застава (таможенная) - митниця. 

Застой - стоянина (Я); з. в делах - стоянина в справах,- з. в торговле - безторжя,- з. на 
мельнице - безмлив'я,- в совершенном застое (дело) - зовсім без руху, зовсім стоїть; 
зовсім стало. 

Застраивать, застроить - забудовувати, забудувати. 

Застраховьівать, -ховать - убезпечувати, убезпечити. 

Застройка - забудова, забудовання. 

Застройщик - забудовник (-ка). 

Заступник, -ница - заступник (-ка), заступниця, оборонець (-нця), оборонниця. 

Засчитьівать, -тать - зараховувати, зарахувати. 

Засилать, -слать - засилати, заслати. 

Затворять, -рить - зачиняти, зачинити. 

Затишье (в виражениях) «з. на фронте» - тихо на фронті,- з. на рьінке - мало торгу, 
малоторжя. 

Затоваривать, затоварить, -ся - затоварювати, затоварити, закрамовувати, закрамувати, 
-ся. 

Затрагивать, -тронуть - зачіпати, зачепити, порушувати, порушити; з. вопрос - 
порушувати справу; з. вскользь - казати, сказати, згадувати, згадати між іншим,- з. чьи- 
либо интереси - стосуватися до чиїх інтересів, зачіпати чий інтерес. 

Затрата - витрата: (действ.) - витрачання; з. производительние - продуктивні (доцільні) 
витрати; производить -тьі - витрачати, робити витрати. 

Затрачивать, -ратить - витрачати, витратити. 

Затребовать - поставити (подати) вимогу на що; запропонувати подати що, наказати що 
зробити. Затребовали представленая сведений - вимагають подати (щоб подано) 
відомості. 

Затруднение - трудність (-ности), труднота, труднощі (-щів); ( помеха ) - перешкода,- з. 
денежное - грошова скрута, скрута на гроші; главное -ниє заключается в... - найбільша 
перешкода (є) в...,- бить в -нии - вагатися; (материально) - бути в скруті; бить в 
денежном -нии - бути в грошовій скруті; встречать -ния - натрапляти, натрапити на 
трудноти,- перешкоди; встречались -ния - були (траплялися) трудноти, перешкоди,- 
испитать -ниє - зазнавати труднот,- после долгих -ний - по великих перешкодах 
(труднотах); поставить в -ниє - завдати трудносте; сопряженний с -ми - зв'язаний, 
сполучений з труднотами, труднотний,- зто сопряжено с большими -ми - це зв'язане, 
сполучене з великими труднотами. 

Затруднительньїй (о деле, вопросе) - трудний; ( материально , о положений) - сутужний, 
скрутний. 

Затруднять, -нить - кого утрудняти, утрудните, клопотати, заклопотати кого,- (ставать 
препятствия) - перешкоджати, перешкодити кому. 

Затрудняться, -ниться - 1) (брать на себя труд) - клопотатися; не стоит -ться - не 


56 



Російсько-український словник ділової мови 


варто клопотатитися; 2) (не реіиаться) - вагатися, завагатися; з. в виборе решения - 
вагатися вирішити; затрудняюсь Вам ответить - мені важко (не легко) Вам відповісти. 

Затягивать, -тянуть (дело ) - тягти, затягати, затягти. 

Затяжка ( дела) - проволока із справою, гаяння справи. 

Заурядньїй (о деле, факте) - звичайний; (о лице) - середній. 

Захват - захоплення, загарбання. 

Захватьівать, -ватить - захоплювати, захопити, загарбувати, загарбати. 

Захватчик, -чица - загарбай (-ча), загарбачка. 

Захожий (о прицілом злементе населения) - зайшлий. 

Зачеркивать, -кнуть - закреслювати, закреслити. 

Зачерчивать, -ртить - зарисовувати, зарисувати. 

Зачет - зарахований, залік (-ку); ( действ .) - зараховування, зарахування; в зачет, с -том 
(видать) - зараховуючи, зарахувавши; ( получить) - з зарахуванням; не в зачет (видать) 

- не зараховуючи; (получить) - без зарахування; с -том ваиіего счета за вами долг 120 
рублей - коли зарахувати ваш рахунок, довг ваш становитиме 120 карбованців. 

Зачетньїй (об испитаниях) - залічний, на зарахування, на залічення; (о книжке) 
іспитовий. 

Зачинщик, -чица - призводник (-ка), призводниця. 

Зачисление - 1) ( засчитивание ) - зараховування, зарахування, залічування, залічення; 2) 
(на должность) - призначання, призначення, зачислення; постановление о -нии на 
должность - ухвала призначити (зачислити) на посаду; с -ниєм на должность (нового 
лица) - коли (як) призначено на посаду, призначивши на посаду... 

Зачислять, -лить - 1) (засчитивать) - зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити; 2) 
(на должность) - призначати, призначити, зачисляти, зачислити на посаду. 

Зачитьівать, -честь - зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити. 

Зачитьівать, -читать ( протокол, постановление) - читати, прочитувати, прочитати. 

Защита - 1) оборона, захист (-ту); виступать, подниматься, вставать на (в) -ту (кого, 
чего) - ставати, стати до оборони, в обороні кого, чого; обставати, обстати за ким, за чим; 
заступатися, заступитися за кого; говорить в -ту (кого, чего) - говорити в обороні кого, 
чого, промовляти за ким, за чим; 2) (заграждение) - заслона, захист (-ту). 

Защитительньїй (о речи) - оборонний; (предохраняющий, о заграждении) - захисний; (о 
знаке) - охоронний. 

Защитник, -ница - оборонець (-нця), оборонниця; заступник (-ка), заступниця; захисник (- 
ка), захисниця; з. на суде - правозаступник (-ка), правозаступниця. 

Защитньїй (о доводе) - оборонний; (предохраняющий, о цвете) - захисний. 

Защищать, защитить, -ся - боронити, обороняти, оборонити, захищати, захистити, -ся. 

Заявитель, -ница - заявник (-ка), заявниця. 

Заявка (пред'ьявление) - показ (-зу), подання,- -ка паспортов - реєстрування паспортів. 

Заявление (кому) - заява до кого; з. в писанной форме - писана заява, заява на письмі; з. 
нотариальное - нотаріяльна заява,- з. отказ - заява про відмовлення (про зречення); з. 
словесное - усна заява, заява на словах,- по -нию (давать оправки) - на заяву,- заключение 
по -нию - висновок на заяву; по Вашему -нию (виходит, что) - з Вашої заяви,- сделать 
-ниє - скласти заяву, заявити. 

Заявлять, заявить, -ся - заявляти, заявити, -ся,- з. иск - закладати, закласти позов,- з. 
мнение - подавати, подати думку,- з. о своем согласии - зголошуватися, зголоситися; з. 
себя наследником - зголошуватися, зголоситися до спадщини. 

Заявщик (паспортов) - реєструвач (-ча). 

Звание - стан (-ну). 

Звездиньї - зорини (-рин). 

Звено - ланка, кільце. 

Звєринєц - звіринець (-нця). 

Звонок - дзвінок (-нка); з. к дворнику - дзвінок до двірника; по -ку (являться) - на дзвінок. 

Здание - будинок (-нку); (каменное) - кам'яниця; з. иікольное - будинок на школу, 
шкільний будинок. 

Здравоохранение - охорона здоров'я. 

Зеленщик, -щица - зеленяр (-ра), зеленярка. 

Земельний (о наделе) - земельний. 

Землевладелец, -лица - землевласник (-ка), землевласниця. 

Землевладение - землеволодіння. 

Земледелец - хлібороб (-ба). 


57 



Російсько-український словник ділової мови 


Земледелие - хліборобство; заниматься -лием - хліборобити, хліб робити. 

Землемер - землемір (-ра), мірний (-чого). 

Землепользование - землекористування. 

Землепользователь, -ница - землекористувач (-ча), землекористувачка. 

Землеустроитель - землевпорядник (-ка). 

Землеустроительньїй (о комиссии) - землевпорядний. 

Землеустройство - землевпорядження. 

Земля - 1) земля, ґрунт (-ту); з. неудобная - непридатна земля,- з. огородная - городня 
земля; з. пахотная - орна земля, нив'я (Г); з. полевая - польова земля,- з. пустующая - 
гуляща земля; з. сенокосная - сіножатна земля, сіножать; з. удобная - ужиткова 
(придатна) земля,- з. усадебная - садиба, садибна земля; 2) ( страна ) - країна, край (краю). 

Зерновой ( продукт ) - зерновий. 

Зерноочистительньїй (об аппарате, складе) - зерноочисний. 

Зернохранилище - зерносховище. 

Злодеяние - лиходійство, злочинство, злочин (-ну). 

Злонамеренность - зловмисність (-ности). 

Злонамеренньїй, злостивій (о поступке) - зловмисний, підступний. 

Злоумьішленник, -ница - зловмисник (-ка), зловмисниця. 

Злоумьішленньїй (о поступке) - зловмисний. 

Злоупотребление ( чем ) - 1) зловживання чого,- з. по службе - зловживання урядовця, 
уживання уряду на зле,- 2) ( неумеренное употребление) - надуживання, надужиття чого,- 
з. властью - надуживання влади. 

Злоупотреблять, -бить (чем) - зловживати, зловжити чого, вживати на зле, на зле вжити; 

( неумеренно употреблять) - надуживати, надужити чого,- з. доверием - зловживати 
довіри. 

Знак - 1) ( признак ) - знак (-ку), ознака,- з. межевой - межовий знак, копець (-пця); з. 
надстрочньїй - надрядковий знак,- знаки граничньїе - межеві, граничні знаки,- з. 
денежний - грошовий знак,- з. сигнальний - гасло, гасловий знак,- в знак чего-либо - на 
знак, на ознаку чого; 2) ( пометка ) - зазначка; з. погасительний - тамівка (Я), значкївка 
(Я); з. препинания - розділовий знак; 3) (знак отличия) - відзнака. 

Знайомить, ознайомить кого с чем - давати, дати обізнатися кому з чим, знайомити, 
познайомити кого з чим. 

Знайомиться, познайомиться с кем, с чем - знайомитися познайомитися, 
зазнайомлюватися, зазнайомитися з ким, з чим; (ознакамливаться) - обізнаватися, 
обізнатися з чим, на чому, знайомитися, познайомитися з чим; дізнавати, дізнати що. 

Знайомство - 1) (ознакомление) - обізнавання; 2) (ознакомленность) - обізнаність (-ности 
), знайомство,- иметь -ство - мати знайомство,- свести -ство - познайомитися з ким. 

Знаменательньїй (о дне) - знаменний, показний. 

Знаменитьій (об ораторе) - знаменитий, славнозвісний. 

Знамя - знамено, прапор (-ра); виставлять -мя - викидати, викинути прапора. 

Знание - знання; нельзя отказать докладчику в -нии дела - не можна заперечити, що 
доповідач знає справу (знається на справі). 

Знаток - знавець (-вця); бить -ком по части чего - знатися на чому. 

Знать - знати, відати,- з. делать что - вміти чого,- з. толк в чем - знатися на чому, 
розумітися на чому,- дать -ть кому - сповістити кого, дати знати кому. 

Значение - 1) (смисл) - значення, зміст (-ту); з. зтого закона - значення (зміст) цього 
закону,- 2) (важность) - значення, вага, сила,- з. служебное - помічне значення; иметь 
-ниє - значити, мати значення, важити, мати силу, мати вагу,- иметь большое -ниє - 
багато важити, великоважити,- иметь первостепенное -ниє - бути першорядним; мати 
першорядну вагу; иметь ударное -ниє - бути нагальним, мати бойове значення,- 
потерять -ниє - втратити чинність, вагу, значення, уневажнитися,- придавать -ниє чему 
- надавати ваги чому,- придавать мало -ния чему - надавати мало ваги чому, легковажити 
що,- приобретать -ниє - набувати значення (ваги), уважнюватися; 3) (матем.) - вартість 
(-тости); з. приближенное - наближена вартість; з. числовеє - числова вартість. 

Значит - отже, отож, виходить. 

Значительньїй - 1) (о величине) - чималий; 2) (о личности) - значний, визначний, 
важний. 

Значить - 1) (означать) - значити, означувати; 2) (иметь знач.) - важити, силу (вагу) 
мати. 

Значиться (числиться) - бути,- з. по списку в квитанции - записано в списку, в квітанції,- 


58 



Російсько-український словник ділової мови 


товар значишся в описи - крам є в опису, крам занесений до опису. 

Знающий (о сведущем лице) - що знається на чому, тямущий, знающий, досвідчений. 

Зодчий - будівничий (-чого). 

Золото - золото; з. настоящее - щире, суте золото; з. чистеє - щире золото; в -те 
(исчислять) - золотом, на золото. 

Зона - зона, смуга. 

Зрелище - видовище; з. театральное - вистава,- з. увеселительное - веселе видовище. 

Зрение (в виражений) «с точки зрения» - з погляду,- с зтой точки -ния - з цього погляду. 

Зритель, -ница - глядач (-ча), глядачка. 

Итнорировать - іґнорувати, сов. - зігнорувати що, не зважати, сов. - не зважити на що; 

( пренебрегать чем) - нехтувати, сов. - знехтувати що. 

Игра - (і)гра; ( действ .) - грання,- и. азартная - газардова гра,- и. картонная - гра в карт(и); 
и. на повишение - гра на підвищення; и. на понижене - гра на зниження. 

Идти, пойти - 1) (куда, к кому, за кем, за чем, на кого, на что) - іти, піти (куди, до кого, по 
кого, по що, на кого, на що); и. вперед (прогрессировать) - поступати, поступити; и. 
впереди (предводительствовать) - перед вести, передувати; и. к лучшему, улучиїаться - 
на добре йти(ся) на добре кластися; и. к чему (к добру) - іти(ся) на що (на добре); и. по 
стопам чьим - іти (за) чиїм слідом, іти за чиїм прикладом; идет время - час минає, 
спливає; идет к тому, что... - ідеться до того (на те), що; 2) ( соглашаться на что) - 
приставати, пристати, пускатися, пуститися, іти, піти на що; 3) ( начаться ) - піти, 
початися; пошли разногласия - пішло на нелад, почався нелад. 

Иждивенец, -нка - накоштник (-ка) (Я), накоштниця (Я). 

Иждивение - кошт (-ту); -ниєм - коштом,- иметь на -нии кого - утримувати своїм коштом 
кого,- состоять на -нии - жити коштом кого. 

Иждивенческий (о положений) - накоштницький (Я). 

Из(о) - (і)з, зі, зо; изо всех сил - як мога, чимдужч, з усієї сили, щосили,- изо дня в день - 
день-у-день, день-придні,- из своего состава - у-помїж себе, у-помїж свого складу; из 
среди кого - -поміж, -посеред кого. 

Из-за - 1) ( откуда ) - з-за, з-поза; 2) (по причине) - через (кого, що), за (ким, чим); из-за вас 
- через Вас, за Вами; 3) задля, ради, для: работать из-за денег - працювати грошей ради, 
для грошей. 

Изба - хата,- и. сборная - збірня. 

Избач - хатник (-ка). 

Избавлять, избавить, -ся - визволяти, визволити, -ся; ( спасать ) - рятувати, 
порятувавати, вирятовувати, вирятувати, -ся. 

Избавляться, -виться от чего (отдвливаться) - (по)збуватися, (по)збутися чого. 

Избегать, -бежать чего - 1) обминати, обминути що, стерегтися, остерігатися, 
остерегтися чого,- ( уклоняться) - ухилятися, ухилитися від чого,- и. ошибок - остерігатися 
помилок; 2) ( очуждаться) - цуратися кого, чого. 

Избежание (в виражений) «во избежание чего» - остерігаючись, обминаючи, щоб 
остерегтися чого, обминути що, запобігаючи, щоб запобігти чому. 

Избираемость - обираність (-пости); право -сти - право бути обраним,- частая -мость 
кого - часте обирання (вибирання) кого. 

Избиратель - виборець (-рця). 

Избирательньїй (о списке) - виборчий. 

Избирать, -брать - обирати, обрати, вибирати, вибрати,- и. кого, кем - обирати кого (за), 
на кого,- и. кого-либо подачей голосов - обирати, обрати голосуванням кого,- и. на 
должность - обирати на уряд (на посаду); и. надлежащий путь к работе - знайти 
належний спосіб працювати. 

Избрание - обрання. 

Избранник, -ница - обранець (-нця), обранка, вибранець (-нця), вибранка. 

Избранньїй (о представителе) - обраний, вибраний; ( отборньш, об жземпляре) - 
добірний. 

Избьіток - надлишок (-шку), лишок (-шку), надмір (-ру). зайвина,- в -ке - здобіль, надто 
багато; -ок рабочих рук - зайві робітники; с -ком - з надлишком, надмір. 

Избьіточньїй (о запасе) - здобільний (Я). 

Известие - вість(сти), (з)вістка,- и. ответное - відвість (-сти), відповість (-сти) (Я). 

Известность - 1) (в виражениях); привести в -ность - вияснити, з'ясувати; ставить кого 
в -ность о чем - повідомляти кого про що, подавати (кому), відати (що); с приведением в 
-сть - вияснивши, з'ясувавши; 2) (слава) - слава,- пользоваться -ностью - бути відомою 


59 



Російсько-український словник ділової мови 


(знаною, славнозвісною) людиною; приобрести -ность - стати відомим (знаним), 
уславитися, зажити слави. 

Известньїй - 1) (о факте), відомий, звісний, знаний; 2) ( определенний , о величине) - 
певний. 

Извещать, -вестить кого - сповіщати, сповістити, повідомляти, повідомити кого, давати, 
дати знати кому. 

Извещение - оповіщення, оповістка, повідомлення про що; ( действ .) - оповіщання, 
ПОВІДОМЛЯННЯ; без -ния - безоповідно, не СПОВІСТИВШИ; по -нии - СПОВІСТИВШИ; по -нию 
явиться - на оповіщення (за оповіщенням, з оповіщення) прийти. 

Извинение - 1) ( перед кем) - перепрошення, {действ.) - перепрошування, перепрошення 
кого; 2) (кого) - пробачення, вибачення; (действ.) - пробачання, пробачення, вибачання, 
вибачення кому,- просить -ния - перепрошувати, просити вибачити; служить -ниєм - 
ставати, стати за виправдання, виправдувати, виправдати. 

Извлекаемость - видобутність (-ности). 

Извлекать, -влечь - видобувати, видобути, витягати, витягти, виймати, вийняти, 
вибирати, вибрати; и. деньги (из предприятия) - вибирати, вибрати гроші; и. доход - мати 
добуток з чого,- и. вигоду - мати з чого зиск, користуватися, покористуватися з чого; и. 
пользу из чего - використовувати, використати що, мати користь з чого. 

Извлечение - 1) (из протокола, книги) - витяг (-гу), випис (-су), виписка; путем -ний - 
витягом, на витяг; 2) (изимание) - вибирання; и. иіаров из урни - вибирання кульок із 
урни; 3) извлечение доходов, пользьі из чего - використовування, використання чого; в 
целях из-ния прибили - щоб мати зиск. 

Извоз - фурманка; (занятие) - фурування фурманство; и. конний ломовой - возова, кінна 
фурманка, биндюжне фурування; и. легковой конний - візникування. Заниматься -зом - 
фурувати, фурманувати. 

Извозньїй (о промисле) - фурманський. 

Извозчик - візник (-ка); и. ломовой - биндюжник, возовий фурман,- и. легковой - легковик 
(-ка); и. одноконний - однокінний візник,- и. пароконний - двокінний (парокінний) візник. 

Извозчичий (о свидетельстве) - візницький. 

Извращать, -вратить (факти) - перекручувати, перекрутити. 

Изготавливать, изготовлять, изготовить (производить) - вироблювати, виробляти, 
виробити; (приготовлять) - готувати, зготувати, виготовляти, виготовити. 

Изготовитель - вироблювач (-ча), виготувач (-ча). 

Изготовление ( изделие ) - 1) виріб (-робу), робливо, вироблювання, вироблення, виріб (- 
робу); 2) (действие) - виготовляння, виготовлення, виготова. 

Издавать, -дать - видавати, видати,- и. иждивением кого - видавати чиїм коштом. 

Издание - 1) видання; и. годовое - річник (-ка); и. ежемесячное - (що)місячник (-ка); и. 
еженедельное - (що)тижневик (-ка); и. периодическое - часопис (-су), періодичне 
видання; и. повременное, периодическое - часопис (-су), періодичне видання,- и. погодное 
- річник (-ка); 2) (действие) - видавання, видання. 

Издатель, -ница - видавець (-вця), видавниця. 

Издательский - 1) (о деятельности, плане) - видавничий; (принадл. издательству , о 
магазине) - видавницький; 2) (свойств. издателю) - видавецький. 

Издательство - видавництво. 

Изделие - виріб (-робу); (виработка) - виріб (-робу), робливо,- -лия кондитерские - цукерні 
вироби, цукеркові вироби; -лия кустарние - домашні, домові, хатні вироби, саморобка,- 
-лия машинного призводства - машинові вироби,- -лия необандероленние - 
незабандеролені вироби,- -лия фабричние - фабричні вироби,- домашнего -лия - 
доморобний, саморобний, свого роблива. 

Издельньїй (о работе) - закладний, відрядний, від штуки, від роботи. 

Издельщик - закладник (-ка), відрядний (-ного). 

Издерживать, издержать, -ся - тратити, потратити, -ся, витрачувати, витрачати, 
витратити, -ся. 

Издержки - витрати; и. накладние - накладні витрати,- и. по ремонту - витрати на ремонт,- 
ч. производства - витрати на виробництво; и. путевие - витрати на дорогу, подорожні 
витрати; и. судебние - витрати на судівнидтво, судові витрати,- возлагать -ки - покладати 
витрати; нести -ки - робити витрати, сплачувати витрати. 

Изживать, -жить что (виводить из обихода) - позбуватися, позбутися чого, вибавляти, 
вибавити що,- зто необходимо изжить - треба позбутися цього. 

Излагать, -ложить (дело) - викладати, викласти; (мнение) - висловлювати, висловити; 


60 



Російсько-український словник ділової мови 


( содвржание ) наводити, навести, переказувати, переказати; и. в следующей редакции - 
викласти так,- изложите в письмвнной форме - подайте на письмі. 

Излечение - лікування, вилікування; (рань/) - гоїння, вигоєння. 

Излиневать - полініювати, полініїти. 

Излишек ( остаток ) - лишок (-піку), ( излишнев ) - зайвина,- и. при отдаче - передаток (-тку 
),- с -ком - надлишком. 

Излишество - надмірність (-ности); ( неумер. пользование чем) - надуживання чого. 

Излишне - зайве, зайва річ; (сверх мери ) - над міру,- и. говорить о том, что - зайва річ 
говорити про те, що; (нема) що вже й говорити про те, що; и. поступивший - над міру 
надійшлий, зайво надійшлий,- и. разглагольствовать - надто багато говорити. 

Излишний (о расходе ) - зайвий; (сверх мери о требовании) - надмірний. 

Изложение - 1) виклад (-ду); и. безукоризненное - виклад бездоганний; 2) ( действ .) - 
викладання; (мисли) - висловлювання; ( содвржание ) - переказування, переказ (-зу); и. 
обстоятельств дела - викладання, переказування належного до справи. 

Изложенньїй - викладений ( словами ) - висловлений; -ное в докладе - подане, з'ясоване в 
доповіді,- об -ном сообщается - про зазначене повідомляємо (сповіщаємо). 

Изменение - зміна, одміна,- и. существенное - ґрунтовна одміна,- без -ния чего - без зміни 
чого, не зміняючи чого,- в о -ниє чего (приказа) - зміняючи що, на зміну чого, щоб змінити 
що,- вносить -ниє во что - змінити що, запроваджувати зміну до чого,- впредь до -ния 
настоящего пункта - надалі до зміни цього пункту, поки буде змінений цей пункт,- 
неподлежащий -нию - незмінний; подвергаться -ниям - зазнавати, зазнати змін, (з) 
мінятися, змінюватися, змінитися. 

Изменять, изменить, -ся - 1) (з)міняти, змінювати, змінити; и. своєму слову - ламати, 
зламати своє слово, не додержувати, не додержати свого слова,- -ся к лучіиему - на краще 
йти, кращати; 2) (кому) - зраджувати, зрадити кого. 

Измерение - вимір (-ру); (действ.) міряння, виміряння. 

Измеривать, измерять, измерить - міряти, зміряти, виміряти, виміряти. 

Измеритель - вимірник (-ка). 

Измерительньїй (о приборе) - вимірчий. 

Измьішлять, измьіслить - вигадувати, вигадати. 

Изнасиловать - зґвалтувати. 

Изнашиваться, -носиться (о машинах, механизмах) - зношуватися, зноситися, 
ужитковуватися, зужитися, спрацьовуватися, спрацюватися. 

Износ (в виражений) «до -су» - до зносу. 

Изношенность - зношеність (-ности), зужиткованість (-ности). 

Изнурительньїй (о болезни, работе) - виснажливий. 

Изобилие чего - ряснота (Секц.), рясота (Секц.), багато чого,- «в -лин» - здобіль, багато, 
рясно. 

Изобиловать чем - бути багатим на що, рясніти чим (на що); книга изобилует 
опечатками - книга рясніє друкарськими помилками. 

Изобличать, -чить что - викривати, викрити що; (кого в чем) - доказувати на кого що. 

Изобличение чего - викриття; (кого) - доказ на кого; (действ.) - викривання, викриття 
чого; доказування на кого. 

Изобретатель, -ница - винахідник (-ка), винахідниця. 

Изобретать, -ресть - винаходити, винайти. 

Изобретение - винахід (-ходу): (действ.) - винайдення. 

Изолировать - ізольовувати, ізолювати, відокремлювати, відокремити. 

Изоляция - ізоляція, відокремлення; и. строгая - цілковита ізоляція. 

Израсходованиє - витрачення, витрата. 

Израсходовать, -ся - витратити, -ся; (только о вещах) - зужиткувати, -ся,- и. весь товар - 
випродати ввесь крам, спродати геть (чисто) увесь крам,- бумага и чернила 
израсходовались - папір і чорнила вийшли. 

Изрядньїй (о количестве, размерах) - чималий. 

Изувечивать, -чить - калічити, скалічити, покалічити. 

Изучать, -чить что - вивчати, вивчити, студіювати, вистудіювати що,- и. язик - вивчати, 
студіювати мову. 

Изьявлять, -вить - виявляти, виявити; и. согласие - згоджуватися, згодитися, давати, 
дати згоду, погоджуватися, погодитися. 

Изьян - вада, ґанч (-чу); находить -ньі - ґанчувати, зґанчувати. 

Изьяснять, -снить - з'ясовувати, з'ясувати; виясняти, вияснити. 


61 



Російсько-український словник ділової мови 


Изьятие ( исключение ) - вийняток (-ку); ( действ .) - вилучання; ( средств из предприятия) 

- вибирання, вибрання; без -тия - без вийнятку, не вилучаючи; в -тие закона - як 
вийняток із закону; в -тие из (общего правила) - як вийняток. 

Изьімать, извять - вилучати, вилучити; ( средства из предприятия) - вибирати, вибрати,- 
и. из обращения - вилучати з обігу. 

Изьіскание - 1) ( отьіскание) - вишукування, винайдення; ( способов) - добирання, 
добрання,- поручить -нке средств - доручити вишукати засоби; 2) ( исследование ) - 
розвідування,- и. железнодорожное - залізниче розвідування; 3) ( научное ) - дослід (-ду); 
{действ.) - досліджування, дослідження. 

Изьіскатель - вишукувач (-ча); ( исследователь ) - дослідник (-ка). 

Изьіскивать, -кать - 1) вишукувати, вишукати; и. способ - добирати способу,- 2) {научно) - 
досліджувати, дослідити. 

Иллюстрация - ілюстрація. 

Иллюстрировать - ілюструвати. 

Именной ( список) - іменний. 

Именовать, -ся - називати, -ся, звати, -ся. 

Иметь - мати,- ( йметься ) - бути,- и. место (бьівать, происходить) - бувати, траплятися; 
имеется - є, єсть,- -ся в виду: а) ( принимается во внимание) - береться на увагу; б) 
{предполагается) - є думка,- имеется в продаже - продається, є в продажу,- если в отих 
учреждениях -тся - якщо ці установи мають, якщо в цих установах є,- если -тся 
надобность - якщо треба, коли є потреба, в разі потреби,- не имеется - немає,- если 
таковьіе имеются - якщо вони є,- имевший бить - що мав бути,- имевшийся - що був,- 
имеющий бить - що буде,- имеющийся - що є,- все -щиеся - всі, що є,- -щие место случаи 

- випадки, що бувають, що трапляються; села, -щиеся на территории района - села, що в 
межах району,- -щий силу (закон) - чинний. 

Имитация - імітація, підроблення. 

Импорт ( ввоз) - довіз (-возу), імпорт (-ту). 

Импортньїй (о товарах) - девізний, імпортовий; (о торговле) довозовий, імпортовий. 

Импровизированньїй (о речи) - імпровізований. 

Имущественньїй - (об ответственности) - майновий. 

Имущество - майно, добро,- и. благоприобретенное - придбане, нажите добро, набуток (- 
тку), доробок (-бку); и. вибившеє - вибуле, занепале, зужитковане майно,- и. виморочное - 
відумергцина,- и. движимое - рухоме майно,- и. нажитое - придбане майно, нажиток (-тку 
),- и. наследственное - спадкове майно,- и. недвижимое - нерухоме майно,- и. 
неоперационное - неопераційне майно,- и. неотчуждаемое - невивласненне майно,- и. 
отчуждаемое - вивласнюване майно,- и. отчужденное - вивласнене майно,- и. 
производительное - майно продукційне,- бесполезная растрата, расточение -ва - 
перевід майна, марнування; -ство обременено долгами - на майні великі довги, багато 
довгів. 

Имущий (о состоятельном лице) - заможний, маючий, маєтний. 

Имя - 1) ім'я, імення; и. подложное - підмінне (підроблене, фалшиве) ім'я,- по имени - на 
ім'я,- от (моего) имени - (моїм) іменем, від мене,- 2) ( известность) - слава, ім'я,- 
запятнать имя - знеславити. 

Инвалид - інвалід (-да). 

Инвалидность - інвалідність (-ности). 

Инвентаризовать - інвентаризувати. 

Инвентарньїй (об описи) - інвентарний; (в сельском хозяйстве) - реманентний, 
інвентарний. 

Инвентарь - інвентар (-рю); ( сельск.-хоз .) - реманент (-ту), інвентар (-рю); и. живой - 
живий реманент, худоба,- и. мертвий - мертвий реманент, неживий реманент; списать 
-тарь, пришедший в негодность - викреслити із списку інвентар, що (став) непридатний. 

Индекс - індекс (-ксу), показник (-ка); и. бюджетний - бюджетовий індекс,- и. групповой - 
груповий індекс; и. мемориальний - меморіяльний індекс. 

Индивидуальньїй (о карточке) - індивідуальний, особовий; (об опите) - особистий. 

Индикатор - індикатор (-ра), показник (-ка); и. предметний - індикатор предметовий. 

Индосамент - індосамент (-нту). 

Индоссант - індосант (-та). 

Индоссат - індосат (-та). 

Инженер - інженер (-ра). 

Инициатива - ініціятива, почин (-ну); по -ве (возбудить дело) - з ініціятиви, з почину. 


62 



Російсько-український словник ділової мови 


Инициатор - ініціятор (-ра), починач (-ча). 

Инкассатор - інкасатор (-ра). 

Инкассировать - інкасувати. 

Инкассо - інкасо. 

Инкриминировать - інкримінувати, привиняти, сов. - привинити, сов. - приінкримінувати, 
заінкримінувати. 

Иногородец - з іншого міста, іномістець (-стця) (Я). 

Иногородний (о кореспонденте) - іноміський, з іншою міста. 

Иной в виражений-, «по иному» - інакше, на інакше. 

Иностранец - чужоземець (-мця), чужоземка, чужинець (-нця), чужинка. 

Иностранньїй (об обьічае) - чужоземний; (о валюте) - закордонний; (о язьіке ) - чужий. 

Инспектировать - інспектувати. 

Инспектор - інспектор (-ра). 

Инспекция - інспекція. 

Инстанция - інстанція; и. кассационная - касаційна інстанція; в подлежащие -ции 
(передать): а) (е надлежащие ) - до належних інстанцій; б) (в подчиненньїе) - до 
підлеглих, підпорядкованих інстанцій; по -циям (проходить) - інстанціями, через 
інстанції. 

Институт - інститут (-ту). 

Инструктаж - інструктаж (-жу); навід (-воду). 

Инструктировать - інструктувати, сов. - поінструктувати, навід давати, сов. - навід дати. 

Инструктор {для чего) - інструктор (-ра) чого, навідник (-ка) (Я); и. по кооперации - 
інструктор кооперації. 

Инструкция - інструкція; и. по чему - інструкція до чого, на що,- и. по составлению смет 
- інструкція (як) складати кошториси, інструкція на складання кошторисів; давать, дать 
и-и - інструктувати, поінструктувати, давати, дати інструкції. 

Инструмент - струмент (-ту); ( музикальний) - інструмент (-та); набор -тов - справилля. 

Инструментальщик - струментар (-ря). 

Инструментщик - доглядач інструментів, інструментник (-ка). 

Интендант - інтендант (-та). 

Интендантство - інтендантство. 

Интенсивньїй (о работе) - інтенсивний, напружений. 

Интервьюировать кого - мати інтерв'ю з ким. 

Интерес - 1) інтерес (-су); и. деловой - діловий інтерес; и. личний - особистий інтерес; и. 
общий - спільний; {общественний) - громадський інтерес; и. страховоїі - інтерес 
убезпечний; фінансові інтереси; в -сах вовлечений масо (в работу) - щоб утягти маси,- в 
-сах дела - для справи; действовать в чьем-либо -се - чинити на чий інтерес; ограждать 
-сьі - боронити, оборонять, оборонити інтереси; зто не в наших -сах - це не наші 
інтереси; 2) {любопитство) - цікавість (-вости); 3) ( интересность ) - цікавість (-вости), 
інтерес (-су); дело не представляет -са - справа не має інтересу, справа нецікава; 4) 
{заработок, прибиль) - зиск (-ку), інтерес (-су). 

Интересующийся чем - цікавий чого, до чого; ( заинтересованний ) - зацікавлений у 
чому. 

Инфекционньїй (о болезни) - інфекційний, заразливий. 

Информационньїй (об отделе) - інформаційний, повідомний. 

Информация - інформація; (дебете.) - інфомування, поінформування, повідомляння, 
повідомлення кого; ( ознакомление с чем) - обізнавання, обізнання з чим. 

Инцидент - інцидент (-ту), випадок (-ку); и. ликвидирован - інцидент зліквідовано 
(зліквідований). 

Ипподром ( гипподром) - гіподром (-му), біговище. 

Иррегулярньїй (о частях) - іреґулярний, непостійний, несталий. 

Иск - позов, поз(о)ву; и. встречний - супротивний позов; и. первоначальний - початковий 
позов; возбуждать, возбудить иск - розпочинати, розпочати позов,- виступить с иском 
против кого - позивати кого, виступати з позовом на, проти кого; пред'являть, 
предьявить иск (к кому) - позивати, позов закладати, заложити на кого; по делу по иску 
гражданина Я. - в справі поз(о)ву громадянина Я,- поддерживать иск - підпирати, 
підтримувати позов. 

Искажать, -казить - 1) (факти, слова) - перекручувати, перекрутити; (текст) - нівечити, 
понівечити; 2) (образ) - спотворювати, спотворити. 

Искаженность (фактов) - перекрученість (-ности), спотвореність (-ности). 


63 



Російсько-український словник ділової мови 

Искать - 1) шукати; и. предлога - шукати чим вимовитись; (в смисле искать повода ) - 
шукати зачіпки (приключки); и. роботи - напитувати роботи; ищут сторожа - питають 
сторожа; 2) ( искать в суде) - позиватися, судом правити. 

Исключать, исключить, -ся - вилучати, вилучити, -ся; и. из обихода - виводити з 
ужитку; и. из списка - виписувати кого, що, вилучати із списку,- и. со счета - вилучати, 
викидати з рахунку. 

Исключая - опріч, окрім, вилучаючи; не исключая - не вилучаючи. 

Исключение - вийняток (-тку); {дебете.) - вилучання, вилучення; в виде -ния - як 
вийняток, виїмково,- -ния допускаются - вийнятки можливі, можна робити вийнятки,- и. 
из служби - позбавлення посади,- за -ниєм - (о)крім, опріч,- составлять -ниє - бути 
вийнятком, бути за вийняток, становити вийняток; подлежит -нию - треба, належить 
вилучити. 

Исключительно - 1) ( только) - тільки; (с именем существ.) - самий, самий тільки,- 
говорить -но по делу - говорити тільки в справі; говорить -но деловим язиком - 
говорити тільки діловою мовою,- принимать -но безработних - приймати самих (тільки) 
безробітних; 2) ( исключая) - не долучаючи, вилучно,- по 20 число -но - по двадцяте, не 
долучаючи його; по двадцяте вилучно, до двадцятого вилучно. 

Исключительньїй ( особенний ) - вийнятковий, особливий. 

Исковой (о давности) - позовний. 

Искомьій (о числе, величине) - шуканий, відшукуваний. 

Искоренять, -нить {злоупотребления) - викоріняти, викорінювати, викоренити. 

Искупать, -пить (вину) - покутувати, спокутувати. 

Искуссньїй (об изделии) - майстерний. 

Искуссность - майстерність (-ности). 

Искусственньїй (о тоне) - штучний, роблений; (о минеральн. воде) - роблений. 

Искусство - 1) ( изящн. искус.) - мистецтво; 2) ( умение ) - умілість (-лости). 

Исписьівать, -сать - списувати, списати; {испачкать писанием) - пописати. 

Исполнение - виконання; (длит. действие) виконування; и. предварительное (реіиения) - 
попереднє виконання; бумага находитея в стадии -ния - папір саме виконують,- в 
добросовестном -нии будьте уверени - що совісно виконаємо, будьте певні,- в порядке 
-ния - виконуючи, викональним порядком; во -ниє сего - виконуючи це, щоб виконати це,- 
для -ния - щоб виконати, на виконання; к -нию - виконати, на виконання; к неуклонному 
-нию - неодмінно виконати; к сведению и -нию - до відома й (на) виконання; находиться 
в стадии -ния - бути в стадії виконання; об -нии донести - виконати, повідомити, про 
виконання повідомити,- по -нии - виконавши, коли був виконаний, коли буде виконаний; 
подлежащий -нию - що, треба (належить) виконати; подлежит -нию - треба виконати; 
предлагаю к неуклонному -нию - пропоную неодмінно (непохитно) виконати; приведение 
в -ниє - виконання; при -нии нами служебних обязанностей - виконуючи службові 
обов'язки, коли ми виконували службові обов'язки,- приводить -ниє - виконувати, 
виконати; принимать закази на дальнейиіее -ниє - брати замовлення, щоб пізніше (потім 
) виконати; приостанавливать -ниє - припиняти, припинити виконання; -ниєм зтого 
окажете мне услугу - виконавши це, зробите мені послугу. 

Исполнено - виконано, зроблено,- и. будеш - а) буде зроблено, зробиться; б) (о спектакле) 

- виставлене буде. 

Исполнитель, -ница - виконавець (-вця), виконавиця; и. судебний - судовий виконавець, 
судовиконавець (-вця). 

Исполнительньїй - 1) (о листе) - виконавчий; 2) (о сотруднике) - акуратний, ретельний. 

Исполнять, -нить - ( обязанности ) виконувати, виконати, робити, зробити; (слово) - 
додержувати, додержати, справджувати, справдити; и. волю , желание - учинити волю, 
вволити волю, бажання; и. должность - а) заступати посаду; б) (замещать кого по 
должности) - заступати кого на посаді, уряд справувати за кого. 

Исполняться, -ниться - 1) виконуватися, виконатися, робитися, зробитися; 2) 

( вбиваться) - справджуватися, справдитися; 3) (о времени) - виходити, вийти, кінчатися, 
скінчитися; исполнился год - вийшов рік. 

Исполу, с исполу (с половини) - з половини. 

Использовать - використовувати,- сов. - використати. 

Исправительньїй (об учреждении) - направний, поправний. 

Исправление - 1) (исправленное , напр., в документе место) - поправка, поправлення; 

( дебете .) - поправляння, поправлення, поправа,- местами встречаются -ния - подекуди 
трапляються поправки,- -ния не допускаются - поправляти не можна; 2) ( починка) - 


64 



Російсько-український словник ділової мови 


лагодіння, направа, полагодження, ладнування; 3) и. должности - справування уряду, 
урядування; (за кого ) - заступання кого на посаді, справування уряду за кого. 

Исправлять, исправить, -ся - 1) поправл'яти, поправити, -ся; 2) ( починять, -ся) - 
лагодити, полагодити, направляти, направити, -ся; 3) и. должность - уряд справувати, 
урядувати; (за кого) - заступати кого на посаді, уряд справувати за кого. 

Исправно (є исправности) - гаразд, справно; (и. работать, о человеке) акуратно, 
ретельно. 

Исправность (инструмента) - справність (-ности); (служащего) - акуратність (-ности), 
ретельність (-ности); все в -сти - все гаразд; (о предмете, машине) - все ціле. 

Исправньїй - 1) (о приборе , инструменте) - справний; 2) (о человеке) - акуратний, 
ретельний. 

Испрашивать, -просить - просити, допроситися чого, прохати чого, випрохати, 
виклопотати що. 

Испробовать - 1) випробувати, спробувати; 2) (испитать, изведать) - зазнати. 

Испьітание - 1) спроба, випроба; (дебете.) - випробування; 2) (жзамен) - іспит (-ту). 

Испьітательньїй (служащий для испитания , о приборе) - випробний; (жзаменационний, 
о комиссии) - іспитовий. 

Испьітьівать, -тать - 1) (проверять) - пробувати, випробовувати, випробувати, брати, 
взяти на спробу; 2) (изведать) - зазнавати, зазнати чого; 3) (ощущать) - відчувати, 
відчути. 

Исследование - 1) (научное) - дослід (-ду); (научньїй труд) - розправа (Г), розвідка про що; 
2) (дебете.) - досліджування, дослідження, розвідування; и. психофизическое - 
психофізичне дослідження; по тщательном -нии, ми... - добре дослідивши, ми... 

Исследователь, -ница - дослідник (-ка), дослідниця. 

Исследовательский - 1) (о методе) дослідний; 2) (об относящемся к исследованию 
приборе) - дослідницький. 

Исследьівать, -довать - досліджувати, дослідити, розвідувати, розвідати. 

Иссякать, -кнуть - вичерпуватися, вичерпатися, виходити, вийти. 

Истекать, -течь (о времени) - минати, минути, виходити, вийти, кінчатися, скінчитися; 
завтра истекает ерок - завтра термін, завтра виходить реченець; истекает ерок 
отпуска - кінчається відпустка; истекли все ероки - всі терміни минули. 

Истец, истица - позовник (-ка), позовниця, позивач (-ча), позивачка. 

Истечение (в виражениях)-. до -ния ерока - до терміну; поки вийде реченець; по -нии 
каждого месяца - щоразу, коли мине місяць,- по -нии некоторого времени - трохи 
згодом, коли минув (мине) деякий час,- по -нии ерока - коли (як) вийде (мине) реченець; 
коли вийде термін. 

Истолкователь - тлумач (-ча), товмач (-ча). 

Истолковьівать, -ковать - тлумачити, витлумачити, товмачити, витовмачити,- -вьівать в 
дурную сторону - зле розуміти. 

Истопник, -ница - грубник (-ка), грубниця. 

Источник - джерело,- и. авторитетний - авторитетне (поважне) джерело,- и. 
достоверний - (цілком) певне (віригідне) джерело,- и. подлинний - автентичне джерело; 
по достоверним -кам - з певних джерел; (о людях) - від певних людей. 

Истощать, -щить (средства) - вичерпувати, вичерпати, (сили, почву) - виснажувати, 
виснажити. 

Истрачивать, истратить, -ся - витрачувати, витратити, тратити, потратитися. 

Истребитель - нищун (-на), винищувач (-ча). 

Истреблять, -бить - нищити, винищувати, винищити, вигубляти, вигубити, вибавляти, 
вибавити. 

Истребование - вимога, виправлення, виправа,- впредь до -ния - до вимоги, поки не 
правитимуть, поки не вимагатимуть. 

Истребовать - виправити; и. по суду - виправити судом. 

Исход - кінець (-нця); на -де (года, месяца) - наприкінці; деньги на -де - кінчаються гроші 
(доходять краю). 

Исходатайствование - виклопотання. 

Исходатайствовать - виклопотати що, вистаратися. 

Исходить - виходити,- зто исходит из того положения - це ґрунтується (базується) на 
тому, це виходить (іде) з того пункту. 

Исходньїй (о пункте) - вихіднйй, виступний. 

Исходящий (о бумаге) - вихідний, відсиланий; (о номере) - вихідний. 


65 



Російсько-український словник ділової мови 

Исчезать, исчезнуть - зникати, зникнути. 

Исчерпьівать, -пать - вичерпувати, вичерпати; нами исчерпани все средства 
воздействия - ми вжили (геть) усіх заходів, щоб вплинути; исчерпьівающе перечислить 
(условия ) - (геть) усі чисто перелічити. 

Нечисленне - обчислення, обрахування, обрахунок (-нку); ( действие ) - обчислювання, 
обчислення, обраховування, обрахування, вираховування, вирахування, вилічування, 
вилічення; и. золотое - обчислення золотом, на золото; -ния сметньїе - кошторисні 
обчислення, обрахування; и. червонное - червінцеве обчислення; в золотом -нии - 
обчисляючи на золото; не повдаваться -нию - не надаватися до обрахування; по -нии - 
обрахувавши, коли був (буде) обрахований, були (будуть) обраховані; по 
предварительному -нию - за попереднім обчисленням, обрахуванням; при -нии - а) 
вираховуючи, коли вираховую (вираховуєш); коли вираховував (вираховували); б) коли 
вираховувати; работа по -нию (налога) - праця над вираховуванням. 

Исчислять, -лить - обчисляти, обчислити, обраховувати, обрахувати, вираховувати, 
вирахувати. 

Итак - отже; ( следовательно ) - виходить. 

Итог - підсумок (-мку); и. конечний - остаточний підсумок; и. общий - загальний підсумок; 
и. предварительний - попередній підсумок; и. частний - частковий підсумок; в итоге 
значитея - в підсумку є; в общем итоге - загальним підсумком, загальною сумою; 
подведение итогов - підсумовування, підсумування. 

Итого, в итоге ( для част. итога) - разом; (для общего итога), а всього; в итоге 
полугодия - за все півріччя; в конечном итоге - після всього, кінець-кінцем,- подводить 
итог - підсумовувати, підсумувати, робити, зробити підсумок. 

Итоговьій (о подечете) - підсумковий. 

Итожньїй (о цифре) - підсумковий. 

Ищейка - стежійка, слідець (-дця), дойда. 

Июль - липень (-пня). 

Июнь - червень (-вня). 

К ( предл. с дат. пад.) - а) до (с род. пад.) на (с вин. пад.); б) (при отгл. существ.) - щоб 
(неопр. накл.); бумаги к делу - папери до справи; к сведению - до відома,- к сожалению - 
на жаль,- к ероку - на термін,- мери к поднятию (производительности) - заходи, засоби 
(щоб) збільшити. 

Кабальний (о договоре) - кабальний. 

Кабинет - кабінет (-ту). 

Кавалерист - кіннотник (-ка). 

Кавалерия - кіннота. 

Кадастр - кадастр (-етру), реєстр (-ру). 

Кадр - кадр (-дру). 

Кадровий (о составе) - кадровий. 

Казарма - касарня. 

Казарменньїй (о принадлежности) - касарневий. 

Казаться - здаватися; факти кажутея неправдоподобними - факти видаються (здаються) 
неправдоподібними; факти, здається, неправдоподібні; здається, що факти 
неправдоподібні. 

Казенний (о средствах) - скарбовий, державний. 

Казна - скарб (-рбу); поступило в казну - надійшло до скарбу, до скарбниці. 

Казначей - скарбник (-ка). 

Казначейский (о квитанции) - скарбницький. 

Казначейство - скарбниця. 

Казнить - карати, сов. - скарати на смерть, страчувати, сов. - стратити. 

Казнокрадство - крадіж скарбового майна, окрад (Я) скарбу. 

Казнохранилище - скарбівниця, скарбівня. 

Казнохранитель, -ница - скарбівничий (-ого), скарбівнича (-чої). 

Казнь (наказание) - кара, страта; (казнение) - карання,- к. смертная - кара на смерть (на 
горло), кара смерти,- место казни - місце страти, страчення,- предать казни - скарати, 
стратити. 

Каланча - вежа дозорча. 

Календарний (о плане) - календарний. 

Календарь - календар (-ря); к. отривной - відривний календар; к. рабочий, к. работи - 
календар роботи,- к. стенной - стінний календар. 


66 



Російсько-український словник ділової мови 


Калибер, калибр - калібр (-бру). 

Каллиграфически ( переписать ) - каліграфічно, краснописно. 

Каллиграфия - каліграфія, краснопис (-су). 

Калькулировать - калькулювати. 

Калькулятор - калькулятор (-ра). 

Калькуляция - калькуляція; по последней -ции - за останньою калькуляцією. 

Камера - камера; к. одиночная - камера на одного, опрічна камера; к. примирительная - 
єднальна камера. 

Кампания - кампанія; ( воєнная ) - похід (-ходу), кампанія; к. посевная - засівна кампанія,- 
к. ударная - нагальна кампанія; -ния по борьбе с... - кампанія боротьби з..; -ния по 
ликвидации неграмотности - кампанія ліквідації неписьменносте,- вести против кого 
-нию - іти походом проти кого,- во время настоящей -нии - за теперішньої кампанії,- 
откривать -нию - розпочинати, розпочати кампанію, відкривати, відкрити кампанію,- 
при проведений -нии - провадячи (коли провадять, провадили, провадитимуть) кампанію. 

Канализация - каналізація. 

Кандидат - кандидат (-та); к. в члени - кандидат на члена (учасника). 

Кандидатский (о списке ) - кандидатський. 

Кандидатура - кандидатура. 

Канун - переддень (щодня); накануне - напередодні, упереддень,- канун базара - підторжя. 

Канцелярист - канцелярист (-ста). 

Канцелярия - канцелярія. 

Канцелярский (о принадлежностях) - канцелярський. 

Капелла - капеля. 

Капельдинер - капельдинер (-ра). 

Капельмейстер - капельмайстер (-тра). 

Капитал ( вообще ) - капітал (-лу); ( денежний ) - гроші (-шей); к. безоборотний - 
безоборотний капітал; к. вспомогательний - помічний, допоміжний капітал,- к. запасний - 
запасний капітал, капітал про запас; к. паличний - готовий капітал,- к. оборотний - 
оборотний капітал; к. основной - капітал основний; к. паевой - пайовий капітал,- к. 
первоначальний - початковий капітал,- к. предпринимательский - капітал 
підприємницький; к. производительний - капітал продуктивний; к. резервний - 
резервний; к. складочний - складковий капітал,- погашать капитал - сплачувати капітал,- 
размещать капитал - розміщати капітал,- в состав оборотного капитала входит - в 
оборотному капіталі є. 

Капитализировать - капіталізувати. 

Капитан - капітан (-на). 

Капитулировать - капітулювати, сов. - скапітулювати. 

Каптенармус - каптенармус (-са). 

Карандаш - олівець (-вця); к. цветной - кольоровий олівець,- к. чернильний - чорнильний, 
атраментовий олівець. 

Карантин - карантена,- находиться под -ном - відбувати карантену. 

Карательньїй (о мерах) - карний, (об органах ) каральний. 

Карать, покарать - карати, покарати. 

Караул - варта, сторожа,- к. строгий - пильна сторожа,- брать , взять под караул - брати, 
взяти під сторожу,- вступать на караул - ставати, стати на сторожу,- начальник -ла - 
начальник сторожі,- стоять на -ле - бути на сторожі. 

Караулить - вартувати, стерегти. 

Караулка - сторожївня, вартівня. 

Караульньїй ( прил .) - сторожовий; ( сущ .) сторож (-жа), вартовий. 

Карета - карета; к. скорой помощи - карета негайної допомоги, карета на негайну 
допомогу. 

Карта - 1) карта; -тьі игральние - карти до гри, гральні; поставлен на карту не только 
мой интерес, но и мой кредит - поважено не самим тільки моїм інтересом, але й 
кредитом ( Секц .); 2) ( геогр .) - мапа,- к. топографическая - топографічна мала. 

Картежничество - картярство. 

Картограмма - картограма. 

Картон - тектура. 

Картотека - картотека. 

Карточка - картка; к. должностная - картка про посаду; к. наблюдательная - картка на 
спостереження, картка спостережень; к. по учешу - картка для обліку (на облік), облікова 


67 



Російсько-український словник ділової мови 


картка; к. почтовая - листівка, поштова картка; к. регистрационная - реєстраційна 
картка; к. справочная и указательная - картка довідкова й указова,- к. ссилочная - картка 
посилання (покликання). 

Карточньїй - 1) (о системе) - картковий; 2) (об игре) - картярський. 

Карцер - карцер (-цера). 

Касательно чего - про що. 

Касательство - дотичність (-ности), стосунок (-нку); (о лице) - причетність (-ности), 
дочинення до чого; -во иметь к чему либо - бути дотичним до чого, стосуватися, 
належати до чого; (о лице) - бути причетним до чого, мати дочинення до чого; я к зтому 
не имею -ва - я до цього непричетний. 

Касаться, коснуться чего - І) ( вопроса , дела) - порушувати, порушити, зачіпати, 
зачепити що,- теперь коснемся следующего - тепер скажемо про таке; 2) ( соприкасаться , 
относиться к чему) - стосуватися, належати до чого,- вопрос касается (ассигнования) - 
справа йде про...; что касается меня, то... - що(ж)до мене, то...; зто дело меня не 
касается - ця справа мене не обходить; зто касается его специальности - це належить 
до його фаху. 

Касса - каса; к. больничная - каса на лікування, лікувальна; к. взаимного 
вспомоществования - каса на взаємну допомогу; к. взаимопомощи - каса на взаємну 
допомогу, каса на взаємодопомогу,- к. вспомогательная: а) (дающая вспомоществование) 

- каса на допомогу; б) ( дополнительная) - каса допоміжна; к. для виплати - каса 
виплати, платнича каса,- к. несгораемая, огнеупорная - вогнетривала каса; к. 
сберегательная - щадниця, щаднича каса; к. ссудная - позичкова каса,- к. ссудо- 
сберегательная - позичково-щаднича каса; к. страховая - убезпечна каса,- поступили 
деньги в. кассу - гроші надійшли (вступили) до каси,- поступления в кассу - надходження 
до каси. 

Кассационньїй (об инстанции) - касаційний. 

Кассация - касація. 

Кассир, -рша - касир (-ра), касирка. 

Кассировать, скассировать - касувати, скасувати, понасувати. 

Кассовьій (об обороте) - касовий. 

Каталог - каталог (-гу), реєстр (-тру), список (-ку). 

Каталогизатор - каталогізатор (-ра). 

Каталогизация - каталогізація. 

Каталожная ( комната ) - каталожня. 

Категорически - категорично. 

Категория - категорія,- подвести под -рию - прилучити до категорії; (о лице) - залічити 
до категорії. 

Кафедра - катедра; к. ораторская - катедра для промовця. 

Качественно (в качественном отношении) - якістю, на якість, якісно. 

Качество - якість (-кости); ( свойство ) - властивість (-вости); к. високое - висока якість,- в 
-ве докладчика - як доповідач, за доповідача; в -ве чего - як що,- испитивать -во - 
випробовувати якість,- материя хороиіего -ва - добротний крам,- повииіение качества - 
поліпшення якости,- по -ву - якістю, (як) на якість; товар -вом похуже - крам на якість 
гірший. 

Квадрат - квадрат (-ту). 

Квадратний (об измерении) - квадратовий. 

Квадратура - квадратура. 

Квалификация - кваліфікація. 

Квалифицировать - кваліфікувати, сов. - скваліфікувати,- -вать, как упущение по службе 

- визнати за службовий недогляд. 

Квартал - 1) ( города ) - квартал (-лу); ке. рабочий - робітничий квартал; 2) (четверть года) 

- чверть року, квартал; по -лам - кварталами, на квартали, по кварталах; по -лам 
отчитиваться - за (кожний) квартал звітувати. 

Квартальний (о расположении) - квартальний; {за четверть года) - за чверть року, 
квартальний. 

Квартира - 1) квартира, помешкання; к. совместная - спільна квартира; к. 
стеснительная - невигідна квартира; агент по подисканию к-р - аґент шукати 
(підшукувати) квартири; очистить -ру - звільнити квартиру (помешкання), уступитися з 
квартири (помешкання); 2) {для войск) - постій (-тою); предоставить -рьі для войск - 
дати приміщення (військові) під постій. 


68 



Російсько-український словник ділової мови 


Квартирант, -тка - квартирант (-та), квартирантка, пожилець (-льця), пожилиця, комірник 
(-ка), комїрниця. 

Квартирньїй (о плате) - квартирний, комірний; (о воре ) - квартирний; (о вопросе) - 
житловий. 

Квартирование - 1) квартирування, мешкання; 2) ( войск ) - постій (-стою). 

Квартировать - квартирувати, мешкати, мати мешкання. 

Квартировладелец ( собственник квартири) - власник квартири, квартировласник (-ка). 

Квартиронаниматель, -ница - 1) ( снимающий квартиру) - квартиронаймач (-ча), 
квартиронаймачка; 2) ( сдающий в наем квартиру) - квартиродержець (-жця), 
квартирод ержиця. 

Квартирохозяин - господар квартири. 

Квитанционньїй (о книге) - квітанційний, квитковий. 

Квитанция - квитанція, квиток (-тка); к. багажная - багажний квит,- к. зачетная - 
квітанція про зарахування; к. о приеме вещей на хранение - пакункова квітанція; к. 
платежная - платіжна квітанція; к. по платежу - квиток на виплату; к. покупная - 
квиток про купівлю; к. почтовая - поштовий квиток, поштова квітанція; к. приемочная - 
квітанція про прийняття; к. продажная - квиток про продаж,- по -ции значится - у 
квітанції (квитку) записано; по -ции получить - на квітанцію одержати. 

Квитаться, поквитаться - квитуватися, поквитуватися. 

Кворум - кворум (-му); за отсутствием -ма - (через те) що нема (не було, не буде) 
кворуму,- начать заседание при наличии -ма - почати засідання (раду) з кворумом (коли є 
кворум); при наличии -ма - заседание действительно - засідання чинне, якщо є кворум. 

Квота - квота, частка; к. налоговая - квота податкова. 

Кило - кіло. 

Киловат - кіловат (-та). 

Килограмм - кілограм (-ма). 

Кинематограф - кінематограф (-фа). 

Кинофикация - кінофікація. 

Киоск - будка, ятка,- к. книжний - ятка книжкова. 

Кипа - пака; бумага в кипах - папір паками. 

Кипяток - окріп (-опу), вар (-ру) (Г). 

Кладбище - кладовище. 

Кладовая - комора. 

Кладовщик - комірний (-ного), комірничий (-чого). 

Кладь ( груз) - вантаж (-жу), вага, поклажа. 

Класе - 1) кляса; 2) ( общественний ) - суспільна кляса; ( слой ) - суспільна верства,- к. 
господствующий - владуща (владуча) кляса. 

Классификация - класифікація; ( действ.) - класифікування, клясування. 

Классифицировать - клясифікувати. сов. - поклясифікувати, клясувати, сов. - 
поклясувати. 

Классовьій (о тарифе) - клясовий. 

Класть - класти, покласти; к. на ечетах - кидати на рахівниці. 

Клевета - обмова, наклеп (-пу); взводить клевету - обмовляти, обмовити. 

Клеветать на кого - обмовляти кого. 

Клеветник, -ница - обмовець (-вця), обмовник (-ка), обмовниця. 

Клеенка - церата. 

Клеймить, поклеймить (товар) - таврувати, потаврувати, клейнувати, прклейнувати, 
штампувати, поштампувати. 

Клеймильщик, -щица - таврувач (-ча), таврувачка. 

Клеймо - тавро, клейно,- к. пробирное - пробарний карб (-бу), пробарне тавро,- к. 
фабричное - фабричне клейно. 

Клиент - клієнт (-та). 

Клиентура - клієнтеля. 

Клиника - клініка. 

Клинический (о лечении) - клінічний. 

Кличка - назвище. 

Клонить, склонить, -ся - хилити, схиляти, схилити, -ся; действия, клонящиеся ко вреду - 
вчинки, що мають пошкодити,- дело клонитея к тому - до того йдеться,- к чему клонитея 
- до чого йдеться, на що повертає. 

Клочок - шматок (-тка); ( бумаги ) - клапоть (-птя), клаптик (-ка). 


69 



Російсько-український словник ділової мови 


Клуб - клюб (-бу); к. рабочий - робітничий клюб; в клубах - в клюбах, по клюбах. 

Ключ - ключ (-ча); ( источник ) - джерело. 

Ключник, -ница - ключар (-ра), ключарка, ключниця, шафар (-ря), шафарка. 

Клякса - ляпка, клякса. 

Клятва - присяга; к. ложная - кривоприсяга; давать -ву - присягатися, присягнутися. 

Клятвенно - під присягою, присягаючись. 

Клятвопреступление - кривоприсяжство, зламання присяги. 

Клятвопреступник, -ница - кривоприсяжник (-ка), кривоприсяжниця. 

Кляуза - клявза, обмова. 

Книга - книга, книжка; к. адресная - адресова книга, книга на адреси, адресник (-ка); к. 
актов гражданского состояния - книга для актів цивільного (громадянського) стану,- к. 
вспомогательная - книга допоміжна; к. входящая - вписова книга; к. долговая - книга 
довгова, книга довгів,- к. домовая - домова книга,- к. жалоб - книга на скарги,- к. заборная 

- набірна книжка; к. записная - нотатник (-ка), записна книжка, книжка на нотатки,- к. 
зачетная - іспитова книжка,- к. инвентарная - інвентарна книга,- к. конторская - книга 
конторська,- к. материальная - книга матеріялів,- к. метрическая - книга метрик,- к. 
настольная - підручна книга; к. окладная - оплатна книга,- к. памятная - пам'яткова 
книжка; к. параллельная - книга паралельна, рівнобіжна,- к. паспортная - паспортна 
книжка; -ги первопечатньїе - першодруки,- к. по учету - книга на облік, для обліку,- к. 
подворная - домова книга,- н. подержанная - держана книжка,- к. подручная - підручна 
книжка; к. приходная - прибуткова книга, книга прибутків; к. приходо-расходная - книга 
прибуткововибуткова, книга на прибутки та вибутки,- к. рабочая - робітна книга,- к. 
разносная - розносна книга; к. рассильная - розсильна, розносна книга,- к. расходная - 
книга на вибутки, вибуткова книга,- к. расчетная - розрахункова книга, книжка на 
розрахунки; к. сберегательная - щаднича книжка,- к. сборов - книга оплат,- к. срочная 
(сроков) - книга термінова, книга термінів; к. счетная - книга на рахунки,- к. талонная - 
книжка з талонами, талонна книжка; к. товарная - товарова, крамова книга; к. частная- 
подавательская - книга приватного подавана,- к. чековая - чекова книжка,- к. членская - 
учасницька, членська книжка,- вести книги - провадити (вести) книжки,- вносить в книгу 

- вписувати до книги, заносити в книгу, заводити до книги,- заводить книги - заводити, 
завести книги, запроваджувати, запровадити книги,- по книге значится - в книзі 
записано. 

Книговодство - киговодство. 

Книгоиздательство - видавництво. 

Книгопечатание - друкування, друкарство. 

Книгопечатник - друкар (-ря). 

Книгопечатня - друкарня. 

Книгопродавец, книготорговец - книгар (-ря). 

Книготорговля ( занятие ) - книгарство; ( магазин ) - книгарня. 

Книгохранилище - книгосховище,- ( библиотека ) - книгозбірня; -ньій илкаф - шафа на 
книжки. 

Кнопка - пришпилька; ( злектрическая ) - ґудзик (-кг). 

Кодекс - кодекс (-ксу); к. гражданский - цивільний кодекс,- к. земельний - земельний 
кодекс; к. процессуальний - процесовий кодекс,- к. трудовой - трудовий кодекс,- к. 
уголовньш - кримінальний кодекс. 

Кодификатор - кодифікатор (-ра). 

Кодификация - кодифікація. 

Кодифицировать - кодифікувати. 

Кожевенник (еообще) - шкіряник (-ка); (на дуб. зав.) - чинбар (-ря). 

Койка - ліжко. 

Колбасная (-ное заведение) - ковбасня. 

Колбасник, -ница - ковбасник (-ця), ковбасниця. 

Колебание - 1) (о цене, курсе) - хитання,- к. вексельного курса - хитання векселевого 
курсу,- 2) ( нерешительность ) - вагання. 

Колебаться - 1) (о ценах) - хитатися; 2) ( бить в нерешительности) - вагатися. 

Колея - колія,- к. железнодорожная - залізнича колія,- войти в свою колею - піти своєю 
колією. 

Количественно (в количественном отноиіении) - кількістю, кількісно; (в отноиіении 
поддающегося исчислению количества) - числом, на число. 

Количество (о массе, чего) - кількість (-кости); (о поддающемся исчсилению количестве) 


70 



Російсько-український словник ділової мови 


- число; к. потребное - потрібна кількість, скільки треба; в большом -ве случаев - у 
багатьох випадках; в -стве - кількістю, числом,- в достаточном -ве имеется что - с 
досить чого, довільно на що; в недостаточном -ве имеется что - обмаль, чого, не досить 
чого,- давать в достаточном -ве что - давати, дати чого досить,- давать в ограниченном 
-ве - обмеженою мірою давати; при таком -ве - з такою кількістю, з таким числом,- при 
таком ничтожном -ве чего - коли (так) занадто мало чого, з такою занадто малою 
кількістю; товар в огромном -ве - величезна кілкість товару, краму,- иметь порядочное 
-во чего - мати чимало чого,- иметь потребное -во чего - мати скільки треба чого. 

Коллегиальньїй (об учреждении ) - колеґіяльний. 

Коллегия - колегія. 

Коллектив - колектив (-ву), громада. 

Коллективньїй (о труде) - колективний, гуртовий. 

Коллекция - збірка, колекція. 

Колокольчик - дзвінок (-ика), дзвонк (-ка). 

Колонизация - колонізація. 

Колонист - колоніст (-ста). 

Колония - колонія. 

Колонка - стовпець (-пця), проділ (-лу); (в газете) - шпальта. 

Колотильник (в ломбарде) - вибивач (-ча). 

Команда - 1) ( приказание ) - команда,- по команде - за командою, з команди; 2) ( отряд) - 
команда; к. пожарная - пожежна, вогнева сторожа. 

Командир - командир (-ра), старшина. 

Командировать - відряджати, відряджувавати, відрядити кого. 

Командировка - відрядження, відряд (-ду); в -ке - у відряді; он поехал по -ке - він поїхав 
як відряджений; по служебной -ке - як службово відряджений. 

Командировочньїй (о деньгах) - відрядний. 

Командование - командування; под -ниєм - під командуванням. 

Командовать - командувати. 

Командующий - 1) ( сущ.) - командувач (-ча); 2) (прилаг.) - командний, владущий, 
владучий. 

Комбинат - комбінат (-ту). 

Комбинация - 1) комбінація,- 2) ( сочетание ) - сполучення. 

Комбинировать, скомбинировать - 1) комбінувати, скомбінувати; 2) - сполучати, 
сполучити, поєднувати, поєднати. 

Комендант - комендант (-та). 

Комиссар - комісар (-ра). 

Комиссариат - комісаріят (-ту); к. внешних вношений - комісаріят закордонних справ,- к. 
директивний - директивний комісаріят; к. здравоохранения - комісаріят охорони 
здоров'я,- к. народного образования (просвещения) - комісаріят народньої освіти,- к. 
народний - народній комісаріят; к. обьединенньш - об'єднаний комісаріят; к. по 
внутренним делам - комісаріят внутрішніх справ,- к. по воєнним делам - комісаріят 
військових справ; к. по морским делам - комісаріят морських справ,- к. почтьі и 
телеграфа - комісаріят пошти й телеграфу; к. путей сообщения - комісаріят шляхів,- к. 
рабоче-крестьянской инспекции - комісаріат робітничо-селянської інспекції; к. 
самостоятельний - самостійний комісаріят; к. торговли - комісаріят торгівлі; к. труда - 
комісаріят праці; к. финансов - комісаріят фінансів; к. юстиции - комісаріят юстиції; во 
всех -тах - в усіх комісаріятах, по всіх комісаріятах,- приказ по -ту - наказ комісаріятові,- 
служить по -ту - працювати в комісаріяті. 

Комиссионер - комісіонер (-ра), фактор (-ра); держать -ра - мати комісіонера; состоять 
-ром - бути за комісіонера. 

Комиссионерство - комісіонерство, посередництво; плата за -ство - комісійне, комісове. 

Комиссионньїй (о вознаграждении) - комісійний, комісовий,- -нньїе - комісійне, комісове. 

Комиссия - 1) {учреждение) - комісія,- к. ведомственная - зарядова комісія,- к. 
землеустройтельная - землевпорядна комісія, комісія на землевпорядження; к. 
конфликтная - конфліктна комісія,- к. лавочная - крамнична комісія,- к. 
междуведомственная - межизарядова комісія,- к. наблюдательная - комісія для нагляду,- 
к. особая - окрема комісія,- к. оценочная - цінувальна комісія,- к. по охране труда - комісія 
на охорону праці; к. по рационализации - комісія (в справі) раціоналізації; к. предметная 

- предметова комісія; к. приємная , приемочная - приймальна комісія, комісія на 
приймання; к. ревизионная - ревізійна комісія,- к. ручательная - поручна комісія,- к. 


71 



Російсько-український словник ділової мови 


следственная - слідча комісія; к. согласительная - (по)єднальна комісія; рассмотреть в 
расширенной -сии - розглянути в ширшій (поширеній) комісії; 2) ( посредничество) - 
комісія, коміс (-су); брать на -сию - брати на комісію; отдавать на -сию - давати, дати 
на комісію; плата за -сию - комісове. 

Комитент - комітент (-та), доручник (-ка), (о женщ.) - доручниця. 

Комитет - комітет (-ту); к. действия - комітет чину,- к. исполнительньш - виконавчий 
комітет; к. крестьянской беднотьі - комітет незаможних селян,- к. местньш - місцевий 
комітет; к. раскладочньш - розкладний комітет,- к. по оказанию помощи - комітет на 
допомогу,- к. центральний исполнительньш - центральний виконавчий комітет,- член -та 
- комітетник (-ка). 

Комментарий - коментар (-ря), пояснення. 

Комментатор - коментатор (-ра). 

Комментировать - коментувати, сов. - скоментувати, пояснювати, поясняти, сов. - 
пояснити. 

Коммерсант - комерсант (-та). 

Коммерция - комерція. 

Коммерческий (о переписке) - комерційний. 

Коммивояжер - комівояжер (-ра); в качестве коммивояжера (служить) - за 
комівояжера. 

Коммуна - комуна. 

Коммунальньїй (о хозяйстве ) - комунальний. 

Коммуникация - комунікація, сполучення. 

Коммунист, -стка - комуніст (-ста), комуністка. 

Коммутатор - комутатор (-ра), сполучник (-ка). 

Комната - світлиця, покій (-кою), кімната; к. сборная - збірня (-ні); к. меблированная - 
мебльована світлиця; к. для ожидания - чекальня, дожидальня; к. служительская - 
служницька кімната,- к. совещательная - нарадча (-ої), нарадча світлиця (кімната), 
кімната для нарад,- квартира из 4-х комнат - квартира на чотири покої. 

Комнатонаниматель - наймач покою; ( сдающий комнату в наем) - (ви)наймач покою. 

Компактньїй (об изложении) - компактний; (сжатьш) - стислий. 

Компания - компанія; ( торгово-промишленная ) - товариство, спілка, компанія; к. 
акционерная - акційне товариство; вступить , войти в -нию - стати, пристати в спілку, до 
спілки; в -нии делать - спілкою, в спілці робити. 

Компаньон (-нка) - спільник (-ка), спільниця, компаньйон (-ка), компаньйонка,- принимать 
-ном в дело - приймати, прийняти за компаньйона в підприємство. 

Компенсация - компенсата, компенсація; (за вред) - відшкодування. 

Компенсировать - компенсувати, сов. - укомпенсувати; (за вред) - відшкодовувати, сов. - 
відшкодувати. 

Компетентность - компетентність (-ности); (осведомленность) - обізнаність (-ности). 

Компетентний (о лице) - компетентний; (осведомленний) - обізнаний, знаючий. 

Компетенция - компетенція; (осведомленность) - обізнаність (-ности); зто в моей -ции - 
це в моїй компетенції, це до мене належить. 

Компилировать - компілювати, сов. - скомпілювати. 

Компиляция - компіляція. 

Комплект - комплекту (-ту); (комплект инструментов) - справилля. 

Комплектовать - комплектувати. 

Компостир - тавровиця. 

Компостировать (билети) - таврувати, сов. - затаврувати. 

Компрометировать - компромітувати, сов. - скомпромітувати. 

Компромисс - компроміс (-су), угода, поступка,- идти на -мисе - іти на компроміс, іти на 
поступки,- пойти по линии -са - піти на компроміс. 

Компромиссньїй (о решении) - компромісовий. 

Конвенция - конвенція, угода. 

Конверсия - конверсія, заміна. 

Конверт - коверта,- запечативать в конверт - заковертовувати, заковертувати. 

Конвоир - конвоїр (-ра). 

Конвоировать - конвоювати, супроводити під сторожею. 

Конвой - конвой (-вою); к. почетньш - почет (-чету). 

Конвойний - конвойний (-ного); с -ми - з конвоєм, з конвойними. 

Конгресе - конґрес (-су). 


72 



Російсько-український словник ділової мови 


Кондитер - цукерник (-ка). 

Кондитерская - цукерня. 

Кондиционньїй (о началах) - кондиційний. 

Кондиция - 1) кондиція, умова; 2) ( частньїе уроки) - приватні лекції. 

Кондуит - кондуїт (-ту). 

Кондуитньїй (о журнале) - кондуїтний; ( стат ., о списке) - контрольний. 

Кондуктор - кондуктор (-ра). 

Конец - кінець (-нця), край (краю); в конце - в кінці, кінець (чого), наприкінці; в конец, до 
конца - украй, до краю, до останку, до решти; до щенту; в конце (месяца) - наприкінці, з 
кінцем; в конце концов - кінець-кінцем,- в самом конце - на самий кінець, на самкінець, аж 
наприкінці; к концу (года) - на кінець, перед кінцем,- на худой конец - в гіршому разі; 
положить конец чему (волоките) - припинити що, покласти край чому,- под конец чего 
(работи) - перед кінцем чого, закінчуючи що,- приводить к концу - (до) краю, (до) кінця 
доводити, довести; приходить к концу - доходити краю (кінця). 

Конечньїй (о станции) - кінцевий; ( последний, об зтапе) - останній; ( окончательньш , об 
итоге) - остаточний; в -ном итоге (в конце концов) - кінець кінцем, наприкінці всього. 
Конкретизировать - конкретизувати; сов. - сконкретизувати. 

Конкретний (о предложении) - конкретний, певно визначений, певний. 

Конкурент, -тка - конкурент (-та), конкурентка. 

Конкуренция - конкуренція. 

Конкурировать - конкурувати. 

Конкурс - конкурс (-су) на що; поступить куда по -рсу - вступити за конкурсом,- прием по 
-рсу - приймання за конкурсом, з конкурсу. 

Конкурсний (об жзамене) - конкурсний, конкурсовий. 

Конница - кіннота. 

Коннозаводство - конярство. 

Консерватор ( должность в музее) - консерватор (-ра). 

Консерватория - консерваторія. 

Консервация - консервація. 

Консилиум - консиліюм (-му), лікарська нарада. 

Конспект - конспект (-ту). 

Конспективний (об изложении, обзоре) - конспективний. 

Конспектировать - конспектувати, сов. - сконспектувати; ( записьівать конспективно) - 
законспектовувати,- сов. - законспектувати. 

Констатировать - констатувати, сов. - сконстатувати. 

Конституция - конституція. 

Конструктировать - конструктувати, сов. - сконструктувати, конструювати, сов. - 
сконструювати. 

Конструкция - конструкція. 

Консул - консул (-ла); к. генеральний - генеральний консул. 

Консульство - консульство. 

Консультант - консультант (-та), порадник (-ка). 

Консультация - консультація, порада,- давать -цию - консультувати, давати поради. 
Консультировать - консультувати, давати поради. 

Контакт - контакт (-ту); бить в -те - бути в контакті (контактувати). 

Контактировать, сконтактировать - погоджувати, погодити, контактувати, 
сконтактувати. 

Контингент - континґент (-ту). 

Конто - конто, рахунок (-нку). 

Контокоррент - контокорент. 

Контокорренто - контокоренте. 

Контора - контора,- к. меняльная - міняльна контора, міняльня,- к. посредническая - 
посередницька контора,- к. справочная - довідкова контора,- к. погребальная , похоронная - 
похоронна контора,- к. транспортная - транспортова контора. 

Конторка - конторка, бюрко. 

Конторщик, -щица - конторник (-ка), конторниця. 

Контрабанда - 1) ( предмети) - контрабанда; 2) ( занятие) - пачкарство, контрабанда,- 
заниматься -дой - пачкарювати. 

Контрабандист, -стка - пачкар (-ря), пачкарка, контрабандист, контрабандистка. 
Контрабандний (о товаре) - пачкарський, контрабандний. 


73 



Російсько-український словник ділової мови 


Контрагент - контраґент (-та). 

Контрагенство - контрагентство. 

Контракт - контракт (-ту); заключать контракт - брати, взяти контракт; по -ту - за 
контрактом, з контракту. 

Контрактньїй (о договоре) - контрактовий. 

Контрамарка - контрамарка. 

Контрассигновка - контрасиґната. 

Контрассигновьівать, -новать - контрасиґновувати, контрасигнувати. 

Контрибуция - контрибуція, окуп (-пу). 

Контролер - контролер (-ра); (о женщ.) - контролерка. 

Контролерский (об обязанности) - контролерський. 

Контролировать - контролювати. 

Контроль - контроль (-лю), перевір (-ру); к. взаимньш - обопільний контроль; к. 
предварительньїй - попередній контроль; к. сплошной - повний (поспільний) контроль,- 
под -лем - під контролем, під доглядом. 

Контрольний (о листке) - контрольний. 

Конференция - конференція. 

Конфетчик - цукерник (-ка), цукерниця. 

Конфиденциально - таємно, конфідеційно. 

Конфискация - конфіскація, конфіската. 

Конфисковать - конфіскувати, сов. - сконфіскувати. 

Конфликт - конфлікт (-ту), сутичка. Комиссия по розбору -тов - конфліктова комісія. 

Конфликтировать - конфліктувати. 

Концентрировать - концентрувати, сов. - сконцентрувати, зосереджувати, сов. - 
зосередити. 

Концерт - концерт (-ту). 

Концертировать - концертувати. 

Концессионер - концесіонер (-ра). 

Концессионньїй (об условии) - концесійний. 

Концессия - концесія. 

Коньюнктура - коньюнктура,- к. рьіночная - ринкова коньюнктура. 

Кооператив - кооператив (-ву). 

Кооператор - кооператор (-ра), (о женщ.) - кооператорка. 

Кооперация - кооперація. 

Кооперировать - кооперувати, сов. - скооперувати. 

Кооптация - кооптація. 

Кооптировать - кооптувати, сов. - закооптувати. 

Копилка - щадничка. 

Копирка ( бумага ) - перебивка. 

Копировальщик, -щица, копировщик, -щица - копіїст (-та), копіїстка. 

Копировать, скопировать - копіювати, скопіювати. 

Копить, скопить - збивати, збити, складати, скласти. 

Копия - копія,- к. рукописи - копія (з) рукопису; к. точная - точна, достотна копія,- бумага 
в копии - копія (з) папера,- -копни - в копії,- в виде копии - як копію,- снять точную копию 
с документа - достотно списати копію з документа; снятие копии - скопіювання, зняття 
копії. 

Коренной (о вопросе) - ґрунтовний. 

Корешок ( переплета ) - спинка, корінець (-нця); к. ордера - спинка ордера, ордеровий 
корінець. 

Кормить, прокормить - годувати, прогодувати; ( продовольствовать ) - харчувати, 
прохарчувати. 

Корпорация - корпорація. 

Корпус - корпус (-су). 

Корректировать - кореґувати, поправляти, правити. 

Корректньїй (об обращении) - чемний, коректний. 

Корректор - коректор (-ра), поправляй (-ча). 

Корректорская - коректорська. 

Корректура - коректа, правня (Я). 

Корректурньїй (о листе) - коректовий. 

Корреспондент - дописувач (-ча), кореспондент (-та); к. научньш - науковий 


74 



Російсько-український словник ділової мови 


кореспондент. 

Корреспондентский (о материале ) - кореспондентський; ( относ. к корреспонденту, об 
отделе) - дописувацький. 

Корреспонденция - 1) (е газете) - допис (-су), кореспонденція; 2) ( переписка ) - 
листування, кореспонденція, листи,- к. вскрьітая - перлюстрована кореспонденція; к. 
заказная - реєстрована кореспонденція; к. секретная - таємне листування; к. спешная - 
негайна кореспонденція; к. переходящая - перехідна кореспонденція; к. простая - 
звичайна кореспонденція; вести -цию - листуватися, провадити листування, 
кореспонденцію. 

Корреспондировать - 1) дописувати (кому); 2) - листуватися (з ким). 

Корридор - коридор (-ру). 

Корьість ( польза ) - користь (-сти). 

Косвенньїй (о налоге) - посередній; (о виновнике ) - побічний. 

Котировать - квотувати. 

Котировка - квотування. 

Котировочньїй - квотувальний, котирувальний. 

Котировщик - квотувальник (-ка), квотувач (-ча). 

Кофейня - кав'ярня, кафе. 

Кража - крадіж (-дежу), крадіжка. 

Крайнє - конче, доконче. 

Крайнє необходимо - (до)конче потрібно, (до)конче треба. 

Крайний (о мерах, сроке ) - крайній, останній; (о пункте) кінцевий, конечний; 

( чрезмерньїй ) - надмірний; {предельньїй) - граничний. 

Крайность ( чрезмерность ) - надмірність (-ности); ( неминуемость ) - конечність (-ности); 
{нужда) - скрута, злидні; в крайности - при конечній потребі; -ность заставила - скрута 
примусила. 

Красильня - фарбівня. 

Красноармєец - червоноармієць (-ійця). 

Красть, украсть - красти, украсти; {заниматься воровством) - красти, злодіячити. 

Краткий (о докладе) - короткий, стислий, недовгий; я буду краток - скажу коротко. 

Кратковременность - короткочасність (-ности), малий час, малочасовість (-вости). 

Кратковрєменньїй (об отпуске) - недовгочасний, недовгий, малочасовий, короткочасний, 
на малий час. 

Краткосрочньїй (о кредите, отпуске) - на малий час, малочасовий; на короткий 
реченець; (о курсах) - короткочасний. 

Краткость - короткість (-ости); к. времени - малий час, недовгий час,- к. доклада - 
короткість доповіді; в виду -сти имеющегося у меня времени - (через те) що я маю мало 
часу, маючи мало часу. 

Кредит - 1) {бухг. и фин.) - кредит (-ту); к. взаимний - взаємний кредит,- к. 
восстановительньш - відбудовчий кредит, кредит на відбудування; к. краткосрочньїй - 
кредит на малий час,- к. мелкий - дрібний кредит,- к. мелколавочньїй - кредит на дрібний 
крам,- к. по сметам - кредит із кошторисів, кредит на підставі кошторисів,- к. 
сверхсметньїй - (по)надкошторисний кредит,- к. условньїй - умовний кредит,- 
восстановлять кредит - поновляти, поновити кредит,- отказьівать в -те - відмовляти в 
кредиті; открьівать кредит - відкривати, відкрити кредит,- отпускать -тьі - давати, дати 
кредити; располагать -том - мати кредит; 2) ( долг) в вьіражениях: брать в кредит - 
брати, взяти набір, на борг, на віру,- отпускать в к-т - давати, дати набір, на віру, 
боргувати, поборгувати; 3) ( доверие ) - кредит (-ту), віра,- к. личньш - особистий кредит,- 
подривать чей кредит - хитати, похитнути чий кредит, віру до кого. 

Кредитив - кредитива, вірче. 

Кредитний (об операциях) - кредитовий. 

Кредитование - кредитування; к. долгосрочное - кредитування на довгий час,- к. 
мелколавочное - кредитування дрібним крамом, на дрібний крам. 

Кредитовать - кредитувати; (о лавочном кредите) - набір давати кому, кредитувати. 

Кредитоваться - кредитуватися; (о лавочном кредите) - набір (на віру) брати, 
кредитуватися. 

Кредитор - кредитор (-ра). 

Кредитоспособность - кредитоздатність (-ности); к. вексельная - вексельна 
кредитоздатність. 

Крематориум - крематорій (-рія). 


75 



Російсько-український словник ділової мови 


Крепость - 1) міцність (-ности); ( прочность ) - тривкість (-кости); 2) {укрепление) - 
фортеця, твердиня; 3) ( закладная -сть) - заставний лист, заставна; {купчая -сть) - купчий 
запис (-су), купчий лист (-та), купча,- совершать купчую крепость - укладати, укласти 
(робити, зробити) купчий запис (купчу); 4) (о вине, спирте) - міцність (-ности). 

Крестьянин, -яка - селянин (-на), селянка; (лш.) - селяни. 

Крестьянство - селянство. 

Кривосудие - неправий суд, кривдний суд, кривосуд (-ду). 

Кризис - криза; ( стеснение ) - скрута; к. денежньш - криза грошова, скрута грошова, 
скрута на гроші,- к. жилищньш - житлова криза,- к. топлива - паливна криза, криза на 
паливо; к. жономический - економічна криза,- смягчение -са - зменшення кризи. 

Криминалист - криміналіст (-ста). 

Критерий - критерій (-рія); служить -риєм - бути за критерій. 

Критик - критик (-ка). 

Критика - критика; ниже всякой -ки - не варте жадної критики,- подвергать -ке - 
піддавати, піддати критиці. 

Критиковать - критикувати. 

Критический - 1) (о статье ) - критичний; 2) (о положений ) - скрутний. 

Круг - круг (-гу); ( окружность круга ) - коло; (в см. об~ьем) - обсяг (-гу); к. деятельности - 
обсяг діяльносте,- к. знаний - обсяг знання,- к. общества - товариство; -ги партийние - 
партійні кола,- -ги руководящие - міродайні кола,- в круг обязанностей входит - до 
обов'язків належить; в своем кругу - поміж своїх, у свойому гурті. 

Кругозор - круговид (-ду), кругогляд (-ду); с широким -ром - широкого погляду. 

Кругооборот - кругооборот (-ту); к. бумаги - кругооборот папера,- нормаль -та - нормаль 
кругообороту. 

Кругообращение - кругобіг (-гу). 

Кружка - 1) кухоль (-хля); 2) ( для денег) - карнавка. 

Кружок - гурток (-ка). Кружки устраивать - закладати гуртки. 

Крупний (о печати ) - великий, буйний; (о предприятии ) - великий; (об ученом) - 
видатний; (о разговоре) - гострий. 

Крушение ( планов ) - загибель (-белі); ( поезда ) - розбиття; потерпеть -ниє (о поезде) - 
розбитися. 

Куб - куб (-ба); {дров) - стіс (стосу). 

Кубатура - кубатура; по -ре - кубатурою. 

Кубический (об измерении) - кубічний, кубовий. 

Кулак ( мироед ) - глитай (-тая). 

Кулинария - кулінарство. 

Культ - культ (-ту); служитель культа - служитель культу. 

Культивировать - культивувати, плекати. 

Культурний - культурний. 

Купе - купе,- ехать в отдельном купе - їхати в окремому купе, окремим купе. 

Купец - купець (-пця). 

Купля - купівля,- купля на наличние деньги - купівля за готівку,- купля-продажа в кредит 
с рассрочкой платежа - купівля-продаж на виплат. 

Купон - купон (-на), відтинок (-нку); к. отрезной - відрізний купон. 

Купчая ( крепость ) - купча (-чої), купчий лист. 

Купюра - купюра. 

Курение {табака) - куріння, палення,- -ниє запрещается - курити, палити заборонено. 

Курилка ( комната для курения) - курильня. 

Курить - курити, палити. 

Курящий - курець (-рця); вагон для -щих - вагон для курців. 

Курорт - курорт (-рту). 

Курортний - курортний (-ного). 

Курс - 1) {денег, ценностей) - курс (-су); к. биржевой - курс біржовий; к. дня - курс 
денний; курс бумаг пал - курс паперів упав,- курс идет в гору - курс іде вгору,- падение, 
понижение курса - спадання (спад) курсу,- по курсу дня - за чинним курсом, за курсом 
денним; потерять на курсе - утратити на курсі,- устанавливать курс - установляти 
(визначати) курс; 2) {направление) - напрямок (-мку), курс (-су); к. государственной 
политики - напрямок державної політики,- держать курс на что - прямувати до чого; 3) 
{наук) - курс (-су); к. трехлетний - навчання трирічне. 

Курсив - письмівка, курсив (-ву). 


76 



Російсько-український словник ділової мови 


Курсировать - курсувати, ходити, обігати; вагони курсируют по всем улицам - вагони 
обігають усі вулиці (всіма вулицями); пароход курсирует между Києвом и Черкассами - 
пароплав ходить від Києва до Черкас. 

Курсовой - курсовий (-вого). 

Курси - курси (-сів); к. кроя и иіитья - кравецькі курси; к. по бухгалтерии - 
бухгальтерські курси; к. по политграмоте - курси політграмоти (політзнання); к. 
счвтоводние - курси рахівництва. 

Куртаж - куртаж (-жу), факторове (-вого). 

Куртажньїе - куртажне (-ного), факторове (-вого). 

Курьер - кур'єр (-ра), посланець (-нця); к. дипломатический - дипломатичний кур'єр; к. 
спвциальний - спеціяльний (нарочитий) кур'єр; передавать через -ра - передавати 
кур'єром; позвать, окликнуть курьера - покликати кур'єра, гукнути на кур'єра. 
Курьерский (о поезде) - кур'єрський; на -ских (следовать) - кур'єрськими. 
Кустарничество - доморобство. 

Кустарний (об изделии ) - доморобний, саморобітній, хатній, домовий. 

Кустарь - домороб (-ба). 

Кустарь-обиночкп - однороба, домороб (-ба), одинак (-ка), одинець (-нця). 

Кухарка - кух(ов)арка. 

Кучер - хурман (-на). 

Куш ( большая сумма денег) - купа грошей. 

Кюветка ( для разноски бумаг) - обгортка. 

Лабаз ( мучной ) - шпихлір (-ра), борошенна комора. 

Лабазник ( торговец мукой) - борошенник (-ка), борошняник (-ка); ( хозяин лабаза) - 
власник шпихліра, шпихлірник (-ка). 

Лаборант - ляборант (-та). 

Лаборатория - лябораторія, робітня. 

Лавировать - маневрувати; ( увертиваться ) - викручуватися, викрутитися; л. в трудних 
вопросах - раду собі давати із складними справами, в складних справах. 

Лавка - крамниця; л. книжная - книгарня; л. мелочная - крамниця дрібного продажу; л. 
меняльная - міняльня,- л. мясная - різниці (-ниць); л. овощная - крамниця з городиною, 
крамниця городини,- л. семенная - крамниця насіння, насіннєва крамниця; л. сьестная - 
харчова крамниця; открить лавку - закласти, заложити крамницю. 

Лавочник, -ница - крамар (-ря), крамарка. 

Лавочньїй (о комиссии) - крамничний. 

Лагерник - таборник (-ка). 

Лагерньїй (о сборах, о времени) - таборовий. 

Лагерь - табор (-ра), кіш (-коша); место -ря - таборище; стать , расположиться -рем - 
табором, кошем оташуватися, стати, отаборитися. 

Ладиться, наладиться - налагоджуватися; дело ладишся - справа налагоджується. 

Лаж - ляж (-жу). 

Лажньїй - ляжовий. 

Лазарет - шпиталь (-лю). 

Лазаретньїй - шпитальний, шпиталевий; ( сущ .) - шпитальний (-ого). 

Лампа - лямпа,- л. настольная - лямпа на стіл, настільна лямпа. 

Ламповщик ( зажигающий лампи) - лямпівник (-ка). 

Ларь, ларек - рундук (-ка). 

Легализация - леґалізація, узаконення. 

Легализировать - леґалізувати, сов. - злеґалізувати, узаконювати, узаконяти, сов. - 
узаконити. 

Легальний (о поступке ) - леґальний, законний. 

Легковесньїй - легкий на вагу; ( несолидний ) - легковажний. 
Легковоспламеняющийся (о веществе) - займистий. 

Легкоисправимьій (о повреждении) - (легко)поправний, легконаправний. 
Легкореализуемьій - що легко зреалізувати, легкозреалізовуваний. 

Ледоход - кригоплав (-ву). 

Лекарство - лікарювання. 

Лекарство от чего, против чего - ліки (-ків) на що. 

Лекарь, -рка - лікар (-ря), лікарка; бить лекарем - лікарювати. 

Лектор - лектор (-ра); ( женщ .) - лекторка. 

Лекторская - лекторія. 


77 



Російсько-український словник ділової мови 


Лекция - лекція; л. по (бухгалтерии) - лекція (з бухгалтерії). 

Лента (к пииіущ. шаиіинке, телеграфная) - стьожка, стрічка. 

Лес заповедний - непорушний ліс ( Секц .), ліс-непорушенець (Я). 

Лесник (лесной сторож ) - побережник (-ка). 

Лесничество - лісництво. 

Лесничий - лісничий (-чого). 

Лесовладелец - лісовласник (-ка). 

Лесовод - лісівник (-ка). 

Лесоводство - лісівництво. 

Лесовщик - лісник (-ка). 

Лесозаготовительньїй (о сезоне) - лісозаготовчий, лісозаготовний. 

Лесозаготовка - заготівля лісу, лісозаготівля. 

Лесоистребление - нищення лісу. 

Лесоохранительньїй (о комитете) - лісоохоронний. 

Лесопорубка - поруб лісу. 

Лесопромьішленник - лісопромисловець (-вця). 

Лесопромьішленность - лісова промисловість (-вости). 

Лесоразработки - розроблення лісу, лісорозроблення. 

Лесорубочньїй (о сезоне) - лісорубний. 

Лесосека - ділянка лісу. 

Лесоуправление - заряд (-ду) лісовий. 

Лестница ( переносная) - драбина; ( неподвижная ) - сходи (-дів). 

Лета - 1) {годи) - літа, роки; 2) ( возраст ) - вік (-ку); в зрелих летах - літнього віку, літній; 
в совершенних летах - у повних літах; одних лет - одного віку,- преклонние лета - 
похилий вік,- средних лет - середнього віку. 

Летоисчисление - літочислення. 

Летопись - літопис (-су) {м. р.). 

Летчик - літун (-на). 

Лечебница - лікарня. 

Лечебньїй - лікувальний. 

Лечение - лікування; (о ранах) - гоїння; запишаться -ниєм - лікарювати. 

Лечить - 1) лікувати; {рани) - гоїти; 2) {запишаться врачебной практикой) - лікарювати. 
Лечиться - лікуватися. 

Лжедонос - неправдивий виказ (донос), наклеп (-пу). 

Лжесвидетель - кривосвідок (-дка). 

Лжесвидетельство - кривосвїдчення. 

Лжесвидетельствовать - кривосвідчити, неправдиво свідчити. 

Либретто - лібретто. 

Лидер - лідер (-ра), проводир (-ря). 

Ликвидант - ліквідант (-та). 

Ликвидат - ліквідат (-та). 

Ликвидатор - ліквідатор (-ра); (о женщ.) - ліквідаторка. 

Ликвидационньїй (в периоде) - ліквідаційний; -нньїе - ліквідаційне. 

Ликвидация - ліквідація; {дебете.) - ліквідування; л. окончательная - остаточна 
ліквідація; л. полная - повна ліквідація; л. частная - часткова ліквідація; в случае -ции 
учреждения - якщо установу ліквідуватимуть (зліквідують); подлежащий -ции - 
ліквідний; работа по -ции неграшотности - робота в справі ліквідації неписьменносте. 
Ликвидировать - ліквідувати, сов. - зліквідувати. 

Ликвидность - ліквідність (-ности). 

Ликвидньїй (о шатериале) - ліквідний. 

Лимит - ліміт (-ту). 

Линеить, разлинеить - лініювати, лінїїти, полініювати, полініїти. 

Линейка - 1) лінійка; 2) {линия) - лінія,- бушага в две линейки - папір у дві лінії. 

Линия - 1) лінія; {черта) - риска; л. обозначенная пунктирош - лінія крапками; л. 
пограничная - прикордонна лінія,- работать по профессиональной линии - працювати в 
професійній лінії; 2) {войска) - ряд (-ду), лава; 3) {жел. дороги) - колія; 4) {направление) - 
лінія,- л. твердая - непохитна лінія. 

Линовальщик - лініювач (-ча). 

Линовать - лініювати, лініїти. 

Лист - лист (-ста); {бушаги) - аркуш (-шу); л. вводний - уводний лист,- л. заглавний - 


78 



Російсько-український словник ділової мови 


титульна сторінка; л. исполнительньїй - виконавчий лист; л. окладної1 - податковий, 
окладний лист; л. опросньїй - опитний, запитний блянок; л. печатний - аркуш друку, 
друкований аркуш,- л. подписной - підписний лист,- л. похвальний - похвальний лист,- 
книга в 5 листов - книга на 5 аркушів; по исполнительному листу - стягати на підставі 
виконавчого листа. 

Листок - картка; л. больничний - картка хворого,- л. контрольний - контрольна картка,- л. 
счетний - рахункова картка. 

Литера - літера. 

Литератор - літератор (-ра), письменник (-ка); (о женщ.) - літераторка, письменниця. 

Литература - література, письменство; л. изящная - красне письменство. 

Литограф - літограф (-фа). 

Литографировать - літографувати. 

Литография - літографія. 

Литографский - літографський. 

Литр - літр (-ра). 

Лифт - ліфт (-ту). 

Лихвенньїй (о проценте ) - лихварський. 

Лихоимец - хабарник (-ка). 

Лихоимство - хабарництво. 

Лицевой (о стороне ) - правий, лицевий; (о счете) - іменний. 

Лицо - 1) ( личность ) - особа,- л. авторитетнеє - авторитетна (поважна) особа,- л. 
действующее - дійова особа,- л. должностное - урядова особа, урядовець (-вця); л. 
заинтересованное (в деле) - особа, що має інтерес, заінтересована особа,- л. неподсудное 
- а) неприсудна особа; б) (несостоящее или же несостоявиїее под судом) - непідсудна 
особа,- л. официальное - офіційна особа,- л. подозреваемое - підозрена особа,- л. 
подозрительное - непевна особа, підозренна особа,- л. подотчетное - підзвітна особа,- л. 
подставное - підставна особа,- л. постороннее - стороння особа,- л. подсудное - а) 
присудна особа,- б) (состоящее или же бившеє под судом ) - підсудня особа,- л. сведущее - 
знаюча (досвідчена) особа,- л. третье - третя особа; (в договоре) - третя сторона; л. 
физическое - фізична особа,- л. частное - приватна особа; л. юридическое - юридична 
особа,- в лице его - в ньому, в його особі,- будем иметь в лице его хорошего работника - 
матимемо в ньому гарного робітника, він буде для нас гарний робітник; посторонним 
лицам вход воспрещен - стороннім (особам) входити не вільно (заборонено); 2) бить на 
лицо: а) (об одушевл.) - бути присутнім, бути навіч; б) (о неодушевл.) - бути навіч, бути,- 
полагать налицо - уважати, що є,- 3) ( чего-либо ) - лице, правий бік, верх (-ху); (фасад) - 
перед (-ду), фасад (-ду); на лицо - на лице, спереду,- показать товар лицом - показати 
крам лицем,- 4) ( поличное ) - речові докази. 

Личность - 1) особа,- л. значительная - (ви)значна особа,- л. неизвестная - невідома, 
незнана особа; вопроси для определения -сти - питання, щоб вияснити особу; 2) 

( индивидуальность ) - особистість (-стости). 

Лично - особисто, сам, особово, персонально; знать кого лично - персонально (особисто) 
знати кого,- он явился лично - він прибув особисто, він прибув сам. 

Личньїй ( свойственний , принадлежащий или относящ. к данной личности, напр., о 
мотивах) - особистий; ( персональний , напр., о пенсии) - особовий, персональний. 

Лишаться, -шиться - утрачати, утратити, збуватися, збутися чого,- л. доверия у кого - 
утрачати, утратити чию довіру,- л. речи - утрачати мову,- л. сили - знесилюватися, 
знесилитися, знемагатися, знемогтися; л. ума - позбавлятися, позбавитися розуму, 
божеволіти, збожеволіти,- л. чувств - зомлівати, зомліти, непритомніти, сов. - 
знепритомніти. 

Лишек - лишка, лишок (-шку). 

Лишение - 1) ( потеря) - втрата; ( недостаток , нужда) - нестатки (-ків), злидні (-днів); 
терпеть -ния - зазнавати злиднів; 2) (действ.) - позбавлення, позбава (Н); л. свободи - 
позбавлення волі, ув'язнення кого,- подвергать лишению прав - позбавляти, позбавити 
прав. 

Ловля - 1) (в)лови (-вів); 2) (промисел): зверинная ловля - ловецтво; рибная ловля - 
рибальство, риболовля. 

Лодка (спасательная) - рятунковий човен. 

Лодочник (мастер) - човенник (-ка), човнар (-ря); (перевозчик) - перевізник (-ка); 

(дающий лодки на прокат) - човновий (-вого). 

Ложньїй (о доносе) - неправдивий; (о тревоге) - фалшивий. 


79 



Російсько-український словник ділової мови 


Лозунг - гасло, льозунґ (-ґу); лозунг виставлять - викидати, викинути гасло. 

Локализация - льокалізація. 

Локализировать - льокалізувати,- сов. - зльокалізувати. 

Локаут - льокавт (-вту). 

Лом ( материалов ) - ламань (-ні); л. разний - усяка ламань,- л. золота и серебра - ламане 
золото і срібло. 

Ломать, сломать - ламати, зламати; (о постройке) - розкидати, розкидати. 

Ломбард - льомбард (-ду), заставня (Я). 

Ломбардний (о квитанции) - льомбардний. 

Ломка ( льда ) - ламання. 

Ломовик ( ломовой извозчик) - биндюжник (-ка). 

Лотерея - льотерія, гра на щастя. 

Лото - льото. 

Лотерея-аллегри - льотері-алеґрі. 

Лотерейний (о билете) - льотерійний. 

Лоцман - лоцман (-на). 

Льгота - пільга,- л. налоговая - податкова пільга; л. по промисловому налогу - пільга в 
промисловому податку; л. по семейному положених) - пільга через родинний стан,- л. при 
уплате налогов - пільга платникові податків, пільга, коли сплачуються податки,- давать 
льготу кому - давати, дати пільгу кому, пільгувати, попільгувати кого,- лица, 
пользующиеся льготой - особи, що мають пільгу, пільговики; пользоваться, иметь -ту - 
мати пільгу, пільгуватися. 

Льготньїй (о сроке ) - пільговий. 

Любитель, -ница (в какой-н. области , в противоположность специалисту ) - дилетант (- 
та), дилетантка; (об актере) - аматор (-ра), аматорка. 

Мавзолей - надгробок (-бка), мавзолей (-ею). 

Магазин - 1) магазин (-ну), крамниця; м. антикварний - антикварня,- м. готового платья 
- крамниця готового вбрання,- м. книжний - книгарня; м. мебельний - магазин меблів,- м. 
меховой - магазин хутра, хутровий магазин,- м. обойний - магазин шпалер,- м. оптовой 
продажи, оптовий - гуртовий магазин,- м. парфюмерний - парфумерня, парфумерна 
крамниця; м. писчебумажний - паперова крамниця; м. пищевой - харчова крамниця; м. 
посудний - посудна крамниця; м. продуктовий - харчова, продуктова крамниця; м. 
розничной продажи - роздрібна крамниця; м. с подсобним помещением для хранения 
товара - крамниця з коморою,- м. складочний - склад (-ду); м. скобяной - залізна 
крамниця; м. стекольньш - магазин скла,- м. универсальний - універсальний магазин 
(крамниця); м. хлебний, зерновой - шпихлір (-ра); м. цветочний - крамниця квіття, 
квіткарня, квіттярня,- м. ювелирний - юбілерня; 2) (склад) - магазин (-ну), склад (-ду). 

Магазинер - магазинер (-ра). 

Магазинщик, -щица - магазинник (-ка), магазинниця. 

Магистраль - маґістраль, маґістраля. 

Май - травень (-вня). 

Майский (о торжествах ) - травневий. 

Маклер - маклер (-ра); м. биржевой - біржовий маклер; м. торговий - торговельний 
маклер. 

Маклерство - маклерування; заниматься -ством - маклерувати. 

Маклерствовать - маклерувати. 

Максимальний (о требованиях) - максимальний, найбільший. 

Максимум - найбільше (-ого), максимум (-му). 

Малодоходньїй (о предприятии ) - малодобутковий, з малим добутком. 

Малозаселенньїй, малонаселеннньїй (о местности ) - малозалюднений, малозаселений. 

Малоземелье - малоземелля. 

Малоземельний (о хозяйстве) - малоземельний. 

Малоимущий (о части населения) - незаможний. 

Малолетний (о правонаруиіителе) - малолітній. 

Малолеток - малоліток (-тка). 

Малолетство - малоліття. 

Маломощньїй, маломочньїй (о предприятии) - малосилий, кволий; ( малоимущий) - 
незаможний. 

Малонаселенность - малозаселеність (-ности), мала залюдненість (-ности), мала 
заселеність (-ности). 


80 



Російсько-український словник ділової мови 


Малоприбьільность - малозисковність (-ности), малий зиск (-ку). 

Малоприбьільньїй (о предприятии) - малозисковний. 

Малосостоятельньїй - незаможний. 

Малоупотребительньїй (о приеме) - маловживаний. 

Малоценньїй (о ввщи) - малоцінний. 

Малочисленность - нечисленність (-ности), мале, невелике число. 

Мандат - мандат (-ту), припоручення,- поехать по -ту учреждения - поїхати з мандатом від 
установи. 

Маневр - манер (-вру). Маневрьі - маневри (-врів). 

Маневрировать - маневрувати. 

Манифестация - маніфестація; ( действ .) - маніфестування. 

Манкировать чем - недбало ставитися до чого, нехтувати чим, що,- м. своими 
обязанностями - нехтувати своїми обов'язками, свої обов'язки. 

Мануфактура - мануфактура. 

Мануфактурист - мануфактурник (-ка), мануфактурист (-ста). 

Мануфактурний (о товаре ) - мануфактурний. 

Марка - марка; м. гербовая - гербова марка; м. погашенная - тамована марка; м. 
почтовая - поштова марка,- м. рублевая - марка на карбованець,- м. товарная - крамова 
марка, крамовий знак,- м. фабричная - фабрична марка, фабричний знак. 

Маркер - значник (-ка). 

Маркировать - маркувати, значити. 

Маркировщик - значій (-ія), марківник (-ка). 

Марочний (о системе ) - марочний, марковий. 

Март - березень (-зня). 

Маршрут - маршрут (-ту). 

Маскировать, -ся - маскувати, сов. - замаскувати, личкувати, сов. - заличкувати (-ся). 

Маслобойня {где вьігнет. постное масло ) - олійниця, олійня; {где изготовл. коровье 
масло ) - маслоробня. 

Маслодел - маслороб (-ба). 

Маслоделие - маслоробство. 

Масса - 1) ( вещество ) - маса; 2) ( множество ) - сила, маса,- в общей массе - загальною 
масою,- в общей массе случаев - у загальній масі випадків. 

Мастер, -рица - 1) майстер (-стра), майстриня; м. главньїй - головний майстер,- м. 
старший - старший майстер; м. молочний - молочар (-ря); 2) ( искусньїй в чем-нибудь 
человек) - митець (-тця) на що, дільник (-ка). 

Мастеровой - майстровий (-вого). 

Мастерская - майстерня; м. главная - головна майстерня; м. граверная - ритовня,- м. 
белошвейная - швацька майстерня; м. бочарная - бондарня; м. жестяная - бляхарня,- м. 
зеркальная - люстрівня,- м. кондитерская - цукерня,- м. красильная - фарбівня,- м. 
кузнечная - кузня,- м. мебельная - меблярня,- м. меховая - кушнірня,- м. модельная - 
моделярня,- м. паяльная - лютувальня,- м. переплетная - оправня, палітурня, палітурна 
майстерня; м. портняжная - кравечня, кравецька майстерня; м. сапожная - шевня, 
шевська майстерня, чоботарня,- м. слесарная - слюсарня; м. стекольная - склярня,- м. 
столярная - столярня; м. ткацкая - ткальня,- м. токарная - токарня,- м. формовочная - 
формувальня,- м. художника - робітня,- м. часовая - годинникарня,- м. чулочная - 
панчішня,- м. шапочная - шапкарня,- м. швейная - кравечня; м. шляпочная - капелюшня, 
брильня,- м. шорная - лимарня,- м. щеточная - щіткарня,- м. зкипажная - стельмашня; м. 
ювелирная - юбілерня. 

Мастерски - майстерно. 

Мастерство - 1) майстерство; 2) ( искуссность ) - майстерність (-ности). 

Масштаб - мірило,- в -бе округа - відповідно до мірила округи, мірилом округи. 

Материал - матеріял,- м. вспомогательньїй - допоміжний матеріял,- м. горючий - пальний 
матеріял,- м. перевязочньїй - в'язальний, перев'язувальний матеріял; м. посевной - сійний 
матеріял, сійво, насіння,- м. следственньїй - матеріял слідства; м. статистический - 
матеріял статистичний, статистичні відомості,- м. строительньїй - будівний, будівельний 
матеріял; м. сьірой - сировинний матеріял, сировина; м. упаковочньш - пакувальний 
матеріял, матеріял на пакування, матеріял, щоб пакувати, паківний,- имеется обильний 
-риал - є багато матеріялу,- испитивать -риал - випробовувати матеріял; м-л по 
изучению чего - матеріял на вивчення чого, щоб вивчати що,- м-л по обследованию - 
матеріял (про) дослідження. 


81 



Російсько-український словник ділової мови 


Материальньїй (о положений ) - матеріяльний. 

Машина - машина; м. пишущая - друківниця (Н), машинка друкувати; м. пожарная - 
пожарна машина; м. счетная - лічильна машина, рахівна машина. 

Машинизировать - машинізувати. 

Машинист, -стка - машиніст (-ста), машиністка; ( работ. на пишущей маиіине) друкарник 
(-ка), друкарниця. 

Мебель - меблі (-лів), ( только во мн. ч.). 

Меблировать - меблювати, сов. - умеблювати. 

Меблировка - меблі (-лів), умебльбвання,- ( действ .) - меблювання, умеблювання. 

Медик, -чка - медик (-ка), медичка. 

Медикамент - медикамент (-нту). 

Медицинский (об институте) - медичний; (о помощи врача) - лікарський. 

Медленность - повільність (-ности); м. производства - повільність у виробництві; м. 
роботи - повільність роботи. 

Медлительньїй (о плательщике) - забарливий; (о работе) - забарний, загайний. 

Медлить, замедлить - баритися, забаритися, гаятися, загаятися; м. с ответом - не 
поспинатися відповісти; не медля - негайно, не гаючи часу. 

Межа - межа; ( между нивами) - обміжок (-жка); проводить межу - робити, зробити 
(класти, покласти) межу. 

Междуведомственньїй (о сношениях ) - межизарядбвий. 

Междугородний (о сообщении) - межиміський. 

Междуконторньїй (о расчете) - поміжконтбрний, між конторами. 

Международньїй (о сношениях) - міжнародній. 

Межевание - межування; м. генеральнеє - генеральне (загальне) межування. 

Межевать, размежевать - межувати, розмежовувати, розмежувати. 

Межевой (о знаке) - межовий. 

Межевщик - мірник (-ка), мірчий (-чого). 

Мелиоративньїй (о роботах) - меліоративний, меліораційний. 

Мелкий (о деньгах, о производстве) - дрібний. 

Мелколавочньїй (о кредите) - на дрібний крам. 

Мелочньїй (о товаре) - дрібний; (о человеке) - дріб'язковий. 

Мелочь - 1) дрібниця; заниматься -ми - гаяти час на дрібниці; по -чам - дрібницями; 2) 

(. мелкие деньги) - дрібні гроші, дрібняки. 

Меморандум - меморандум (-му). 

Мемориал - меморіял (-лу). 

Мемориальньїй (о таблице) - меморіяльний. 

Мена - міна; (действ.) - міньба,- договор мени - міновий договір (-вору); заниматься меной 
- менджувати. 

Меновой (о торговле) - міновий, вимінний. 

Меновщик, -ца - міняльник (-ка), міняльниця. 

Меновщина - міняння, мінянина, міньба. 

Меньшинство - меншість (-шоста). 

Меняло - міняйло (-ла). 

Меняльньїй (о конторе) - міняльний. 

Менять - міняти. 

Мера - 1) ( единица измерения) - міра,- м-и висоти - міри вишини,- м-и длини - міри 
довжини; м-и жидких тел - міри рідини, міри на рідину,- м-и метрические - метричні 
міри,- м-и сипучих тел - міри сипкого, міри на сипке,- м-и ширини - міри ширини,- в 
большей, меньшей мере - більшою, меншою мірою; в достаточной мере - а) належною 
(вистачнбю) мірою; б) досить , досить добре; в меру , по мере брать - брати до міри, за 
мірою; в меру того , по мере того - в міру того,- в полной мере - цілком,- в равной мере - 
однаково, однаковою мірою, зарівно,- в той или иной мере - так чи інакше; видавать 
мерою - видавцем видавати, до міри давати, (за) мірою давати,- висшая мера наказания - 
найвища кара,- испитивать меру терпения - терпець випробовувати,- мерами 
принуждения - примусом; по крайней мере , по меньшей мере - щонайменше, 
принайменше, принаймні; по мере надобности - до потреби, як до потреб; по мере 
получения - в міру того, як одержувано; як одержуємо, як одержуватимемо; по мере сил , 
возможности - по змозі, в міру змоги, що змога, як змога,- переступать всякую меру - 
переходити всяку міру, перебирати міру, братися над усяку міру,- превишать меру 
терпения - виходити за межі терпіння; продавать на меру - продавати мірою; 2) 


82 



Російсько-український словник ділової мови 


( средство, мєроприятие ) - спосіб (-собу), засіб (-собу), заходи (-дів); м-и борьбьі - способи 
боротися, заходи до боротьби; м-и законодательние - праводавчі, законодавчі заходи; м- 
ь/ исправительние - направні заходи; м-ьі обеспечения - способи забезпечити; м-ьі 
понудительние - спонукні заходи; м-ьі поощрительньіе - заходи (щоб) заохотити, заходи 
на заохочування; м-ьі практические - практичні заходи; м-и првввнтивнив - запобіжні 
(превентивні) заходи; м-ьі предупредительние - запобіжні заходи; м-ьі пресечения - 
препинні заходи, заходи (щоб) перепинити що, покласти край, чому; м-ьі регулятивние - 
правильні, реґулятивні, реґуляційні заходи; м-ьі социального обеспечения - способи 
соціяльного захисту; м-ьі по охране здоровья - заходи (в справі) охорони здоров'я,- 
изьіскивать мери - добирати, добрати способу; прибегать к мерам - вдаватися, вдатися 
до заходів; употреблять принудительние мери взискания - вживати заходів, щоб 
примусом стягнути, вживати примусових заходів до стягання; употреблять 
решительние мери - вживати, вжити твердих заходів. 

Мерило - мірило; служить -лом - бути за мірило, правити за мірило. 

Мерить, измерить - міряти, зміряти, виміряти, виміряти. 

Мерка - мірка, міра; снимать мерку - брати міру (мірку). 

Мєроприятие - заходи (-дів); м-я решительние - тверді заходи; проведение в жизнь отих 
-тий дает нам возможность - ці заходи, запроваджені в життя, дадуть нам змогу; коли 
ці заходи будуть запроваджені в життя, ми матимемо змогу. 

Мертвец - мрець (мерця), мертвяк (-ка). 

Мертвецкая - трупарня. 

Мертворожденньїй - мертвонароджений (-ного); (о деле) - мертвий. 

Мертвьій (о часе) - мертвий. 

Мерщик - мірщик (-ка), мірчий (-чого). 

Местечко - містечко. 

Местком - місцевком (-му). 

Местность - місцевість (-вости). 

Местньїй (об осмотре, комитете, о властях) - місцевий; (об обитателе) - тутешній, 
тамошній. 

Место - 1) місце; м. дворовое - дворище; м. для лежания - місце лежати; м. для поселения 
- селище, сельбище; м. для сидения, сидячеє - місце сидіти; м. жесткое (в вагоне) - 
тверде місце; м. назначения кого - призначене кому місце; м. новозаселенное - 
новоселиця; м. общее, вираженеє (в речи) - загальник (-ка); м. отхожее - виходок (-дку), 
відходок (-дку); м. платежа - місце виплати; м. постоянного жительства - місце 
(постійного) проживання; м. председательское - місце (для) голови; м. присутственное - 
урядова установа; м. проезда - проїзд (-ду), переїзд (-ду); -ста развлечения - місця 
розваги; м. сохранное - схованка, безпечне місце; м. спальное - місце (щоб) спати; места 
судебние (о здании) - судовий будинок; (об учреждении) - судові установи, суди; м. 
торговое - місце торгове; м. усадебное - садиба, ґрунт (-нту), місце під садибу, садибне 
місце; м. хранения - схованка; в места не столь отдаленние (сослать) - в не дуже 
далекі місця; в подлежащих местах (искать) - в належних місцях; местами - де-не-де, 
місцями, подекуди; не к месту - не до речі; занимать место - займати місце; иметь 
место (бить) - бути; на видном месте вивесить - вивісити на видноті; на месте 
постоянного жительства Н. не оказалось - на місці, де Н. постійно проживає, його не 
знайшли; определить Н. место постоянного жительства в г. Києве - призначити Н. 
постійно проживати в м. Києві; освобождать место - звільняти, звільнити місце; 
отправлять по месту назначения - посилати (надсилати) до призначеного місця; по 
местам (кое-где) - місцями; по местам (разослать) - на місця; по всем местам - скрізь, 
всюди; по месту жительства, рождения: а) {на вопрос «куда?») - в (на) місце 
проживання, народження; б) {на вопрос - где) - в місці, на місці проживання, народження; 
с указанием места нахождения - зазначаючи, зазначивши, де вони є; зто имело место 
(происходило) - це відбувалося; ( случилось, било) - трапилося, сталося, було; 2) 
{должность) - посада; м. секретарское - секретарство, секретарська посада; м. 
штатнеє - штатна посада; занимать место - мати посаду, бути на уряді; занимать 
видное место - бути на визначній посаді; занять место (должность) - дістати посаду, 
стати на посаді; искать места - шукати посади,- лишиться места - втратити посаду; 
освобождать место - звільняти, звільнити посаду; отчислять от места - звільняти, 
звільнити з посади; получать место - діставати, дістати посаду,- поступать на место - 
діставати, дістати посаду, ставати, стати на посаду; предоставлять место - давати, дати 
посаду; хлопотать о месте - клопотатися за посаду, шукати собі посади; 3) (о вещах) - 


83 



Російсько-український словник ділової мови 


пакунок (-нка); сдано на хранение три места багажа - здано до схову три пакунки 
багажу. 

Местожительство - домівка; ( постоянное ) - осілість (-лости). 

Местонахождение (о лице) - місце пробування; (о предмете) - місце; м. документа - 
місце, де є документ; по -нию: а) (куда) - в місце (на місце) пробування; б) (где) - в місці 
пробування. 

Местоположение - місцевість (-вости). 

Местопребьівание - місце пробування; ( постоянное ) - осілість (-лости); по -нию Н .: а) 

(куда) - у місце, де Я. пробуває (пробував, пробуватиме); б) (где) - у місці, де Я. пробував 
(пробував, пробуватиме). 

Месяц - місяць (-ця); в позапроиїлом -це - передостаннього місяця; в текущем -це - цього 
місяця; за истекший месяц (отчет) - за минулий місяць,- каждий месяц (полупать) - 
щомісяця. 

Месячньїй (об отпуске) - 1) місячний; (помесячньїй, о жалованьи) - помісячний; 2) 

( ежемесячньїй, об отчетности) - щомісячний. 

Металл - металь (-лю), метал (-лу); м. благородний, драгоценний - доброродний, 
коштовний, дорогоцінний металь; -льі цветние - кольорові металі[и]. 

Металлообрабатьівающий (о промииїленности) - метальообробний. 

Металлопромьішленность - метальопромисловість (-вости), метальоіндустрія. 

Метеорологический (о станции) - метеорологічний. 

Метка - знак, зазначка, (фабричная) - тавро, клейно; (действие) - значіння, позначання, 
таврування, клейнування; м. нарезная - карб (-бу); м. товарная - крамове тавро (клейно). 

Метод - метод (-ду); м. виборочний - метод витягів. 

Метр - метр (-ра); в (квадратних) метрах - (квадратовими) метрами. 

Метранпаж - верстальник (-ка), метранпаж (-жа), головний складач (-ча). 

Метрика - метрика. 

Метрический (о записи) - метричний. 

Механизировать - механізувати. 

Механик - механік (-ка); м. старший - головний механік. 

Мешать, помешать - 1) (бить помехой) - перешкоджати, перешкодити, заваджати, 
завадити; 2) (перемешивать) - мішати, змішати. 

Метаться, вмешаться (в дело, в разговор и т. п.) - втручатися, втрутитися, встрявати, 
встряти. 

Мешечник, -ница - торбар (-ря), торбарка. 

Мещанин, -нка - міщанин (-на), міщанка. 

Мзда (взятка) - хабар (-ря). 

Милицейский - 1) (прил., о районе) - міліційний; 2) (существ.) - міліціонер (-ра). 

Милиционер, -рка - міліціонер (-ра), міліціонерка. 

Милиционньїй (о системе) - міліційний. 

Милиция - міліція; м. сискная - розшукна міліція, міліція для розшуку. 

Миллиард - міліярд (-да). 

Миллион - мільйон (-на), міліон (-на). 

Миллионер - мільйонер (-ра), міліонер (-ра). 

Милосердне - милосердя; брат -дня - брат-жалібник,- сестра -дня - сестра-жалібниця. 

Милость - ласка,- -сти просим - просимо, будь ласка,- сделайте -сть - будь ласка. 

Миля - миля,- плата от мили - плата від милі, мильове. 

Минимальньїй (о требовании) - мінімальний, найменший. 

Минимум - мінімум (-му), найменше; прожиточний -мум - мінімум на прожиття, 
прожитковий мінімум. 

Министерство - міністерство. 

Министр - міністр (-тра), міністер (-тра). 

Минование (в вьіражениях): по -нии надобности - коли мине потреба, як не треба буде; 
по -нии опасности - як минула, як мине небезпека, коли вже не було, коли вже не буде 
небезпеки. 

Минута (времени) - хвилина; без двадцати минут 8 часов - за двадцять хвилин восьма 
година; в настоящую минуту - цієї хвилини; в решительную минущу - в хвилину кризи, 
у вирішну (переломову, кризову) хвилину; десять минут 9-го (часа) - десять хвилин на 
дев'яту (годину). 

Минутньїй (о замешательстве) - хвилинний, хвилевий, (о стрелке) - хвилинний. 

Мир - 1) мир (-ру); (мирние отношения) - згода, (з)лагода,- заключать мир - укладати. 


84 



Російсько-український словник ділової мови 


укласти мир, замир'ювати, замирити, замиритися; покончить дело миром - кінчити 
справу миром, змиритися, поладнати справу; 2) ( вселенная ) - світ (-ту), всесвіт (-ту); 3) 

( деревенская община) - (сільська) громада. 

Мириться, помириться - миритися, помиритися, приходити, прийти до згоди. 

Мировой (сущ.) - мировий (-ого). 

Миссия - місія, доручення, завдання; на него возложена миссия - йому доручено, він має 
завдання, доручення, місію. 

Митинг - мітинґ (-ґу), віче. 

Митинговьій (о речи) - мітинговий. 

Мнение - думка, гадка, погляд (-ду); м. общепринятое - думка загалу, думка всіх, (скрізь, 
всюди) засвоєна думка,- м. общественное - громадська думка,- м. особое - окрема думка,- 
бить иного мнения - мати іншу думку,- висказивать своє мнение - висловлювати 
(подавати) свою думку,- ми остаємся при своем мнении - ми й надалі так думаємо, наша 
думка лишається та сама,- обмениваться , обменяться мнениями - обраджуватися, 
обрадитися, порозуміватися, порозумітися про що, спільно обмірковувати, обміркувати 
що,- оставаться при особом мнении - лишатися з окремою думкою,- по моєму мнению - 
на мою думку, як на мене, як я гадаю,- по общему мнению - на думку всіх, на думку 
загалу; поддерживать мнение - підтримувати думку; ( новими аргументами) - підпирати 
думку,- придерживаться такого мнения - додержувати такої думки,- разделять чье-л. 
мнение , соглаиіаться с чьим-л. мнением - приставати, пристати на чию думку, приймати, 
прийняти чию думку. 

Мнимоумерший - завмерлий (-лого), нібивмерлий (-лого). 

Мнимьій ( притворний , о больном) - удаваний; ( ложний, о сделке) - неправдивий, 
несправжній. 

Многобрачие - многошлюб'я. 

Многобрачньїй - многошлюбний. 

Многоженец - многоженець (-нця). 

Многоженство - многоженство. 

Многоземельньїй (о хозяйстве) - багатоземельний. 

Многозначньїй (о числе) - многоцифровий. 

Многократность - багаторазовість (-вости), кількаразовість (-вости); несмотря на -ность 
напоминания - дарма що багато раз нагадувано. 

Многократньїй (о напоминании) - багаторазовий, кількаразовий. 

Многолетний (об опите) - довгорічний, довголітній. 

Многолюдньїй (о собрании) - велелюдний, людний. 

Многомужие - многомузтво. 

Многооплатньїй - великооплатний. 

Многосемейньїй - великосімейний, з великою родиною (сем'єю). 

Многотомньїй - на багато томів, багатотомовий. 

Многоуважаемьій (при обращении к почтенному лицу, собранию) - високоповажний, 
вельмишановний. 

Многоценньїй - (велико)коштовний, великоцінний, багатоцінний. 

Многочисленность - численність (-ности). 

Мобилизационньїй (о плане) - мобілізаційний. 

Мобилизация - мобілізація (кого, чого). 

Мобилизовать - мобілізувати, сов. - змобілізувати. 

Моделировать - моделювати. 

Модель - моделі (-лі), зразок (-ка). 

Модус - модус (-су), спосіб (-собу). 

Мойка - миття, прання; отдать в мойку - дати випрати. 

Молодеж учащаяся - шкільна молодь. 

Молочная - молочарня. 

Молочник, -ница - молочник (-ка), молочниця. 

Молчание - мовчання, мовчанка,- обходить -ниєм - замовчувати, замовчати що. 

Момент - момент (-ту); м. благоприятний - слушний момент,- -тьі отрицательние в 
работе - недобре (неґативне) в роботі,- м. реиіительний - вирішний (Я), (кризовий) 
момент; м. текущий - теперішній момент,- в настоящий момент - тепер, в цей момент. 

Монета - монета; м. звонкая - дзвінка (металева) монета; м. золотая - золота монета; м. 
медная - мідна монета; м. мелкая - дрібна монета,- м. находящаяся в обращении - обігова 
монета; м. разменная - розмінна монета, дрібні гроші,- м. серебрянная - срібна монета,- м. 


85 



Російсько-український словник ділової мови 


ходячая - приймана монета; ( находящаяся в обращении ) - обігова монета; в мо-те - 
монетою. 

Монетчик - монетник (-ка). 

Монография - монографія. 

Монометаллизм - монометалізм (-зму). 

Монометалический (о денежном обращении) - однометалевий. 

Монополизировать - монополізувати, сов. - змонополізувати. 

Монополист - монополіст (-ста). 

Монополия - монополія; м. винная - горілчана монополія, монополія на вино; м. 

картонная - монополія на карти; м. правительственная - урядова монополія. 
Мораториум - мораторій (-рію). 

Мореплавание, мореходство - мореплавство, мореплавання, мореплавба. 

Морзист - морзист (-ста). 

Мостить ( досками ) - мостити, стелити; ( камнем ) - брукувати. 

Мостовая - мостинець (-нця); м. каменная - мостинець кам'яний, брук (-ку), бруківка. 

Мостовое, мостовщина - мостове (-вого). 

Мотив ( основание ) - мотив (-ву); по мотивам личного характера, по личньїм мотивам - з 
особистих мотивів, причин. 

Мотивировать - мотивувати, сов. - умотивувати, подавати, подати мотиви (причини). 
Мотивировка - мотиви, умотивування; ( действ .) - мотивування. 

Мотовство - марнотратство. 

Мотоциклет - мотоциклет (-та). 

Мотоцикл(ет)ист - мотоциклетист (-ста), мотоцикліст (-ста). 

Мошенник, -ница - шахрай (-ая), шахрайка. 

Мошенничать - шахраювати. 

Мощность - потужність (-ности), міць (моці). 

Мощньїй (о предприятии) - потужний, міцний, дужий. 

Муж (супруг) - чоловік (-ка), муж (-жа), дружина. 

Муж и жена - чоловік і жінка, подружжя. 

Музей - музей (-зею). 

Музейник - музейник (-ка). 

Музейний (о вещи) - музейний. 

Музикальний (о магазине) - музичний. 

Музикант - музика, музикант (-та). 

Муниципальний - муніципальний. 

Мусор - сміття; (щебневьш) - груз (-зу); место, куда сбрасьівают мусор - смітник (-ка). 
Мусорщик, -щица - сміттяр (-ра), сміттярка. 

Мучник ( торговец мукой) - борошенник (-ка). 

Мучной (о складе) - борошняний. 

Муштровать - муштрувати. 

Муштровка - муштра; (действ.) - муштрування. 

Миловар - миловар (-ра). 

Мнловарение - миловарство. 

Мислить - думати. 

Мисль - думка, гадка,- м. руководящая - провідна думка,- наводить на мьісль кого - давати 
кому на розум,- придти на мьісль - на думку спасти. 

Мясник - різник (-ка); -ком бьіть - різникувати. 

Мясницкий (о ряде) - різницький. 

Мясной (о рьінке) - м'ясний. 

На: на вид - з вигляду,- на глаз - на око,- на днях - цими днями,- на запас - про запас,- на 
предмет получения - щоб одержати; на разработке (торфа) - на добуванні; на хранение 
- до схову. 

Набавка - набавка, накидка; (действ.) - набавляння, набавлення. 

Набавлять, -вить - набавляти, набавити, накидати, накинути. 

Набат - дзвін на сполох, дзвін на ґвалт,- бить в набат - бити (дзвонити) на сполох. 

Набело - начисто. 

Набивать, -бить - набивати, набити; (о цене) - наганяти, нагнати. 

Набирать, -брать - набирати, набрати, понабирати; н. в долг - брати набір,- н. книгу (в 
типографии) - складати, скласти, набирати, набрати книгу. 

Наблюдатель, -ница - 1) (наблюдающий какое-либо явление) - спостережник. 


86 



Російсько-український словник ділової мови 


спостережниця; 2) ( надзиратель ) - наглядач, наглядачка; 3) ( находящийся на 
наблюдательном пункте ) - дозорець (-рця). 

Наблюдательньїй - 1) (о человеке) - спостережливий; 2) (о совете, комиссии ) - 
наглядний; 3) (о пункте ) - дозорчий. 

Наблюдать - 1) ( рассматривать явление) - спостерігати; в городе наблюдаются 
заболевания - зауважено (помічено), що в місті захорування; 2) ( надзирать, следить за 
кем) - стежити за ким; 3) ( присматривать за кем, за чем) - наглядати, пильнувати, 
доглядати кого, чого. 

Наблюдение - 1) спостереження; (дебете.) - спостерігання; н. непосредственное - 
безпосереднє спостереження; по -ниям - як спостережено, за спостереженнями; по 
моим -ниям - як я спостеріг, спостерігаю, за моїми спостереженнями; 2) (надзор, 
присмотр ) - догляд (-ду), нагляд (-ду); ( дебете .) - наглядання, доглядання; н. агентурное 

- агентурний нагляд; возлагать обязанность -ния - покладати обов'язок доглядати; под 
-ниєм - під доглядом. 

Набор - 1) набір (-бору); (дебете.) - набирання; н. рекрутский - бранка, рекрутчина, набір 
(-бору), рекрутський набір; 2) (ассортимент) - набір, асортимент (-ту) краму; (комплект) 

- комплет (-ту); (инструментов) - справилля; 3) (типографекий) - складене (Я), склад (-ду 
); (дебете.) - складання. 

Наборка - набір (-бору); (дебете.) - набирання, (шрифта) - складання, набирання. 

Наборньїй (состоящий из частеб) - збірний, штукований; (относящийся к типографек. 
набору) - складальний. 

Наборщик (в типограф.) - складач (-ча). 

Набрасьшать, -росить (делать набросок) - накреслювати, накреслити, робити, зробити 
начерк. 

Набросок - начерк (-ку); н. черновой - чорнетка, начерк начорно. 

Наверстьівать, -тать - надолужувати, надолужити. 

Навигационньїй (о времени) - навіґація, плавбовий. 

Навигация - навіґація, плавба,- открьіть -цию - (роз)почати навіґацію (плавбу). 

Наводить, -вести - наводити, навести,- н. оправку - довідку брати, взяти, довідуватися, 
довідатися. 

Наводнение - повідь (-воді), залива; (в рудниках) - затоплення. 

Навьік - навичка, вправа,- приобретать навик - набувати навички. 

Навязьівать, -зать кому что - накидати, накинути кому що,- н. кому свои товарні - 
накидати, накинути кому свій крам. 

Нагоняй - нагїнка. 

Награбленньїй (о вещах) - грабований. 

Награда - нагорода,- в награду - у нагороду,- в виде -дьі - як нагорода,- получать награду - 
діставати (мати) нагороду,- представлять к награде - подавати, подати до нагороди. 

Наградньїе - нагорода грішми. 

Награждать, -радить - нагороджати, нагороджувати, нагородити, винагородити. 

Награждение - нагорода, винагорода; (дебете.) - нагороджування, нагородження, 
винагородження. 

Нагромождать, -моздить - нагромаджувати, нагромадити, накопичувати, накопичити. 

Нагружать, -рузить - 1) (грузить) - вантажити, навантажувати, навантажити; 2) 
(работоб) - а) давати роботу; б) (обременять работой) - обтяжувати, обтяжити. 

Нагружаться работоб - набирати, набрати роботи, обтяжувати, обтяжити себе роботою. 

Нагрузка - 1) (груз) - вантаж (-жу); вантага, навантаження; 2) (дебете.) - 
навантажування, вантаження, навантаження; 3) (о нагрузке работоб) - обтяження; дать 
работу в порядке -ки - дати працю як навантаження; работать в порядке -ки - 
працювати з навантаження; 4) (плата за сверхурочную нагрузку работоб) - приплат (-ту). 

Нагрузчик - навантажувач (-ча), навантажник (-ка). 

Надбавка - набавка, накидка, націнка; (дебете.) - набавляння, набавлення, накидання, 
накинення,- н. процентная - відсоткова набавка. 

Надбавлять, -вить - набавляти, набавити, накидати, накинути. 

Надбавочний - набавний. 

Наддавать (на торгах) - набавляти, набавити. 

Наддача - набавка; (дебете.) - набавляння, набавлення. 

Надежда (в вьіражениях): в надежде на что - сподіваючись чого,- в надежде на свои сили 

- покладаючись на свою силу,- бить в -де - мати надію, сподіватися; с -дой на скорое 
окончание дела - сподіваючись (з надією), що справа скоро скінчиться. 


87 



Російсько-український словник ділової мови 


Надежньїй (о долге) - певний, надійний. 

Надел - наділ (-лу). 

Надельньїй (об участке земли ) - надільний. 

Наделять, -лить ( давать земельний надел) - наділяти, наділити кого (землею), 
нарізувати, нарізати землі кому. 

Надзиратель, -ница - наглядач (-ча), наглядачка, доглядач (-ча), доглядачка, дозорець (- 
рця), дозориця; н. тюремний - дозорець в'язниці. 

Надзирательский (об обязанностях) - наглядацький, доглядацький, дозбрницький. 

Надзирательство - наглядництво. 

Надзирать - наглядати, доглядати. 

Надзор - нагляд (-ду), догляд (-ду); н. бдительний - пильний нагляд, невсипущий нагляд,- 
н. негласний - неявний нагляд,- н. неослабний - пильний нагляд,- н. прокурорский - 
прокурорський нагляд; н. санитарний - санітарний нагляд, догляд,- отдать кого кому 
под надзор - віддати кого кому під догляд,- состоящий под -ром - піддоглядний. 

Надлежать - належати; -жит: а) ( исполнить ) - слід, треба, повинно, належить; б) 

( причитается ) - належить. 

Надлежащий (о подписи) - належний, ( соответствующий , об образе действия ) - 
відповідний; ( удобний , подходящий, о времени ) - слушний. 

Надобность - потреба; в случае -сти - як буде потреба, коли треба,- по встретившейся 
-сти (просить) - вважаючи на потребу, маючи потребу,- по мере -сти - в міру потреби,- по 
миновании -сти - коли минула, коли мине потреба, коли вже не було, коли вже не буде 
потреби; при -сти - коли була, буде потреба,- смотря по -сти - скільки треба, як до 
потреби, вважаючи на потребу. 

Надписание - напис (-су); ( действ .) - надписування, надписання. 

Надписатель - надписувач (-ча); (на векселе) - джирант (-нта). 

Надписьівать, надписать - надписувати, надписати; н. вексель - ставити свій підпис на 
векселі, давати своє джиро на векселі. 

Надпись - напис (-су); н. безоборотная - беззворбтний напис,- н. бланковая - блянковий 
напис, джиро; н. доверительная - вірчий напис,- н. заглавная - титульний напис,- н. 
исполнительная - виконавчий напис,- н. на векселе - напис, джиро,- н. передаточная - 
відступний напис,- (на договоре) - напис про передачу договору,- н. погасительная - 
тамівний напис,- н. поручительная - поручний, запоручний напис,- н. препоручительная - 
доручний напис,- н. промежуточная - проміжний напис,- н. разрешительная - дозвільний, 
дозвільний напис. 

Надсматривать - наглядати, доглядати. 

Надсмотр - догляд (-ду), нагляд (-ду). 

Надсмотрщик, -щица - доглядач (-ча), доглядачка, наглядач (-ча), наглядачка, дозорець 
(-рця), дозориця. 

Надстройка - надбудова, надбудування; (действ.) - надбудовування, надбудування. 

Надувательство - ошуканство. 

Надувать, надуть - ошукувати, ошукати. 

Наездник (наколка на верхний край картонки) - нашпилька. 

Наем - 1) (личньш) - найми (-мів); (действ.) - наймання; н. рабочей сили - наймання 
робочої сили,- в наем - у найми,- в наем брать - наймати, брати в найми,- служить по 
найму - у наймах бути (працювати); в наймах служити; 2) (имущественний) - 
винаймлення, наймання; брать в наем (имущество) - винаймати, наймати в кого; 
отдавать в наем - наймати кому квартиру; отдается в наем квартира - наймають 
квартиру, віддають під найми,- плата за наем - винайманщина, найманщина,- наемник, -ца 
- найманець (-нця), найманка; (батрак) - наймит (-та), наймичка. 

Наемнический (о подозрении, батрацкий) - наймитський. 

Наемньїй (о рабочей силе, нанимаемий) - найманий; (относящийся к найму) - наймовий. 

Наемщик, -щица - наймач (-ча), наймачка. 

Нажива - нажива, зиск (-ску); с целью -вьі - для наживи, для зиску. 

Наживать, -жить - набувати, набути, нажити, надбати,- н. долг - завинуватити, 
завинуватитися. 

Наживаться, -житься на чем (богатеть, разбогатеть) - розживатися, розжитися на 
чому. 

Нажим - натиск (-ску); (действ.) - натискання. 

Нажимать, -жать - натискувати, натиснути. 

Название - назва,- без -ния - без назви, безіменний; носить -ниє - зватися, мати назву,- по 


88 



Російсько-український словник ділової мови 


-нию, под -ниєм - з назвою, що зветься. 

Назидание - наука, напоумлення. 

Назначать, -чить - 1) (на должность) - призначати, призначити, настановлювати, 
настановляти, настановити, наставляти, наставити (за кого, на кого); н. в командировку - 
призначити на відрядження, до вїдряду; н. курьером - призначити на (за) кур'єра; н. на 
ревизию - призначити на ревізію; он назначен ревизором - його призначено на (за) 
ревізора; товариш, Н. назначаєшся на должность (в приказах) - товариша Н. призначити 
на посаду; говорят, что товариш, Н. назначаєшся на должность - кажуть, що товариша 
Н. призначають на посаду; 2) ( определять, установлять) - визначати, визначити, 
призначати, призначити, покладати, покласти; н. срок - визначати, визначити реченець 
(термін); н. цену - визначати, визначити, покладати, покласти, складати, скласти ціну. 

Назначенец - призначенець (-нця). 

Назначение - 1) (на должность) - призначення, настановлення, настанова; н. сметное - 
кошторисне призначення, призначення в кошторисі; в порядке -ния (отправиться куда) 

- за призначенням, як призначений; должность по -нию - посада з призначення; -ниє 
на должность - призначення (настанова) на посаду; оставаться без -ния - лишитися 
непризначеним,- по месту -ния - на призначене місце; по -нию служить - з 
призначення працювати (на уряді); получить -ниє - дістати призначення; при -нии - 
призначаючи, коли призначають, коли призначали, коли призначатимуть; производить 
-ниє - призначати, настановляти; 2) (определение) - визначення; н. срока - визначення 
реченця (терміну); при -нии срока - визначаючи реченець (термін), коли визначають 
реченець (термін); 3) (цель) - призначення; н. кредитов - призначення кредитів; станция 
-ния - станція призначення; отправить по -нию - відіслати куди призначено. 

Наизусть - напам'ять; (по памяти) - з пам'яті; заучить -сть - завчити напам'ять; читать 
-сть - читати з пам'яті. 

Наименование - назва; (дебете.) - (на)йменування. 

Наименовать - назвати, найменувати. 

Найденьїш - знайденя. 

Наймьі - найми (-мів); ходить по наймам - наймитувати. 

Наказ - наказ (-зу); согласно наказа - згідно з наказом. 

Наказание - кара; (дебете.) - карання, покарання; в -ниє - за кару, як кару; вьісшая мера 
-ния - найвища кара; достойний, заслуживающий -ния - кари гідний; неподлежащий 
наказанию - некарний; нести, отбьівать -ниє - відбувати, відбути кару, діставати, 
дістати кару; нести незаслуженное наказание - безневинно каратися; под страхом -ния 

- під загрозою кари; подвергаемий -нию - караний, каранець (-нця); подвергнутьш -нию 

- покараний; подлежащий -нию - (о лице) повинний карі, кого треба (належить) 
покарати; (о поступке) - що за нього треба покарати; карний; подлежит -нию - підлягає 
карі. 

Наказной (о пункте наказа) - наказний (-ного). 

Наказуемость - карність (-ности). 

Наказьівать, -зать - карати, покарати. 

Накануне - напередодні, упереддень. 

Накидка (на стоимость товара) - накидка; набавка, націнка; (дебете.) - накидання, 
набавляння. 

Наклад - утрата; в -де вказаться - утратитися. 

Накладная (сопроводит. документ) - накладна (-ної); (на жел. дор.) - перевізний лист (-та 
)• 

Накладно - утратно, невигідно. 

Накладной (о расходе) - накладний. 

Накладньїй - утратний, невигідний. 

Накладчик, -чица, накладьіватель, -ница - накладач (-ча), накладачка. 

Накладьівать, -ложить - накладати, накласти; н. пошлину - накладати мито. 

Наклеивать, -клеить - наліплювати, наліпити, наклеювати, наклеїти. 

Наклейка - 1) (зтикетка) - наліпка; 2) (дебете.) - наліплювання, наклеювання. 

Накопировать (наделать копий) - накопіювати. 

Накопление - назбір (-бору) (Н), нагромадження; (дебете.) збирання, нагромадження; 
большое -ниє денег - чималий назбір грошей. 

Накоплять, -пить - збирати, назбирати, нагромаджувати, нагромадити. 

Накрьівать, -крьіть - 1) (поймать) - застукувати, застукати, захоплювати, захопити; н. на 
месте преступления - заскочити (застукати) на гарячому; 2) (обмошенничать кого) - 


89 



Російсько-український словник ділової мови 


обшахраювати, обшахраїти кого. 

Накупка - накуповування, накуп (-пу). 

Налагать, -ложить - накладати, накласти, накидати, накинути, що на кого; н. взьіскание - 
карати, накладати кару; н. денежное взьіскание - накладати грошову кару (кару грішми), 
накладати штраф; н. запрещение - накладати заборону; н. на себя руки (самому ) - собі 
смерть заподіювати, заподіяти; н. налоги - оподатковувати, оподаткувати, накладати 
податки; н. свой отпечаток - відбиватися, відбитися, позначатися, позначитися на чому,- 
н. штемпель - штампувати, накладати штамп. 

Налаживать, -ладить - налагоджувати, налагодити, направляти, направити, ладнати, 
наладнати. 

Налегать, -лечь {на что ) - налягати, налягти; {на кого ) - напосідати, напосісти, 
натискати, натиснути. 

Налет {бандитов) - наскік (-коку), напад (-ду). 

Налетчик, -чица - наскочник (-ка), наскочниця, нападник (-ка), нападниця. 

Налитографировать - налітографувати. 

Налицо - навіч; все налицо - усі навіч,- проверить , все-ли налицо товарні - перевірити, чи 
всі товари є (навіч). 

Наличие, наличность - 1) навічність (-ности), наочність (-ности); н. товаров совпадает с 
ведомостью - краму є (справді) стільки, як показано в розпису; бить в -сти - бути навіч,- 
в виду наличия чего - зважаючи на те, що навіч є,- в виду -чия кворуме - зважаючи на те, 
що є (був) кворум,- в случае -чия чего - (в разі), коли є що,- все имеется в -сти - все навіч 
є,- при -сти, -чии - коли є, коли навіч є, якщо є,- при -чии кворума - коли є, коли буде 
кворум,- при -сти трех членов - коли є (буде, було) три учасники, три члени,- проверить 
-сть товаров - перевірити скільки є товару (краму); 2) (о деньгах) - готівка, готові гроші; 
н. касси - готівка каси, касова готівка; н. свободная - вільна готівка,- в -сти имеется 100 
рублей - готівкою є 100 карб. 

Наличньїй - 1) (о населений) - що є навіч, навічний; 2) (о деньгах ) - готовий,- за наличньїе - 
за (на) готівку, за (на) готові гроші,- за наличньїй расчет - за (на) готові гроші,- платить 
-ньіми - платити готівкою (готовими грішми). 

Налог - податок (-тку); н. гужевой - возовий, тягловий податок,- н. денежньїй - грошовий 
податок; н. дополнительньїй - додатковий податок,- н. земельний - поземельне; н. 
квартирний - податок житловий; н. косвенний - податок посередній; н. на лиц - податок 
з осіб,- н. натуральний - натуральний податок, податок натурою,- н. невиплаченний - 
залеглий податок; н. окладной - окладний податок,- н. обще-гражданский - податок 
загальногромадянський; н. от души - подушне; н. поголовний - подушне, подушний 
податок; н. подоходно-поимущественний - податок з добутку та майна, віддобутково- 
майновий податок; н. подоходний - податок з добутку, віддобутков податок,- н. 
поземельний - поземельний податок, поземельне; н. прогрессивньїй - податок 
прогресивний, проґресійний (поступний); н. прогрессивно-подоходний - податок 
прогресійно-віддобутковий,- н. промисловий - податок промисловий, податок з промислу; 
н. прямой - безпосередній, податок; н. раскладочний - податок розкладковий,- н. сельско- 
хозяйственний - сільсько-господарський податок, податок із сільського господарства; н. 
таможенний - мито,- н. уравнительний - урівняльний податок, вирівняльний податок,- 
-ги чрезвичайние - надзичайні податки,- взьіскание -га - стягання податку,- внесение -га 
за что - сплачення (сплата) податку,- облагаемий -гом - оподатковуваний,- облагать -ми 
- оподатковувати, оподаткувати, накладати податки,- обложение -гом, -ми - 
оподаткування; накладання податків: освобождать от налогов - звільняти, звільнити від 
податків; подлежащий -гу - що належить оподатковувати,- поступление налогов - 
надходження податків; распределять -ги - розкладати, порозкладати податки,- свободний 
от налога - неоподаткований. 

Налоговик, -чка {финанс. работник) - податковець (-вця), податковиця. 

Налоговой (об отделе) - податковий. 

Налогоплательщик - платник податків. 

Налогоспособность - податкова спроможність (-ности). 

Намежевьівать, -жевать - межувати, намежовувати, намежувати. 

Намекать, -кнуть - натякати, натякнути, на (з)догад давати. 

Намереваться, -риться, вознамериться - мати намір, мати думку, взяти думку,- 
депутати намеривались прибить на совещание - депутати мали прибути на нараду. 

Намерение - намір (-ру), думка,- н. заранее обдуманное - заздалегідь (наперед) узятий 
намір, наперед узята думка,- имея преступное -ниє - маючи злочинний намір,- не в моих 


90 



Російсько-український словник ділової мови 


-ниях (делать зто) - не мій намір; с заранее обдуманним -ниєм - наперед зваживши; 
зто не входиш в наиіи намерения - ЦЕ не є наш намір; ми не маємо цього наміру, наміру 
це робити. 

Намеренньїй (о поступ}се) - умисний, навмисний, з наміром. 

Намечать, -метить - визначати, визначити, намічати, намічувати, намітити; 

( набрасьівать ) - накреслювати, накреслити, робити, зробити начерк; н. кандидатом - 
визначати, визначити на кандидата; н. проект - накреслювати, накреслити проект, 
проектувати, запроектувати,- н. цель - визначати, визначити мету. 

Наниматель, -ница - наймач (-ча), наймачка. 

Нанимать, -нять - наймати, найняти; (н. помещение) (у кого) - (ви)наймати, (ви)найняти 
(кому) - наймати, найняти; (н. рабочего) - єднати, поєднати, наймати (найняти). 

Наниматься, -няться - найматися, найнятися, ставати, стати до кого за наймита. 

Наносить, -нести - 1) ( вред, убиток) - завдавати, завдати чого, заподіювати, заподіяти 
що,- н. обиду, несправедливость - кривдити, скривдити; н. оскорбление - ображати, 
образити; 2) (о линиях в чертеже) - значити, назначити, накреслювати, накреслити (лінії 
)• 

Нападать, -пасть - нападати, напасти; (набрасьіваться) - накидатися, накинутися на 
кого, напускатися, напуститися; н. на след - напасти на слід, натрапити на слід, слід 
узяти. 

Нападение - напад (-ду); н. вооруженное - збройний напад. 

Наперечет - переліком, наперелік,- все наперечет - всі, чисто всі, геть усі. 

Напиток - напій (-пою); -ки крепкие - міцні напої; -ки прохладительньїе - холодні напої,- 
-ки спиртние - трунки (-ків), спиртові напої, п'янкі напої. 

Напльш ( просителей ) - наплив (-ву), наплин (-ну). 

Напоминание - нагад (-ду); (дебете.) - нагадування; н. вторичное - другий нагад,- 
делаетея второе, вторичное -ниє - нагадується вдруге,- несмотря на неоднократние 
-ния - дарма що скільки раз нагадувано (нагадувалося), хоча не раз нагадувано. 

Напоминать, напомнить - нагадувати, нагадати. 

Напор - натиск (-ку). 

Направление - 1) (устремление) - напрямок (-мку), напрям (-му), спрямовання, 
скеровання,- н. грузов - напрям, спрямовання вантажів; держать -ниє - прямувати, 
простувати; по -нию к - прямуючи до, в напрямі до,- сохранять -ниє - додержувати 
напряму; 2) (сообщение направления) - спрямовування, спрямування, скеровування, 
скерування; давать -ниє делу - скеровувати, скерувати справу; 3) (руководство) - 
направа, навід (-воду), провід (-воду); давать направление чему - давати навід в чому. 

Направлять, -вить - 1) направляти, направити, скеровувати, скерувати, спрямовувати, 
спрямувати (що), керувати чим,- н. работу - керувати роботою, скеровувати роботу; 2) 
(посилать) - посилати, послати кого, що, надсилати, надіслати що. 

Напримєр - наприклад; как, например - як от, як ось,- так, например - отож. 

Напрокат - на користання. 

Напрягать (сили) - напружувати, напружити. 

Напряжєнность - напруженість (-ности); н. труда - напруженість праці. 

Нарицатєльньїй (о стоимости) - названий. 

Народний (о суде) - народній, людовий (Г). 

Народонаселение - людність (-ности), населення. 

Нарождаемость - народжуваність (-ности). 

Наростать, -сти - наростати, нарости; (о процентах) - рости, зрости,- процент нарастает 
- процент росте. 

Нарочньїй - 1) (существ.) - посланець (-нця); вислать письмо с -ьім - вислати (послати) 
листа посланцем; 2) (прилаг.) - навмисний, умисний. 

Наружньїй - зокільний, зоколишній, надвірний. 

Наружное - зокільне. 

Нарушать, -шить - порушувати, порушити, порушити, (слово, закон, право) - ламати, 
зламати, порушувати, порушати, порушити; н. договор - ламати договір,- н. интереси - 
порушувати інтереси; н. ход роботи - перебивати роботу. 

Нарушитель, -ница - порушник (-ка), порушниця; н. закона - праволомець (-мця), 
правопорушник (-ка); н. спокойствия - порушувач спокою. 

Наряд - 1) (урок) - завдання, загад (-ду); 2) (приказание о посилке людей на работу) - 
виряд (-ду); н. робочих - виряд робітників; 3) (отправленная на работу группа людей) - 
виряд (-ду), загін (-гону). 


91 



Російсько-український словник ділової мови 


Нарядчик - вирядник (-ка). 

Наряжать, -рядить ( кого на роботу ) - виряджати, вирядити. 

Население - людність (-ности), населення; ( действ.) - заселення, залюднення,- н. 
городское - міська людність; н. наличное - навічна людність; н. постоянное - стала 
людність; н. пришлое - зайшла людність; плотность -ния - залюдненість (-ности), 
густота людности. 

Населенность - залюдненість (-ности), заселеність (-ности). 

Населять, -лить - залюднювати, залюднити; заселяти, заселити. 

Насилие - насильство; путем -лия - насильством, силою, примусом. 

Наследник, -ница - спадкоємець (-мця), спадкоємиця. 

Наследование ( имущества ) - спадкоємство, спадкоємність (-ности), діставання у спадок. 

Наследовать ( имущество ) - діставати, сов. - дістати спадок по кому, одбирати, сов. - 
узяти спадок. 

Наследователь - спадкодавець (-вця). 

Наследственность - спадковість (-вости). 

Наследственньїй (о праве ) - спадковий, спадкоємний. 

Наследство - спадок (-дку), спадщина; н. (оставшеєся) после матери - материзна; н. 
(оставшеєся) после отца - батьківщина; н. по завещанию - заповітна спадщина; 
вступать в -ство - обіймати, обняти спадщину; оставаться в -во кому - спасти на кого, 
припасти кому,- оставить в -ство - спадком (у спадок) лишити кому; по -ству - в спадок, 
спадково. 

Настаивать, -стоять {на чем ) - стояти на чому, допевнятися, допевнитися чого; н. на 
немедленном удовлетворении - допевнятися, щоб негайно задовольнили. 

Настойчиво - уперто, долегливо (Н); ( очень ) - дуже,- требовать настойчиво - уперто, 
долегливо вимагати. 

Настольньїй (о лампе ) - настільний; (о служащей постоянньїм руководством книге) - 
підручний. 

Настоятельность - нагальність (-ности), пильна потреба, пильність (-ности). 

Настоятельньїй (о потребности) - нагальний, пильний. 

Настоящее ( сущест .) - теперішнє (-нього), теперішність (-ности). 

Настоящий - 1) {действительньш) - справжній, щирий, сутий; 2) ( теперешний ) - 
теперішній, ( современньїй ) - сучасний; в -щее время - тепер; во время -щей кампании - 
за теперішньої кампанії; 3) ( зтот ) - цей, оцей; -щий закон - цей закон,- по -щему делу - в 
цій справі. 

Настрого - щонайтвердіше, якнайсуворіше; -то воспрещается - щонайтвердіше 
заборонено. 

Настроение - настрій (-рою); н. крепкое - настрій твердий; н. на повьішение, 
повьниательное - тенденція збільшувати,- н. рьінка, биржи - настрій на ринку, біржі,- н. 
сдержанное (покупателей) - стриманий настрій, стриманість (-ности). 

Настройщик, -щица - настроювач (-ча), настроювачка. 

Наступать, наступить - наступати, наступити; (о времени) - наставати, настати, 
надходити, надійти. 

Наступление - 1) ( действие ) - наступання, наступлення; (о времени) - наставання, 
настання, надходження,- по -нии срока - як надійшов, як надійде термін; 2) ( войска ) - 
наступ (-пу). 

Насущний - 1) (о потребностях) - насущний; ( обьіденньш ) - щоденний; 2) ( неотложньш , 
о вопросе ) - доконечний, невідкладний. 

Насчет {нар.): а) {в см. предлога «о, об») - про (за) кого, про (за) що; б) (в см. «что 
касается»..., то...) - щодо..., то...; насчет кого , чего - про кого, про що, за кого, за що; 
насчет отого дела: а) (об зтом деле) - про (за) цю справу; б) {что касается..., то...) 
щодо цієї справи, то... 

Насчитьівать, насчитать, -ся - налічувати, налічити, нараховувати, нарахувати, -ся,- в 
учреждении -ется до 80 работников - в установі є щось із 80 робітників. 

Насчитьівать, -честь - налічувати, налічити нараховувати, нарахувати. 

Натура - натура, природа; {характер) - вдача,- получать плату -рою - одержувати платню 
в натурі (натурою). 

Натурализовать - натуралізувати. 

Натуральний (о повинности) - натуральний, ( естественньш , напр., о явлений) - 
природний. 

Натурний (о вкладе) - натурний, натурою. 


92 



Російсько-український словник ділової мови 


Натяжка - прибільшення, силування; большая -ка - велике прибільшування; вивод с -кой 

- силуваний висновок; с большой -кой (можно дать ) - од сили. 

Наущать - намовляти, намовити, підмовляти, підмовити. 

Наущение - намова, направа; {дебете.) - намовляння, направляння; по -нию ( учинять ) - з 
направи, з намови. 

Находить, найти - (з)находити, (з)найти, натрапляти, натрапити; н. нужним, возможньїм 

- вважати, визнавати, визнати за потрібне, за можливе; н. при обьіске - витрушувати, 
витрусити; н. распросом - напитувати, напитати; н. способ , средство - добирати способу. 

Находиться, найтись ( отьіскиваться ) - знаходитися, найтися, знайтися. 

Находиться {бить где) - бути де, пробувати; (о вещах) - бути де, лежати (стояти, висіти) 
де; н. в зависимости от кого , чего - залежати від кого, чого; н. в стадии исполнения - 
бути в (на) стадії виконання; н. на военной службе - бути на військовій службі, служити у 
війську; н. на сохранении - бути на схові (на схованці). 

Находка - знахідка. 

Находчик, -чица - знахідник (-ка), знахідниця. 

Нахождение - 1) {отискание, кого, чего ) - знаходження, знайдення, нашукування, 
нашукання,- в случае -ния - якщо знайдуть, якщо найдеться, якщо найдене буде; на 
месте -ния (арестовать) - де знайдуть, де знайдений (знайдено) буде; 2) {пребивание 
кого где) - перебування, пробування. 

Национализация - націоналізація. 

Национализировать - націоналізувати, сов. - знаціоналізувати. 

Национальность - національність (-ности), народність (-ности). 

Начало - 1) початок (-ку), почин (-ну); в -ле (года, книги) - на початку; для -ла - на почин, 
на початок; с -ла существования - відколи існує; 2) {основание, принцип) - основа, 
засада, принцип (-пу); начала корпоративние - корпоративні засади; -ла паритетние - 
паритетні, рівні, однакові засади; вести дело на компанейских -лах - мати підприємство 
(провадити справу) в компанійстві, провадити справу на спілку,- на коллегиальньїх 
началах - колеґіяльно, на колеґіяльних засадах,- на комиссионньїх началах - комісово, на 
комісійних засадах; на полноправних -лах - на повноправних засадах. 

Начальник, -ница - начальник (-ка), начальниця; н. караульний - начальник сторожі,- н. 
областной - начальник краю, крайовий начальник. 

Начальнический, начальственньїй (о распоряжении) - начальницький. 

Начальство - зверхність (-ности), начальство; {начальники) - начальство; под -ством - під 
зверхністю, під проводом. 

Начальствовать - бути за начальника, начальникувати, старшинувати. 

Начернить {написать начерно) - накидати, написати начорно. 

Начерно - начорно, у чернетці. 

Начерчивать, -ртить - нарисовувати, нарисувати; {циркулем) - нациркулювати, 
нарисувати циркулем. 

Начерчивать, -ртать - накреслювати, накреслити, визначати, визначити. 

Начет - нарахування; еделать начет - зробити нарахування, нарахувати. 

Начинание - 1) почин (-ну), захід (-ходу); {дебете.) - починання, розпочинання чого, 
заходжування коло чого,- благое -ниє - гарний почин, добрі заходи; 2) ( предприятие) - 
підприємство; н. промишленное - підприємство промислове. 

Начинатель, -ница - починальник (-ка), починальниця, починач (-ча), починачка. 

Начинать, -чать - починати, почати, розпочинати, розпочати що, заходжуватисяг 
заходитися коло чого,- н. говорить - починати говорити, знімати, зняти голос,- н. исковое 
дело - закладати, закласти позов. 

Начисление - нарахування; {дебете.) - нараховування, нарахування; путем -ния - 
нараховуючи, нарахувавши, через нарахування. 

Начислять, начислить - нараховувати, нарахувати. 

Начисто - 1) {набело) - начисто, чисто; 2) {вполне) - начисто, цілком, геть усе, усе чисто. 

Неаккуратность - неакуратність (-ности). 

Неаккуратньїй ( неисправний, о служащем) - неакуратний. 

Небезвьігодньїй - небезкорисний, не без користи. 

Небезопасньїй (о мерах) - небезпечний. 

Небезосновательньїй (о предположениях) - небезпідставний. 

Небережливость - неощадливість (-вости), неощадність (-ности). 

Неблаговременно - невчасно, не в свій час. 

Неблагонадежньїй {политически) - непевний. 


93 



Російсько-український словник ділової мови 


Неблагополучно - негаразд. 

Неблагополучньїй - небезпечний; (об исходе) - нещасливий; -ньій в отношении 
зпидемии - незабезпечений від пошесті, загрожений пошестю, пошесть, що загрожує. 

Неблагоприятньїй (об обстоятельстве ) - несприятливий; (о времвни) - неслушний; (об 
исходе) - нещасливий. 

Небрежение к чему - нехтування чого. 

Небрежность - недбальство, недбайливість (-вости), недбалість (-лости); н. сплоиіная - 
саме недбальство, цілковите недбальство; н. явная - видиме (явне) недбальство; по -сти - 
через недбальство. 

Небрежньїй (об отношении к делу) - недбалий, недбайливий. 

Неведение - незнання; оставаться в -нии относительно чего - не знати про що. 

Неверньїй ( неправильний , о сведении) - неправдивий, хибний; ( сомнительньїй , о деле) - 
непевний; ( изменчивий ) - невірний. 

Невзирая - не вважаючи на що, дарма що, без огляду (на що). 

Невзнос - неплатіж (-тежу), несплата, невиплата, невнесення. 

Невиновность - (без)невинність (-ности). 

Невиновньїй - (без)невинний, невинуватий. 

Невменяемость - невсудність (-ности); бить в состоянии -сти - бути в невсудному стані, 
невсудним бути. 

Невменяемьій (о поступке, состоянии) - невсудний. 

Невнесение - невнесення; (в списки) - невнесення, невписання; ( налога ) - неплатіж (-тежу 
), несплата; -ниє в список послужило причиной - те, що не внесли до списку, спричинило; 
невнесення до списку спричинило. 

Невнимание - неуважність (-ности), неувага. 

Невозвращение (чего) - неповернення чого; (кого) - невороття; в случае -ния его из 
отпуска - якщо він не повернеться з відпустки; в случае -ния им денег - якщо не поверне 
він грошей. 

Невозможность - неможливість (-вости), незмога; ( материальная ) - неспромога, 
неспроможність (-ности); в случае -сти - якщо не можна; при -сти немедленного 
оповещения - якщо не можна негайно повідомити,- ставить кого в -сть - 
унеможливлювати кому що; зто ставит меня в -сть - через це я не можу. 

Невозможно ( исполнить ) - неможливо. 

Невозможньїй (о требовании) - неможливий; делать -ньім - унеможливлювати, 
унеможливити. 

Невостребование - незапит (-ту), непоспит (-ту); в виду -ния - що (бо) не запитували. 

Невостребованньїй (о суммах) - невідібраний. 

Невручение (денег, повестки) - невручення. 

Невьігодность - невигідність (-ности), некорисність (-ности), незисковність (-ности); 
(убиточность) - утратність (-ности). 

Невьігодньїй (о предприятии) - невигідний, некорисний, незисковний; (убиточний, о 
сделке) - утратний. 

Негласньїй (о надзоре) - неявний, таємний. 

Негодньїй (о материале) - непридатний, негодящий; признать -ньім - визнати за 
непридатне. 

Неграмотность - неграмотність (-ности); (в чтении и письме) - неписьменність; в случае 
-сти получателя - якщо одержувач неписьменний. 

Неграмотньїй - неграмотний; (неумеющий читать и писать) - неписьменний. 

Недвижимость - нерухоме майно. 

Недействительность - нечинність (-ности), недійсність (-ности); (отсутствие юрид. сили 
) - неважність (-ности), нечинність (-ности). 

Недействительньїй (о мерах) - нечинний, недійсний. 

Недельньїй (о сроке) - тижневий. 

Неделя - тиждень (-жня); в течение -ли - протягом тижня, через тиждень,- каждую -лю 
(собираться) - щотижня,- на предидущей -ле - того тижня, минулого тижня,- -лю тому 
назад - тиждень тому, перед тижнем,- с будущей недели - з неділі; через -лю - за 
тиждень. 

Недеятельньїй - недіяльний, неактивний. 

Недобор - недобір (-бору), (недоимка) - недоплата. 

Недоброкачественность - недобротність (-ности), погана якість (-кости); н. упаковки - 
погане пакування. 


94 



Російсько-український словник ділової мови 


Недоброкачественньїй (о продукте) - недобротний, недоброї якости, поганий. 
Недобросовестньїй (об отношении к делу) - несумлінний, несовісний. 

Недоверье - недовіра; питать -риє - мати недовіру, недовіряти; по -рию - через недовіру, 
з недовіри до кого, не довіряючи кому. 

Недовес - недовага, неповна вага. 

Недовешивать, -весить - недоважувати, недоважити. 

Недовольство чем - незадоволеність (-ности), невдоволення з чого. 

Недовьіработка {норми) - недовиріб (-робу), недовироблення. 

Недовьіручка - недобір (-бору). 

Недодача - недодання, недодача. 

Недоделка - недороблення, недокінчення. 

Недоимка - залеглість (-лости), недоплата. 

Недоимочность - недоплатність (-ности). 

Недоимочньїй (о суммах) - залеглий, недоплатний. 

Недоимщик, -щица - недоплатите (-ка), недоплатниця. 

Недоказанность - недоведеність (-ности). 

Недомер - недомір (-ру). 

Недооценивать, -нить - недооцінювати, недоцінити, легковажити. 

Недоплата - недоплата, недоплат (-ту), недоплатка. 

Недопоказанньїй (о доходах) - недопоказаний. 

Недополучать, -чить - недобирати, недобрати, не все діставати, дістати, не все 
одержувати, одержати. 

Недопустимость - недозволенність (-ности), недозволеність (-ности). 

Недопустимий (о поступке) - недозволенний, недозволений. 

Недопущенне ( куда ) - недопущення, недопускання, недопуст (-ту): ( чего) - недозволяння, 
недозволення, недозвіл (-олу). 

Недоработка - недороблене (-ного), недоріб (-робу); ( действ.) - недороблювання, 
недороблення. 

Недоразумение - непорозуміння; вишило -ниє - сталося непорозуміння; по -нию - з 
непорозуміння, через непорозуміння. 

Недород - недорід (-роду). 

Недосмотр - недогляд (-ду); по -тру - через недогляд, з недогляду; поплатиться за -тр - 
приплатитися через недогляд. 

Недосмотреть - недоглядіти, недодивитися, недобачити чого. 

Недоставать - бракувати, не ставати, не вистачати. 

Недостаток - 1) ( дефект) - вада, хиба, ґанч (-чу); 2) ( недостаточность чего) - брак (-ку), 
недостача; вследствие -ка - (через те) що бракує, бо бракує; в случае -ка - якщо не 
вистачить місця; по -ку (за -ком) времени, средств - через брак, бо бракувало часу, 
засобів; 3) {нужда) - нестаток (-ку). 

Недостаточно - недосить, мало чого. 

Недостаточность - 1) {недостача чего) - недостача, брак чого; 2) {малосостоятельность 
) - незаможність (-ности); н. питания - злиденне (мізерне) харчування; {организма) - 
погане живлення. 

Недостаточньїй (о количестве) - малий для чого, невистачний; (о малосостоятельном) - 
незаможний. 

Недостача - брак (-ку), недостача, недостача, нестача,- в случае -чи - коли бракує, 
бракуватиме; за -чу веса - за недоваження,- при -че - коли бракує, коли бракуватиме. 
Недостоверность - непевність (-ности). 

Недочет - 1) недолік (-ку); н. сумм - недолік сум; 2) (в работе) - хиба, огріх (-ху). 

Нежилой - 1) (о доме , где не живут) - нежилий; 2) (о строєний , где нельзя жить) - 
нежитловий, непридатний, щоб жити (мешкати). 

Независимьій (о положений) - незалежний. 

Незакономерно - неправомірно, незакономірно. 

Незаконньїй (о требовании) - неправний, незаконний. 

Незамедлительно - негайно, не гаючись. 

Незаменимость - незамінність (-ности), незаступність (-ности). 

Незаменимьій (о работнике) - незамінний, незаступний. 

Незанятой (о служащем) - вільний, гулящий. 

Незаполненньїй (об анкете) - без відповідей; (о бланке) - незаповнений. 

Незаслуженно - не по заслузі; {без вини) - безвинно, безневинно. 


95 



Російсько-український словник ділової мови 


Незастроенньїй (о месте) - незабудований. 

Незатребованньїй (багаж, письмо) - невзятий, незапитаний. 

Нездоровий - 1) (о больном) - недужий, слабий; 2) ( вредньш, об атмосфере) - вадливий, 
шкідливий. 

Незначительньїй (о количестве чего) - невеликий, малий; (о личности ) - незначний. 
Неизбежньїй (о последствии) - неминучий. 

Неизвестньїй - невідомий. 

Неизмеримьій (о потере) - незмірний; (о величине) - невимірний. 

Неимение - брак (-ку), недостача чого,- за -ниєм - не маючи, не мавши, через брак, бо не 
було, бо немає. 

Неимущий - бідний, незаможний, незасібний. 

Неисполнение - невиконання; ( несоблюдение ) - недодержання. 

Неисправимьій (об упущений) - непоправний, ненаправний. 

Неисправность - 1) (об инструменте, вещи) - ненаправленість (-ности), несправність (- 
ности); 2) (о лице) - неакуратність (-ности), неретельність (-ности). 

Неисправньїй - 1) (об инструменте, вещи) - ненаправлений, несправний; 2) (о лице) - 
неакуратний, неретельний. 

Неистребованньїй (о документе) - невзятий, незапитаний. 

Нейтрализовать - невтралізувати, сов. - зневтралізувати. 

Некредитоспособность - некредитоздатність (-ности). 

Некролог - некролог (-гу). 

Неликвидньїй (об имуществе) - неліквідний. 

Немедленно - негайно, не гаючи часу. 

Немногие (в вьіражениях): в -гих словах - кількома словами,- в -гих случаях - в небагатьох 
випадках, не часто,- для -гих - небагатьом, мало кому,- немногие смогут - мало хто зможе, 
не багато тих, що зможуть. 

Ненадежньїй (сомнительний, о долге) - непевний. 

Ненаказуемьій (о поступке) - некарний. 

Неналоговой (о поступлениях) - неподатковий. 

Ненарушимьій (о законе) - непорушний, незламний. 

Необандероленньїй (об изделии) - незабандеролений, без перепаски. 

Необеспеченность - незабезпеченість (-ности). 

Необеспеченньїй (о материальном положений) - незабезпечений. 

Необжалованньїй (о реиіении) - неоскаржений. 

Необлагаемьій ( налогами) - неоподатковуваний, непідлеглий оподаткуванню. 
Необнаруженньїй (о преступнике) - невиявлений,- оставаться необнаруженньїм - бути 
невиявленим. 

Необоснованньїй (о вьіводе) - необґрунтований, безпідставний. 

Необусловленньїй - незумовлений; (в договоре) - незастережений. 

Необходимо - треба, потрібно; крайнє необходимо - доконче треба. 

Необходимость - (до)конечність (-ности), потреба; н. крайняя, насущная - (до)конечна 
потреба; в случае, при -сти - якщо є, якщо буде потреба, в разі потреби,- иметь -сть в чем 

- потребувати чого,- имеется -сть в чем - є потреба на що,- приводить к -сти - змушувати, 
змусити, примушувати, примусити. 

Необходимьій (нужньш) - потрібний; ( без чего нельзя обойтись, чего нельзя заменить) - 
необійденний (Я), незамінний; ( неминуемий) - неминучий; ( непременньш, обязательньш) 

- неодмінний, доконечний; -моє зло - неминуче лихо; -моє условие - неодмінна, (до) 
конечна умова,- крайнє -мьій - доконче потрібний, необійденний; нужньш и даже -мьій 
(расход) - потрібний і навіть доконче потрібний. 

Необьяснимьій (о причине, явлений) - нез'ясовний, нез'ясненний, непоясненний. 
Необязательньїй (о работе) - необов'язковий. 

Неограниченньїй (о полномочиях) - необмежений, без обмеження. 

Неоднократно - скільки раз, не раз. 

Неоднократньїй (о случае) - неодноразовий, кількаразовий. 

Неодобрительньїй (об отзьіве) - непохвальний. 

Неоказаниє - неподання; за -ниє помощи (виговор) - що неподано допомоги. 

Неокладной (о сборе) - посередній. 

Неокончательньїй (о реіиении) - неостаточний. 

Неоперационньїй (об имуществе) - неопераційний. 

Неоплата - несплата, несплачення. 


96 



Російсько-український словник ділової мови 


Неоплатний (о должнике) - невиплатний; (о долге) - неоплатний. 

Неоправданньїй ( документом ) - невиправ даний, неоправданий. 

Неопределенность - невизначність (-ности), неозначеність (-ности); ( сомнительность ) - 
непевність (-ности); ( неясность ) - невиразність (-ности). 

Неопределенньїй - 1) (о времени, сроке) - невизначений, неозначений; ( сомнительний, 
об успехе) - непевний; 2) ( неясний, об ответе ) - невиразний. 

Неорганизованность - неорганізованість (-ности), невпорядкованість (-ности). 
Неослабний (о надзоре) - пильний. 

Неосмотрительность - необачність (-ности), необережність (-ности). 

Неосновательность - безпідставність (-ности), безґрунтовність (-ности). 
Неосновательннй ( без оснований, о требовании ) - безпідставний, безґрунтовний; 

( несолидньш ) - неґрунтовний; (о человеке) - нестатечний. 

Неоспоримий (о праве) - незаперечний. 

Неосторожний (о поступке, шаге) - необережний. 

Неосуществимнй (о плане ) - нездійсненний. 

Неответственннй (о работнике) - невідповідальний. 

Неотложность - невідкладність (-ности), нагальність (-ности), пильність (-ности). 
Неотложннй (о деле) - невідкладний, пильний, негайний. 

Неотлучно - невідгодно, не відгоджаючись, невідлучно. 

Неотменньїй, неотменяемнй (о декрете) - неодмінний, нескасовний ( Н ). 

Неотступний (о ходатайстве) - невідступний, настирливий; ( настойчивий) - долегливий 
(/')• 

Неотчуждаемьій (о владении) - невивласнюваний, невивласненний. 

Неотьемлемьій (о принадлежности, части, чего) - невіднятний. 

Неотьіскание - незнайдення; за -ниєм (документа) - що не знайшли, не знайшовши, бо 
не знайдено (бо не знайшли). 

Неоффициальньїй (о сообщении) - неофіційний. 

Непартийньїй - непартійний. 

Неплатеж - неплатіж (-тежу), несплата, несплачення. 

Неплатежеспособность - неплатоспроможність (-ности). 

Неплательщик, -щица - неплатник (-ка), неплатниця; н. злостньїй - зловмисний 
неплатник. 

Непман - непман (-на). 

Неподатной (о свободном от налогов) - неподатковий, вільний від податків. 
Неподведомственньїй (о деле) - непідурядний. 

Неподдельньїй (о вещи) - непідроблений, незфалшований, нефалшивий; (о тоне) - щирий. 
Неподкупньїй (о свидетеле) - непідплатний, непідкупний. 

Неподлежащий ( неотносящийся к чему, о примере) - неналежний до чого. 

Неподсудньїй (о лице) - неприсудний. 

Неподходящий (о вещи) - непридатний; (о времени) - незручний; (о виражений) - 
невідповідний, неслушний; (-щий по цене) - непоцінний. 

Неподчиненность - непідпорядкованість (-ности), непідлеглість (-лости), непідвладність (- 
ности). 

Непозволительньїй (о поступке) - недозволений, недозволенний. 

Неполновозрастие - неповноліття, неповні літа, недоліття. 

Неполноправньїй (о гражданине) - неповноправний. 

Неполнота ( введений) - неповність (-ности). 

Непомерньїй (о требовании) - незмірний; (о количестве) - надмірний. 

Непорядок - безладдя, нелад (-ду). 

Непоследовательно - непослідовно. 

Непосредственньїй (о наблюдении) - безпосередній. 

Неправильность - неправильність (-ности), невірність (-ности), хибність (-ности), 
помилковість (-вости). 

Неправомерньїй (о поступке) - неправний. 

Неправомочний - неправоможний, неправосильний. 

Неправоспособность - неправоздатність (-ности). 

Неправосудне - кривосуд (-ду), неправний суд, неправосуддя. 

Непредвиденньїй, непредусмотренньїй (об осложнении) - непередбачений; н. (в 
договоре) - незастережений. 

Непредусмотрительно - непередбачливо, необачно. 


97 



Російсько-український словник ділової мови 


Непреложньїй (о решении) - незмінний; (о намерении) - непохитний, (об истине) - 
незаперечний. 

Непременньїй (об условии) - неодмінний; ( несменяемьш , о секретаре) - незмінний. 
Непрерьівно - без перерви, без перестанку, беззупинно. 

Непрерьівньїй (о недвле) - безперервний. 

Неприбьітие - неприбуття; за -ем Н. - що не прибув Н. 

Непригодность - непридатність (-ности). 

Непригодньїй (о вещи ) - непридатний, негодящий. 

Неприемлемьій (о предложении ) - неприйнятний. 

Непризнание - невизнання. 

Неприкосновенность - 1) непорушність (-ности), незайманість (-ности); н. личности - 
незайманість особи; в -сти - непорушно; 2) ( непричастность ) - непричетність (-ности). 
Неприкосновенньїй (о запасе) - 1) непорушний, незайманий; 2) ( непричастньш , о лице) - 
непричетний до чого. 

Неприменимость - незастосовність (-ности), непридатність (-ности). 

Непринятие - неприйняття; в случае -тия - якщо (коли) не приймають, не приймуть, не 
прийматимуть. 

Неприсутственньїй (о дне) - неробітний; (о часе) - неурядовий. 

Неприсутствующий (о лице) - неприсутній. 

Непродолжительньїй (о времени, сроке) - недовгий, короткий, недовгочасний. 
Непроизводительность - непродуктивність (-ности); ( тщетность ) - марність (-ности). 
Непроизводительньїй (о труде) - непродуктивний; ( напрасньш) - марний, даремний. 
Неработоспособньїй (о лице) - непрацездатний. 

Нерабочий (о времени) - неробітний, гулящий; (о скоте) - неробочий, гулящий. 
Нерадение - недбалість (-лости), недбальство. 

Неразборчивьій - 1) (о почерке) - нечиткий, невиразний; 2) (н. в средствах) - 
невибагливий на..., неперебірливий. 

Неразменньїй (о ден. знаках) - нерозмінний. 

Неразрешенньїй - 1) ( непозволенньш , о собрании) - недозволений, заборонений; 2) 

( нерешенньш, о вопросе) - нерозв'язаний, невирішений. 

Неразрешимьій (о вогіросе) - що не можна вирішити, розв'язати, нерозв'язний. 
Нераспорядительньїй (о лице) - нерозпорядливий. 

Нерасторжимость ( условия) - нерозривність (-ности). 

Нерасчетливость - нерахубність (-ности), неощадливість (-вости). 

Нерасчитанность - необрахованість (-ности), незваженість (-ности). 

Нерегулярно - нереґулярно, непостійно, нестало. 

Нерозьіск - нерозшук (-ку); за -ком адресата - не розшукавши, що не розшукано, бо не 
розшукано, не розшукали адресата; при -ке - коли не розшукано (не буде розшуканий). 
Несвоевременньїй (о заявлений, замечании) - невчасний, несвоєчасний, що не в свій час. 
Несгораемьій (о иікафе) - неспаленний, вогнетривалий, вогнетривкий. 

Нескончаемьій - нескінченний, безконечний, безкраїй; (только о работе) - невиводний 

(Г). 

Несменяемость - незмінність (-ности). 

Несменяемьш (о должности, лице) - незмінний, незміненний. 

Несмотря на... - дарма що..., не вважаючи на..., не зважаючи на..., хоча...; -ря на 
неоднократнеє напоминания - дарма (не вважаючи на те), що не раз нагадувано, хоча не 
раз нагадувано. 

Несоблюдение - недодержання, невиконання; в виду -ния (условии) - що не додержано, 
бо не додержано. 

Несовершеннолетие - неповноліття, недоліття. 

Несовершеннолетний (о лице) - неповнолітній, недолітній. 

Несовместимость - несполучність (-ности); ( стат .) - незбіжність (-ности). 
Несовместимьій (об обязанности) - несполучний; (стат.) - незбіжний. 

Несогласие - незгода, не(з)лагода; н. во мнениях - розбіжність думок,- по -сию, 
вследствие -сия - через незгоду. 

Несогласованность - непогодженість (-ности), незгідність (-ности). 

Несогласованньїй (о действиях) - непогоджений. 

Несоответствие с чем, несоответственность чему - невідповідність (-ности) до чого. 
Несоответственньїй чему - невідповідний до чого. 

Несоразмерньїй с чем - недомірний, незавмірний (Я), невідповідний до чого. 


98 



Російсько-український словник ділової мови 


Несостоявшийся - 1) (о заседании) - що не відбувся, невідбутий; (о товариществе ) - 
неутворений; в виду -шейся продажи - зважаючи на те (через те), що продаж не 
відбувся; 2) (об условиях договоре) - нездійснений. 

Несостоятельность - 1) неспроможність (-ности), неспромога; ( долговая ) - невиплатність 
(-ности); н. злостная - зловмисна невиплатність; 2) (бедность) - незаможність (-ности), 
несаток (-тку,) нестатки (-ків); по -сти - через неспроможність, через незаможність, через 
нестатки; 3) ( неимущий, о гражданине) - незаможний; ( неосновательньш , об 
аргумвнтации) - неслушний, невлучний. 

Несправедливость - 1) несправедливість (-вости), неправда; 2) ( обида ) - кривда,- 
причинить -сть (кому) - заподіяти кривду кому, скривдити кого. 

Нестарательность - нестаранність (-ности), недбайливість (-вости). 

Нести, понести: н. наказание - відбувати, відбути кару, дістати кару,- н. 
ответственность - відповідати; н. служебние обязанности - відбувати, виконувати 
службові обов'язки; н. убьітки - зазнавати, зазнати втрат, мати втрати, утрачатися, 
утратитися; н. убьітки при работе - проробляти, проробити. 

Несудимость - 1) несудженість (-ности); 2) (неподсудность) - неприсудність (-ности); 3) 

( невменяемость) - невсудність (-ности). 

Несудимьій - 1) несуджений; 2) (неподсудньш) - неприсудний; 3) (невменяемьій) - 
невсудний. 

Несущественньїй (о замечании) - непосутній. 

Несходньїй (о деле) - невигідний; (о несходном по цене) - непоцінний. 

Несчетньїй (о количестве) - незліченний, незчисленний. 

Нетактичньїй (о поведений) - нетактовний. 

Нетерпящий отлагательства (о деле) - невідкладний, що не можна відкласти. 

Неточность - неточність (-ности), недостатність (-ности), нестотність (-ности). 

Нетрудовой (о хозяйстве) - нетрудовий; (о части населения) - нетрудящий, нетрудовий. 

Нетрудоспособньїй (об инвалиде) - непрацездатний. 

Нетто - нетто. 

Неубьіточность - невтратність (-ности). 

Неуважительньїй (о причине) - 1) неважливий; 2) (об отноиіении к кому) - зневажливий. 

Неувязка - непогодженість (-ности), непоєднаність (-ности), непоєднання. 

Неудача - невдача; потерпеть -чу - зазнати невдачі. 

Неудачньїй (об исходе) - невдалий. 

Неудобньїй (о положений) - невигідний, незручний; (о земле) - непридатний. 

Неудобство - невигода, незручність (-ности); причинять кому -ство - завдавати кому 
незручности. 

Неудовлетворение - незадоволення,- в случае -ния ходатайства - якщо не буде 
задоволене прохання. 

Неудовлетворительность - недогідність (-ности), незадовільність (-ности), недоладність (- 
ности). 

Неудовлетворительньїй (о работе) - недогідний, незадовільний, недоладній; 

( недостаточний , об ответе) - незадовільний, невистачний; ( отрицательний) - 
неґативний; робота -льна - робота не задовольняє; робота незадовільна. 

Неудовольствие кем, чем - невдоволення, незадоволення кого, з чого; вьісказьівать -виє 
по поводу чего - висловлювати невдоволення, незадоволення з чого, з приводу чого. 

Неуказание - незазначення,- за -ниєм точного адреса - (через те), що не зазначено точно 
адреси, бо не зазначено точно адреси. 

Неуклонньїй (об исполнении) - непохитний, неу(в)хильний, неодмінний. 

Неуместньїй (о замечании) - недоречний, недоладній. 

Неумьшіленно - ненавмисне, без наміру. 

Неумьшіленньїй (о поступке) - невмисний, ненавмисний. 

Неуплата - несплата, несплачення. 

Неупотребительньїй (о средстве) - невживаний. 

Неуправка - невпорання, невпоранка; в виду неуправки - що не впоралися, бо не 
впоралися. 

Неурочний (о работе) - незагаданий, ненормований; (о времени) - невизначений, 
ненормований; ( несоответствующий , о времени) - невідповідний, неналежний; 

( сверхурочньш ) - наднормовий. 

Неустановленность - 1) невизначеність (-ности); н. срока - невизначеність терміну; 2) 

( недоказанность ) - недоведеність (-ности); н. факта - недоведеність факту. 


99 



Російсько-український словник ділової мови 


Неустановленньїй - 1) ( времени ) - невизначений; 2) ( недоказанньїй , о факте) - 
недоведений. 

Неустойка - 1) ( неисполнение условия) - недодержання; при -ке - якщо не додержано, 
якщо не додержать; 2) ( пеня за неустойку) - недодержка ( Н ),- заплатить -ку - сплатити 
недодержку. 

Неустойчивьій (о цене) - хиткий, несталий, нестанівкий. 

Неустранимьій (о препятствии) - невідвбдний. 

Неустройство - невпорядкованість (-ности). 

Нефтепромьішленник - нафтопромисловець (-вця). 

Нехозяйственность - негосподарність (-ности). 

Нецелесообразно - недоцільно. 

Неценньїй (о вещи) - некоштбвний. 

Нелеткий (о почерке, пенати) - нечиткий, невчитний; (невиразительньїй, о речи) - 
невиразний. 

Нечетньїй - непарний, нечітний. 

Неявившийся - неприбулий. 

Неявка - неоказ (-зу) (Н), неприбуття, неприхід (-ходу); ( непредг>явление) - непбказ (-зу), 
неподання, неоказ (-зу); н. на работу - нестання, неприбуття на роботу; за -кою их - бо 
вони не з'явились, не вказалися,- при -ке - якщо не прибували, не прибувають, не 
прибудуть. 

Неясньїй (об ответе) - невиразний, неясний. 

Нижеизложенньїй - поданий далі, нижчеподаний. 

Нижеименованньїй - названий далі, нижченазваний. 

Нижеозначенньїй - зазначений далі, нижчезазначений. 

Нижеподписавшийся - що підписався далі, нижчепідписаний. 

Нижеприведенньїй - наведений далі, нижченаведений. 

Нижеследующий - дальший, поданий далі, нижчеподаний, наведений далі, 
нижченаведений. 

Нижеупомянутьій - згаданий далі, нижчезгаданий. 

Низкий (о намерении, поступке) - ниций, негідний. 

Низкопробньїй - малопрббний, малої проби. 

Ничтожньїй (о спросе , цене , потреблении) - зовсім малий, мізерний. 

Нищенствовать - старцювати, жебрачити. 

Нищий, -щая - жебрак (-ка), жебрачка, старець (-рця), старчиха. 

Новаторство - новинництво. 

Новобранец - новобранець (-нця), рекрут (-та). 

Нововведение - новина, новозапроваджене; (действ.) - запровадження вперше; путем 
-ния - уперше запроваджуючи. 

Новогодие - новоріччя. 

Новозаселенньїй (о пункте) - новозаселений. 

Новоизбранньїй (о депутате) - новообраний, нового обрання. 

Новоизданньїй (о распоряжении) - нововиданий. 

Новообразовавшийся (о селений) - новопосталий, новоутворений, що недавно утворився, 
недавно утворений. 

Новооснованньїй (об учреждении) - новозаснбваний, новозалбжений, недавно 
залбжений. 

Ножик (перочинний) - ножик (-ка), цезбрик (-ка), складанчик (-ка); (разрезной) - різак (-ка 
)• 

Ноль - нуль (-ля), зеро. 

Номенклатура - номенклятура. 

Номенклатурний (о списке) - номенклятурний. 

Номер - 1) число (40) нумер (-ра) (№); н. входящий - вступне число, вступний нумер; н. 
исходящий - вихідне число, вихідний нумер; н. по порядку - число (нумер) з ряду, чергове 
число,- н. по журналу - журнальний нумер,- н. порядковий - рядове, порядкове число 
(нумер); за № таким - число таке, під таким числом,- подбирать по -рам - укладати 
(складати) за нумерами; 2) (в гостиннице) - номер (-ра), кімната,- -ра для приезжающих - 
номера для приїжджих; 3) (газети) - число, нумер (-ра). 

Номерной, номерант - номерний (-ного), номерант (-нта). 

Номеровать - нумерувати, числами позначати. 

Номеровщик - нумерувальник (-ка). 


100 



Російсько-український словник ділової мови 


Номинал - номінал (-лу); по -лу - за номіналом. 

Номинальньїй (о стоимости ) - номінальний, іменований. 

Норма - норма; н. возрастная - норма літ, вікова норма; н. вьіработки - норма виробу, 
виробляння; н. дешевая - норма на душу, подушна норма; н. оценочная - цінувальна, 
таксаційна норма,- н. предельная - гранична, кінцева норма; н. средняя - пересічна 
норма; -мьі количественньїе - норми кількосте,- входить в норму - ставати, стати на 
нормі; ( сделаться нормой) - ставати, стати за норму,- по норме - за нормою,- вверх (свииіе 
) нормьі - понад норму. 

Нормализация - нормалізація; ( действ .) - нормалізування. 

Нормальний (об окладе) - нормальний. 

Нормировать - нормувати, сов. - унормувати. 

Нормировщик - нормувальник (-ка). 

Носильщик - носильник (-ка), вагоноша. 

Носитель - носій (-сія); н. фамилии - власник прізвища. 

Носить - носити; н. имя - зватися, мати ім'я (назву). 

Нотариальньїй (о заявлений) - нотаріяльний, нотарний. 

Нотариус - нотар (-ря); профессия -са - нотарство. 

Нотариат - нотаріят (-ту). 

Нотация - нотація, вимова,- прочитать кому -цию - вимовити кому, вичитати нотацію 
кому. 

Ночной (о дежурстве, работе) - нічний. 

Ноябрь - листопад (-да). 

Нужда - 1) ( потребность в чем) - потреба на що,- ( крайняя ) - скрута на що,- -дьі 
повседневньїе - повсякденні (щоденні) потреби; -дьі текущие - поточні потреби,- без 
видимой нужди - без явної, очевидної потреби,- по крайней, неотложной нужде - з 
конечної (кончої) потреби; удовлетворение нужд - задовольнений потреб; 2) ( бедность , 
состояние нужди) - нужда, нестаток (-тку), злидні (-нів). 

Нуждаться - 1) (в чем-либо) - потребувати чого; 2) ( терпеть нужду) - бідувати, терпіти 
злидні (нестаток). 

Нуждающийся - бідний, убогий; (є чем) - що потребує чого,- предоставить работу, как 
более -муся - дати роботу, бо більш потребує. 

Нужньїй (о расходе) - потрібний; н. и даже необходимий - потрібний і навіть доконче 
потрібний; находить -ньім - вважати за потрібне; очень -ньій - дуже потрібний, пильний. 

Нумератор - нумератор (-ра); -ром проставлять - значити нумератором. 

Нумерация - нумерація; {действ.) - нумерування, числування. 

О, об, обо - 1) (с. предл. над.) - за, про (с вин. пад.); вопрос об утверждении - справа про 
затвердження; донести о происшествии - сповістити за пригоду,- ходатайствовать о 
ком, о чем - клопотатися за кого, за що,- 2) (с качеств. прилаг. и числ.) - на (с вин. пад.), з 
(с твор. пад.); дом о трех зтажах - будинок на три поверхи. 

Обандероливать, -лить - забандеролювати, забандеролити. 

Обанкручиваться, -рутиться - банкрутувати, збанкрутувати. 

Обвертка ( обложка) - обгортка, обкладинка; {обвертивание) - обгортання. 

Обверточньїй, оберточньїй (о бумаге) - обгортковий. 

Обвертьівать, -вернуть - обгортати, обгорнути чим, угортати, угорнути в що. 

Обвес - 1) ( обман в весе) - обважування, обваженн-я; 2) ( оиіибка в весе) - помилка на вазі; 
3) (о недовеиіенном количестве чего) - недоважка. 

Обвешивать, обвесить кого - обважувати, обважити кого. 

Обвешиваться, обвеситься - помилятися, помилитися важивши. 

Обвинение - обвинувачення, обвина; (действ.) - звинувачення, обвинувачування, 
обвинувачення; о. встречное - супротивне обвинувачення; брать назад обвинение - 
зрікатися, зректися обвинувачення; взводить -ниє на кого - прикидати кому вину, 
винуватити, обвинувачувати, обвинуватити кого,- возбуждать -ниє - починати, почати 
винувачення,- дело по -нию в чем - справа про обвинувачення за що (в чому); он судится 
по -нию в измене - його судять, обвинувачуючи за зраду,- предьявлять -ниє - ставити, 
поставити обвинувачення; признавать -ниє - визнавати обвинувачення; свидетели со 
сторони -ния - свідки сторони винувачення, свідки з поводової сторони. 

Обвиненньїй - 1) (на кого взведено обвинение) - винувачений, оскаржений; 2) 
(осужденний) - засуджений. 

Обвинитель, -ница - обвиновник (-ка), обвиновниця,- о. частний - оскаржник (-ка), (о 
женщ.) - оскаржниця. 


101 



Російсько-український словник ділової мови 


Обвинительньїй (о речи) - обвиновний. 

Обвиняемьій - винувачений (-ного). 

Обвинять, -нить кого в чем - винити, винуватити, обвинуватити кого за що (у чому); 

-нять напрасно - винуватити безпідставно; он -нен за злоупотребления - його 
обвинуватили у зловживаннях; суд -нил его - суд визнав його за винного, суд обвинуватив 
його. 

Обвиняться, -ниться - винитися, винуватитися, обвинуватитися. 

Обдирала - здирник (-ка), здирця; ( взяточник ) - хабарник (-ка). 

Обдирательство - здирство, здирництво, здирщина; ( действ .) - обдирання. 

Обдумьівать, -мать - обмірковувати, обміркувати що. 

Обед - обід (-ду); обед из двух, из трех блюд - обід на дві, на три страви[і]; даются обеди - 
дають обіди. 

Обеденньїй (о перерьіве ) - обідній, на обід; (оставшийся от обеда ) - обідняшній. 

Обеднеть (о лице ) - збідніти, зубожіти, зійти на злидні, звестися нінащо; (о хозяйстве ) - 
підупасти, збідніти, звестися нінащо. 

Обезвреживать, -редить - знешкоджувати, знешкодити (СЖМ). 

Обезденежеть - витратитися з грошей, звестися з грошей. 

Обезземеливать, -лить - збезземелювати, збезземелити, знеземелювати, знеземелити. 

Обезлюдеть - збезлюдіти. 

Обезоруживать, -жить - знезброювати, знезброїти, роззброювати, роззброїти. 

Оберегатель - оберігай (-ча), охоронець (-нця), охоронник (-ка). 

Оберегать, -речь - берегти, оберігати, оберегти кого, що, стерегти, устерегти кого, чого. 

Обеспечение - забезпечення, забезпека; о. имущественное - забезпечення майном, 
майнове забезпечення; о. социальное - соціяльне забезпечення; о. страховеє - убезпечне, 
убезпеччина (Я); в -ниє - на забезпечення, щоб забезпечити, забезпечуючи; в целях -ния 

- щоб забезпечити; давать в -ниє - класти, покласти, що на заставу; дать -ниє - дати 
забезпечення, забезпечити; с -ниєм плати - забезпечуючи, забезпечивши плату, з 
забезпеченою платою. 

Обеспеченность - забезпеченість (-ности). 

Обеспечиватель, -ца - забезпечили (-ка), забезпечниця. 

Обеспечивать, -чить кого чем или в чем - забезпечувати, безпечити, забезпечити кого 
чим, кому що. 

Обеспечительньїй (о договоре) - забезпечний. 

Обесценивать, -нить - знецінювати, знецінити. 

Обещание - обіцянка, обітниця; ( обет ) - зарік (-року), обітниця; о. клятвенное - обіцянка 
під присягою, заприсяжена обіцянка; о. торжественное - урочиста обітниця; давать 
торжественное -ниє - урочисто обіцятися; исполнить -ниє - додержати обіцянки. 

Обещать, пообещать - обіцяти (-ся), пообіцяти (-ся). 

Обжалование - оскарження; в случае -ния их - якщо їх оскаржать. 

Обжаловать - оскаржувати, оскаржити. 

Обзаведение, обзавод, обзаводка - 1) ( оборудование ) - завід (-оду); 2) {действ.) - 
справляння, оправлення, облаштовування, облаштування. 

Обзаводить, -вести кого чем - справляти, справити кого що, облаштовувати, облаштувати 
кого чим. 

Обзаводиться, -вестись чем - заводити, завести (собі) що, справляти, справити (собі) що. 

Обзор - огляд (-ду); {действ.) - оглядання; о. беглий - побіжний огляд; о. конспективний - 
конспективний огляд. 

Обзорщик, -щица - оглядач (-ча), оглядачка. 

Обивать, обить {пороги) - оббивати, оббити. 

Обида {несправедливость) - кривда, покривдження; {оскорбление) - образа; о. кровная - 
тяжка, образа; виносит -ду - терпіти кривду; наносить , причинять -ду - а) чинити 
кривду, кривдити, скривдити, покривдити; б) ображати, образити. 

Обидчик, -чица - кривдник (-ка), кривдниця. 

Обиженньїй - скривджений (-ного), покривджений (-ного); {оскорбленний) - ображений. 

Обилие чего {множество чего) - багатосила, велика кількість, здобіль чого; большое -лие 

- дуже багато. 

Обильньїй (о материале) - достатній, що його багато є, рясний; {об урожае) - великий. 

Обирало[а] - здирник (-ка), здирниця, драпіжник (-ка). 

Обирать, обобрать кого - обдирати, обдерти, обідрати кого. 

Обитаемьій (о заселенном доме) - заселений, залюднений. 


102 



Російсько-український словник ділової мови 


Обитатель, -ница - житець (-тця), мешканець (-нця), мешканка. 

Обиход ( хозяйство и его принадлежности) - господарство; (текущий расход, 
потребность ) - обіхідка, обіхідність (-ности); ( употребление) - ужиток (-тку); для 
домаиінего -да - до хатнього господарства, для хатнього вжитку; для своего -да - на 
власну обіхїдку, собі на обіхідку, собі на вжиток; пустить в -ход - пустити до вжитку, 
запровадити в ужиток. 

Облава - облав (-ву), облава. 

Облатать, -пожить - 1) (кого чем) - обкладати, об(і)класти, обложити; о. податью, 
налогом - оподатковувати, оподаткувати кого, накладати, накласти податок на кого,- о. 
пошлиной - накладати мито на що; 2) ( окружать ) - облягати, облягти, оточувати, 
оточити, обступати, обступити. 

Обладание чем - посідання чого. 

Обладатель, -ница - посідач (-ча), посідачка, володар (-ря), володарка. 

Обладать чем - посідати що, володіти чим,- о. всеми правами - мати всі права; о. 
полномочиями - мати вповноваження. 

Областной (о потреблении ) - крайовий, країнний. 

Область - 1) край, країна; 2) ( переносно ) - поле, царина, обсяг (-гу), галузь (-зі); о. влияния 

- обсяг (поле) впливу; о. действия - поле діяння (чину); (о законе , правилах) - сфера 
(обсяг) чинности,- о. применения - царина вжитку (застосування); о. распространения - 
терен поширений; в данной -сти - в цій галузі; в научной -сти - в царині науковій; вне 
-сти - поза обсягом, поза сферою. 

Облегчать, -чить - полегшувати, полегшити, улегшувати, улегшити; ( давая льготу) - 
пільгувати, попільгувати, попільжити. 

Облегчение - полегшання, полегкість (-кости); ( льгота ) - пільга,- о. налогов - зменшення 
податків, полегкість у податках; о. положения (больного) - полегшення стану,- больной 
получил -ниє - хворому полегшало, стало легше,- в целях -ния - щоб полегшити, на 
полегшення; замечается -ниє налогов - укмічено, що податки полегшали; получить -ниє 

- діставати, дістати полегкість (-кости). 

Облекать, -лечь кого чем ( властью , доверием ) - надавати, надати кому чого. 

Облигационер - обліґаціонер (-ра), обліґаційник (-ка). 

Облигационньїй (о листе) - обліґаційний. 

Облигация - обліґація. 

Обличать, -чить - 1) ( показивать, обнаруживать) - виявляти, виявити, показувати, 
показати; 2) ( уличать , изобличать) - доказувати, доказати на кого, доводити, довести 
кому що, викривати, викрити кого, що,- о. кого во лжи, измене - доводити кому його 
брехню, зраду. 

Облипаться, -читься - виявлятися, виявитися; виновний обличается всем ходом дела - 
винуватця виказує (виявляє) увесь хід справи. 

Обличатель, -ница - виявник (-ка), виявниця, викривач (-ча), викривачка, доказник (-ка), 
доказниця. 

Обличительньїй (о свидетельствовании) - виявничий, виявний, викривний. 

Обложение - 1) оподаткування; о. косвенное - посереднє оподаткування; о. подоходное - 
віддобуткове оподаткування; о. пропорциональное - пропорційне оподаткування; о. 
прямое - безпосереднє оподаткування; неподлежащий обложению - неоподатковуваний; 
при -нии - а) оподатковуючи; б) коли оподатковують (оподатковували, 
оподатковуватимуть); 2) (осада) - облога. 

Обложка ( обертка ) - обгортка, обкладинка. 

Обложковьій (о бумаге) - обгортковий, на обгортку. 

Обман - 1) (надувательство) - ошуканство, ошук (-ку); о. явний - видиме ошуканство,- 
добить обманом - витуманити, видурити; 2) ( заблуждение ) - омана,- вводить в обман 
кого - омиляти, омилити кого,- вдаваться , впадать в обман - омилятися, омилитися, 
допускатися, допуститися омани. 

Обманньїй - 1) (надувательский, о виде , весе) - ошуканський, шахрайський; 2) 

( призрачний , о явлений) - оманний. 

Обманщик, -щица - ошуканець (-нця), ошуканка, ошукач (-ча), ошукачка. 

Обманьївать, -нуть - обманювати, обманити, ошукувати, ошукати,- о. в весе - 
недоважувати, недоважити; о. в мере - недомірювати, недомірити. 

Обмежевьівать, обмежевать, -ся - обмежовувати, обмежувати, -ся. 

Обмен - вимін (-ну), заміна, обмін (-ну); о. грамотами - обмін грамотами; о. мнениями - 
обрада, порозуміння про що, спільне обміркування чого,- о. торговий - торговельний 


103 



Російсько-український словник ділової мови 


вимін, торговельна міньба; в обмен - на вимін, на заміну; в порядке -на материалами - 
щоб помінятися матеріалами, міняючись, помінявшись матеріялами; для обмена - на 
вимін, на заміну; после обмена мнений по докладу мьі... - спільно обміркувавши доповідь, 
обрадившись про доповідь, ми... 

Обменивать, обменять, обменить, -ся - обмінювати, обміняти, обмінити, міняти, 
поміняти, -ся; -ться письмами - мінятися листами; -ться мнениями - обраджуватися, 
обрадитися, порозуміватися, порозумітися. 

Обменньїй (о предмете) - замінний, вимінний, на вимін призначений, обмінний. 

Обмер - 1) ( измерение ) - вимір (-ру); 2) (мера) - міра; 3) ( недомер ) - недомір (-ру); ( дебете .) 
- недомірювання, недомірення; 4) (обмен в мере) - обмір (-ру); ( дебете.) - обмірювання, 
обмірення. 

Обмеривать, обмерять, обмерить - 1) (измерять) - вимірювати, виміряти що; 2) 

( недомеривать) - недомірювати, недоміряти, недоміряти; ( обманьївать в мере) - 
обмірювати, обміряти, обміряти. 

Обмерок, обмерьіш - недомірок (-рку). 

Обмеренньїй (о приборе, измерительньш) - вимірний. 

Обмерщик ( обманивающий мерой) - недомірник (-ка). 

Обмолвка - помилка на слові. 

Обморок - обмирання, зомління; в состоянии -ка - зомлілий; упасть в о-в - зомліти. 

Обмошенничать - обшахрувати, обшахрати, обшахраїти, обкрутити. 

Обмундировка, обмундирование - 1) ( одежда) - умундурування; 2) (дебете.) - 
умундурування, споряджання уніформи. 

Обмундировьівать, -ровать - умундуровувати, умундурувати, споряджати, спорядити, 
справляти, справити уніформу кому. 

Обнадеживать, -жить - забезпечувати, забезпечити кого, подавати, подати надію кому. 

Обнародьівать, -довать - оголошувати, оголосити що, знаймувати, ознаймувати, 
знаймити, ознаймити що, оприлюднювати, оприлюднити що, про що. 

Обнаруживать, -жить - виявлювати, виявляти, виявити що; (о преступлении) - 
викривати, викрити; (находить) - находити, знайти; о. по следам - слідом доходити, дійти, 
вистежувати, вистежити по слідах; о. при обьіске - витрушувати, витрусити що в кого; о. 
своє нерадение - виявляти, показувати свою недбалість. 

Обнимать, -нять что - охоплювати, охопити, обіймати, обійняти що; район обнимает 
территорию - район охоплює територію. 

Обновлять, -вить - о(б)новляти, о(б)новити, поновляти, поновити. 

Обобщать, обобщить, -ся - узагальнювати, узагальнити, -ся,- частние законні не могут 
-ться - поодиноких законів не можна узагальнювати. 

Обобщение - узагальнення; делать, еделать обобщение - узагальнювати, узагальнити. 

Обобществлять, -ствить - усуспільнювати, усуспільнити. 

Обогащаться, -гатиться чем - збагачуватися на що, багатитися, збагатитися з чого, 
багатіти, збагатіти на що; о. на чей ечет - багатіти чиїм коштом. 

Обогревать, обозреть, -ся - о(бі)грівати, о(бі)гріти, -ся (о здании) - огрівати, -ся. 

Обоз - валка; (воєн.) - обоз (-зу); о. пожарньїй - пожежна валка; о. санитарньш - валка 
санітарна. 

Обозначать, -чить - 1) (отмечать знаком) - зазначати, зазначувати, зазначити, 
позначати, позначувати, позначити; 2) (определять) - визначати, визначити; о. 
направление - визначати напрям; 3) (значить) - означати. 

Обозначаться, -читься - зазначуватися, зазначитися, позначатися, позначитися; 
(определяться) - визначатися, визначитися. 

Обозничий (нач. обоза) - отаман валки, валковий. 

Обозньїй (об имуществе) - валковий. 

Обозревать, -реть - оглядати, оглянути, оглядіти, озирати, озирнути що. 

Обозреватель, -ница - оглядач (-ча), оглядачка. 

Обозрение - огляд (-ду); о. конспективное - конспективний огляд. 

Оборачиваемость (денег, товара) - швидкість обігу (обертання). 

Оборона - оборона,- стать в -ну кого - стати на обороні кого, заступатися, заступитися, 
оступатися, оступитися за ким, стати в оборону за ким. 

Оборонять, оборонить, -ся - боронити, обороняти, оборонити, відбороняти, відборонити, 
-ся. 

Оборот - 1) оборот (-ту); (обращение) - обіг (-гу), обертання; о. денежньш - грошовий 
оборот; о. к ассовьш - касовий оборот; о. торговий - торговельний оборот,- о. 


104 



Російсько-український словник ділової мови 


хозяйственньїй - господарчий оборот; бить в -те - бути в обороті; без оборота на меня, 
на вас (надайсь на векселе) - не обертаючи на мене; дать делу другой оборот - 
повернути справу на інакше; дело приняло хороший, дурной обороні - справа повернула 
на добре (лихе); пускать деньги в -рот - пускати гроші в оборот; 2) (речи) - зворот (-оту). 

Оборотливость - промітність (-ности), (у справах) - спритність (-ности). 

Оборотливьій (об агенте) - спритний, промітний, меткий (у справах). 

Оборотний - 1) (о капитале) - оборотний; 2) ( обратний , о стороне листа) - зворотний. 

Оборудьівание, -дование - 1) ( завода , мастерской и т. п.) - урядження, статок (-тку), 
опорядження, устаткування; ( дебете .) - уряджання, урядження, опоряджання, 
опорядження, устатковування, устаткування; 2) (о. дела) - лагодження, полагодження, 
облагоджування, облагодження. 

Оборудьівать, -довать - 1) (дело) - зробити справу, полагодити справу, справити справу, 
справитися; 2) ( снабжать всем нужним) - уряджувати, урядити, обмислити чим (Г), 
опоряджати, опорядити, устатковувати, устаткувати. 

Обосновьівать, -новать что чем - уґрунтовувати, уґрунтувати що на чому, 
обґрунтовувати, обґрунтувати. 

Обособлять, -бить - відокремлювати, відокремити. 

Обострять, -рить ( отношения , положение) - загострювати, загострити. 

Обоюдньїй (о риске) - 1) двосторонній, двобічний; ( обоюдоострий , о вопросе) - двосічний; 
2) ( взаимньїй , о соглашении) - обопільний. 

Обрабатьівать, -ботать - 1) обробляти, оброблювати, обробити, опрацьовувати, 
опрацювати; 2) (землю) - порати, упорати, оброблювати, обробляти, обробити. 

Обработка - обробка; (дебете.) - обробляння, опрацювання; производить -ку - обробляти, 
обробити. 

Образ (способ) - спосіб (-собу), чин (-ну), побит (-ту); о. действия - поводження, поводіння,- 
о. мислей - напрям думок,- о. правления - система урядування, уряд (-ДУ); главним -зом - 
найбільше, найголовніше, головне,- коренним -зом - ґрунтовно,- надлежащим -зом - 
належно, як слід, як годиться; насильственним образом - ґвалтовно,- некоторим -зом - 
якоюсь мірою,- никаким -зом - ніяк, жадним способом, жадною мірою,- обманним -зом - 
ошукавши, ошуком; обикновенним -зом - звичайним способом, звичайно; равним -зом - 
так саме, теж,- решительним -зом - твердо, рішуче,- самим решительним -зом - 
щонайтвердіше,- самим обикновенним -зом - звичайнісіньким способом,- таким -зом 
(так) - так, таким способом, таким робом, чином, побитом; (итак) - отже, отож, виходить,- 
частним -зом - приватно. 

Образец - зразок (-зка), взір (-зору), взірець (-рця); -зцьі товарние - зразки товару (краму 
),- брать для -зца - брати на зразок,- брать за -зец - брати, взяти на зразок,- по -зцу - на 
зразок, на взірець,- продавать по -зцам - на зразки продавати; служить -зцом - бути за 
зразок,- существующего -зца (марки) - теперішнього зразка. 

Образование - 1) освіта; о. висшее - вища освіта,- о. домашнєє - домашня освіта; о. 
начальнеє - початкова освіта,- о. низшее - нижча освіта; о. общее - загальна освіта,- о. 
профессиональное - професійна освіта,- о. специальное - спеціяльна (фахова) освіта,- 
получать -ниє - діставати освіту,- 2) (созидание, формирование) - творення, утворення, 
утворювання, формування, зформування; о. нових учреждений - утворення, формування, 
зформування нових установ; 3) (результат процесса) - утвір (-вору), витвір (-вору). 

Образованньїй - 1) (прил., о получившем образование) - освічений; 2) (прич.) - утворений, 
зформований,- вновь -ньій - новоутворений. 

Образовательньїй - 1) (о цензе) - освітній; 2) (о процессе) - творчий, формувальний. 

Образовьівать, -зовать - 1) (давать образование) - освічувати, освітити кого, давати, 
дати освіту (науку) кому; 2) (создавать) - утворювати, творити, утворити; 3) (составлять) 
- становити що, дати що,- образует что - становить що, є що,- зто образует большую 
сумму - це становить (дає) велику суму. 

Образовьіваться, -зоваться из чего - утворюватися, утворитися, зформовуватися, 
зформуватися, складатися, скластися; (возникать) - поставати, постати з чого. 

Образцовьій (об уставе) - зразковий, взірцевий. 

Образник - зразок (-зка); для -ка - на зразок. 

Обратно - назад,- получать деньги -но - одержувати гроші назад, одержати гроші 
зворотом. 

Обратньїй (о действии) - зворотний; (о расписке) - поворотний. 

Обращаемость (денег, товаров) - обігання, обіг (-гу), обертання; (предметов) - 
уживаність (-ности). 


105 



Російсько-український словник ділової мови 


Обращать, -ратить - 1) (у стремлять ) - повертати, повернути, звертати, звернути; 

( направлять ) - навертати, навернути; о. внимание - звертати, звернути увагу, 
зауважувати, зауважити, зауважити; о. внимание кого на что - давити, подати до уваги 
кому що, звертати увагу чию на що; обратить иск (к кому-нибудь) - розпочати позов 
проти кого, запозивати, запозвати кого; 2) ( употреблять на что) - повертати, повернути 
на що, обертати, обернути, уживати, ужити на що; о. в доход - повертати, повернути на 
прибуток; 3) ( превратить во что) - переводити, перевести на що, повертати, повернути 
на що, у що; о. в деньги - переводити, перевести на гроші, повертати, повернути в гроші, 
згрошити (Г). 

Обращаться, -ратиться - 1) (к кому , к чему) - вдаватися, вдатися до кого; о. к кому по 
делу - вдаватися до кого в справі; о. с вопросом - вдаватися запитуючи (з запитанням); 2) 

( во что) - повертатися, повернутися на що; ( физ .) - братися, взятися чим,- о. в развалиньї - 
повертатися в руїни, руїною стати; 3) (с кем) - поводитися, повестися, об(і)ходитися, 
обійтися; (с чем) - ходити коло чого; о. пренебрежительно (с кем) - поневіряти ким; 4) (о 
деньгах, товаре) - обігати, обертатися, ходити; деньги -ются (на рьтке) - гроші ходять; 
товар -ется (на рьтке) - крам обертається, ходить. 

Обращение - 1) {к кому по делу) - вдавання до кого; 2) (с кем) - поводження, обходження; 
(с чем) - ходження коло чого; о. вежливое - чемне поводження; о. грубое - нечемне 
поводження; о. обходительное - обіхїдливе поводження; о. унизительное - зневажливе 
поводження; вменяется в обязанность вежливое обращение с посетителями - 
ставиться за обов'язок чемно поводитися з одвїдувачами; в -нии (бьіть корректньїм) - в 
поводженні, поводячись, поводившись; 3) ( денег , товаров) - обіг (-гу), обертання; о. 
денежное - грошовий обіг; о. капитала - обертання капіталу; о. ценностей - обертання 
цїннощів; вводить деньги в -ниє - запроваджувати гроші до обігу; из~ьять из -ния - 
вивести, вибрати з ужитку, з обігу; 4) (во что) - повертання, обертання в що, на що; с 
-ниєм в доход - повертаючи на добуток; 5) (в учение, секту) - навертання, навернення, 
кого (до кого, на що). 

Обревизовьівать, -зовать - ревізувати, обревізовувати, обревізувати кого, що. 

Обрез (книги) - край, краю, берег (-га); в обрез - без лишку. 

Обремененность - обтяженість (-ности), обтяження. 

Обременительньїй (о поручении) - обтяжливий, важкий, тяжкий. 

Обременять, -нить - обтяжати, обтяжувати, обтяжити. 

Обрисовьівать, -совать (положение) - змальовувати, змалювати. 

Обрьівать, оборвать (разговор, смех) - уривати, увірвати, урвати (розмову, сміх); о. кого в 
разговоре - урвати кому мову. 

Обрьівок - уривок (-вка). 

Обрьівочньїй (о сведениях) - уривчастий, уриваний. 

Обселять, -лить - обселяти, обселити, осаджувати, осадити, залюднювати, залюднити що 
ким. 

Обселяться, -литься - обселятися, обселитися. 

Обсерватория - обсерваторія. 

Обсєрвационньїй (о пункте) - обсерваційний, наглядний, спостережний. 

Обследование - досліджування, дослідження, дослід (-ду), обслїджування, обслідження. 

Обследователь, -ница - дослідник (-ка), дослідниця, обслідник (-ка), обслїдниця. 

Обследовательньїй (об аппарате) - дослідний. 

Обследьівать, -довать - досліджувати, дослідити, обсліджувати, обслідити що. 

Обслуживать, -жить - обслуговувати, обслугувати кого, що, кого в чому. 

Обставлять, обставить, -ся - обставляти, обставити, -ся. 

Обстаивать, -стоять (защищать кого) - обставати, обстати за ким, стояти за кого. 

Обстановка - обстава, обстанова; (об окружающем бите , строе) - оточення; о. внешняя - 
оточення,- о. домашняя - хатня обстанова, хатнє оточення; о. неблагоприятная - 
несприятливі умови, несприятливе оточення; о. окружающая - оточення, околишні 
умови,- о. стеснительная - непридоба; при (иной) -вке - в (інших) обставинах, умовинах, в 
(іншому) оточенні; снабженньш -кой - обставлений, з обстановок». 

Обстоятельность - 1) докладність (-ности), ґрунтовність (-ности); 2) (положительность) - 
статечність (-ности). 

Обстоятельньїй - 1) (об изложении) - докладний, ґрунтовний; 2) (о человеке) - статечний. 

Обстоятельство - обставина; (чаще во мн. числе) - обставини, річ (-речі), факт (-у); -ва 
дела - обставини справи, факти справи, належне до справи; о. побочное - побічна річ, 
побічність (-ности); -ва привходящие - побічні обставини; -ва случайньїе - випадок (-дку). 


106 



Російсько-український словник ділової мови 


випадкова річ; -ва, сопровождающие дело - супровідні в справі обставини; -ва 
стесненние - скрутні обставини, скрута; -ва уличающие - доказні обставини, виявні 
обставини; бить в стесненних -вах - у скруті бути,- вникать в -ва (дела) - зважати на 
обставини; изложить все -ва дела - подати всі факти справи,- не случайним является и 
то -во - не випадкове (не випадкова річ) і те...; обнаруживаются новие -ва - 
виявляються нові факти,- по личньїм (домаиіним, независящим, непредвиденним) -вам - з 
особистих (з хатніх, з незалежних, з непередбачених) обставин (причин), через особисті 
(хатні, незалежні, непередбачені) обставини (причини); поправить -ва - поліпшити 
справи; последнее -во указивает - це показує, ця обставина показує; препятствует 
одно -во - одна (така) річ стоїть на заваді (на перешкоді); при благоприятних -вах, при 
благоприятном стечении о-в - за сприятливих обставин, за сприятливими обставинами,- 
при разньїх -вах - в різних обставинах, за різними обставинами; применяться к -вам - 
пристосовуватися до обставин; сообразно -вам, смотря по -вам - відповідно до обставин, 
як до обставин, зважаючи на обставини; сообразоваться с -вами - зважати на обставини,- 
существенние -ва дела - посутнє в справі; упомянуть некоторьіе -ва дела - згадати 
дещо (деякі факти) із справи. 

Обстоять - бути,- все обстоит благополучно - усе гаразд, усе добре; все обстояло 
благополучно - все було гаразд, добре,- дело обстоит так - справа така, етап справи 
такий; дело обстояло так - справа була така. 

Обстраивать, обстроить, -ся - оббудовувати, оббудувати, будувати, побудувати, -ся. 

Обсуживание, обсуждение - обмірковування, обміркування; о. всестороннее - всебічне 
обмірковування, обміркування; о. предварительное - попереднє обмірковування, 
обміркування; о. совместное - обрада, спільне обмірковування, обміркування; входить в 
-ниє - починати (заходжуватися, братися) обмірковувати,- для -ния - на обміркування, 
щоб обміркувати; неподлежащий -нию - необмірковний (Я); приниматься за -ниє чего - 
починати, почати обмірковувати, братися, взятися обмірковувати що,- подвергать -нию - 
брати, взяти на обміркування. 

Обсуживать, обсуждать, -судить - обмірковувати, обміркувати, зважувати, зважати, 
зважити що,- о. всесторонне - обмірковувати всебічно (усіма сторонами). 

Обсчитьівать, -тать и обчесть - 1) ( сосчитать ) - облічувати, облічити, -ся; 2) ( обмануть 
при счете ) - ошукувати, ошукати на рахунках; скривдити кого на лічбі. 

Обсчитьіваться, -таться ( оиіибаться в счете) - помилятися, помилитися на рахунках; 

( давать промах) - огулюватися, огудитися. 

Обувньїй (о магазине) - взуттьовий, взуттяний. 

Обусловленньїй чем ( зависящий) - залежний від чого; успех обусловлен хорошим 
началом - успіх залежить від гарного початку. 

Обусловливать, -словить - 1) обмежувати, обмежити умовою, зумовлювати, зумовити, 
узалежнювати, узалежнити, ставити, поставити в залежність від чого; 2) ( договором ) - 
застерігати, застерегти, вимовляти, вимовити; 3) ( собою что) - становйти підставу, 
ставати, стати на підставу, спричинятися, спричинитися до чого. 

Обусловливаться чем - залежати від чого, виходити з чого. 

Обучать, обучить, -ся ч ему - навчати, навчити, -ся чого. 

Обход - 1) ( осмотр ) - обхід (-ходу); о. докторский - лікарський обхід,- окончился 
докторский обход - лікар кінчив обходити, лікарі кінчили обходити; 2) ( уклонение от 
чего) - обхід (-ходу), обминання чого,- в обход закона - щоб обійти, обминути, закон, 
обходячи, обминаючи закон. 

Обходить, обойти - 1) ( кругом чего) - обходити, обійти; 2) ( пройти мимо) - обминати, 
обминути; о. вопрос - обминати, обминути питання; о. молчанием - замовчувати, 
замовчати. 

Обходиться, обойтись - 1) (без чего-нибудь) - обходитися, обійтися; о. без помощи - 
обходитися, обійтися без ДОПОМОГИ; 2) (с кем-либо) - поводитися, повестися, обіходитися, 
обійтися з ким; 3) ( кому во что) - коштувати, вийти, ставати, стати кому в що,- постройка 
дома обойдется очень дорого - збудувати (поставити) будинок дуже дорого вийде; 
ремонт обошелся нам в сто рублей - сто карбованців (став) вийшов нам ремонт. 

Обчет - помилка, обмилка в лічбі (в рахунках), невлічка (Я). 

Обширность ( доклада ) - широкі, великі розміри; ( помещения ) - просторість (-рости). 

Обширньїй (о докладе) - широкий; (о помещении) - просторий, великий. 

Общеармєйский - загальновійськовий. 

Общедоступньїй (о цене) - 1) загальноприступний, загальнодоступний, усім, приступний, 
доступний; 2) (о книге , изложении) - загальнозрозумілий, усім зрозумілий. 


107 



Російсько-український словник ділової мови 


Общежитие ( интернат ) - бурса, інтернат (-ту). 

Общежитньїй (о распорядке) - бурсовий, інтернатський. 

Общенародньїй (о интервсе ) - всенародній, вселюдний. 

Общеобразовательньїй (о литературе ) - загальноосвітній. 

Общеобязательньїй (о распоряжении ) - обов'язковий для всіх, загальнообов'язковий. 

Общеполезньїй (о мероприятиях) - загальнокорисний, корисний для всіх. 

Общепризнанньїй (о факте ) - визнаний від усіх, загальновизнаний. 

Общепринято - звичайно, заведено; зто здесь -то - це тут звичайно, так тут ведеться, так 
тут повелося. 

Общепринятьій (о формуле) - скрізь уживаний, скрізь засвоєний: (о порядке ) - звичайний. 

Общераспространенньїй (о правиле) - скрізь поширений, загальнопоширений. 

Общесоюзньїй (об учреждении) - всесоюзний. 

Общественньїй - 1) ( социальний, о классе) - суспільний; 2) (публичний, об учреждении, 
работе , жизни ) - громадський; ( гражданский, о долге) - громадянський. 

Общество - 1) суспільство; о. капиталистическое - капіталістичне суспільство; 2) 

(і общественно-самосознательная часть населения) - громадянство; о. советское - 
радянське громадянство; 3) ( крестьянское общество и проч. об'ьединения) - громада; о. 
земельное - земельна громада; 4) ( товарищество ) - товариство; о. акционерное - акційне 
товариство; о. кооперативное - кооперативне товариство; о. кредитнеє - кредитове 
товариство; о. научное - наукове товариство; о. потребительское - споживче товариство; 
5) ( сообщество ) - компанія, товариство; бить в -стве кого - бути в компанії з ким, в 
чиєму товаристві, в товаристві з ким. 

Общеуважаемьій (о деятеле ) - від усіх шанований. 

Общеукраинский (об учреждении ) - всеукраїнський. 

Общеупотребительньїй (о приеме) - скрізь уживаний, звичайний. 

Общеустановленньїй (о порядке) - загальновстановлений. 

Общий - 1) ( совместний , о пользовании ) - спільний, гуртовий; 2) ( относящийся ко всему, 
ко всем, об итоге, плане ) - загальний; ( повальний, об обиске ) - поспільний; в общем - 
загалом, взагалі, у цілому; в общем и в частности - зокрема і взагалі. 

Община ( общество ) - громада; о. религиозная - релігійна громада; о. сельская - сільська 
громада. 

Общинньїй - громадський, спільнинний; (о принадлежащем участникам общества) - 
спільницький. 

Общность - спільність (-ности), поспільність (-ности). 

Обьединение - об'єднання, гурт (-рту); ( дебете .) - об'єднування, об'єднання,гуртування, 
згуртування. 

Обьединение конфессиональное - конфесійне об'єднання; о. профессиональное - 
професійне об'єднання. 

Обьединительньїй (о мероприятии) - єднальний. 

Обьединять, обьединить, -ся - об'єднувати, об'єднати, гуртувати, згуртувати, -ся. 

Обьезд - 1) ( обгезжание ) - об'їзд (-ду); в об'ьезд - на об'їзд, об'їздом; 2) ( об'ьездной путь) - 
об'їздка, обминка; 3) ( конная стража) - роз'їздка. 

Обьездчик - об'їзний, об'їзник (-ка), побережник (-ка). 

Обьект - об'єкт (-ту); о. обложения - об'єкт до оподаткування. 

Обьем - обсяг (-гу), обшир (-ру); (мат.) - об'єм; в полном обьеме - цілим обсягом, в цілому 
обсягу (-зі), на повний обсяг; увеличиваться в об'ьеме - більшати обсягом. 

Обьемистьій ( вместительний, о ящике) - укладистий, місткий. 

Обьявитель, -ница - оповісник (-ка), оповісниця, об'явник (-ка), об'явниця. 

Обьявка - оповідь (-ді). 

Обьявление - оповіщення, оповістка, оголошення; ( заявление ) - заява; (действ.) - 
оповіщування, оголошування; заявляння; о. газетнеє - оповіщення в газеті; о. 
страхователя - заява від убезпечувана; без -ния - без оповістки, не оповіщаючи, не 
оповістивши. 

Обьявлять, -вить - оповіщати, оповістити, оголошувати, оголошати, оголосити; 
(всенародно) - ознаймовувати, ознаймувати, ознаймити; о. амнистию - ознаймовувати 
амнестію; о. безвестно отсутствующих - визнавати, визнати за безвісного; о. в печати - 
оголошувати, оголосити друком; о. во всеобщее сведение - оповіщати, подавати до 
вселюдного відома; о. кому свои намерения, цель, мнение, волю - освідчувати кому свої 
заміри, мету, думку, волю; о. недействительним - уневажнювати, уневажнити, 
унедїйснювати, унедійснити,- о. о себе - оповіщатися, оповіститися; о. приказ - оповіщати 


108 



Російсько-український словник ділової мови 


наказ; о. себя кем, чем - об'являтися, об'явитися чим, називатися, назватися чим. 

Обвявляться, -виться - 1) ( показьіваться ) - об'являтися, об'явитися, знаходитися, 
знайтися; ( заявиться ) - оповіщатися, оповіститися, зголошуватися, зголоситися куди, до 
кого; 2) (бить об^явленним) - оповіщатися, оголошуватися, оповіститися, оголоситися; 
настоящим -ться - цим оповіщаємо, подаємо до відома. 

Обвяснение чвго или к чему - пояснення до чого; (дебете.) - пояснювання, пояснення, 
з'ясовування, з'ясування чого; (с кем ) - розмова з ким,- о. по жалобе - пояснення до 
скарги; в -ниє - на пояснення, щоб пояснити, пояснюючи; дать исчерпьівающие -ния - 
дати повні пояснення; иметь с кем -ниє - мати з ким розмову,- принять -ниє - прийняти 
пояснення, взяти на увагу пояснення. 

Обвяснительньїй (о тексте , записке) - пояснювальний, поясняльний, на пояснення. 

Обьяснять, -нить - поясняти, пояснювати, пояснити, з'ясовувати, з'ясувати. 

Обвясняться, -ниться - 1) з'ясовуватися, з'ясуватися; 2) (об'ьясняться с кем) - 
порозуміватися, порозумітися з ким, виясняти, вияснити непорозуміння; ( говорить с кем) 

- говорити, розмовляти; ( иметь разговор с кем) - мати розмову з ким,- о. жестами - 
порозуміватися на кивах, на митах,- о. на каком-либо язьіке - розмовляти (говорити) якою 
мовою. 

Обьіватель - обиватель (-ля), обивателька, громадянин (-на), громадянка. 

Обьїкновение - звичай (-чаю); било -ниє - поводилось, було заведено, був звичай; воиїло в 
-ниє - повелося,- наруиіать -ниє - ламати звичай; по заведенному -нию - заведеним 
звичаєм; по -нию - звичайно, звичне, як звичайно; по своєму -нию - своїм звичаєм,- 
такое -ниє - так ведеться, поводиться, такий звичай; там зто в большом -нии - там це 
дуже звичайне, там цього дуже додержують. 

Обьіск - 1) (для обнаружения украденного, запрещенного) - трус (-су); о. домовий - хатній 
трус, трус удома,- о. личний - особовий трус,- о. повальний , поголовний - поспільний трус; 
делать обиск у кого , подвергать кого обиску - трусити, потрусити кого, трус робити 
кому, в кого; находить при -ке - витрушувати, витрусити; 2) (при браке) - запис (-су). 

Обьіскивать, -кать - трусити, потрусити, обшукувати, обшукати кого, що. 

Обьічай - звичай (-чаю); входить в обьічай - ставати, стати за звичай; согласно 
(торговому) обичаю - згідно з (торговими) звичаями. 

Обьічньїй (о явлений) - звичайний, звичний; (о правових отноиіениях) - звичаєвий. 

Обязанность - обов'язок (-зку), повинність (-ности); о. общественная - громадська 
(громадянська) повинність; -сти по службе - урядові обов'язки,- в круг -стей входиш - до 
обов'язків належить; вменять в -ность - зобов'язувати кого, ставити за обов'язок, за 
повинність кому,- возлагать -ность - накладати обов'язок,- исполнять свои -сти - 
виконувати свої обов'язки, пильнувати своїх обов'язків,- круг -стей - обсяг 
обов'язків,обов'язки; нести (служебние) -сти - відбувати, виконувати (службові) 
обов'язки,- освобождать от -стей - звільняти, звільнити від обов'язків,- по -сти - з 
повинности, з обов'язку,- слагать -сти - скидати обов'язки,- считать своєю -стью - мати 
за свій обов'язок, мати собі за обов'язок, вважати за повинність. 

Обязанньїй - (з)обов'язаний, повинний; много обязан - дуже вдячний; -ньім бить кому 
чем - завдячувати кому що,- чувствовать себя -ньім - почуватися до обов'язку,- я обязан - 
я повинен. 

Обязательность - неодмінність (-ности), (до)конечність (-ности), обов'язковість (-вости); о. 
участия - обов'язок брати участь,- в порядке -сти - порядком обов'язковосте, як 
обов'язковий (-а, -е, -і). 

Обязательньїй (непремнний) - неодмінний, (до)конечний; (обязательний к исполнению) 

- обов'язковий. 

Обязательственньїй (о расписке) - обов'язний. 

Обязательство - зобов'язання; о. вексельное - вексельне зобов'язання; о. взаимние - 
зобов'язання обопільні (взаємні); о. долговое - зобов'язання довгове,- о. заемное - 
позичкове зобов'язання; о. письменнеє - зобов'язання на письмі, писане зобов'язання; о. 
ерочное: а) (на год, напр.) - зобов'язання на (певний) реченець, реченцеве зобов'язання; б 
) (к определенному числу) - термінове зобов'язання, зобов'язання до (певного) терміну,- 
брать , принять на себя -ство, входить в -ство - брати, взяти на себе зобов'язання, 
зобов'язуватися, зобов'язатися; давать письменное -ство - давати зобов'язання на 
письмі, зобов'язуватися, зобов'язатися на письмі; иметь неопределенние -ства - мати 
невизначені зобов'язання; исполнять свои -ства - виконувати свої зобов'язання, 
додержувати своїх зобов'язань; -ва по отноиіению к кому - зобов 'язання до кого. 

Обязьівать, -зать - (з)обов'язувати, (з)обов'язати, покладати, покласти обов'язок,- о. 


109 



Російсько-український словник ділової мови 


подпиской кого - зобов'язувати, зобов'язати кого на письмі; о. кого весьма многим - надто 
зобов'язати кого; договор -вает - договір зобов'язує; ото ни к чему не -вает - ні до чого 
це не зобов'язує. 

Обязьіваться, -заться - (з)обов'язуватися, (з)обов'язатися, брати, взяти на себе обов'язок 
(зобов'язання); о. письменно - підписуватися, зобов'язуватися на письмі. 

Овладевать, -деть кем, чем - опановувати, опанувати кого, що, запановувати, запанувати 
над ким, заволодіти ким, чим,- о. землей, имуществом - посідати, посісти, опановувати, 
опанувати землю, майно, добро,- о. позицией - здобувати, здобути (опановувати, опанувати 
) позицію; о. производством - опановувати виробництво; о. язиком - опановувати мову. 

Оглавление (книги) - зміст (-ту), оглав (-ву) що є в книзі, перелік змістові. 

Огласитель - оповісник (-ка), оголосник (-ка), окличник (-ка). 

Огласительньїй (об акте) - оповісний, оголосний. 

Огласка - оголоска, розголос (-су); ( действ.) розголошування, розголошення; получить 
-ку - набувати, набути розголосу, оголошуватися, оголоситися; предать -ке, пустить в 
-ку что - оголосити, розголосити що, дати оголоску, розголос чому,- сделать без -ки - 
зробити не розголошуючи. 

Оглашать, огласить - 1) оголошувати, оголосити; ( опубликовьівать) - оповіщати, 
оповістити, опубліковувати, опублікувати; 2) ( ослишаться, роздаваться где) - лунати, 
залунати в чому; возгласи негодования огласили зал - окрики обурення залунали в залі. 

Огнестрельньїй (об оружии) - вогневий, пальний; (о ране) - стрільний, стріляний. 

Огнетушение - гашення вогню, вогнегасіння. 

Огнетушитель - гасилник (-ка). 

Оговаривать, -ворить - 1) ( делать оговорку) - застерігати, застерегти, завважити, 
завважити; 2) ( оклеветивать , опорочивать) - обмовляти, обмовити, о(б)говорювати, о(б) 
говорити. 

Оговариваться, -вориться - 1) ( делать оговорку) - застерігати(ся), застерегти(ся); я 
наперед оговорился, что... - я наперед, застерігся, що...; 2) (оправдиваться) - 
вимовлятися, вимовитися; 3) (ошибаться в речи) - помилитися, помилитися словом. 

Оговор - обмова. 

Оговорка - застереження; внести -ку в протокол - зробити застереження, застерегти в 
протоколі; сделать -ку - зробити застереження, застерегтися. 

Оговорньїй (о речах) - обмовний. 

Оговорочньїй (о пункте в договоре) - застережний. 

Огородник, -ца - городник (-ка), городниця. 

Огородньїй (о ринке) - городинний. 

Огосударствление - удержавлення. 

Ограбление - ограбування, пограбування; ( грабеж) - грабунок (-нку). 

Ограждать, -градить ( защищать ) - захищати, захистити, боронити, обороняти, 
оборонити. 

Ограничение - обмеження; (действ.) - обмежування, обмеження; о. в правах кого - 
обмеження прав кому,- о. для количества сортов - обмеження кількости ґатунків. 

Ограниченность - обмеженість (-ности); в виду -сти средств - що засоби обмежені, 
вважаючи на обмежені засоби, через обмежені засоби. 

Ограничивать, ограничить, -ся в чем - обмежувати, обмежити, -ся на чому,- -ться 
краткими замечаниями - обмежитися на самі короткі уваги, на самих коротких увагах. 

Ограничительньїй (о постановлений) - обмежний. 

Огромньїй (о больиіинстве) - величезний, величенний. 

Огулом - гуртом, загалом, огулом. 

Огульний (о счете) - гуртовий, огульний. 

Одежда и одежа - одіж (-діжу), одяг (-гу), одежа,- о. производственная - виробничий одяг,- 
о. рабочая - робочий, робітний одяг,- о. форменная - уніформа, форма. 

Одиночка - одинець (-нця), одинак (-ка); (о женщ.) - одиначка; кустарь -ка - домороб- 
одинець (род. п. - домороба-одинця); по -ке - поодинці, по одному; 2) (одиночная камера) - 
опрічна камера. 

Одиночний - 1) (о заключении , отдельний) - окрем(н)ий, опрічнин; (о хозяйстве) - 
відрубний; 2) (единичний, о случае) - поодинокий. 

Одновременно - одночасно, рівночасно; -но с зтим (пересилаєм) - одночасно з цим, 
разом із цим. 

Однодневннй (о сборе) - одноденний; (сделанний в один день) - обиденний. 

Одноженец - одноженець (-нця). 


110 



Російсько-український словник ділової мови 


Однократний (о видане) - одноразовий. 

Однолавка - однокрамничний кооператив, однокрамничник (-ка). 

Одноместньїй (об жипаже) - на одно місце. 

Однородньїй (о явлений ) - того самого роду, одностайний; ( сходньїй ) - однаковий. 

Односелье - хутір (-тора). 

Односельчанин, -нка - односелець (-льця), односелиця, з одного села. 

Одностепенньїй (о виборах) - одноступневий. 

Однотипний (о произведениях) - того самого типу, однотипний. 

Однофамилец - однопрізвигцний, що має те саме прізвище, однопрізвищник. 

Одобрение - 1) {хвала) - похвала; заслужить -ниє - заробити похвали; 2) ( апробация) - 
ухвалення, ухвала; по -нии совета - коли ухвалить, коли ухвалила рада,- с -ния цензури - 
за ухвалою цензури, з цензурної ухвали. 

Одобрительньїй (об отзиве) - похвальний, хвальний. 

Одобрять, одобрить - 1) ( апробировать ) - ухвалювати, ухвалити; 2) ( хвалить ) - 
похваляти, похвалити. 

Одолжать, -жить кому, у кого - позичати, позичити кому, у кого; о. кого услугой - робити 
кому послугу, зобов'язувати кого послугою. 

Одолжаться, -житься у кого ( брать взайми) - позичатися, позичитися, зазичатися, 
зазичитися,- о. услугой у кого - користуватися, скористатися з чиєї послуги, приймати, 
прийняти чию послугу. 

Одолжение - послуга, ласка; за -ниє - за послугу; оказивать одолжение - робити 
послугу, ласку робити (чинити) кому,- сделайте -ниє - зробіть ласку, будьте ласкаві. 

Оживление - жвавість (-вости); ( действ .) - пожвавлювання, пожвавлення; ( чего ) - 
жвавішання, пожвавішання (в чому); для -ния профработи - щоб пожвавити профроботу,- 
замечается -ниє торговли (в торговле) - помітно, що торгівля жвавішає (пожвавішала). 

Оживлять, -вить ( роботу) - пожвавлювати, пожвавити. 

Ожидальня - дожидальня, чекальня. 

Ожидание - дожидання, чекання кого, чого, на кого, на що; ( надежда) - сподівання, 
сподіванка; зал -ния - заля чекати, чекальня, дожидальня; в -нии ваиіего распоряжения 

- чекаючи на Ваше розпорядження; в -нии чего (в надежде) - сподіваючись на що,- после 
долгого -ния - довго прождавши; сверх общего -ния - несподівано для всіх, над 
сподівання всіх. 

Ожидать кого, чего - ждати, дожидати(ся) кого, чого, чекати; {надеяться) - сподіватися 
кого, чого, на кого, на що,- о. в очереди - застоювати черги, ждати в черзі; о. удобного 
случая - ждати нагоди,- нет основания ожидать (надеяться) - а) нема підстави 
сподіватися; б) ( напрасно ) шкода сподіватися. 

Озабочиваться, -ботиться чем - клопотати(ся), поклопотати(ся), дбати, подбати про (за) 
що,- о. своевременной посилкой чего - подбати вчасно надіслати що. 

Озаглавленньїй (о книге) - затитулований, з заголовком,- неправильно -ньій - з 
неправильним заголовком. 

Озаглавливать, -главить - давати, дати заголовок, затитуловувати, затитулувати. 

Оздоравливать, оздоровлять, -вить - оздоровляти, оздоровити. 

Ознакомливать, -мить кого с кем - знайомити, ознайомлювати, ознайомити; ( кого с чем) 

- дати обізнатися кому з чим, ознайомитися. 

Ознакомливаться, -миться с чем - знайомитися, ознайомлюватися, ознайомитися, 
обізнаватися, обізнатися з чим. 

Ознамєновьівать, -новать - відзначати, відзначити, відзнаменовувати, відзнаменувати. 

Ознаменовьіваться, -новаться - відзначатися, відзначитися, позначатися, позначитися. 

Означать, -чить - 1) ( отмечать знаком) - значити, позначати, зазначити, зазначати, 
зазначувати,- 2) ( значить) - означати. 

Оказия - 1) оказія, нагода,- по первой -зии - при першій-ліпшій нагоді,- прислать при -зии 

- прислати при нагоді, з нагодою; 2) ( приключение ) - пригода. 

Оказьівать, -зать - 1) ( обнаруживать) - виявляти, виявити,- о. пренебрежение - виявляти 
зневагу до кого, зневажати, зневажити кого; 2) ( подавать) - (по)давати, (по)дати,- о. 
предпочтение - давати, дати перевагу кому; 3) ( делать ) - робити, зробити, чинити, 
учинити; о. влияние, действие - робити вплив на кого, на що, впливати; 

( непосредственно ) - діяти на кого, на що. 

Оказьіваться, -заться ( безл.) - виявлятися, виявитися, виходити, вийти,- о. в безвиходном 
положений - опинятися, опинитися в скрутному становищі,- оказивается, оказалось, 
что... - виявляється, виявилось, що..., виходить, вийшло, що...,- в пакете оказалось - в 


111 



Російсько-український словник ділової мови 


пакеті було; он оказался невинним - виявилось, що він невинний; у него вказалась 
лихорадка - виявилось, що в нього пропасниця. 

Оканчивать, -чить - кінчати, (с)кінчити, докінчувати, докінчити, закінчувати, закінчити, 
доводити, довести (до) краю,- о. депо - кінчати, закінчувати справу (роботу), доробити 
роботу; о. жизнь - віку доживати, дожити, довікувати,- о. (полевие или другие 
хозяйственньїе) работьі - оброблятися, обробитися (на полі, вдома). 

Оканчиваться, -читься - 1) ( когда, где) - кінчатися, (с)кінчитися, докінчуватися, 
докінчитися, закінчуватися, закінчитися, доходити, дійти (до) краю; {истекать) - 
виходити, вийти, кінчатися; -ется два месяца с тех пор, как... - виходить два місяці, 
відколи...; год работи -тся 1 октября - 1 жовтня кінчається, виходить рік роботи; 2) (чем 
) - виходити, вийти на що, стати на що і на чому, вершитися чим,- о. благополучно, 
неблагополучно - виходити, вийти на добре, на зле; зтим дело не -лось - на тім не стало, 
тим не завершилося. 

Оклад (налоговая ставка ) - оплата; ( содержание ) - платня, утримання; о. жалования - 
положена платня; о. налога - положений податок,- о. убавочний - зменшена платня. 

Окладной (о единице налога, листе, книге) - бплатний, податковий; (о налоге) - 
безпосередній. 

Оклеветьівать, -ветать - обмовляти, обмовити кого, наклепувати, наклепати на кого. 

Около - 1) ( вокруг, кругом) - коло, навколо, довкола,- около зтого вопроса - навколо цієї 
справи; 2) ( возле, подле ) - коло, (по)біля, край, (по)бік кого, чого, попри кого(що); 
постовой стоит около учреждения - постовий стоїть коло установи; 3) ( приблизительно 
) - трохи чи не, мало не, (і)з що, щось, із,- ему около тридцати лет - йому щось із 
тридцять років,- лет тридцать или около зтого - років з тридцять, або трохи чи не 
стільки; около двадцати минут тому назад - хвилин за двадцять перед цим,- он получает 
около ста рублей - він дістає щось із сотню карбованців,- туда будет около десяти верст 

- туди буде верстов із десять; я не видал его около трех лет - я не бачив його мабуть чи 
не 3 роки,- я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. 

Окололежащий (о селений) - околишній, поблизький. 

Околоток - 1) (часть села, города) - куток (-тка), кут (-та); (жители околотка) - кутяни, 
кутчани,- 2) - лікарський пункт, лікарська дільниця. 

Околоточньїй - 1) кутковий; 2) районний. 

Окольньїй - окрлишній, окружний, поблизький, довколишній; -ньім путем - манівцем, 
манівцями, об'їздкою, обходом. 

Окончание (к онец) - кінець (-нця) чому; ( действие ) - скінчення, закінчення; о. работи - 
скінчення, закінчення праці; о. (конец) статьи - кінець статті; близкий к -нию - на 
скінченні; дело близится (приіило) к -нию - справа доходить (дійшла) кінця (краю); перед 
-ниєм чего - наприкінці, наприконеччі чого,- по -нии года, срока - як рік, термін вийшов, 
вийде; по -нии работи - по роботі, скінчивши роботу, коли скінчили роботу,- по -нии чего 

- по чому, скінчивши що; при -нии работи - закінчуючи роботу, коли закінчували роботу. 

Окончательно - остаточно, цілком, вкрай, до решти,- -но исследовать - остаточно 

дослідити; -но не бить в состоянии - зовсім, цілком не в спромозі бути,- -но розорить - 
до решти, до щенту, вкрай зруйнувати. 

Окончательньїй (об отказе) - остаточний; (о слове, о форме) - останній; (о балансе) - 
кінцевий. 

Окраина ( города, деревни) - край, крайниця (Я); ( государства) - прикордонна країна (Я), 
покуття (Секц.); о. города - край міста,- -ньі УССР - покуття УСРР (Секц.); на -не города - 
на краю міста. 

Окраинньїй (о жителях) - покутній. 

Окрестность - околиця, окіл (-колу). 

Окрестньїй (о местности) - околишній, окільний. 

Округ - округа; в -га - на округи,- в -гах - на округах,- по -гу (ездить) - по окрузі. 

Округлять, -лить - заокруглювати, заокруглити, заокруглити, округлити, округлити; о. 
фрази - округляти речення,- о. цифри, сумми - заокруглити цифри, суми. 

Окружать, -жить ( облегать ) - оточувати, оточати, оточити, обступати, обступити; 

( неожиданно ) - обскочити. 

Окружающие ( сущ.) - що навколо, прибічні (-них). 

Окружность - коло,- в -сти - кругом, навколо,- город имеет милю в -сти - місто має одну 
милю кружини,- на пять километров в -сти - на п'ять кілометрів кругом. 

Окружний, окружной (о селениях округа) - окружний. 

Октябриньї - червоні вводини. 


112 



Російсько-український словник ділової мови 


Октябрь - жовтень (-втня). 

Октябрьский (о торжествах ) - жовтневий. 

Окуп - викуп (-пу). 

Окупать, -пить - 1) ( давать викуп) - викупляти, викупити, давати викуп; 2) 

( вознаграждать расходи) - оплачувати, оплатити, повертати, повернути витрати; ото 
издание не окупит всех издержек - видання це не оплатить (не поверне) усіх витрат. 

Окурок - недокурок (-рка); для -ков - на недокурки. 

Окурочница - недокурниця. 

Омнибус - омнібус (-са). 

Онколь - онколь (-ля). 

Онкольньїй (о счете) - онкольний. 

Опаздьшать, опоздать - спізнюватися, спізнятися, пізнитися, запізнитися, спізнитися; 

( немного ) - припізнюватися, припізнятися, припізнитися; опоздать к поезду - спізнитися 
на поїзд. 

Опасаться - 1) ( бояться чего) - боятися чого, побоюватися чого; (за что) - потерпати за 
що; (не решаться, колебаться) - варуватися; 2) (остерегаться) - опаску мати, 
стерегтися, вистерігатися кого, чого. 

Опасение, опаска - 1) побоювання, опаска,- без -ний - безпечно, не боячись,- возникает 
-ниє - заходить опаска; из -ния чего - побоюючись чого, боячися чого; 2) 
(предосторожность) - обачність (-ности), обережність (-ности); с опаской - бережко. 

Опасно - небезпечно, непевно,- опасно заболеть - тяжко зах(в)оріти, тяжко занедужати. 

Опасность - небезпека, небезпечність (-ности); о. пожарная - пожежна небезпека, 
небезпека від пожежі; (следует воздержаться) в виду -сти отравления - бо можна 
отруїтися; возникает о. - заходить небезпека; находиться в -сти - бути (перебувати) в 
небезпеці; находиться вне -сти - безпечним бути, в безпеці бути, поза небезпекою бути,- 
подвергаться -сти - давати, дати себе під небезпеку, наражатися, наразитися на 
небезпеку; повишение, увеличение -сти - збільшення небезпеки; предупреждать об -сти 

- перестерігати про небезпеку кого,- сопряженньїй с -стью - сполучений, зв'язаний з 
небезпекою. 

Опасньїй (о положений ) - небезпечний, непевний; бить -ньім (для кого) - стояти 
небезпекою для кого, загрожувати кому.. 

Опека - опіка; брать кого в опеку - брати, забирати опіку над ким,- состоящий под опекой 

- опікуваний, опікуванець (-нця) (Я); (о женщ.) - опік(ув)анка (Я). 

Опекаемьій, -мая - опіканець (-нця), опіканка, опікуванець (-нця) (Я), опікуванка (Я), 

підопічний. 

Опекать (бить опекуном кого, чего) - опікуватися ким, чим, опікувати кого, що. 

Опекаться - бути під опікою. 

Опекун, -нша - опікун (-на), опікунка; бить, состоять чьим-либо -ном - опікуватися ким, 
чим, опікувати кого. 

Опера - опера. 

Оперативний (об отделе) - оперативний. 

Операционньїй (о плане, годе) - операційний. 

Операция - операція; -ции валютние - валютові операції, операції з валютою,- -ции 
военние - воєнні операції; -ции коммерческие - комерційні операції; -ции по продаже - 
операції продажу,- -ции сбитовие - збутові операції, операції в збуті, операції збуту,- -ции 
товарообменние - товаровимінні, крамовимінні операції; дробность операции - дрібність 
операції; откривать -ции - розпочинати операції; по причине дробности операций - 
(через те) що операції дрібні; при записях -ции обезличиваются - записувані операції 
знеособлюються,- производить, соверииать -ции - провадити, провести операції; расходи 
по -циям - операційні витрати. 

Оперировать - 1) (делать операцию) - оперувати кого, що, робити операцію кому; 2) 
(производить операции с чем) - оперувати чим; (действовать) - орудувати чим. 

Опечатка - друкарська помилка; досадная -ка - прикра друкарська помилка. 

Опечатьівать, -тать - запечатувати, запечатати; (прикладивать печать) - печатати, 
припечатати, накладати, накласти печатку. 

Описание - опис (-су); (действ.) - описування, описання, опис (-су). 

Описка - огріх (-ху), огріх (помилка) руки, (помилка) на письмі, писарська помилка. 

Описчик (описивающий) - цінувальник (-ка), переписувач (-ча). 

Описьівать, -сать - 1) описувати, описати списувати, списати; 2) (для продажи с торгов) 

- цінувати, (п)оцінувати, переписувати, переписати; о. имущество за долг - поцінувати 


113 



Російсько-український словник ділової мови 


(переписати) майно за довг. 

Опись - 1) ( документ ) - опис (-су), реєстр (-ру), перепис (-су); о. имущества - опис на 
майно, опис майну,- о. инвентарная - реєстр інвентарю, інвентарний опис; о. подворная - 
подвірний перепис; составить опись инвентаря - укласти інвентарний реєстр; 2) 

( действ.) - описування, описання, опис (-су); переписування, переписаний, перепис (-су), 
реєстрування; ( имущества для продажи с торгов ) - цінування, (п)оцінування,- 
производить опись - цінувати, (п)оцінувати. 

Оплата - оплата; ( долгов , налогов) - сплачування, сплата,- о. лекционная - полекцїйна 
оплата, оплата від лекції; о. от штуки - оплата від штуки,- о. повременная - почасова 
оплата, плата від часу,- о. построчная - відрядкова оплата, оплата від рядка (за рядок); о. 
почасовая - оплата від години,- о. сдельная - оплата відрядна (від роботи); о. частями - 
сплата ратами, виплат (-ту); на оплату чего (средства) - щоб оплатити що,- подлежащее 
-те - що належить оплатити. 

Оплачивать, -латить - оплачувати, оплатити; ( долги , налоги) - сплачувати, сплатити; о. 
расходи - сплачувати, сплатити витрати,- о. счет (уплатить по счету ) - сплачувати, 
сплатити рахунок. 

Опломбировка - пльомби; (действ.) - запльомбування. 

Оплошность - хиба, недбалість (-лости); ( неосторожность ) - необачність (-ности); 
допустить -ность - схибити. 

Оповещать, -вестить (о чем) - оповіщати, оповістити, оголошувати, оголосити про що; 
(кого) - сповіщати, сповістити, оповіщати, оповістити про що,- о. посредством об'ьявлений 
- оповіщати об'явами, оголошувати оповіщеннями,- о. через посланцов - сповіщати 
(оповіщати) посланцями. 

Оповещение - оповіщення, оголошення, оповістка; (действ.) - оповіщання, оголошування. 

Опоздание - спізнення, запізнення; (незначительное) - припізнення; с -ниєм явиться - 
спізнившись (запізнившись) прибути,- со значительньїм -ниєм - чимало запізнившись. 

Опознавать, -нать - пізнавати, пізнати. 

Опознаваться, -наться (осмотреться) - орієнтуватися, зорієнтуватися. 

Опозорение - знеславлення. 

Опозоривать, -рить - неславити, знеславлювати, знеславити, ганьбити, зганьбити кого. 

Ополченец - ратник (-ка). 

Ополчение - 1) узброювання, опоряджування до війська; 2) рушення; о. всенародное - 
посполите рушення; ратник -ния - ратник (-ка). 

Опорочение - заплямування, зганений. 

Опорочивать, -чить - плямити, заплямовувати, заплямити, ганити, зганити, ґанчувати, 
зґанчувати. 

Оппозиционньїй (о настроєний) - опозиційний. 

Оппозиция - опозиція. 

Оппонент - заперечник (-ка), опонент (-та). 

Оппонировать - заперечувати кому, опонувати. 

Оправданиє - 1) виправдання, оправдання; в -ниє себя - щоб виправдати себе,- сказать в 
-ниє - сказати на виправдання; 2) (осуществление) - справдження, здійснення. 

Оправданньїй - виправданий, оправданий. 

Оправдательньїй (о приговоре, документе) - виправдний. 

Оправдьівать, оправдать, -ся - 1) виправдувати, виправдати, виправдити, оправдувати, 
оправдати, -ся,- затратні -ются - витрати не підуть на марне, витрати оплатяться; не 
оправдать чьего-либо доверия - не виправдати (не справдити) чиєїсь довіри,- суд оправдал 
подсудимого - суд виправдив підсудного; 2) (осуществлять, -ся) - справджувати, 
справдити, здійснювати, здійснити, -ся. 

Опрашиваємьій - опитуваний (-ного). 

Опрашивать, -росить - опитувати, опитати кого. 

Опрашивающий - опитувач (-ча). 

Определение - 1) (логич.) - визначення; (действ.) - визначування, визначення; 2) (кого 
куда) - призначання, призначення, настановляння, настановлення, настанова; (детей в 
школу) - віддавання, віддання; 3) (постановление) - ухвала,- о. суда - вирок (-ку). 

Определенность - 1) певність (-ности), виразність (-ности), твердість (-дости); 2) (стат.) - 
визначеність (-ности). 

Определенньш - 1) (прилагат., о мнении) - певний, визначений; (ясний) - виразний,- 
вполне определенньш - цілком виразний; 2) (прич., назначенний на должность) - 
призначений, настановлений; (постановленний) - ухвалений, постановлений,- о. к аресту 


114 



Російсько-український словник ділової мови 


- що його ухвалили арештувати. 

Определять, -лить - 1) (что) - визначати, визначувати, визначити; ( предназначать ) - 
призначати, призначити, приділяти, приділити; ( вияснять ) - виясняти, вияснити, 
з'ясовувати, з'ясувати що; 2) ( кого куда) - призначати, призначувати, призначити, 
настановляти, настановити до кого, до чого, за кого, на кого, на що, пристановляти, 
пристановити до кого, до чого; ( отдавать кого куда) - віддавати, віддати; о. на 
должность - призначати, настановляти на посаду; 3) (постановлять) - ухвалювати, 
ухвалити, вирішити, вирішити, постановляти, постановити; (в суде) - вирікати, виректи. 

Оприходовать - заприбуткувати, записати на прибуток. 

Опровергать, -гнуть - заперечувати, заперечити що, спростовувати, спростувати. 

Опровержение - заперечення, спростовання; ( действ.) - заперечування, заперечення, 
спростовування, спростування; служить -ниєм чего - становити заперечення (чому), 
бути за довід проти (чого), свідчити проти чого, спростовувати що. 

Опрометчивость - необачність (-ности), нерозважність (-ности). 

Опрометчивьій (о решении) - необачний, нерозважний. 

Опрос - опит (-ту), допит (-ту); (действ.) - опитування, допитування. 

Опросньїй (о бланке) - опитний, запитний. 

Опротестовьівать, -товать - 1) запротестовувати, запротестувати проти чого, 
опротестовувати, опротестувати що; 2) (вексель) - протестувати, опротестувати; 3) 
(опровергать) - спростовувати, спростувати що. 

Опрятность - охайність (-ности), чепурність (-ности). 

Оптовик, оптовщик - гуртовик (-ка). 

Оптовий (о продаже , складе) - гуртовий. 

Оптом - гуртом, нагурт, огулом. 

Опубликовьівать, -ковать - оголошувати, оголосити, опубліковувати, опублікувати; о. в 
пенати - оголошувати друком; о. во всеобщее сведение - оголошувати, подавати до 
загального відома, ознаймовувати, ознаймити. 

Опустошительность чего - пустошення, спустошення, нищення через що; (об зпидемии) - 
згубність (-ности), вигубність (-ности); о. наводнения - пустошення через повідь; о. 
зпидемии - пошесна згубність; огромная -ность случивиїегося пожара - величезне 
спустошення через пожежу, що сталася; -ность пожара ужасна - пожежа страшенно 
пустошить, нищить. 

Опит - 1) (проба) - спроба, спиток (-тку); (зксперимент) - дослід (-ду); в виде , в качестве 
опьіта - як спроба, на спробу; производить опити - робити досліди; 2) (опитность) - 
досвід (-ду), досвідченість (-ности); на личном опите, из личного опита (узнать) - з 
особистого досвіду, особистим досвідом, на собі, по собі; приобретать опит - набувати 
досвіду; узнавать по опиту - досвідчатися, досвідчуватися, досвідчитися; умудренний 
опитом - добре досвідчений, удосвідчений. 

Опьітность - досвід (-ду), досвідченість (-ности); (как результат упражнения) - вправність 
(-ности). 

Опьітньїй - 1) (о станции, поле) - дослідний, експериментальний; (о служащем для 
опитов, о материале) - спробний; 2) (о человеке) - досвідчений у чому; (бивалий) - 
бувалий; (в техническом смисле) - досвідчений, вправний. 

Орабочивать, -ботить - зробітничувати, зробітничити. 

Оранжерея - теплиця, оранжерія. 

Оратор - промовець (-вця), промовник (-ка); (женщ.) - промовниця; о. красноречивьш - 
красномовець (-вця). 

Ораторский (о дарований) - промовницький. 

Ораторствовать - промовляти (до маси). 

Орган - орган (-ну); о. налоговой - податковий орган; о. планирующий - пляновний орган; 
о. правящий - керівний орган,- о. регулирующий - правильний, регулятивний, 
реґуляційний орган,- о. руководящий - провідний орган,- о. судебний - судовий орган,- -ньі 
наблюдающие - наглядні органи, органи для нагляду,- -ньі хозяйственньїе - господарчі 
органи. 

Организатор - організатор (-ра), упорядник (-ка). 

Организаторский (о способностях) - організаторський, упорядницький. 

Организационньїй (о заседании) - організаційний; упорядний (Я). 

Организация - 1) (обьединение) - організація, об'єднання, згуртування; о. подпольная - 
потайна організація; о. самочинная - самовільна організація; 2) (действ.) - організація, 
упоряджування, упорядження чого, (обтзвдинение) - організація, гуртування, згуртування. 


115 



Російсько-український словник ділової мови 


об'єднування, об'єднання кого; разрешить -цию чего - дозволити організувати що. 

Организовьівать, -зовать - 1) (что) - організовувати, організувати; зорганізувати, 
упоряджувати, упорядити що; 2) {кого) - організовувати, організувати, зорганізувати, 
гуртувати, згуртувати, об'єднувати, об'єднати. 

Орден - 1) ( организация ) - орден (-ну); 2) ( знак отличия) - орден (-на), відзнака. 

Ордер - ордер (-ру), наказ листовний; о. мемориальньїй - меморіяльний ордер; о. 
приходний - прибутковий ордер; по ордеру (получить) - за ордером, на підставі ордеру, 
на ордер. 

Ординарец - ординарець (-рця). 

Ординарний (о деле) - звичайний; (о сукне) - простий, ординарний; (о профессоре) 
ординарний. 

Оригинал - 1) первотвір (-твору), оригінал (-лу); ( рукописи ) - первопис (-су); с -лом верно - 
з оригіналом згідно; з первописом згідно; согласно -ла - згідно з оригіналом; точная 
копия -ла - достотна копія з оригіналу; 2) ( типогр .) - оригінал (-лу); ( писанний) - рукопис 
(-су). 

Оригинальность ( подлинность ) - первотворність (-ности,) оригінальність (-ности); о. 
документа доказана - доведено, що документ оригінальний. 

Ориентация, ориентировка - орієнтування, орієнтація. 

Ориентироваться - орієнтуватися, сов. - зорієнтуватися серед чого, в чому, на що; о. в 
массе чего - дати собі раду з чим. 

Ориентировочньїй (о программе, плане) - орієнтовний. 

Оркестр - оркестра. 

Орудне - 1) знаряддя; -дня земледельческие - хліборобське знаряддя; о. труда - знаряддя 
(до) праці; бить слепим орудием в чьих-либо руках - бути за сліпе знаряддя в чиїх руках; 
2) {воєн. - пушка) - гармата. 

Оружие - зброя, броня; о. военное - військова зброя; браться , взяться за оружие - 
братися, взятися до зброї, ставати, стати до зброї; к оружию - до зброї, до броні; ношение 
огнестрельного и холодного оружия без надлежащего разрешения воспрещено - 
заборонено мати (носити) стрільну і січну зброю без належного дозволу,- поднять оружие 
- зняти зброю проти кого, на кого; при оружии - озброєний, у зброї. 

Осведомитель - повідомник (-ка), інформатор (-ра), повідомлювач (-ча). 

Осведомительньїй (о бюро) - повідомний, інформаційний. 

Осведомленность (в чем) - обізнаність (-ности) із чим, на чому; (о чем) - 
поінформованість (-ности) про що; необходима полная -ность о положений дела - 
потрібна цілковита, повна поінформованість про стан справи,- обнаружить техническую 
-ность - виявити обізнаність із технікою, на техніці. 

Осведомленньїй - 1) (в чем) - обізнаний з чим, на чому; 2) {кем о чем) - повідомлений, 
сповіщений, поінформований від кого за що, про що,- я уже осведомлен об зтом - мене 
вже повідомлено про це. 

Осведомлять, -мить кого , о чем - повідомляти, повідомити кого про що, сповіщати, 
сповістити, інформувати, поінформувати кого за (про) що. 

Осведомляться, -миться о ком,о чем - довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися 
про що, про кого. 

Освещать, -ветить - освітлювати, освітлити; {вопрос, собитие) - висвітлювати, 
висвітлити. 

Освещение - 1) {свет) - освітлення, світло,- о. злектрическое - електричне освітлення,- 2) 
{дебете.) - освітлювання, освітлення; {вопроса, собития) - висвітлювання, висвітлення; в 
целях постороннего -ния вопроса - щоб висвітлити справу цілком,- при надлежащем 
-нии дела - коли висвітлити як слід справу. 

Освидетельствовать - освідувати, оглядіти кого, що, зробити огляд кому, чому; 
{проверить) - перевірити,- о. больного - освідувати (оглядіти) хворого; о. кассу - 
перевірити касу. 

Освобождать, -бодить - 1) {кого откуда - давать свободу заключенному) - визволяти, 
визволити кого з чого; (о мног.) - повизволяти кого з чого; 2) {кого от чего , от наказания, 
налогов) - звільняти, відзвільнити; {от занимаемой должности) - відзволяти, відзволити, 
звільняти, звільнити; {что от чего , напр., место) - звільняти, звільнити; {от 
содержимого) - спорожняти, спорожнити; о. детей от учения (для отдиха) - відзволяти, 
відзволити дітей від науки,- о. имущество от залога - викупати майно з застави,- о. 
помещение: а) {переходить в другое помещение) - звільняти приміщення; б) {очищать 
от вещей) - спорожняти приміщення; о. посуду - спорожняти посуд. 


116 



Російсько-український словник ділової мови 


Освобождаться, -бодиться - 1) ( избавляться ) - визволятися, визволитися з чого, 
позбуватися, позбутися чого; 2) ( уволиться ) - звільнятися, звільнитися від чого, 
відзволятися, відзволитися від чого; 3) (о помещении, посуде ) - спорожнятися, 
спорожнитися, звільнятися, звільнитися. 

Оседлость - осілість (-лости); иметь -лость - мати житло, мати осілілість. 

Оседльїй (о населений ) - осілий. 

Оскорбитель, -ница - образник (-ка), образниця. 

Оскорбительность - образливість (-вости). 

Оскорбительньїй (о виражений) - образливий, уразливий. 

Оскорбление - образа, ураза; ( действ .) - ображання; о. действием - образа чином 
(вчинком); о. словом - образа словом; наносить -ниє - ображати, образити. 

Оскорбленньїй кем,чем - ображений від кого, з чого, ображенець (-нця) (Н). 

Оскорблять, -бить - ображати, образити; о. словом, действием - ображати, образити 
словом, чином, учинком, діянням. 

Ослабевать, ослабеть, ослабнуть - ослабати, ослабнути, слаб(і)шати, послаб(і)шати, 
підупадати, підупасти; дисциплина -вает - дисципліна підупадає, слабшає. 

Ослабление - ослаба. 

Ослаблять, -бить - послаблювати, послабити. 

Осложнение - ускладнення. 

Осложнять, осложнить, -ся - ускладняти, ускладнювати, ускладнити, -ся. 

Осматривать, -реть - оглядати, оглядіти, оглянути, обдивлятися, обдивитися. 

Осмеливаться, -литься - зважуватися, зважитися, наважуватися, наважитися, 
насмілюватися, насмілитися. 

Осмотр - огляд (-ду), оглядання; о. местний - огляд на місці, місцевий огляд; о. 
поверхностний - побіжний огляд; производить осмотр - робити, зробити огляд, 
оглядати, оглянути, обдивлятися, обдивитися. 

Осмотрительно - обачно, обачливо. 

Осмотрительность - обачність (-ности), обачливість (-вости); без -сти - необачно, без 
обачности. 

Осмотрщик, -щица - оглядач (-ча), оглядачка. 

Осмьісленность - розумність (-ности), свідомість (-мости). 

Основа - основа, засада, підвалина, ґрунт, підстава; полагать -вьі - закладати підвалини; 
полагать в -ву - ставити в основу чого. 

Основание - 1) основа; ( обоснование ) - підстава; о. достаточное - вистачна підстава; о. 
законнеє - правна підстава; о. непринятия на работу - підстава, чому не прийнято на 
роботу; о. первое - первопідстава,- о. приказа - підстава до наказу; без -ния - 
безпідставно; без достаточного -ния - без вистачної підстави (причини); брать в -ниє - 
брати за підставу; брать что за -ниє - засновувати на чому,- бить -ниєм - бути за 
підставу; в деле два -ния - в ділі є дві основи,- иметь -ниє (бить правим) - мати рацію,- 
имеется достаточно -ний - є досить підстав,- иметь -ниє для предположения - мати 
підставу гадати, думати,- лишенний -ния - безпідставний, безґрунтовний,- ложиться, лечь 
в -ниє (чего) - за основу чому ставати, стати,- на -нии закона - на підставі права (закону), 
на правній підставі; на каком -нии (ви зто говорите?) - з якої рації? з якої причини?,- не 
иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав); по многим -ниям - з 
багатьох причин,- послужить -ниєм - стати за підставу до чого,- признать -ниє за нем - 
визнати рацію кому,- служить -ниєм - бути за підставу; уничтожать до -ния - нищити 
до тла (до щенту); 2) (действ.) - засновування, заснування, закладання, закладення, 
закладини; о. общества - заснування товариства; 3) ( принцип) - засада, основина ( Секц .); 
работать на указанних -ниях - працювати на зазначених засадах; 4) (в постройке) - 
підвалина; ( каменное ) - підмурок (-ка). 

Основатель, -ница - засновник (-ка), засновниця, фундатор (-ра), фундаторка, основник (- 
ка), основниця. 

Основательно - ґрунтовно; ( обстоятельно ) - докладно; ( резонно) - слушно,- о. изучить - 
докладно (добре) вивчити,- о. обследовать - ґрунтовно обслідити,- о. предполагать - 
слушно гадати. 

Основательность - грунтовність (-ности); ( обстоятельность ) - докладність (-ности); 

( резонность ) - слушність (-ности). 

Основательньїй ( глубокий , об исследовании) - ґрунтовний; ( обстоятельний , об 
изложении) - докладний; ( резонний , о доказательстве) - слушний; (о жалобе) - 
умотивований; ( изрядний , солидний о количестве) - чималий, засадний; (степенний. 


117 



Російсько-український словник ділової мови 

солидний, о человеке ) - статечний, поважний. 

Основной (о капитале ) - основний; (о части ) - головний. 

Основоположение - засада, принцип (-пу). 

Основьівать, -вать - 1) ( учреждение ) - засновувати, заснувати, закладати, закласти; 

( поселение ) - осаджувати, осадити; 2) ( обосновивать чем) - засновувати, заснувати, 
базувати, убазувати на чому, ґрунтувати, уґрунтовувати, уґрунтувати чим, на чому, 
спирати, сперти на що, будувати, збудувати на чому,- о. заключения на фактах - спирати 
свої висновки на факти, будувати, ґрунтувати висновки на фактах. 

Особа - особа. 

Особенно (в особенности) - особливо, надто, найбільше,- о. благоприятний (факт) - надто 
сприятливий; не -но давно - нещодавно, не дуже давно. 

Особенность ( свойство ) - особливість (-вости), властивість (-вости); ( отличие ) - 
відмінність (-ности), відмітність (-ности); в -сти - особливо, надто, найбільше. 

Особенньїй ( исключительний , о причинах) - особливий; ( своеобразний , о форме) - 
відмінний; ( специальний, о назначений) - спеціальний, особливий. 

Особо - 1) ( отдельно ) - окремо, нарізно, осібно; жить особо - жити нарізно, окремо; 2) (е 
особенности) - особливо; особо важний (о деле) - особливо важний. 

Особьій - 1) ( отдельний, о мнении) - окремий; 2) ( особенний , о причине) - особливий. 

Особь (в виражений) «зто особи статья» - це річ інша. 

Оспаривать, -порить что - змагатися проти чого, заперечувати, заперечити що; (у кого 
что) - змагатися, сперечатися з ким за що,- о. чье-либо мнение, взгляд - змагатися проти 
чиєї думки, проти чийого погляду, заперечувати, заперечити чию думку, чий погляд,- о. 
чье-либо право - сперечатися, змагатися з ким за право. 

Оспопрививатель, -ница - віспар (-ря), віспарка, щепій (-пія), щепійка. 

Оставаться, -таться - (за)лишатися, (за)лишитися, зоставатися, (з)остатися,- о. без 
влияния - не впливати, не вплинути; о. без последствий - не мати наслідків, лишатися 
без наслідків; о. верним кому - додержувати вїрности кому,- о. должним кому - бути 
винним, завинити кому,- о. необнаруженним - бути невиявленим,- о. откритим (о 
вопросе) - лишатися нерозв'язаним; о. при своем мнении - залишатися, залишитися з 
своєю думкою, не відмінити своєї думки, стояти, стати на свойому,- продолжать -ться - 
надалі лишатися; преступник остается необнаруженним - злочинця не виявлено. 

Оставлять, -вить - (за)лишати, (за)лишити, облишати, облишити; ( бросать) - кидати, 
кинути, покидати, покинути; о. без удовлетворения - не задовольняти, не задовольнити; 
о. в покое - давати покій,- о. в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занедбувати, 
занедбати; о. в стороне - лишати без уваги, минати що, обминати що. 

Остальной, оставшийся - 1) ( вказавшийся в остатке, о деньгах, работе, долге) - решта 
(від) чого,- в -ном - в решті, щодо решти, то...,- -ная часть - решта; 2) ( прочий ) - інший, 
інші,- -ньіе, вийдите - інші, повиходьте; -ньіе товарні мне не нужни - інший крам мені 
не потрібний. 

Останавливать, -новить - зупиняти, зупинити, спиняти, спинити, впиняти, впинити; 

( приостановить ) - припиняти, припинити; ( преривать ) - перепиняти, перепинити; о. 
работу - припинити роботу,- пусть нас зто не останавливает - хай це нас не спиняє, не 
зважаймо на це, цим не зупиняймося. 

Останавливаться, -новиться - спинятися, спинитися, зупинятися, зупинитися, ставати, 
стати,- ( приостанавливаться) - припинятися, припинитися; о. в гостинице - стати в 
готелі; не -ваясь - не спиняючись, не зупиняючись; ( без отдиха) - без перерви, без 
відпочинку; работа -лась - робота стала (спинилась). 

Остановка - 1) зупинка; ( перерив) - перестанок (-ку), перерва; ( действие ) - припинення, 
припин (-ну), упинення, упин (-ну); о. в торговле - перерва в торгівлі; о. работьі - 
перестанок (у) праці,- о. трамвайная - зупинка трамваю,- во избежание -ки в работе - 
щоб не припинилася робота,- десять минут -ки - стояти десять хвилин; (в работе) - 
перерви 10 хвилин; до полной -ки трамвая виходить на переднюю площадку 
воспрещается - поки вагон цілком не стане, виходити на передній ґанок не вільно,- 
остановка только за тем , что - тільки те на заваді, що,- остановка только за тем , что 
он болен - на заваді тільки те, що він хворий, тільки те на заваді, що він хворий; 2) 

( стоянки ) - постоянка (Г) (Секц.). 

Остаток ( матем .) - решта, остача; ( лишек) - (за)лишок (-ку), зайвина,- о. по счету - лишок 
на рахунку; без -на - до останку, до решти, геть чисто, вкрай, все цілком,- в виде -ка (сумм 
) - як решта (сум). 

Остаточний (о сумме) - остатковий. 


118 



Російсько-український словник ділової мови 


Остерегать, -речь кого - остерігати, остерегти, перестерігати, перестерегти кого. 

Осторожно - обережно, обачно; (не спеиіа ) - помалу, поволі; -но идти - обережно йти, 
стерегтися йдучи; -но, окрашено! - обережно, пофарбовано!; -но, трамвай идет! - 
стережіться, трамвай іде! ( двигаєшся с места) - трамвай рушає! 

Осторожность - обережність (-ности), (о)бачність (-ности), осторога. 

Острьій - гострий; (о вопросе, потребности) - пекучий; (о недостатке чего ) величезний. 

Осуждать, осудить - 1) засуджувати, засудити, осуджувати, осуджати, осудити кого на 
що, до чого; 2) ( порицать ) - судити, осудити, гудити, огудити, ганити, зганити (Г). 

Осуждение (по суду) - осуд (-ду), засуд (-ду); о. условное - умовний засуд; 2) ( порицание ) - 
догана; винести -ниє - давати догану,- достойний -ния (порицания) - вартий догани. 

Осужденньїй - засуджений, осудженик (-ка) (Я). 

Осуществимо - можливо (можна) здійснити; вполне -мо - річ цілком здійсненна, цілком 
можна здійснити. 

Осуществлять, -вить - 1) ( проводить в жизнь) - здійснювати, здійсняти, здійснити, 
запроваджувати, запровадити; 2) ( исполнять ) - виконувати, виконати. 

От, ото: доход от торговли, от продажи - добуток із торгівлі, з продажу,- лекарство, 
средство от чего - ліки (засіб) проти чого, на що,- от голови (рогатого скота ) - з голови 
(худоби); от имени - іменем кого, в імені; от строки (5 копеек) - за рядок, від рядка,- от 
тифа, от тяжкой болезни (умереть) - з тифу, з тяжкої хвороби,- циркуляр от 15 декабря 

- обіжник з 15 грудня. 

Отапливать, отопить, -ся - опалювати, опалити, -ся. 

Отбирать, отобрать - 1) ( что от (у) кого ) - відбирати, відібрати що в кого, від кого, кому,- 
о. показания у свидетелей - допитувати, допитати свідків, вислухувати свідків,- по 
отобранним у свидетелей показаниям, оказивается - з того, що свідчили свідки, 
виходить; 2) ( что от чего) - відбирати, відібрати; (из масси) - вибирати, вибрати, 
добирати, дібрати; ( уменьшать массу) - надбирати, надібрати. 

Отбой ( отражение удара) - відсіч (-чі); ( отступление) - відступ (-пу); дать отбой (по 
телефону) - дати віддзвїн (Я). 

Отбор, отбирание, отборка - добір (-бору); ( действ.) - добирання, відбирання. 

Отборньїй (об обществе) - добірний, виборний, вибірний; ( крупний , видающийся, о зерне) 

- чільний, добірний. 

Отборщик, -щица - добирач (-ча), добирачка, добірник (-ка), добірниця. 

Отбросьі (о предметах) - покидь (-ді) (ж. р.), відпадок (-дку). 

Отбьівать, отбьіть - 1) ( работу , повинность) - відбувати, відбути; 2) ( уезжать ) - 
від'їжджати, від'їхати; поезд отбивает - поїзд відходить. 

Отвергать, -гнуть - відкидати, відкинути, не приймати, не прийняти чого; ( отрицать) - 
заперечувати заперечити що. 

Ответ - 1) відповідь, вїдказ (-зу); ( только письменний) - відпис (-су); о. 
неудовлетворительний - відповідь, незадовільна, невистачна (Я), негативна відповідь,- о. 
отрицательньш - відмовна відповідь,- о. письменний - писана відповідь, відповідь на 
письмі; (в форме письма) - відповідь листом, листовна відповідь, відпис (-су); о. 
положительний - позитивна (сприятлива) відповідь; о. удовлетворительний 
(достаточний) - задовільна, вистачна відповідь,- ( положительний ) - позитивна відповідь,- 
о. уклончивий - одниклива (Я) відповідь,- о. устний - усна відповідь, відповідь з уст, 
відповідь словами; о. утвердительний - позитивна відповідь,- ( согласие ) - згода,- без -та 
оставить - не відповісти, без відповіді лишити,- в ответ - відповідаючи, на відповідь,- в 
ответ на ваше отношение ми... - (відповідаючи) на ваш лист (на вашого листа), ми...,- в 
ответ на ваше письмо сообщаем - на ваш(ого) лист(а) повідомляємо (сповіщаємо); 
держать, давать , дать ответ - давати, дати відповідь, відповідати, відповісти; ( только 
письменний) - відписувати, відписати, дати відпис,- для -та (взять слово) - на відповідь,- 
ответ удовлетворителен - відповідь задовольняє; подлежащий -ту - що на нього треба 
відповісти,- 2) ( ответственность ) - відповідальність (-ности); бить в -те за что - 
відповідати за що,- принять что на свой ответ - взятися відповідати за що, взяти що на 
свою відповідальність. 

Ответвление - відгалуження, галузь. 

Ответньїй (о слове, письме) - відповідний, відповісний (Я), відказовий. 

Ответственность - відповідальність (-ности); о. взаимная - кругова відповідальність; о. 
долевая - відповідальність за (свою) частку,- о. законная - відповідальність перед законом, 
правна відповідальність; о. имущественная - відповідальність майном, майнова 
відповідальність; о. личная - особиста відповідальність; о. полная - цілковита 


119 



Російсько-український словник ділової мови 


відповідальність; о. уголовная - кримінальна відповідальність; на полной -сти - під 
цілковитою відвідальністю; нести -сть - відповідати; -сть падает на вас - ви відповідаєте; 
под вашу -сть - на вашій відповідальності, на вашу відповідальність, за це ви 
відповідатимете; подвергнуть ответственности - підпадати, підпасти під 
відповідальність; привлекать, подвергать кого к -сти - притягати до відповідальносте (до 
відповіді); привлекать кого к судебной -сти - позивати до суду (в суд) кого, подавати до 
суду на кого, віддавати, віддати під суд кого; принимать -сть - брати на себе 
відповідальність; слагать с себя -сть - зрікатися, зректися відповідальносте. 

Ответственньїй (о работнике) - відповідальний; бить -ньім за что перед кем - бути 
відповідальним (відповідати) за що перед ким. 

Ответчик, -чица - відповідач (-ча), відповідачка; ( поручитель за кого ) - поручник (-ка), 
поручниця; ( только юрид.) - позиванець (-нця), позиванка. 

Отвечать, -ветить - 1) відповідати, відповісти; ( только словом) - відказувати, відказати, 
відрікати, відректи,- о. письмом, письменно - відписувати, відписати, повідписувати, 
відвіщати, відвістити кому; 2) ( откликаться, отзиваться) - обзиватися, обізватися до 
кого; 3) {за что чем): а) ( ручаться ) - ручитися, поручитися, відповідати, відповісти за що 
чим; б) ( платиться ) - сплачувати, сплатити що; о. головою за что - ручатися, ручитися 
головою. 

Отвешивать, отвесить, отвешать - відважувати; відважити що. 

Отвлекать, отвлечь, -ся от чего - відривати, відірвати, відтягати, відтягти, відвертати, 
відвернути, -ся від чого; о. к ого-либо от работи - відтягати кого від роботи, заваджати 
кому робити (в роботі); о. чье-либо внимание от чего - відвертати чию увагу від чого. 

Отвод - 1) {куда) - відведення, відпровадження; ( действ .) - відводження, відведення, 
відпроваджування, відпровадження; 2) ( отклонение ) - відвертання, відвернення, 
відводження, відведення; 3) ( предоставление ) - визначення, приділення; ( действие ) - 
визначання, визначення, приділяння, приділення; 4) {юридич.) - відсторонення; 

( действие ) - відсторонювання, відсторонення; делать отвод кому - відстороняти кого; 
заявить об -де - заявити, що маємо відсторонити; заявление об -де - заява про 
відсторонення; право -да - право відсторонити, відводити; предгявлять о-д кому - 
подавати, щоб відсторонити кого; у нас имеются к -ду два лица - маємо відсторонити дві 
особи. 

Отводить, отвести, отвесть - 1) [куда] - відводити, відвести, відпроваджувати, 
відпровадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити кого куди; 2) ( отклонять ) 
- відводити, відвести, відвертати, відвернути кого, що від чого; 3) ( предоставить ) - 
визначати, визначити, приділяти, приділити кому що; о. землю колонистам - приділити 
землю, колоністам (осадникам); о. квартирні - приділяти кому приміщення, ставити кого 
на постій; 4) {свидетелей, кандидатов) - відстороняти, відсторонити. 

Отвращать, -вратить ( предотвращать ) - відвертати, відвернути, відводити, відвідвести, 
відхиляти, відхилити що від кого. 

Отговаривать, -ворить (кого что-либо делать) - відмовляти, відмовити, відговорювати, 
відговорити, відраджувати, відрадити. 

Отговорка - відмога, відмага, відмагання, відмовляння, вимовляння; -ки - відмагання; без 
-рок - не відмагаючись. 

Отграничивать, -ничить - відмежовувати, відмежувати. 

Отгружать, отгрузить - відвантажувати, відвантажити. 

Отдавать, отдать, -ся - віддавати, віддати, -ся; ( уступать кому что) - відступати, 
відступити кому що,- о. назад - повертати; о. рукописи в печать - віддавати рукопис до 
друку, пускати рукопис у друк; -ется в наем квартира - наймають квартиру. 

Отдаленность ( нахождение на расстоянии) - відлеглість (-лости); ( большая даль) - 
далечінь; по -сти - що далеко, бо далеко. 

Отдаленньїй ( отстоящий , о селений, городе) - відлеглий; (о месте, расстоянии) - 
далекий, дальній; (о времени) - давній. 

Отдалять, -лить - 1) віддаляти, віддалити кого, що від кого, від чого; о. уплату - 
відкладати сплату; 2) ( отстранять ) - відстороняти, відсторонити кого, що від кого, від 
чого. 

Отдача - віддання, віддача; (действ.) - віддавання, віддання; о. в наем - наймання, 
винайми; о. долга - віддання (повертання) довгу. 

Отдежуривать, -журить - чергувати, відчергувати, відбувати, відбути чергу. 

Отдел - 1) відділ (-лу); о. агитации и пропаганди - відділ агітації та пропаґанди; о. 
административний - адміністративний відділ; о. бюджетний - бюджетовий відділ; о. 


120 



Російсько-український словник ділової мови 


взьісканий - відділ справлянь; о. здравоохранения - відділ охорони здоров'я; о. земельньш 

- земельний відділ; о. коммерческий - комерційний відділ; о. контро льно-бухгалтерский - 
контрбльно-бухгальтерський відділ; о. местного хозяйства - відділ місцевого 
господарства; о. налоговой - податковий відділ; о. народного образования - відділ 
нарбдньої освіти; о. общий - загальний відділ; о. окружной - окружний відділ; о. 
организационний - організаційний відділ; о. особьій - окремий відділ; о. сдаточний - 
здавальний відділ; о. статистический - статистичний відділ; о. счетний - рахунковий 
відділ; о. таксационний - відділ таксування; о. технический - технічний відділ; о. 
торговий - торговельний відділ; о. труда - відділ праці; о. управления - відділ керування; 
о. учебний - навчальний відділ; о. финансовий - фінансовий відділ; о. хозяйственний - 
господарчий відділ; о. юридический - юридичний відділ; 2) (в книге) - розділ (-лу), відділ (- 
лу). 

Отделение - 1) ( учреждения, предприятия и т. п.) - відділ (-лу), підвідділ (-лу), частина, 
секція; (филиальное) - філія; о. государственного банка - філія державного банку; о. 
исправительное - направний відділ; о. недоимочное - відділ недоплат; о. счетное - 
рахунковий відділ, рахункова частина; о. счетоводное - рахівнича частина; о. сискное - 
відділ розшуку, частина розшуку; 2) (в вагоне, комнате) - переділ (-лу); (в иікафу, в 
ящике) - перебірка; о. для курящих - переділ для курців; 3) (действ.) - відокремлювання, 
відокремлення, відділяння, відділення, відмежовування, відмежування. 

Отделенность - відокремленість (-ности), відмежованість (-ности). 

Отделенньїй - відділовий. 

Отделенский (о стороже ) - відділовий. 

Отделка - обробка, оброблення; (действ.) - оброблювання, оброблення. 

Отдельївать, -лать - обробляти, обробити. 

Отдельїваться, -даться - 1) (от кого, от чего) - збуватися, збутися кого, чого; 2) 
(покончить с работой ) - упоратися, обробитися з чим. 

Отдельньїй (о мнении) - окремий; (обособленний, о камере ) - опрічний; (об участке 
земли) - відрубний; (единичний, о случае) - поодинокий. 

Отделять, -лить - 1) (часть от целого) - відділяти, відділити, відокремлювати, 
відокремити кого, що від кого, від чого; (виделять) - виділяти, виділити; 2) 
(отграничивать) - відмежовувати, відмежувати. 

Отдьіх - відпочинок (-нку), відпочивок (-вку), спочинок (-нку), спочивок (-вку); без -ха - не 
спочиваючи, без спочинку; во время -ха - на спочинку, на відгалі, коли спочивають, 
спочивали; время -ха - час відпочивати, час на відпочинок, час відпочинку; дом -ха - дім 
відпочинку, дім на відпочинок; не давать -ха - не давати відпочинку, не давати відпочити. 

Отдьіхать, -дохнуть - відпочивати, відпочити. 

Отдьіхающий - відпочиванець (-нця). 

Отель - готель (-лю). 

Отзьів - 1) ( отзивание ) - відкликання, відклик (-ку); 2) (мнение о ком, о чем) - а) вислів (- 
лову), думка; б) (в чью-либо пользу) - озвання, бзва за кого (Я); о. лестньїй - похвала, 
прихильна оцінка,- о. неодобрительний - вислів непохвали, бзва проти кого, чого; о. 
одобрительний - вислів похвали, бзва за кого, за що; давать на отзив - давати на 
розгляд (на оцінку); дать отзив - подати думку, висловитись; 3) ( ответ ) - відповідь (-ді), 
відказ (-зу); (письменний) - відпис (-су). 

Отзьівать, отозвать кого - відкликати, відкликати кого. 

Отзьіваться, отозваться - 1) (заявлять о себе) - зголошуватися, зголоситися на що, 
подавати, подати голос, відгукуватися, відгукнутися; 2) (давать отзив о ком, о чем) - 
висловлюватися, висловитися, висловити свою думку про кого, що; -ться о ком с похвалой 

- висловлюватися, висловитися похвально (з похвалою) - за кого; 3) (отражаться) - 
позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися. 

Отзьівной, отзьівньїй (о приказе) - відкличний. 

Отказ - 1) (кому в чем) - відмова, відмовлення кому чого,- о. в принятии - відмова 
прийняти; о. окончательний - остаточна відмова; о. от места - звільнення кого з посади; 
о. положительний - цілковита відмова; надеюсь не встретить с вашей сторонні -за - 
сподіваюся, що Ви не відмовите мені; получить отказ в своей просьбе - дістати відмову 
на своє прохання; 2) (чей-либо от чего) - відмовлення, відмовляння від чого, зречення 
чого, відмага, відмагання від чого; о. от наследства - зречення спадщини; о. от работи 

- відмовлення (зречення) працювати; в случае -за магазина в принятии товара - якщо 
магазин відмовиться прийняти крам; он заявил отказ - він заявив, що відмовляється; 
ответить -зом - відмовити; 3) (имущества) - відказ (-зу), відпис (-су) кому чого; о. по 


121 



Російсько-український словник ділової мови 


завеїцанию - відказування, відказання, відписування, відписання. 

Отказьівать, -зать - 1) {кому в чем) - відмовляти, відмовити кому чого (в чому); о. в 
принятии - відмовляти прийняти; о. в просьбе - відмовлятися задоволити прохання; о. на- 
отрез - цілком відмовляти; о. окончательно - остаточно відмовити,- ему нельзя отказать 
в знаний дела - не можна заперечити, що він знає справу; 2) ( что кому завещать) - 
відписувати, відписати, відказувати, відказати; 3) {отрешать, увольнять) - звільняти, 
звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого; о. от места - звільнити з посади. 

Отказьіваться, -заться от кого, от чего - відмовлятися, відмовитися (Г), зрікатися, 
зректися чого, кого, відрікатися, відректися від кого, від чого; ( усиленно ) - відмагатися, 
відмогтися від чого,- о. от занимаемой должности - зрікатися, зректися своєї посади. 

Откладьівать, откласть, отложить - відкладати, відкласти, відложити,- о. дело в долгий 
ящик - відкладати справу на безрік,- не -вая далее дела - не відкладаючи справи надалі; 
орок бьіл отложен - термін відклали. 

Отклонять, отклонить - 1) (что, кого ) - відхиляти, відхилити; о. просьбу - відхиляти, 
відхилити прохання; 2) ( отговаривать ) - відраджувати, відрадити кого від чого. 

Откомандирование, откомандировка {куда) - відрядження, відряд (-ду); {от чего) - 
відстанбвлення, відстанбва, відкликання; сделано распоряжение о вашей -ке в... - дано 
рбзказ (наказано) відрядити вас до.... 

Откомандировьівать, -ровать {кого куда) - відряджати, відрядити: {кого от чего) - 
відстановляти, відстановити, відкликати, відкликати від чого, з чого; о. в распоряжение 
(партийного комитета) - відряджати в розпорядження; о. от полка и 
прикомандировивать к штабу - відстановляти від полку і відряджати до штабу. 

Открьівать, пооткрьівать, открьіть, -ся - 1) (ч то-либо закрьітое) - відкривати, 
відкрити; {что-либо затворенное) - відчиняти, відчинити; {что-либо запертое) - 
відмикати, відімкнути; {книгу) - розгортати, розгорнути, -ся,- о. кредит - відкривати 
кредит; о. лавку (в 8 часов утра) - відчинити крамницю; 2) {находить) - находити, знайти, 
відшукувати, відшукати; {делать открьітия) - винаходити, винайти що,- открьівать 
дорогу (к чему) - знаходити шлях до чого; 3) {обнаруживать) - викривати, викрити, 
виявляти, виявити; открьівать преступление, виновника - викривати злочин, винуватця; 
4) ( основьівать, о курсах, камере суда, предприятии и пр.) - відкривати, відкрити, 
закладати, закласти, заводити, завести; {начинать дело, собрание) - відкривати, відкрити, 
починати, почати, розпочинати, розпочати; о. дело за свой счет - своїм коштом 
закладати підприємство; редседатель открьівает собрание - голова розпочинає 
(відкриває) збір; 5) {открьіваться, появляться) - відкриватися; открьілось место: а) 
{учреждена должность) - заведено посаду; б) {освободилось место) - звільнилася 
посада; 6) {сообщить кому что) - сказати кому про що, відкрити кому що. 

Открьітие - 1) {начало) - початок (-ку); 2) {результат изьісканий) - знайдення, знахід (- 
ходу); {изобретение) - винайдення, винахід (-ходу); 3) {дебете.) - см. Открьівать. 

Открьітка - листівка, листовна картка. 

Открьіто - відверто; {публично) - прилюдно. 

Открьітьій - 1) {прилаг., публичньш, о заседании) - прилюдний; (о помещен. в газете, 
письме) - одвертий; 2) {прич.) - см. Открьівать. 

Откуп - відкуп (-пу). 

Откупать, -пить - 1) відкуповувати, відкупити що в кого; 2) {брать на откуп, арендовать) 
- відкуповувати, відкупити, орендувати, брати в оренду; 3) {викупить) - викуповувати, 
викупити, окупати, окупити кого з чого, від чого. 

Откупной - відкупний. 

Откупщик, -щица - відкупник (-ка), відкупниця. 

Отлагательство - відклад (-ду) (Г), проволока (Г); без -ства - не відкладаючи, без 
проволоки,- в случаях, не терпящих -ства - в негайних випадках, якщо не можна 
відкласти; дело, не терпящее -ства - невідкладна справа, пильна, нагальна справа. 

Отлагать, -пожить - відкладати, відкласти. 

Отличать, -чить - 1) {различать) - відрізняти, відрізнити; {виделять) - вирізняти, 
вирізнити; 2) {ставить вьіше) - відзначати, відзначити. 

Отличаться, -читься - 1) різнитися, порізнитися, відрізнятися, відрізнитися від кого, від 
чого чим; 2) {вьіделяться) - відзначатися, відзначитися чим від чого, визначатися, 
визначитися чим, вирізнятися, вирізнитися чим, між ким, між кого. 

Отличие - 1) відміна від кого, від чого, різниця між ким, чим; в -чиє от кого, от чего - а) 
відрізняючись від кого, чого,- б) відрізняючи, щоб відрізнити від кого, чого, на відміну від 
кого, чого; 2) {награда) - відзнака; 3) {заслуга) - заслуга,- знак -чия - відзнака за заслуги,- 


122 



Російсько-український словник ділової мови 


награждать за отличие - нагороджувати за заслуги. 

Отличительньїй (о признаке) - відмінний, відмітний. 

Отличньїй - 1) ( отличающийся ) - відмінний, відмітний; 2) ( превосходньш , об исполнении) 
- чудовий, дуже добрий. 

Отлучаться, -читься - 1) (от чего, отторгаться, отделяться) - відлучатися, 
відлучитися від чого, від кого; 2) ( удаляться, оставлять) - відгоджатися, відгодитися, 
відбавлятися, відбавитися від кого, від чого. 

Отлучка - відгода, відлука,- о. самовольная - відгода без дозволу; без -ки - не 
відгоджаючись, невідгодно,- бьіть в -ке - перебувати на стороні, відгодитися; -ки 
запрещаются - відгоджатися заборонено (не вільно). 

Отмежевьівать, отмежевать, -ся - відмежовувати, відмежувати, -ся. 

Отмена - 1) касування, скасовування, скасування; в -ну постановленая - касуючи 
постанову, на скасування постанови; подлежащий -не - що треба (що належить) 
скасувати; 2) ( разница ) - відміна, різниця. 

Отменимость - скасовність (-ности) (Я). 

Отменительньїй (о распоряжении) - касувальний. 

Отменньїй - 1) ( различньїй ) - відмінний, відмітний; 2) ( превосходньш, об исполнении) - 
чудовий; ( изьісканньш, о приемах обращения с кем) - виборний, добірний. 

Отменять, -нить - касувати, скасовувати, скасувати; о. постановление - касувати, 
скасувати постанову; о. собрание - відкладати, відкласти збір; спектакль отменяется - 
вистави не буде, вистава не відбудеться. 

Отмеривать, отмерять, -рить - відмірювати, відміряти, відміряти. 

Отмета, отметка - 1) зазначка, позначка, значка; ( окончен. дебете.) - зазначення, 
занотування, позначення; 2) ( балл ) - значка, бал. 

Отмечать, отметить, -ся - 1) зазначити, зазначити, позначати, позначити, нотувати, 
занотовувати, -ся; 2) (отличать) - відзначати, відзначити, -ся. 

Отнимать, -нять - відбирати, відібрати, відіймати, відняти кому що; ( лишать кого чего) - 
позбавляти, позбавити кого чого; отнимать у кого время - відбирати кому час. 

Относительно - 1) (в знач, предлога) - за, про,- -но чего зто сказано? - проти чого це 
сказано?; -но зтого дела: а) (об зтом деле) - за цю справу, про цю справу, в цій справі; б) 
( что касается зтого дела, то...) - щодо цієї справи, то...; -но зтого существуют 
различньїе мнения - про це (на це) є різні думки; 2) (в знач , наречия, в см. «условно», 
«сравнительно») - умовно, з порівняння, порівнюючи, споглядно (Я); все надо понижать 
-но - все треба розуміти умовно (з порівняння, порівнюючи). 

Относительньїй - релятивний, розмірний, стосунковий; ( условньш , о большинстве) - 
умовний; ( приблизительньш о подечете) - приблизний; (о числах) - релятивний; (о 
средствах) - обмежений. 

Относить, отнести, отнесть - 1) (куда) - відносити, віднести, заносити, занести; 2) (на 
чей-либо ечет) - прикидати, прикинути кому,- о. на ечет чьей-либо неаккуратности - 
бачити, добачати причину в чиїй неакуратності; судебние издержки отнести за ечет 
виновного - судові витрати перенести на винуватця; убьітки отнести за ечет банка - 
втрати прикинути банкові; 3) (к какой-либо категории или виду) - прилучати, прилучити; 
(на письме) - записувати, записати; отнести к первой категории - записати до 1-ої 
категорії. 

Относиться, -нестись - 1) (к чему) - належати до чого; 2) (обращаться с кем) - 
ставитися, поставитися до кого,- о. враждебно - ворогувати на кого, проти кого, ставитися 
вороже проти кого, чого; 3) (обращаться к кому) - вдаватися, вдатися до кого; -ться 
письменно - вдаватися з листом, листовно до кого. 

Отношение - 1) (касательство к чему) - стосунок (-нку), доділ (-лу) (Я), дочинення, 
притока (до чого), зв'язок (-зку) між чим; в -нии аккуратности - акуратністю, щодо 
акуратносте,- в процентном -нии - відсотково, на відсотки,- в санитарном -нии - 
санітарним станом, щодо санітарії; в зтом -нии - з цього погляду, цією стороною,- во всех 
-ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом,- во всех других -ниях - у всьому 
іншому, всіма іншими сторонами,- завязьівать -ния с кем - нав'язувати стосунки з ким, 
заходити в стосунки з ким,- иметь -ниє к чему - стосуватися до чого, мати дочинення з 
чим до чого,- имеющий -ниє к чему - причетний до чого,- опасно в пожарном -нии - 
небезпечно супроти пожежі; по -нию к кому, чему: а) супроти кого, чого; (судить о ком 
по его отношению к делу) - міркувати про кого з того, як він ставиться до справи; 2) (о. к 
кому, к чему, в см. обращения с кем, с чем) - ставлення до кого, до чого,- о. 
несправедливое - кривдження кого, кривда кому,- о. отрицательное (к кому) - 


123 



Російсько-український словник ділової мови 


несприятне (негативне) ставлення; ( к чему) - заперечне негативне ставлення; о. ровное - 
однакове ставлення; халатнов о. к служебним обязанностям - недбайливе ставлення до 
службових обов'язків, службове недбальство; 3) ( вид бумаги) - лист (-та), завідомлення; в 
ответ на ваше -ниє от 15 ноября текущего года за №... - відповідаючи на ваш лист (на 
вашого листа) з 15 листопада цього року під ч... (під нумером); вследствие вашего -ния - 
(вважаючи) на Вашого листа; прислать при -нии - надіслати разом з листом; согласно 
-ния - згідно з листом. 

Отношения ( между кем) - взаємини (-ин), стосунки (-ів) між ким; о. взаимньїе - взаємини 
(-ин), обопільні стосунки; о. враждебние - ворогування, ворожнеча, ворожі стосунки між 
ким; о. мирньїе, миролюбивие - (з)лагода, мирні взаємини, мирні стосунки між ким; о. 
правовие - правні взаємини, правні стосунки; о. родственние - родацькі стосунки; о. 
хозяйственние - господарчі стосунки; у нас -ния обостренньїе - наші стосунки зіпсовані. 

Отождествлять, -вить - ототожнювати, тотожнити, ототожнити. 

Отопление, отопка - опал (-лу), опалення; ( паровое ) - огрівання; без -ния (квартира ) - 
без опалу; с -ниєм (квартира) - з опалом; (о паровом о.) - з огріванням. 

Отопительньїй (о периоде) - огрівний. 

Оторванность - відірваність (-ности). 

Отпадать, -пасть - відпадати, відпасти. 

Отпечаток - відслід (-ду), відбиток (-тка); ( типогр. оттиск ) - відбиток (-тка). 

Отпечатьівать, -чатать - друкувати, віддруковувати, віддрукувати, надрукувати, 
відбивати, відбити. 

Отпирательство - відмагання, відрікання. 

Отписка - відписка, відпис (-су); ( действ .) - відписування, відписання. 

Отписьівать, отписать, -ся - відписувати, відписати, -ся. 

Отплата - відплата. 

Отпльївать, -льіть - відпливати, відплити, відплисти. 

Отпор - відсіч (-чі) {ж. р.); дать отпор кому - дати відсіч кому. 

Отправитель, -ница - посилач (-ча), посилачка. 

Отправление - 1) ( отправка кого куда ) - виряджання, вирядження, виряд (-ду), виправа; 
о. поезда - виряд поїзду; 2) ( почтовое ) - відсилка, пересилка; (действ.) відсилання, 
пересилання, виправа; заделка отправлений - запаковування відсилок; о. бандерольное - 
бандерольна пересилка; 3) ( оппезд, отход) - вирушання, відхід (-ходу); перед -ниєм в 
дорогу - рушаючи в дорогу, перед тим, як рушити в дорогу; 4) ( должности ) - урядування, 
справування уряду; ( исполнение) - виконання службових обов'язків; (повинностей) - 
відбуток (-тку), відбування; вступать в -ниє обязанностей - починати виконувати 
обов'язки. 

Отправлять, -вить - 1) (кого куда) - виряджати, вирядити, виправляти, виправити, 
посилати, послати; (услать) - відсилати, відіслати; 2) (посилать что) - відсилати, 
відіслати, посилати, послати; о. товари по железной дороге - посилати товар, крам 
залізницею; 3) (отправлять должность) - урядувати, справляти, справувати уряд, 
виконувати урядові обов'язки; о. повинность - відбутки відбувати. 

Отправляться, -виться - виряджатися, вирядитися, виправлятися, виправитися, іти, піти, 
їхати, поїхати; (двигаться) - рушати, рушити, вирушати, вирушити; о. аеропланом - їхати, 
поїхати аеропланом; о. в поход, на заработки - виряджатися (виправлятися, піти) в похід, 
на заробітки; о. (двинуться) в путь - рушати, вирушати в дорогу. 

Отправной (пункт) - вирядний, відпровідний. 

Отпрашиваться, -проситься (в отпуск) - відпрошуватися, відпроситися, відпрохуватися, 
відпрохатися. 

Отпуск - 1) (професіональний) - відпустка; (действ.) - відпускання; о. по болезни - 
відпустка через хворість; о. срочний - а) відпустка на певний реченець, на (певний) час, 
реченцева відпустка; б) відпустка до (певного) терміну; получить отпуск - дістати 
відпустку; уволенний в отпуск - відпускник (-ка), (о женщ.) - відпускниця; 2) (видача) - 
видавання; о. безакцизний (чего) - безакцизне видавання чого; о. кредитов - видавання 
кредитів; 3) (товаров заграницу) - вивіз (-возу); 4) (копия отправляемого документа) - 
відбиток (-тку), копія. 

Отпускать, -стить - 1) (пускать кого) - пускати, пустити, відпускати, відпустити; 
(освобождать) - звільняти, звільнити кого; 2) (кому что) - видавати, видати кому що; о. в 
кредит - давати набір, на (в) борг, на віру, боргувати, поборгувати, навіряти, навірити 
кому; о. товари (за границу) - вивозити, вивезти товари, крам (за кордон). 

Отпускной (сущ.) - відпускник (-ка). 


124 



Російсько-український словник ділової мови 


Отпускной ( прилаг .) - 1) (о билете) - відпускний, відзвольний; 2) (о цене) - видавний; 3) (о 
вьівозном товаре) - вивізний. 

Отрабатьшать, -ботать - 1) відробляти відроблювати, відробити, відбувати, відбути що, 
чим,- о. прогульние дни - відбувати (за) прогуляні дні; 2) ( окончить работу) - відробити, 
скінчити робити. 

Отработок - відробіток (-тку), відбуток (-тку); брать на -ток (в счет работьі) - брати на 
відробіток. 

Отравление - отруювання, отруїння,- смерть от -ния - смерть від отрути. 

Отравлять, -вить - труїти, отруїти, струїти; ( делать ядовитьім ) - затруювати, затруїти. 

Отражать, отразить, -ся (на ходе работьі) - відбивати, відбити, -ся. 

Отрапортовьівать, -вать - рапортувати, відрапортувати. 

Отрасль - галузь, парость (-рости); во всех -лях промьішленности - в усіх галузях 
промисловосте. 

Отрезанность - відокремленість (-ности), відрубність (-ности). 

Отрезной (о купоне) - відрізний, обрізний. 

Отрезьшать, -зать - відрізувати, відрізати, відтинати, відтяти; ( часть чего-либо , 
укоротить) - урізувати, урізати. 

Отрекаться, -речься - зрікатися, зректися кого, чого, відрікатися, відректися кого, чого 
(від кого, від чого), вирікатися, виректися кого, чого. 

Отрекомендовьівать, отрекмендовать, -ся - відрекомендовувати, відрекомендувати, -ся. 

Отречение от чего - зречення чого, відречення (від) чого. 

Отрешать, -шить - відстановлювати, відстановити кого від чого,- о. от должности - 
звільняти, звільнити, з посади. 

Отрешаться, -шиться от чего - звільнятися, звільнитися від чого, позбуватися, 
позбутися чого. 

Отрицательньїй - 1) (об ответе) - відмовний, заперечний; (о результате) - неґативний, 
уємний (Я); (об отношении, к кому) - неґативний, несприятний, (к чему) - неґативний, 
заперечний; 2) (матем., о величине) - від'ємний. 

Отрицать - заперечувати, відкидати що... 

Отруб - відруб (-бу). 

Отрьівок - уривок (-вка). 

Отрьівочньїй (о сведениях) - уривчастий, уриваний. 

Отряд - загін (-гону), відділ (-лу); о. конньш - кінний загін,- о. санитарньїй - відділ 
санітарний; о. сторожевой - чата. 

Отряжать, -рядить - виряджати, вирядити, виправляти, виправити; о. агента - вирядити 
аґента. 

Отсидка ( под арестом) - висидка. 

Отсиживать, -сидеть - відсиджувати, відсидіти, висиджувати, висидіти. 

Отслуга - відслуга. 

Отслуживать, -жить - відслужувати, відслужити, вислужувати, вислужити, відбувати, 
відбути, вибувати, вибути,- о. прогульньїе дни - здобувати, добути прогуляні дні. 

Отсоветьівать, -товать кому что - відраджувати, відраджати, відрадити кого від чого, 
розраджувати, розраджати, розрадити кому що. 

Отсортировьівать, -ровать - відсортовувати відсортувати. 

Отсроченньїй - відтермінований, відкладений (до терміну). 

Отсрочивать, отсрочить, -ся - відкладати, відкласти (термін), відтерміновувати, 
відтермінувати; о. время взноса налогов - відкладати термін (вносити) сплачувати 
податки; о. уплату - відкладати термін сплати. 

Отсрочка - відклад (терміну), відтерміновання,- о. призива - відтерміновання призову,- 
дать -ку на месяц - відкласти (відтермінувати) на місяць,- подвергать дело дальшей -ке - 
відкладати ще на новий термін,- получить -ку на месяц - дістати відтерміновання на один 
місяць. 

Отставать, -стать ( оставаться позади) - відставати, відстати; (тянуться в хвосте) - 
отягатися. 

Отставка - відстанова, демісія,- виходить, уходить в -ку - подаватися, податися на 
відстанову (на демісію); вииіедиіий, уволенньїй в -ку - відстановний, відстановленець (-нця 
) (Я); давать -ку кому - відстановляти, відстановити кого від уряду,- находящийся в -ве - 
відстановлений; (с пенсией) - пенсіонований,- просить об -не - просити відстановити, 
просити дати відстанову,- уволенньїй в -ку - відстановленець (-нця) (Я), (о женщ.) - 
відстановлениця (Я). 


125 



Російсько-український словник ділової мови 


Отставлять, -вить - 1) (что от чего) - відставляти, відставити, відсувати, відсунути що від 
чого; 2) (кого от должности) - відстановляти, відстановити кого (від уряду). 

Отставной (о бив. служащем) - відстановлений; (о солдате.) - вислужений. 

Отстаивать, -стоять - 1) (кого, что) - обставати, стояти за кого, за що, за ким, 
обстоювати, обстояти кого, що, за кого, за що; (защищать) - боронити кого, що, чого, 
оборонити, відборонити кого, що, від кого, від чого; 2) (долго простоять) - вистоювати, 
вистояти. 

Отсталость - відсталість (-лости). 

Отстальїй (об учащемся) - відсталий. 

Отстоять - 1) (от чего) - відлежати від чого, відлягати; деревня отстоит от города на 
шесть верст - село відлежить (відлягає, відлегле) від міста на шість верстов; 2) см. 

Отстаивать, отстоять кого, что. 

Отстраивать, отстроить, -ся - відбудовувати, відбудувати, -ся. 

Отстранять, -нить кого, что - відстороняти, відсторонити, відстановляти, відстановити; 
(что) відсувати, відсунути; о. от должности - відстановляти від уряду (посади); о. 
свидетелей (юрид.) - відстороняти свідків. 

Отступать, -пить - відступати, відступити, відходити, відійти від чого; о. от закона, от 
правил - відступати (відходити) від закону, правила. 

Отступаться, -питься - відступитися, відступитися від чого, відрікатися, відректися, 
зрікатися, зректися чого. 

Отступление - 1) (отход) - відступ (-пу); 2) (отказ, отпадение) - відступання, відбігання, 
зрікання; 3) (уклонение) - збочення, відбіг (-гу), відхилення; о. от общих правил - 
порушення загальних правил,- позвольте сделать маленькое -ниє - дозвольте трохи 
ухилитися. 

Отступное - відкупне (-ного), відступне (-ного). 

Отсуждать, отсуживать, -судить - відсуджувати, відсудити. 

Отсутствие (неимение) - брак (-ку); (неприсутствие) - неприсутність (-ности); 
безвестное -виє - безвість (-сти), перебування невідомо де,- в виду -вия - що нема, що не 
було, черіз неприсутність (кого), через брак (чого); (в конце фрази) - бо не було, бо немає,- 
в наиіем -вии - коли нас не було, як нас не було, не при нас,- в случае -вия - якщо немає, 
не буде,- в чье-либо -виє - коли (як) кого нема, не було, не буде; во время -вия кого, чего - 
поки нема, поки не було кого, чого; за -виєм - (через те) що нема, що небуло; (только о 
вещах, деньгах) - немаючи, не мавши,- за -виєм времени, доказательства - через брак 
часу, доводів, бо бракувало часу, доводів,- находиться в -вии - не бути,- по причине -вия 
средств - що нема (що не було) засобів, не маючи, не мавши засобів,- по причине -вия 
председателя - що нема (не було) голови,- при -вии средств - якщо нема (не буде) коли 
нема (не буде) засобів. 

Отсутствовать - не бути, бути неприсутнім, не бути присутнім; ми отсутствовали - нас 
не було, ми не були (присутні) при тому. 

Отсутствующий (о члене правления, общества) - неприсутній, якого (якої) нема,- о. 
безвестно - що безвісно де подівся. 

Отсчитьівать, -читать - відлічувати, відлічити, відраховувати, відрахувати що. 

Отсчитьіваться, -таться, отчесться - 1) відлічуватися, відлічитися, відраховуватися, 
відрахуватися; 2) (давать денежний отчет) - здавати, здати грошовий звіт. 

Отсьілать, отослать - відсилати, відіслати, відпроваджувати, відпровадити кого, що,- о. 
обратно (возвращать) - повертати, повернути. 

Отсьілка - відсилання, відіслання; (в книге, ссилка на кого, на что) - покликання, 
посилання на кого, що. 

Отсьіпное (плата зерном) - відсипне (-ного). 

Оттиск - відбиток (-тка). 

Оттискивать, -снуть что на чем - вибивати, вибити що на чому; (о книге) - друкувати, 
видрукувати; о. печать - вибивати печатку. 

Оттягивать, -тянуть - 1) (время, дело) - протягувати, протягти, проволікати, проволокти; 
2) (медлить с чем) - отягатися, зволікати, зволокти з чим... 

Оттяжка (дела, времени) - протягування, протягнення, проволікання, проволока, 
відкладання, відклад (-ду) чого. 

Отход - відхід (-ходу); (отступление) - відступ (-пу); о. поезда - відхід поїзду,- на -де - при 
кінці, відходячи. 

Отходить, отойти - відходити, відійти, іти, піти; осторожно, поезд отходит! - 
стережіться, поїзд рушає!; почта отходит по вторникам - пошта відходить (іде) 


126 



Російсько-український словник ділової мови 


щовівтїрка. 

Отчасти - почасти, частково. 

Отчеканивать, -нить ( монету ) - бити, вибивати, вибити. 

Отчеркивать, -кнуть - відкреслювати, відкреслити. 

Отчество - (ім'я) по-батькові. 

Отчет - звіт (-ту) про що, за що; о. годинний - звіт за рік, річний звіт; о. денежньш - 
грошовий звіт; о. ежемесячньш - щомісячний звіт; о. месячний - звіт за місяць; о. 
операционньш - операційний звіт; о. по Н. операциям - звіт із Н. операцій; о. по 
предприятиям - звіт за підприємства; о. подробний - докладний звіт; давать отчет - 
давати, дати звіт, звітувати; давать, брать под отчет - давати, дати, брати, взяти що на 
звіт,- давать денежньш отчет - (по)давати, (по)дати, укладати, укласти грошовий звіт,- 
давать себе (полньїй) отчет в чем-либо - (цілком) усвідомлювати, усвідомляти, 
усвідомити собі що,- поступить, не отдавая отчета - чинити несвідомо,- представить 
отчет - подавати, подати звіт. 

Отчетливость - виразність (-ности), чіткість (-кости). 

Отчетливьій (о произношении ) - виразний; (о письме - четкий) - чіткий. 

Отчетность - 1) звітність (-ности); о. годинная - річна звітність; о. денежная - грошова 
звітність; о. первинная - первинна звітність; о. по расходам - звітність про витрати,- о. по 
счетоводству - звітність з рахівництва; неблагополучний по отчетности (отдел ) - 
неакуратний (непевний) у (щодо) звітності; неподача -стей - неподавання, неподання 
звітів; обязанний -стью кому-либо - зобов'язаний подавати звіт, звітувати кому,- подавать 
-ность - звітувати, подавати звіт,- ускорить представленеє -оти - прискорити подання 
звіту; 2) ( ответственность ) - відповідальність (-ности). 

Отчетньїй - 1) ( период ) - звітний; 2) (по денежним счетам) - рахунковий. 

Отчетчик - звітодавець (-вця). 

Отчисление - відрахування, відлічення; ( действ .) - відраховування, відрахування, 
відлічування; сделано -ниє из жалования - відраховано, вивернено з платні. 

Отчислять, -лить - 1) відраховувати, відрахувати; ( удерживать ) - вивертати, вивернути з 
чого,- о. в чью-либо пользу - відраховувати на кого, (на чию користь); 2) ( кого куда) - 
переводити, перевести; он отчислен в запасние войска - його переведено до запасного 
війська; 3) ( уволить отчего) - звільняти, звільнити з чого, відстановляти, відстановити від 
чого. 

Отчитьівать, -читать кого - вимовляти, вимовити, вичитувати, вичитати кому. 

Отчитьіваться, -читаться (перед кем) - давати, дати, складати, скласти звіт кому, перед 
ким, звітувати; о. о своей работе - давати звіт (звітувати) про свою роботу,- о. перед кем в 
деятельности - (по)давати звіт кому про діяльність. 

Отчуждаемость - вивласненність (-ности), вивласнюваність (-ности). 

Отчуждатель, -ница - вивласнювач (-ча), вивласнювачка. 

Отчуждать, -ждить - вивласнювати, вивласнити. 

Отчуждение - вивласнювання, вивласнення,- неподлежащий отчуждению - невивласний, 
невідбірний,- полоса -ния - смуга вивласнення. 

Отьезд - від'їзд (-ду), виїзд (-ду); готовий к -ду - готовий від'їхати; за от~ьездом, по случаю 
от-ьезда - з причини від'їзду (виїзду), з нагоди від'їзду (виїзду), через від'їзд (виїзд). 

Отьезжать, от-ьехать - від'їжджати, від'їхати. 

Отьезжающий (о пассажире) - від'їжджий, що від'їздить. 

Отьзкзаменовьівать, -новать кого - робити, зробити іспит кому, іспитувати, 
проіспитувати кого. 

Отьіскивать, отьіскать, -ся - шукати, відшукувати, відшукати, -ся, знаходити, знайти, 

-ся,- о. путем расспросов - напитувати, напитати кого, що. 

Отяготительньїй (об условиях ) - обтяжливий, тяжкий. 

Отягощать, отягчать, отяготить, отягчить - обтяжати, обтяжувати, обтяжити, 
отягчати, отягчитий,- о. вину - збільшувати, збільшити провину. 

Оформливать, оформлять, -мить - оформлювати, оформити. 

Оффициально - урядово, з уряду, офіційно. 

Оффициальность - офіційність (-ности). 

Оффициальньїй (о сообщении) - урядовий, офіційний. 

Охват - охоплення,- о. рабочего бюджете - охоплення робітничого бюджету. 

Охватьівать, -тить - 1) о(б)хоплювати, о(б)хопити, обіймати, об(ій)няти, осягати, осягти 
кого, що,- зпидемия охватила весь город - пошесть о(б)хопила все місто,- зтот период 
охвативает - цей період обіймає; 2) (окружать) - оточувати, оточити кого, що. 


127 



Російсько-український словник ділової мови 


Охота ( промисел ) - мисливство, ловецтво, стрілецтво; ( процесе охотьі) - (в)лови, 
полювання; о. воспрещается - полювати заборонено; заниматься -той - жити з ловецтва, 
ходити на влови, на полювання; место для охоти - ловище. 

Охотиться - полювати (на) кого, (на) що, ходити на (в)лови, на полювання. 

Охотник - 1) мисливець (-вця), ловець (-вця), стрілець (-льця); 2) ( волонтер ) - охочий (-чого 
)• 

Охотничий (о промисле, сборе) - мисливський, ловецький, стрілецький. 

Охрана - 1) ( охранение ) - охорона; о. труда - охорона праці; о. усиленная - збільшена 
охорона; аппарат по охране труда - апарат охорони праці, на охорону праці; мери 
охрани - заходи до охорони; 2) ( стража ) - сторожа, варта,- иметь под своей -ной - 
держати за своєю вартою, сторожею. 

Охранение - 1) охорона, вартування; ( сторожевое ) сторожа, варта; (воєн.) бекет (-ту); 2) 

( действ .) - вартування. 

Охранник - охоронник (-ка). 

Охранньїй, охранительньїй (о грамоте) - охоронний, охоронний. 

Охранять, -нить - охороняти, охоронити; ( стерень ) - стерегти, устерегти кого, що й чого 
від кого, від чого,- о. от убитка - забезпечити від утрат,- о. порядок - стерегти ладу,- о. 
бдительно кого, что - пильнувати кого, чого, пильно (чуйно) охороняти кого, що, чуйно 
(пильно) стерегти кого, чого. 

Оценивать, оценить, -ся - цінувати, цінити, оцінювати, оцінувати, оцінити, поцінити, -ся,- 
о. в деньгах - цінувати (оцінювати) на гроші,- о. в рублях - цінувати (оцінювати) на 
карбованці,- о. для продажи с торгов - цінувати, оцінувати, поцінувати. 

Оценка - оцінка чому, чого; (действ.) - цінування, оцінування; о. балльная - оцінка 
балами, балова оцінка,- о. качественная - оцінка якости,- о. относительная - умовне 
оцінування; о. сравнительная - порівняльна оцінка,- делать -ку - цінувати; к -ке привлечь 
жспертов - запросити експертів оцінити, запропонувати експертам оцінити,- согласно с 
-кой - відповідно до оцінки. 

Оценочньїй (о списке) - 1) оцінний; 2) (о комиссии для оценки) - цінувальний. 

Оценщик, -щица - оцінник (-ка), цінувальник (-ка), цінувальниця; (лесов и земель) 
таксатор (-ра). 

Оцеплять, -пить - оточувати, оточити, обступати, обступити. 

Очаг (для варки) - ватра, кабиця; (кузнечний) - горно (-рна); о. для безпризорньїх детей - 
дитячий захисток (притулок); о. епидемии - джерело (осередок) пошести. 

Очевидец, -дица - самовидець (-дця), самовидиця,- бить -цем - самому бачити, 
самовидцем бути, бачити на власні очі. 

Очередной (о номере, вопросе, посетителе) - черговий; стать -ньім (о деле, вопросе) - 
стати на порядку денному. 

Очередность - черговість (-вости); в порядке -сти - порядком черги, за чергою. 

Очередь - черга,- о. живая - жива черга,- о. за кем - черга кому,- о. за мной - моя черга, 
мені черга,- бить, стоять на -ди (о текущих делах, вопросах) - бути, стояти на деннім 
порядку, на черзі дня,- в первую -дь - у першу чергу; (прежде всего) - насамперед, 
уперед, передусім, перше,- в порядне -ди - за рядом, за чергою,- в свою -дь - і собі теж, так 
само, своєю чергою,- вне -ди - не в ряд, позачергово, поза чергою,- вистаивать в -ди - 
застоювати черги,- ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу,- не в -дь - не в ряд, 
без черги, не в чергу, поза чергою,- по -ди - за рядом, чергою, в чергу, за чергою,- попасть 
в -дь - під чергу прийтися,- соблюдать -дь - ряду, додержувати черги,- ставить, 
поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (на чергу дня). 

Очерк (краткое описание) - нарис (-су), начерк (-ку). 

Очеркивать, -ртить - о(б)креслювати, о(б)креслити. 

Очеркивать, очернять, -нить (порочить) - ославлювати, ославити, заплямовувати, 
заплямувати, знеславлювати, знеславити кого. 

Очинивать, -нить (карандаш) - загострювати, загострити, підстругувати, підстругати. 

Очистительньїй (о поиїлине) - очисний. 

Очистка - 1) чищення, очищання, вичищання, вичищення; о. улиц - чищення вулиць; 2) 
(опорожнение) - спорожнення, випорожнення. 

Очищать, очистить - 1) чистити, очищати, очистити, вичищати, вичистити; 2) (хим.) - 
чистити, очистити, рафінувати; 3) (освобождать) - звільняти, звільнити, спорожняти, 
спорожнити; о. место - звільняти місце,- о. посуду - спорожнити посуд. 

Очной (о свидетеле) - (на)бчний. 

Очутиться - опинитися; о. в безвиходном положений - опинитися в безпорадному стані 


128 



Російсько-український словник ділової мови 


(становищі); о. в неловком положений - опинитися в прикрому стані. 

Ошибаться, -биться - помилятися, помилитися, (об)милятися, о(б)милитися на чому, 
чим,- о. в отношении чего - помилятися на чому,- о. в расчете - в рахунку помилитися, 
помилитися, прогадувати, прогадати; о. в цене - на ціні помилитися, процінувати, 
процінити. 

Ошибка - помилка, о(б)милка; о. исправимая - поправна помилка,- о. неисправимая - 
непоправна помилка,- о. явная - явна, видима помилка,- вводить в -ку - омиляти, омилити 
кого,- вкралась -ка - трапилася (сталася) помилка,- впадать в -ку - допускатися, 
допуститися помилки,- по -ке ( ошибочно ) - у помилку, помилково, помилившись; при 
допущений -ки - якщо трапиться, трапилася помилка, якщо є (буде) помилка. 

Ошибочно - помилково, помилечно, хибно, помилкою, у помилку, помиляючись, 
помилившись. 

Ошибочность - хибність (-ности), помилечність (-ности), помилковість (-вости). 

Ошибочньїй (о взгляде ) - хибний, помилечний, помилковий. 

Оштрафовьівать, -фовать - штрафувати, оштрафувати. 

Ощущать, ощутить, -ся - відчувати, відчути, -ся,- всеми ощущается крайняя 
потребность - всі відчувають гостру потребу. 

Павильон - павільйон (-ну). 

Пагинация - пагінація, зазначення сторінок, сторінкування. 

Падать, упасть - падати, упасти; ( понижаться ) - спадати, спасти; ( приходить в упадок) - 
підупадати, підупасти, занепадати, занепасти; ( приходиться ) - припадати, припасти, 
випадати, випасти,- п. в цене - спадати з ціни (на ціні); жребий пал на него - жеребок йому 
випав (дістався); курс бумаг пал - курс паперів упав,- подозрение падает на... - думають 
на..., є підозра на...,- товар падает в цене - крам спадає з ціни. 

Падеж чего ( повал на что) - упадок (-ку), упадь. 

Паевой (о взносе) - пайовий. 

Паек - пайка,- п. продовольственний - харчова пайка,- п. суточний - пайка на добу,- 
относящийся к пайку - пайковий; полупать причитающийся паек - діставати, дістати 
належну пайку. 

Пай - пай (паю); {доля) - пайка,- п. учредительский - засновницький (фундаторський) пай; 
на паях - на паях, пайовий; товарищество на паях - пайове товариство, товариство на 
паях. 

Пайщик, -ца - пайовик (-ка), пайовичка; принять в -ки - прийняти до пайовиків. 

Пакгауз - пакгавз (-взу), комора. 

Пакет - пакет (-та); ( сверток ) - пакунок (-нка); п. индивидуальньїй - особистий пакет,- п. 
срочний - спішний пакет,- в -те послать - пакетом послати. 

Пакетньїй (о размере) - пакетний, пакетовий. 

Палата - 1) ( учреждение) - палата; п. мер и весов - палата міри та ваги, міровивірна 
палата; п. пробирная - пробарня,- п. поверочная, проверочная - перевірна палата; 2) 

( помещение в больнице и т. д.) - покій (-кою), палата; 3) {палати - дворец) - палац (-цу). 

Палатка - 1) {иіатер) - намет (-ту), шатро; п. походная - похідний намет; 2) {базарная) - 
ятка. 

Памятник - 1) (в честь кого, монумент) - пам'ятник (-ка), честень (чесня) кому,- 
открьівать п-к - відкривати, відкрити пам'ятника; 2) {надгробний) - надгробок (-бка); 3) 

(п. старини) - пам'ятка старовини. 

Памятньїй (о дне) - пам'ятний; {для памяти, о книжке) - пам'ятковий. 

Память - пам'ять; в здравом уме и твердой -ти - в добрій пам'яті і при розумі (бувши); с 
-ти, по -ти - з пам'яті; держать в -ти - пам'ятати. 

Панама - панама; открита целая панама - відкрили справжню панаму. 

Паника {на бирже) - паніка. 

Панорама - панорама. 

Пансион - пансіон (-ну); на полном -не - з повним пансіоном (утриманням), на повному 
пансіоні (утриманні). 

Пансионер, -ка - 1) {живущий на полном пансионе) - пансіонер (-ра), -ка; 2) {воспитанник 
пансиона) - пансіонер (-ра), пансіонерка, вихованець (-нця), вихованка пансіону. 

Папка - тека,- {обложка) - обгортка, обкладинка; {из картона) - палітурка; п. для дел, 
бумаг - обгортка (палітурка) на справи (на папери); папка раздувается - тека повнішає. 

Параграф - параграф (-фу); остаток по -фу - лишок на параграфі. 

Парад {военн.) - парада. 

Парадировать {участвовать в параде) - парадувати, брати участь у параді. 


129 



Російсько-український словник ділової мови 


Парадний - 1) (о двери) парадний, чільний; 2) ( торжественньїй, о заседании) - 
урочистий, парадний. 

Парализовать - паралізувати, сов. - спаралізувати. 

Параллель - 1) ( параллельная линия) - паралеля, рівнобіжний (-ка), рівнобіжна (лінія); 2) 

( сравнение ) - паралеля, порівняння; проводить -ли - робити порівняння, порівнювати. 
Параллелизм - рівнобіжність (-ности), паралелізм (-му). 

Пари - заклад (-ду); держать пари - закладатися, йти у заклад, битися об заклад,- 
держащий пари - закладник (-ка). 

Парикмахер - голяр (-ра). 

Парикмахерская - голярня, перукарня. 

Паритет - паритет (-ту), рівність (-ности), рівнозначність (-ности); п. покупательной сили - 
паритет купівельної сили. 

Паритетний (о начале) - паритетний, рівний, однаковий. 

Парк - парк (-ку); п. трамвайний - трамвайний парк. 

Парламентар - парляментський діяч (-ча), парляментар (-ра). 

Парламентер - парляментер (-ра). 

Пароль - пароль (-ля), гасло. 

Пароход - пароплав (-ва); п. отходит - пароплав від'їздить; п. прибиваєш - пароплав 
прибуває; п. уходит - пароплав відпливає. 

Пароходний (о сообщении) - пароплавний. 

Пароходство - пароплавство, пароплавба. 

Партнер, -ка - партієць (-ійця), партійка, партійник (-ка), партійниця. 

Партийность - партійність (-ности), сторонництво. 

Партийний (о работнике) - партійний. 

Партикулярний (об одежде, о портном ) - цивільний, партикулярний. 

Партионний (о продаже ) - партіонний, партіями, гуртами. 

Партия - 1) партія; 2) (торг.) - партія, гурт (-ту); аванс под -тию товара - аванс під партію 
товару, краму. 

Паспорт - паспорт (-та); п. заграничний - закордонний паспорт,- п. подложний - 
підроблений, зфалшований паспорт,- п. прописанний - записаний паспорт,- по -ту 
значишся - в паспорті записано; по -ту проживать - з паспортом проживати; прописка 
паспорта - запис паспорта, записання паспорта. 

Паспортний (о книжке) - паспортовий, паспортний. 

Пассаж - пасаж (-жу). 

Пассажир, -ка - пасажир (-ра), пасажирка; п. отьезжающий (с поездом, пароходом) - 
від'їжджий пасажир. 

Пассажирний, пассажирский (о поезде ) - пасажирний. 

Пассив - пасив (-ву). 

Пассивний (о балансе , долге) - пасивний. 

Патент - патент (-ту); п. на изобретение - патент на винахід,- вибирать -нт - брати патент,- 
виборка -та - брання патенту. 

Патентний (о сборе) - патентний, патентовий. 

Патентовать - патентувати, сов. - упатентувати кого, що, видавати, сов. - видати патент 
кому, на що. 

Патронировать - патронувати. 

Патруль - патруль (-ля). 

Пауза - павза, зупинка. 

Пахотний (о земле) - орний; (об орудиях) - хліборобський. 

Пахоть - рілля, нив'я (Г). 

Пациент, -ка - пацієнт (-та), пацієнтка. 

Пачка - пачка. 

Паштетная - паштетня. 

Педагогический (о совете) - педагогічний. 

Пекарня - пекарня. 

Пекарь, -ка - пекар (-ря), пекарка. 

Пенал - пеналь (-лю). 

Пенсионер, -ка - пенсіонер (-ра), пенсіонерка, вислуженець (-нця), вислужениця (Я). 
Пенсионннй (об уставе) - пенсійний. 

Пенсион, пенсия - пенсія; жить на -сню - жити з пенсії; получающий пенсию, на -сни - 
пенсіонер (-ра), вислуженець (-нця) (Я). 


130 



Російсько-український словник ділової мови 


Пеня (штраф) - грошова кара, штраф (-фу); налагать пеню - штрафувати, оштрафувати, 
накладати, накласти грошову кару. 

Пепельница - попільничка. 

Первенство - першість (-шости), першенство. 

Первичньїй - первинний; (первоначальньїй) - початковий, первісний. 

Первобрачие - перший шлюб. 

Первобрачньїй (о детях) - від першого шлюбу, первошлюбний. 

Первоисточник - перше джерело, перводжерел6. 

Первоклассньїй ( наилучший , об отеле) - першорядний. 

Первоначальньїй (об иске) - початковий, первісний. 

Первопечатньїй (о книге) - перший друком. 

Перворазрядньїй, перворядньїй - першорядний. 

Первьій - перший; во-первих - перше, поперше, раз що. 

Переадресовьівать, -совать - переадресовувати, переадресувати. 

Перебаллотировьівать, -ровать - переголосовувати, переголосувати (кульками), 
перебальотувати. 

Перебой - перебій (-бою), перерва; на -бой - навперейми, назахват, перебиваючи один 
одного; работа без -оев - неперебивана робота. 

Перебор - 1) перебір (-бору); 2) ( действие ) - перебирання, перебір (-бору). 

Переборна - 1) ( сверх мерьі взятое) - перебір (-бору); (дебете.) - перебирання, 
перебрання; 2) (перегородка) - переділка. 

Переборний (о деньгах) - перебраний, перебірний. 

Перебрасьівать, -бросить - перекидати, перекинути; (о лицах, учреждениях) - 
переносити, перенести. 

Переваливать, -лить (грузи) - перевантажувати, перевантажити. 

Перевалка (грузов) - перевантаження. 

Перевалочний (о пункте) - перевантажний. 

Переверка - перевіряння, перевір (-віру), (СЖМ). 

Переверять, -рить - перевіряти, перевірити. 

Перевес - 1) (перевешивание) - переважування, переваження; 2) (лишек веса) - перевага, 
лишок ваги; 3) (преимущество) - перевага; иметь, получить, -вес - переважати, 
переважити, мати, здобути перевагу, брати, взяти гору над чим; данное мнение получило 
-вес - ця думка взяла гору, ця думка переважила. 

Перевешивать, -весить - 1) (взвесить многое) - важити, поважити; 2) (вторично) - 
переважувати, переважити, наново важити, наново зважити, попереважувати що; 3) 
(перетягивать весом, превосходить) - переважувати, переважити, перетягати, 
перетягти. 

Перевод - 1) (кого через что) - переправа, перевід (-воду), перепровід (-воду); п. через 
границу - перепровід через кордон; п. учащихся (в следующ. группьі) - перевід учнів; 2) 
(перемещение) - переміщення, перенесення; п. служащих - переміщення службовців,- п. 
учреждения - перенесення установи; 3) (денежний) - грошовий переказ; (дебете.) - 
переказування грошей; (бланк) - переказ (-зу), блянок на (гроші) (грошовий) переказ; п. 
денег по почте , телеграфу - переказування грошей поштою, телеграфом; п. почтовий - 
переказ поштовий, переказ поштою,- п. телеграфний - переказ телеграфний, переказ 
телеграфом; по -ду (получить) - переказом; 4) (о долге, имуществе) - переписування; п. 
долга - переписування довгу; 5) (о векселе) - джирування, переписування на кого 
векселя; 6) (на другой язик) - переклад (-ду); (дебете.) - перекладання; п. дословний - 
переклад слово в слово,- п. точний - достотний, точний переклад; не поддаетея -ду - не 
надається до перекладу, не можна перекласти; еделать перевод на украинский язик - 
перекласти українською мовою. 

Переводитель, -ница (коммерч.) - переписувач (-ча). 

Переводить, -вести - 1) переводити, перевести; 2) (перемещать кого через что) - 
переправляти, переправити, переміщати, перемістити, переносити, перенести; п. по 
службе - переміщати на уряді; 3) (деньги по почте или телеграфу) - переказувати, 
переказати поштою, телеграфом, пересилати, переслати переказом; переведено по почте 
(сто рублей) - переказано поштою; 4) (имущество на чье-либо имя) - переписувати, 
переписати що на кого,- п. долг - переписувати довг; 5) -ить вексель на кого - джирувати, 
переписувати, переписати на кого вексель; 6) -ить, что-либо на деньги - обертати, 
обернути що на гроші, згрошити що; (в см. исчислять в деньгах) - вираховувати, 
вирахувати в грошах,- п. рубли на франки - обертати карбованці на франки. 


131 



Російсько-український словник ділової мови 


Переводньїй - 1) (об относящемся к переводу денег, бланке, отношении, операции) - 
переказовий, на переказ; 2) (о долге) - переписаний; 3) (о векселе) - джирований, 
переписаний; 4) {пере вед енний с другого язика , о документе, произведении) - 
перекладний; (к переводу относящийся) - перекладовий,- -ная литература - перекладна 
література; 5) (о бумаге ) - перебивний, копіювальний. 

Переводчик, -чица ( произведения ) - перекладач (-ча), перекладачка; п. векселя - 
джирант (-та), переписувач векселя. 

Перевоз ( переправа ) - перевіз (-возу); п. лодочний - човновий перевіз, перевіз човном,- 
заниматься -зом - держати перевіз; плата за -воз (перевозное) - перевозове. 

Перевозить, -везти на чем - перевозити, перевезти чим,- п. на лошадях - перевозити 
кіньми. 

Перевозка - перевіз (-возу), перевезіння,- -ки гужевие - тяглові перевози,- -ки 
железнодорожние - залізничні перевози. 

Перевозочньїй (о средствах) - перевозовий, транспортовий. 

Перевозчик - перевізник (-ка). 

Перевьіборьі - перевибори (-рів), переобрання. 

Перевиручка - переторг (-ргу). 

Перевязочньїй (о пункте) - перев'язний; (о материале ) - перев'язувальний. 

Переговорить с кем о чем - переговорити з ким про що; п. по делу - переговорити в 
справі. 

Переговори - переговори (-рів), пересправи (-справ); вести -рьі - провадити переговори 
(пересправи) з ким, пересправляти з ким,- вступать в -рн - розпочинати переговори, 
стати до переговорів,- прекратить -рьі - припинити переговори (пересправи). 

Переграфливать, -фить - переграфлювати, переграфити, перелініювати, перелініїти. 

Перегруженность - перевантаженість (-ности); ( работой ) - переобтяженість (-ности). 

Перегруживать, перегружать, -грузить - 1) (что) - перевантажувати, перевантажити; 2 
) (кого работой , делами ) - переобтяжувати, переобтяжити кого. 

Перегрузка - 1) перевантаження: ( длит. действ.) - перевантажування; 2) ( работой ) - 
переобтяження; {длит. действ.) - переобтяжування. 

Перегрузочний (о станции) - перевантажний. 

Перегрузчик - перевантажник (-ка). 

Перегруппировьівать, -ровать - перегруповувати, перегрупувати. 

Передавать, -дать - 1) передавати, передати кому що,- п. вексель - переджировувати, 
переджирувати, переписувати, переписати на кого вексель,- п. дело в суд - передавати 
справу до суду,- п. дело на чье усмотрение - віддавати справу на чий розсуд,- п. по 
духовному завещанию - одписувати, одписати,- п. через кого - передавати ким; 2) 
{изображать) - віддавати, віддати; 3) {лииінее) - передавати, передати; {деньгами) - 
переплачувати, переплатити за що; 4) {на словах) - переказувати, переказати; 
{рассказивать) - переповідати, переповісти,- п. через кого (на словах) - переказувати ким. 

Передаток {излишне данное) - передаток (-тку). 

Передаточний (об акте) - відступний, (о переданних в излииіке деньгах) - переданий, 
переплачений. 

Передатчик, -чица - передавець (-вця), передавач (-ча), передавачка {на словах) - 
переказувач (-ча), переказувачка. 

Передача - 1) {что переданное кому или куда) - передача; {действ.) - передавання, 
передання,- п. векселя - переджировування, переджирування,- п. права, имущества - 
передання права, майна кому,- акти по -че - акти (про) передавання, передання майна; 2) 
{отображение) - віддання; 3) {сверх мери) - передання; {деньгами) - переплачення, 
переплата за що, зайві, передані гроші; 4) {на словах) - переказ (-зу) розповідь; {действ.) 
переказування, розповідання. 

Передвигать, -двинуть - пересувати, пересовувати, пересунути; п. кредитні - пересувати 
кредити. 

Передвижной (о столе) - пересувний, переставний; (о виставке) - мандрівний, 
переїзний; (о библиотеке) - перевізний. 

Передел - переділ (-лу). 

Переделка {переделанное) - переробка, перероблення, перероблене; {действ.) - 
перероблювання,перероблення. 

Переделнвать, -лать - переробляти, перероблювати, переробити що. 

Передержатель, -ница - передержець (-жця), передержувач (-ча), передержувачка. 

Передерживать, -жать - 1) передержувати, передержати, перетримувати, перетримати 


132 



Російсько-український словник ділової мови 


кого, що де; 2) ( укривать бегльїх, чужие вещи) - переховувати, переховати, 
передержувати, передержати; 3) ( издержать лишнее) - перетрачувати, перетратити, 
перевитрачувати, перевитратити. 

Передержка - 1) ( перерасход ) - перетрата, перевитрата; 2) ( извращение фактов, слов ) - 
перекручення. 

Передняя ( комната ) - передпокій (-кою). 

Передобеденньїй (о врвмени) - передобідній, передобідяний. 

Передоверие - передовіреність (-ности); ( действ .) - передовіряння, передовірення. 

Передоверитель, -ница - передовірець (-рця). 

Передоверять, -рить - передовіряти, передовірити. 

Передовица - провідна стаття, передова (-ої). 

Передовой - 1) (о позиции, части ) - передовий, передній, начільний, чільний; 2) (в 
работе , вожаке) - передовик (-ка); 3) ( прогрессивньш , о взгляде) - поступовий. 

Передокладьівать, -доложить ( дело или кому о чвм) - знов доповідати, доповісти про 
справу, или кому про (за) що. 

Передопрашивать, -просить - передопитувати, передопитати, знов (удруге) допитувати, 
передопитати, знов (удруге) допитувати, допитати. 

Передопрос - передопит (-ту), новий допит, допит удруге. 

Переезд - 1) ( переезжание ) - переїзд (-ду), переїжджання; 2) ( перегон ) - переїзд (-ду), 
перегін (-гону); 3) ( место , где переезжают) - переїзд (-ду), переїздка ( через реку ) - 
переправа, перевіз (-возу). 

Переезжать, переехать - переїздити, переїжджати, переїхати, перевозитися, 
перевезтися. 

Пережиток ( остатки прошлого) - рештки (-ків), забуток (-ку), віджиток (-тку). 

Перезаклад - перезастава. 

Перезакладчесхий (об операции ) - перезаставницький. 

Перезакладчик, -ца - перезаставник (-ка), перезаставниця. 

Перезакладьівать, -залежить - заставляти, заставити, удруге перезаставлювати, 
перезаставляти, перезаставити. 

Перезаключать, -чить ( договор ) - переукладати, переукласти, укладати, укласти новий 
(договір). 

Перезалог - перезастава. 

Переизбирать, -брать - переобирати, переобрати, наново обирати, наново обрати. 

Переизбрание - переобрання. 

Переименовьівать, переименовать, -ся - перейменовувати, перейменувати, -ся. 

Переклеймить ( сьізнова ) - перетаврувати; ( поклеймить многое) - потаврувати. 

Перекличка - перекликання, переклик (-ку); п. поименованная - поіменний переклик,- 
делать -ку - перекликувати, перекликати, перекликати кого. 

Перекочевьівать, -чевать - кочувати, перекочовувати, перекочувати. 

Перекрещивать ( гербовие марки ) - перекреслювати, перекреслити. 

Перекупать, -пить - перекуповувати, перекупити. 

Перекупка - перекуповування, перекуп (-пу), перекупївля. 

Перекупщик, -щица - перекупник (-ка), перекупень (-пня), перекупка, перекупниця. 

Перелатать, -ложить - перекладати, перекласти. 

Перелистовьівать, -тать (дело) - перегортати, перегорнути. 

Перемежевьівать, -жевать - перемежовувати, перемежувати. 

Перемена - переміна, зміна. 

Переменньїй (о составе ) - перемінний, змінний. 

Перемерка - перемір (-ру); при -ке оказалось - коли переміряли, виявилось, переміривши 
виявили. 

Перемечать, -метить - перезначувати, перезначити; (о мног.) - поперезначувати, 
позначити. 

Перемещать, -местить - переміщати, перемістити; ( переводить ) - переводити, 
перевести; п. служащего - перемістити урядовця (на іншу посаду). 

Перемещение (на другую должность) - переміщення. 

Перенаселенность - перелюдненість (-ности). 

Перенос, -ка - перенесення; -сьі в главной книге - перенесення в головній книзі; к -су 40 
рублей - до (на) перенесення 40 карбованців. 

Переносить, -нести - 1) переносити, перенести; п. итог (из книги в книгу) - переносити, 
переписувати підсумок; 2) (перетерпевать) - зносити, знести, терпіти, витерпіти. 


133 



Російсько-український словник ділової мови 


Переносний ( иносказательний, о смисле) - переносний; в -ном смисле - в переносному 
розумінні, переносно розуміючи. 

Перенумеровьівать, -ровать ( наново ) - нумерувати наново, перенумерувати наново, 
перенумеровувати, перенумерувати; ( сряду все) - нумерувати, понумерувати. 

Переоборудовать - переустатковувати, сов. - переустаткувати, переуряджати, 
переурядити. 

Переобременять, -нить - переобтяжувати, переобтяжити. 

Переосвидетельствование - переосвідування, переосвід (-ду) (Я). 

Переосвидетельствовать - переосвідувати кого. 

Переоценивать, переоценить, -ся - 1) перецінбвувати, перецілувати; 2) ( оценивать 
дороже, чем следует) - перецінювати, перецінити. 

Переоценка - перецінка, перецінення; ( действ .) перецінбвування, перецінування, 
перецінювання, перецінення. 

Перепечатка (перепечатанное издание) - передрук (-ку); {действ.) - передруковування, 
передрукування. 

Перепечатьівать, -чатать - передруковувати, передрукувати. 

Переписка - 1) ( письма) - листи, листування; ( обмен письмами) - листування; п. 
коммерческая - комерційне листування; п. служебная - службове листування; вести пк-у 
с кем либо - листуватися з ким; 2) {переписивание чего) - переписування, переписання,- 
п. на маиіине - друкування машинкою; плата за -ку - плата за переписування, 
переписне; принимать -ку на маиіине - брати до друку (друкувати) машинкою. 

Переписчик, -чица - переписувач (-па), переписувачка, переписник (-ка), переписниця. 

Переписьівать, -сать - 1) ( наново) - переписувати, переписати; 2) {копировать, 
составлять список) - списувати, списати, переписувати, переписати; п. имущество, 
вещи - списати (переписати) майно, речі. 

Переписьіваться, -саться ( обмениваться письмами) - листуватися з ким, зсилатися 
листами з ким. 

Перепись - перепис (-су); п. всеобщая, всенародная - загальний, вселюдний перепис; п. 
народная - перепис людности; п. поголовная - постільний перепис. 

Переплата - переплата. 

Переплачивать, -платить - переплачувати, переплатити. 

Переплет - 1) {книги) - оправа, палітурки (-рок); п. кожаньш - оправа шкірою, шкіряна 
оправа, шкіряні палітурки; п. коленкоровий - перкалеві палітурки; 2) {переплетание 
книг, действ.) - оправляння, палітурення, опалітурювання,- книги находяться в -лете - 
книги (саме) оправляють (палітурять); отдать книги в -лет - віддати книги в оправу, 
оправляти. 

Переплетчик, -чица - палітурник, палітурниця, оправник, оправниця. 

Переподготовка - перепідготбва, перепідготбвлення, перепідготування,- заниматься -кой 
- а) перепідготовляти кого; б) перепідготовлятися; курси по -ке - курси перепідготбви 
(перепідготбвлення). 

Переправа - переправа, перевіз (-возу), переїзд (-ду). 

Переправлять, -вить - 1) {кого, что, через что) - переправляти, переправити; 2) 

{сьізнова исправлять) - заново поправляти, заново поправити; 3) {переделивать) - 
переробляти, переробити. 

Переприем - переприймання. 

Перепродавать, -дать - перепродувати, перепродавати, перепродати. 

Перепродавец, -вщица - перепродувач (-ча), перепродувачка. 

Перепродажа - перепродаж (-жу), перепродування. 

Перепродажний (о товаре) - перепродажний, на перепродаж. 

Перепроизводство - надпродукція, надвиробництво, перепродукція; {населения) - 
намнбження. 

Перерабатьівать, -ботать - 1) переробляти, перероблювати, переробити; 2) {работать 
излииінее время) - працювати з надлишком (Я); п. ежедневно полчаса - щодня півгодини 
працювати надлишком. 

Переработка - 1) {переработанное) - переробка, переріб (-робу); 2) {действие) - 
перероблювання, перероблення, перетворення, переробок (-бку). 

Переработок - надлишок праці. 

Перераспределение - новий розподіл, пере(роз)пбділ (-лу); {действ.) - нове розподіляння, 
нове розподілення, пере(роз)поділяння, пере(роз)поділення. 

Перераспределять, -лить - перерозподіляти, перерозподілити, переподіляти. 


134 



Російсько-український словник ділової мови 


переподілити що. 

Перерасследование, переследование - новий розслід, розслідження наново. 

Перерасследовать, переследовать - розсліджувати, сов. - розслідити наново, робити, 
сов. - зробити слідство наново; дело ото перерасслвдовано - цю справу розслїджено 
наново, у цій справі слідство зроблено наново. 

Перерасход - перевитрата, перетрата; п. по сметв - перетрата проти кошторису. 

Перерасходовать - пере(ви)трачати, пере(ви)трачувати, сов. - пере(ви)тратити. 

Перерешать, -шить - перерішати, перерішити, пересуджувати, пересудити. 

Перерьш - перерва; п. обеденний - перерва на обід, обідня перерва; без -ва работать - 
без відгалю працювати. 

Пересадка (в пути, дебете.) - пересідання, пересід (-ду) (Я); п. на Харьков - пересідати на 
Харків; билет с -кой - пересідний (Я) білет; здесь -ка - тут пересідати; проехать без -ки 
- проїхати не пересідаючи. 

Переселенец, -нка - переселенець (-енця), переселець (-льця), переселенка, переселиця. 

Переселенческий (о пункте) - пересельський, переселенський. 

Переселять, переселить, -ся - переселяти, переселити, -ся. 

Пересматривать, -смотреть - 1) ( наново ) - переглядати, переглянути (наново); 2) 

(просматривать ) - переглядати, переглянути. 

Пересмотр - перегляд (-ду) (наново); дело подлежит -тру - справу треба розглянути 
наново; п. решения суда - перегляд вироку. 

Пересортировьівать, -ровать - пересортовувати, пересортувати. 

Переспрос - перепит (-ту). 

Переспросньїй (о показаний) - перепитний. 

Пересрочивать, -ерочить - призначити інший термін (реченець), перенести на інший 
термін, визначати, визначити інший термін (реченець), перетерміновувати, 
перетермінувати. 

Пересрочка - призначення, визначення іншого терміну (реченця), перенесення на інший 
термін, перетермінування. 

Перестраивать, -строить - перебудовувати, перебудувати, інакше укладати, інакше 
укласти, наново укладати, наново укласти,- п. ассортимент - інакше укладати, укласти 
асортимент; п. плани - інакше (наново) укладати пляни, перепляновувати, 
переплянувати,- п. работу - інакше укладати, перепляновувати роботу. 

Перестрахование - переубезпечення; п. по опасности - переубезпечення через (особливу 
) небезпеку. 

Перестраховьівать, -ховать - переубезпечувати, переубезпечати, переубезпечити, 
убезпечати, убезпечити наново. 

Перестраховщик, -щица - переубезпечник (-ка), переубезпечниця. 

Пересуд (дела в суде) - пересуд (-ду), пересуджування, пересудження. 

Пересчитьівать, пересчитать - перелічувати, перелічити, перераховувати, перерахувати. 

Пересилать, -слать - пересилати, переслати. 

Пересилка - пересилання, переслання,- -ка дорого будет стоить - переслати багато 
коштуватиме; -ка за ечет фирмьі - фірма пересилає своїм коштом. 

Пересильний и пересилочний (о пункте) - пересильний. 

Переторжка, переторг - переторг (-гу). 

Перетрата - перевитрата. 

Переупаковивать, -ковать - перепаковувати, перепакувати що. 

Переустраивать, -строить - перебудовувати, перебудувати. 

Переустройство - перебудова, перетвір (-вору) (Я); (дебете.) - перебудовування, 
перебудування, перетворювання, перетворення. 

Переуступать, -пить - перевідступати, перевідступити що кому. 

Переуступка - перевідступ (-пу); (дебете.) - перевідступання, перевідступлення,- 
совершать -ку имущества - укладати акт на перевідступ майна. 

Переуступочний (о записи) - перевідступний. 

Переучет - 1) переоблік (-ку), новий облік кого, чого; 2) (векселя) - передисконтування, 
передисконто. 

Переучитивать, -честь - 1) переоблічувати, робити, зробити новий облік; 2) (вексель) - 
передисконтовувати, передисконтувати вексель. 

Переформировивать, -ровать - переформовувати, переформувати. 

Переход - перехід (-ходу); п. на новие методи работи - перехід на нові методи праці; 
оставить службу за -дом на другую работу - залишити, (покинути) посаду, перейшовши 


135 



Російсько-український словник ділової мови 


на іншу роботу. 

Переходить, перейти - переходити, перейти; перейдемте к следующему вопросу - 
перейдімо до дальшого питання (дальшої справи). 

Переходной (о времени ) - переступний, переходовий. 

Переценивать, -нить - 1) ( наново ) - переціновувати, перецінувати, перецінити наново, 
цінувати наново; ( оценить все) - поцінувати наново; 2) ( вьіше достоинства ) - 
перецінювати, перецінити. 

Переценка - 1) - переціновування, перецінування; 2) - перецінювання, перецінення. 

Перечень - перелік (-ку), реєстр (-ру); п. исчерпивающий - повний перелік (реєстр). 

Перечеркивать, -кнуть - перекреслювати, перекреслити. 

Перечет - перелічення, перераховування, перелік (-ку); п. полистньїй - поаркушний 
перелік. 

Перечислять, -лить - 1) лічити, перелічувати, перелічити, перераховувати, перерахувати, 
( поименно називать) - називати, назвати, перелічувати, перелічити; 2) (бухг.) - 
переписувати, переписати, переносити, перенести (на інший рахунок). 

Перечислять суммьі (со счета на счет) - переписувати суми. 

Перечитьівать, перечитать, перечесть - 1) - перечитувати, перечитати, 
поперечитувати, попрочитувати; 2) ( снова) - читати, прочитати наново, перечитувати, 
перечитати. 

Перечневьій ( отн. к перечню, о ведомости) - переліковий, перелічний, реєстровий. 

Перештемпелевать - 1) - поштампувати; 2) (снова) - поштампувати наново, 
перештампувати. 

Перезкзаменовка - новий іспит (-ту), переіспит (-ту), повторний іспит. 

Перезкзаменовьівать, -новать - 1) - іспитувати, поіспитувати; 2) (снова) - іспитувати, 
поіспитувати наново, переіспитовувати, переіспитувати. 

Перезкзаменовьіваться, -новаться - складати, скласти іспит наново, 
переіспитовуватися, переіспитуватися. 

Период - період (-ду), доба (род. мн. - діб); п. времени - період часу; п. навигационньїй - 
навігаційний, плавбовий період (час); п. отчетний - період звітний; п. жзаменационньш 
- період іспитів, іспитовий період. 

Периодический (об издании) - періодичний. 

Периферия - периферія; работающий на -рии - периферієць (-рійця). 

Перо (писчее) - перо (мн. - пера). 

Перон - перон (-ну). 

Перонньїй (о билете) - перонний. 

Персона - персона, особа; плата от -ньі - плата з особи. 

Персонал - персонал (-лу), особовий склад (-ДУ); п. нисиїий - (нижчі) технічні робітники; п. 
обслуживающий - обслужний персонал; п. регистрирующий - реєстровний персонал; п. 
счетний - рахівний персонал. 

Персонально - персонально, особисто, сам, своєю особою. 

Перфоратор - пробивач (-ча), перфоратор (-а). 

Перфорировать - пробивати, перфорувати. 

Петит (типогр.) - дрібень (-бню), петит (-ту). 

Петиция - прохання, петиція, подання. 

Пехота - піхота. 

Пехотинец - піхотинець (-нця). 

Печатать - 1) (прикладьівать печатку) - печатати, припечатувати, запечатувати що; 2) 
(типогр.) - друкувати. 

Печатать на пишущей маиіинке - друкувати машинкою. 

Печатка - печатка. 

Печатник, -ца - друкар (-ря), друкарка; союз -ков - спілка друкарів. 

Печатно - друком. 

Печатньїй - І) (клейменний, о товаре) - штампований, печатний, значений; 2) (типогр. о 
станке) - друкарський: (о напечатанном листе) - друкований. 

Печатня - друкарня. 

Печаточник, -ница - печаткар (-ря), печаткарка. 

Печать - 1) печатка, печать,- л. сургучная - смілкова, сургучна печать,- взлом -тей - 
порушення (зірвання) печаток,- -ть взломана - печать зламано; наложить печать - 
накласти (покласти) печатку,- подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і 
печаткою свідчу; прилагать печать к чему - відтискувати, відтиснути печатку на чому,- с 


136 



Російсько-український словник ділової мови 


приложением -ти - за печаткою (печаттю), з (відтисненою) печаттю; 2) ( клеймо ) - тавро, 
відбиток; 3) ( типогр .) - друк (-ку); ( пресса ) преса; п. периодическая - періодична преса,- 
опубликовивать в -ти - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком,- 
отдавать в печать - віддавати, віддати до друку; постановленая , относящиеся к -ти - 
постанови про пресу (про друк); появиться в -ти - з'явитися (появитися, вийти) друком,- 
приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку; разрешать, одобрять к -ти (к 
печатанию) - дозволити друкувати, ухвалити до друку,- с наложением сургучной печати - 
запечатавши смілкою, наклавши смілкову печать; 4) (шрифт) - друк (-ку), шрифт (-ту); п. 
крупная - буйний друк,- п. убористая - дрібний, стислий, тісний друк. 

Пивная - пивниця, пивна. 

Пивовар - бровар (-ря). 

Писарский (о столе) - писарський. 

Писарь, -ша - писар (-ря), писарка,- бить -рем - бути писарем, писарювати. 

Писатель, -ница - письменник (-ка), письменниця. 

Писательский (о деятельности) - письменницький. 

Писательствовать - письменникувати. 

Писать, написать - 1) писати, написати; п. прописью - а) писати ручним письмом; б) 
(цифри) писати словами; 2) (красками) - малювати, намалювати. 

Писец - переписувач (-ча). 

Писчий (о бумаге) - письмовий, писальний, до писання. 

Письменно (не устно) - па письмі; (в письме) - листовно, листом,- -но излагать - подавати 
на письмі,- -но отвечать - відписувати, відповідати (на письмі) (листовно). 

Письменньїй (не устний, о договоре , доказательстве, обязательстве) - на письмі, 
писаний, у письмі; (в письме) - листовний; (о приборе) - письмовий; (о работе) - 
письмовий, (об уже написанном) - писаний. 

Письмо - 1) (писание, почерк) - письмо, писання, рука,- п. отчетливое , разборчивое, 
четкое - читка рука, розбірне письмо, читке письмо,- п. убористое - густе письмо,- на -ме 
- на письмі; 2) (сообщение на бумаге) - лист (-ста); л. верительное - вірчий лист,- п. до 
востребования - лист до запитання; п. доверительное - вірчий, доручний лист,- п. 
доплатнеє - доплатний лист,- п. заказное - забезпечений лист,- п. ответное - відписний 
лист, відпис (-су), лист на відповідь; п. откритое (в газете) - одвертий лист,- п. 
откритое (откритка) - листовна картка, листівка; п. очень нужное - дуже потрібний 
лист,- п. подметное - підкидний (підкинутий) лист,- п. поручительное - поручний лист, 
ґарантійний лист,- п. просительное - лист із проханням; п. простое - звичайний лист,- п. 
расшифрованное - розшифрований лист, розшифрівка (Я); п. рекомендательное - 
рекомендаційний лист,- п. ручательное - поручний лист,- п. с об'ьявленной ценностью - 
лист з показаною цінністю,- п. со вложением денег, денежное п. - грошовий лист,- п. со 
вложением десяти рублей - грошовий лист на десять карбованців,- п. сопроводительное - 
супровідний лист,- п. уведомительное - повідомний лист,- п. угрожающее - погрозливий 
лист,- п. упразднительное - лист на скасування; п. циркулярнеє - обіжний лист, обіжник (- 
ка); весовие деньги за -ма - листове; в ответ на ваше п. - відповідаючи на вашого листа,- 
получать -ма - одержувати (відбирати, діставати) листи,- по получении зтого -ма 
(сообщите) - одержавши (одібравши, діставши) цього листа,- сноситься -ми - 
листуватися. 

Письмоводитель, -ница - діловод (-да), діловодна. 

Письмоводительство - діловодство. 

Письмоносец - листоноша. 

Питание - 1) (пища) - харч (-чу), харч (-чі), їжа,- улучшить -ниє - поліпшити харч; 2) 
(дебете.) - харчування, живлення; (грудних детей) - годування; п. общественное - 
громадське харчування. 

Питательньїй - 1) (содерж. много питат. веществ , о продукте) - поживний, тривний (Г); 
(доставляющий питание , о жел. ветви) - живний; 2) (пищевой, о пункте) - харчовий. 

Питомец, -мица - 1) (вскормленньш) - годованець (-нця), годованка; 2) (воспитанник) - 
вихованець (-нця), вихованка. 

Пищевик - харчовик (-ка); союз -ков - спілка харчовиків. 

Пищевой (о продукте , складе) - харчовий. 

Плавание - плавання; (навигация) - плавба; матрос далекого плавания - матрос далекої 
плавби. 

Плакат - плякат (-ту). 

План - плян (-ну); общий п. (работи) - загальний плян,- п. погашения - амортизаційний 


137 



Російсько-український словник ділової мови 


плян, плян амортизації; п. производственний - виробничий плян; п. рабочий - плян 
роботи; п. учебньїй - навчальний плян, плян навчання, плян (як) навчати; ввести , 
поставить в п. - занести до плану, заплянувати,- начертить план - зарисувати 
(накреслити) плян,- п. не вьідержан - пляну не додержано; по плану видно - з пляну 
видно; по плану делать - за планом (пляново) робити,- по определенному плану - за 
певним пляном,- снимать план - робити, зробити плян,- согласно плану - згідно з планом,- 
составлять план работьі - укладати, укласти плян роботи, плянувати, спляновувати, 
сплянувати роботу. 

Планировать ( составлять план) - плянувати, укладати плян. 

Планировка - плянування. 

Плановой (о работе) - пляновий. 

Плановость - пляновість (-вости). 

Планомерно - пляномїрно, пляново. 

Планомерность - пляномірність (-ности), пляновість (-вости). 

Планомерньїй (о действии, работе ) - пляновий, пляномірний. 

Плантатор, -ша - плянтатор (-ра), плянтаторка. 

Плата - 1) плата (о заработной плате) - платня,- п. орендная - орендна плата, оренда; п. 
вперед - плата наперед,- п. вступительная - вступне,- п. входная - входове,- п. годинная - 
річна плата, плата на рік,- п. дневная - плата на день, денна плата,- л. дополнительная - 
додаткова плата,- п. за вход - входове; п. за квартиру , квартирная - комірне, плата за 
квартиру; п. за место на базаре - містове,- п. за ночлег - нічліжне,- п. за пользование 
весами - вагове; п. за помол натурой - розмір, меливне; п. за право торговли - патент (-ту 
),- п. задельная - відрядна плата, плата від роботи, відрядне, зарібне,- п. заработанная - 
зароблена платня,- п. заработная - заробітна (зарібна) платня,- п. заслуженная - 
заслуженина,- п. наемная - наймова плата, наймиця, наймове,- п. пастушья - пастущина,- 
п. поверстная - плата від верст(в)и,- п. повременная - часова плата, плата від часу, 
почасове, почасова плата,- п. подесятинная - плата від десятини, віддесятинна плата,- п. 
полуторная - півтори платні, плата в півтора рази (більша); п. помесячная - місячна 
платня (помісячна платня); п. попенная (от пня дерева) - плата від пня,- п. пословная - 
плата від слова,- п. посрочная - плата на реченець; п. построчная - плата від рядка,- п. 
посуточная - плата (платня) від доби,- п. поштучная - плата від штуки, відштучне,- п. 
провозная - доставне, перевозове, провозове,- п. сдельная - відрядна плата, плата від 
роботи, закладна плата,- п. уговорная - умовлена плата,- вносить плату по частям - 
сплачувати ратами,- за плату - за плату, платно; 2) ( дебете.) - сплачення, платіж (-тежу). 

Платеж - платіж (-тежу), ( уплата) - сплата, сплачення; п. аннуитетньїй - платіж 
ануїтетний,- п. в рассрочку - виплат (-ту); п. в ечет - платіж на рахунок,- п. вьїкупной - 
викупне, викупний платіж, викуп (-пу); п. наложенньїй - післяплата; п. отероченньш - 
відтермінований платіж,- п. по векселю, по ечету - сплачення векселя, рахунку,- п. 
последний - остаточний платіж,- п. проероченньш - пореченцевий платіж, платіж по 
терміні, потерміновий,- п. рассроченньш - платіж ратами,- п. ерочньш - термінований 
платіж,- вносить причитающийся платеж - вносити належний платіж,- к -жу принимать 
- приймати до сплати; наложенньїм -жом - (з) післяплатою; наложить п-ж на 
отправляемьш товар - посилаючи товар, крам, накласти післяплату; нести -жи - 
платити за що, оплачувати що,- отстрачивать п-ж - відкладати, відкласти термін 
платежу, відтерміновувати, відтермінувати платіж,- перевод платежа (по почте) - 
переказ платежу; производить платеж - платити, сплачувати, сплатити; проерочить 
платеж - перепустити, пропустити термін платежу,- рассрочить платеж - розкласти 
платіж на рати,- ручательство в верности -жа - гарантування (запорука) певної сплати,- 
ерок -жа - термін платити. 

Платежеспособность - платежеспроможність (-ности), спроможність платити. 

Платежеспособньїй (о предпринимателе, об облагаемом) - платежеспроможний, 
спроможний платити. 

Платежньїй (о расписке) - платіжний. 

Плательщик, -щица - платник (-ка), платниця. 

Платить, заплатить - платити, заплатити; ( оплачивать ) - сплачувати, сплатити кому за 
що, виплачувати, виплатити; п. вперед - платити вперед,- п. в рассрочку - платити ратами, 
платити виплатом; п. долг - сплачувати довг,- п. звонкой монетой - платити (дзвінкою) 
монетою; п. паличними - платити готівкою,- п. по частям - виплачувати частинами; 
частками (ратами). 

Платний (о билете, посещении) - платний, за плату. 


138 



Російсько-український словник ділової мови 


Плацкарта - пляцкарта; п. спальная - пляцкарта спати, пляцкарта на ліжко. 

Плевательница - плювальниця. 

Пленарний (о заседании) - пленарний, повний. 

Пленум - пленум (-му). 

Пломба - пльомба. 

Пломбировать, запломбировать - пльомбувати, запльомбувати. 

Плотничать - теслярувати, теслювати. 

Плотность ( заселения ) - густота, густина. 

Плохой (об исполнении, о товаре ) - поганий, кепський, недоладній; (негодний) - 
негодящий, нікчемний. 

Площадка ( детская ) - майданчик (-ка). 

Площадь - 1) ( общественная в городе, в деревне ) - майдан (-ну), пляц (-цу); п. базарная - 
базарний майдан; {для торговли животньїми) - торговиця (Г); п. торговая - торг (-гу) (Г); 
2) ( геометрия ) - площа,- п. жилая - житлова площа,- п. посевная - засівна площа,- по -ди - 
площею. 

Плутовство - шахрайство, крутійство. 

Пляж - пляж (-жу). 

По: а) (с дат. падеж.) - 1) (для обозначения места) - по (с предлож. пад.) - на, в (с винит. 
пад. на вопрос «куда» и с предлож. пад. на вопрос «где»); по балансу значишся - на (в) 
балянсі записано; по всей Украине - на всю Україну, по (на) всій Україні; по книгам вести 
учет - в книгах (по книгах) провадити облік,- вручить повестку по месту служби - 
повістку вручити, до рук, дати на місці (в місці, при місці), де урядує,- 
зарегистрироваться по месту жительства - зареєструватися в місці проживання,- 
работать по профессиональной линии - працювати в професійній лінії, працювати в 
професійних організаціях; по селам и городам - по селах і по містах,- по учреждениям - по 
установах; 2) {для обозначения направления движения и пути следования, а также 
способа передвижения, способа сообщения употребляется конструкция с 
творительним падежом без предлога): плавание по Днепру - плавба Дніпром,- ехать по 
железной дороге - їхати залізницею; переслать по почте, телеграфу - переслати 
поштою, телеграфом, телеграфно; по телефону говорить - розмовляти телефоном,- по 
улице ехать - їхати вулицею; 3) {на вопрос «куда», для обозначения места назначения) - 
на, в (с винит , пад.); по адресу послать - на адресу послати,- обратиться по адресу - 
вдатися на адресу; отослать по месту жительства - одіслати, надіслати в (на) місце 
проживання; разослать приказ по округам - порозсилати наказ по округах (на округи); 
уехать по месту назначений - поїхати в призначене місце, до призначеного місця,- по 
месту служби командировать - на місце (в місце) служби відрядити; 4) (с дат. пад. 
множ, числа для обозначения времени и действия передаєшся чаще всего творит. 
падежом множ, числа, либо конструкциями с предлогом «у» с вин. пад. мн. числа, а 
также род. падеж. с «що»): по временам - часами, часом,- по праздникам, по 
праздничним дням - у свята, у святні дні, святами, святними днями,- заседания 
происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями; {еженедельно 
) - щоп'ятниці; он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівторками; 

( еженедельно ) - щовівтірка,- пароход отправляется по средам - пароплав відпливає 
щосереди; 5) а) (согласно чему, сообразно с чем) - за; (с творит. пад.) - згідно з чим, 
додержуючи чого,- по алфавиту - за абеткою; по всем правилам, требованиям - за всіма 
правилами, вимогами,- по декрету - за декретом; по его совету - за його порадою, згідно 
з його порадою; по закону - за законом, за правом,- по исчислениям, предположениям и 
т. п. - за обрахунками, припущеннями і т. ін.,- по Марксу, по Ленину - за Марксом, за 
Леніном,- по общему согласию - за спільною згодою,- по определению суда - за вироком 
суду,- по очереди - за чергою,- по подписке - за передплатою; по порядку - за порядком, 
вряд,- по порядку считать - рахувати (лічити) з ряду, вряд,- по постановлению - за 
ухвалою, постановою,- по приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий 
зразок,- по следующей форме сделать - зробити за (згідно з) такою формою, зробити, 
додержуючи такої форми,- распределять, классифицировать по каким-либо признакам - 
поділяти, клясифікувати за якими ознаками; б) (с род. пад.) - з, (на підставі чого); по 
ассигновке (видавать, получать) - на підставі асиґнати,- по поручению - з доручення; по 
приказу заведивающего - з наказу завідача,- по распоряжению Окрисполкома - з (на 
підставі) розказу Окрвиконкому,- по чеку (видать, получить) - на підставі чека, на чек,- 
заплатить по векселю - заплатити на підставі векселя, оплатити вексель,- заплатить по 
счету - заплатити на підставі рахунку, оплатити рахунок,- налагать взискания по 


139 



Російсько-український словник ділової мови 


докладам управляющего делами - накладати кару на підставі доповідей (від) керівника 
справ; он арестован по доносу - він заарештований на підставі доносу, виказу, через 
донос, виказ; судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього 
(з околишнього) вигляду; судя по отому, по тому, что - судячи з цього, з того, що; в) (в 
виду чего ) - (уважаючи) на що; по заказу N°... - на замовлення; по мови просьбе - 
(уважаючи) на моє прохання; он уволен (в отставку) по проиіению - його звільнено (у 
відстанову) (уважаючи) на (його) прохання (на підставі його прохання); по первому его 
требованию - на першу його вимогу,- по прошению, по ходатайству - на прохання, на 
клопотання; по требованию - на вимогу; г) (по причине чего, вследствие чего ) - з (с род. 
пад.) - через що, з чого; по болезни - через хворість, через хворобу (за хворобою); по 
недоразумению - через непорозуміння (з непорозуміння); по недостатку средств - 
через брак засобів; по несогласию - через незгоду,- по оиіибке - через помилку, у 
помилку,- по принципиальним соображениям - з принципових міркувань (через 
принципові міркування); по принуждению - з (при)мусу, з принуки, через примус; по 
случаю столетия - з нагоди, з приводу столітніх роковин,- по случаю чего? по поводу 
чего? - з якої нагоди? з якого приводу?,- по той причине - з тієї причини, через ту 
причину; д) ( соответственно чему) - відповідно до чого, від чого,- зарплата назначается 
по занимаемой должности - зарплатню призначають відповідно до посади,- плата по 
работе - плата від роботи, як до роботи, плата відповідно до роботи; 6) а) (в каком 
отноиіении, чаще всего твор. пад. без предлога) - на, про що, з чого,- по качеству - 
якістю, на якість; по количеству народонаселення - числом людносте,- по самой идее - 
самою ідеєю, з самої ідеї; по своей величине, по своей силе - своїм розміром, своєю силою,- 
по социальному положению он служащий - соціяльним станом він службовець,- по 
существу своего содержания - суттям свого змісту,- литература по зтому вопросу - 
література до цього питання, література про це (питання); по форме и по содержанию 
(интересньїй доклад ) - і формою і змістом,- товарищ по профессии - товариш професією; 
б) (по какому способу ) - по (с дат. пад.), на (с вин. пад.); назвать по имени, по фамилии - 
назвати кого на ймення, на прізвище (ім'ям, прізвищем); по моєму - (як) на мене, по- 
моєму,- по моєму мнению - на мою думку,- по моєму соображению - на мою гадку (думку); 
по такому способу - на такий спосіб, по такому, таким способом,- по-украински, по-русски 
- по-українському, по-російському; в) (по сравнению с кем, с чем, по отноиіению к кому, к 
чему) - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого,- по смете у нас 
перерасход - проти кошторису в нас перетрата; г) (на вопрос для чего? для какой цели? 
по какому вопросу, делу?) - в справі чого, для чого, на що... (и часто непосредственно 
родит. падеж без предлога); по зтому делу - в цій справі; вьісказьіваться по вопросу о 
чем - висловлюватися в якій справі (в справі) про що,- делопроизводитель по учету 
личного состава - діловод для обліку особового складу, діловод у справі обліку особового 
складу; доктор по (нервньт) болезням - лікар (нервових) хвороб,- издержки по 
предприятию - витрати підприємства; (вкладьіваемие в самое предприятие) - витрати на 
підприємство; издержки по содержанию аппарата - витрати на утримання апарату,- 
комиссариат по внутренним делам - комісаріят внутрішніх справ,- комиссия по 
землеустройству - комісія (для) землевпорядкування; комиссия по охране труда - 
комісія (в справі) охорони праці, комісія для охорони праці; комиссия по составлению 
словаря - комісія на (для) складання словника, комісія (в справі) складання словника,- 
конференция по разоружению - конференція в справі роззброєння,- обратиться к кому 
по делу - удатися до кого в справі; работа по рационализации аппарата - робота над 
раціоналізацією, коло (з) раціоналізації апарату,- расходи по операциям - операційні 
видатки; специалист по внутренним болезням - спеціялїст на (всерединні) внутрішні 
недуги, х(в)ороби,- д) на вопрос из какой отрасли? из какой области?) - з (с родит. пад.); 
лекции по истории литературьі - лекції з історії літератури; руководство по 
бухгалтерии - підручник (з) бухгальтерії; е) (в вьіражениях): по виборам служить - 
служити з вибору; по длине, по ширине, по вьісоте измерять - виміряти на (в) довжину, 
на (в) ширину, на (в) височину; по докладу резолюция - резолюція на доповідь,- по дороге, 
по пути: а) (е дороге) - дорогою, в дорозі, по дорозі; б) (одна дорога) - по дорозі, одна 
дорога, одною дорогою (йти); доход по предприятию - добуток підприємства; 
(извлекаемий из самого предприятия) - добуток із підприємства; по закону, по праву - по 
закону, по праву,- по командировке - а) як відряджений, з відрядження, з відряду; б) з 
документом про відрядження, про відряд; по мере возможности - у міру можливосте,- по 
случаю дешево продаєшся мебель - випадком (випадково) дешево продають меблі,- по 
справедливосте - по правді; по цене - за ціну; б) (с вин. падеж.) - 1) (на вопрос по 
сколько?) - по (с винит. пад.); платить по 2 рубля метр - платити по два карбованці за 


140 



Російсько-український словник ділової мови 


метр; по рублю с каждого - по карбованцю з кожного; получать по 3 рубля в день - 
одержувати (по) три карбованці на день; приложить по одному образцу (жземпляру) - 
додати по одному зразкові (примірникові); сделать по два вопроса каждому - задати по 
два питання кожному; 2) {на вопроси: по что, до какой пори?) - до чого, по що, по кого; 
по настоящее время, по сие время - досі, до цього часу, по цей час; по зту, по ту 
сторону , по обе сторони - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки,- с 1917 
по 1927 год - з 1917 року до 1927 року, з 1917 року по 1927 рік,- с 5 января по 5 марта - з 
5 січня до 5 березня; 3) (с предлож. пад. на вопроси: по ком, по чем, после , чего ) - за ким, 
за чим, по кому, по чому; по истечении, по прошествии срока - як вийде термін,- по 
истечении трех недель - по трьох тижнях, за три тижні після чого,- по окончании 
праздников - по святах. 

Побег - утеча, утікання; совершить побег - утекти. 

Поблажать - потурати кому. 

Поблажка - потурання, потур (-ру); делать -ки - потурати. 

Побои - бій (-бою), побої (-їв); нанести побои кому - побити кого,- умереть от побоев - 
умерти з побоїв. 

Побор - 1) - побір (-бору); 2) ( непосильние -рьі) - здирство. 

Побочньїй (о заработке) - сторонній, побічний. 

Побудительньїй (о причине) - спонукний, спонукальний. 

Побуждать, побудить {кого к чему) - спонукувати, спонукати. 

Побуждение - 1) {побуждающая причина) - спонука, мотив (-ву), міркування; движимий 
такими -ниями - спонукуваний цим (тим), з таких мотивів,- из каких -ний - з яких 
мотивів; из користних -ний - з корисливости, гадаючи (с)користатися, щоб (с) 
користатися,- по собственному -нию - з власної волі (наміру); 2) {дебете.) - 
спонукування, спонукання. 

Повальньїй (об обиске) - поспільний, масовий. 

Повар, -риха - кухар (-ря), кухарка, куховар (-ра), куховарка; бить -ром - за кухаря бути, 
кухарювати. 

Поведение - поведінка, поводження,- за предосудительное -ниє - за негідну поведінку; он 
дурного -ния - він погано поводиться, погано себе поводить,- он хороиіего -ния - він добре 
поводиться, він добре себе поводить,- примерний по -нию - зразковий поведінкою 
(поводженням). 

Поведерно - відрами, на відра. 

Повеление - розказ (-зу), веління. 

Поверенньїй, -ная - повірник (-ка), повірниця, вірник (-ка), вірниця,- -ньій в делах - 
повірник у справах. 

Поверитель, -ница - довірець (-рця), довірниця. 

Поверительньїй, поверочньїй (о ечете) - перевірний. 

Поверка - перевіряння, перевір (-ру); при -ке (книг) - перевіряючи, коли перевіряють, 
перевіряли, перевірятимуть; производить -ку - перевіряти, -вірити. 

Поверочньїй - перевірний. 

Поверстньїй (о плате ) - поверстовий, від верст(в)и, верстовий. 

Поверять, -рить - 1) {проверить) - перевіряти, перевірити; п. ечета - перевірити 
рахунки; п. часи - звіряти, звірити годинника; 2) {кому) - вірити, повірити кому. 

Повестка - 1) повістка, оповістка,- п. о явке - повістка, щоб прибути, (з')явитися,- п. 
об'ьявке в суд - оповістка прибути, стати на суд,- 2) (п. дня) - порядок денний. 

Повиниться - признатися до вини, повинитися в чому. 

Повинность - повинність (-ности); п. воинская - військова повинність; п. гужевая - 
тяглова, возова повинність; п. денежная - податок (-тку), мн. - податки, оплатки (-ток); п. 
дорожная - шляховий, дорожній відбуток; п. натуральная - відбуток (-тку); п. повозная - 
возове, возовий відбуток; п. постойная - постояле; п. рекрутская - рекрутська 
повинність, рекрутчина; п. трудовая - трудова повинність; отбивать воинскую -сть - 
відбувати, відбути військову повинність; подлежащий воинской -сти - повинний (що 
повинен) відбувати військову службу,- по отбитии повинности, я... - відбувши 
повинність, я... 

Повинньїй, повинен - 1) {виноватий) - винуватий, винний (у) чому; 2) {обязанний) - 
повинний; {должен) - винен; он повинен мне 5 рублей - він винен мені 5 карб,- он повинен 
зто сделать - він повинен це зробити; 3) {подлежит) - підлягає. 

Повиноваться - слухатися, сов. - послухатися, коритися, сов. - скоритися. 

Повиновение - послух (-ху), покора; вийти из -ния - перестати слухатися (коритися). 


141 



Російсько-український словник ділової мови 


Повлечь за собой - спричинити що, спричинитися до чого; п. за собой последствия - 
спричинити наслідки, спричинитися до наслідків; п. издержки - спричинити витрати, 
спричинитися до витрат. 

Повести - 1) (к чему) - спричинити що, спричинитися до чого; 2) ( дело ) - повести справу. 

Повод - привід (-воду); -дві кассационние - підстави до касації; без всякого -да - без 
ніякого приводу, не маючи ніякого приводу до чого,- по -ду (чего) - з приводу,- по какому 
-ду - з якого приводу; подавать, подать п-д к чему - давати, дати привід до чого; 
послужить -дом - стати за привід,- зто послужило -дом к жалобе, кассации - це стало за 
підставу до скарги, до касації. 

Повреждать, -вредить - 1) (что) - ушкоджувати, ушкодити що; ( портить ) - псувати, 
попсувати що; 2) (кому, чему ) - шкодити, пошкодити, зашкодити кому, чому,- п. здоровью - 
вадити, шкодити, завадити, зашкодити здоров'ю. 

Повреждение - пошкодження, ушкодження; (действ.) - ушкоджування, ушкодження,- 
констатировать сильное -ниє - сконстатувати велике пошкодження,- исправлять -ниє - 
полагоджувати, полагодити пошкоджене,- получать -ниє - зазнавати, зазнати 
ушкодження,- причинять -ниє - шкодити, ушкодити, робити, зробити пошкодження. 

Повременить - почекати, заждати. 

Повремєнно - від часу до часу, періодично. 

Повремєнньїй - 1) (об издании) періодичний; 2) (о плате ) - почасовий. 

Повседневньїй (о нуждах ) - повсякденний, щоденний. 

Повсеместньїй (о распространении) - повсюдний. 

Повторение - повторювання, повторення,- во избежания -ния - щоб не повторюватися. 

Повторительньїй (о заданий ) - повторний. 

Повторность - повторність (-ности). 

Повторний (о виборах) - повторний. 

Повторяемость - повторність (-ности), повторюваність (-ности). 

Повторять, -рить - повторяти, повторювати, повторити, говорити, казати, сказати вдруге; 
повторите, что ви сказали - скажіть удруге. 

Повьішать, -вьісить - 1) підвищувати, підвищити: ( жалованье, цену) - збільшувати, 
збільшити,- повишено жалованье - збільшили платню; ринок повииіает цени - ринок 
збільшує ціни,- 2) п. в должности кого - давати, дати кому вищу (визначнішу) більшу 
посаду, підвищувати, підвищити кого на уряді; 3) п. качество чего - поліпшувати, 
поліпшити що, поліпшувати, поліпшити якість чого. 

Повьішаться, -виситься - 1) підвищуватися, підвищитися; (о ценах) - більшати, 
побільшати, збільшуватися, збільшитися; цена начала повивчаться - ціна пішла вгору 
(пішла рости); цена повиичается - ціна росте (іде вгору, більшає); 2) п. в качестве - 
ліпшати, поліпшити,- п. в цене - дорожчати, подорожчати,- акции повиичаются - акції 
йдуть угору, дорожчають. 

Погасительньїй (о давности ) - покривний; (о надписи, ичтемпеле) - тамівний (Я); (о 
фонде) - сплатний. 

Погашать, погасить, -ся - 1) ( долги ) - сплачувати, сплатити, посплачувати, поплатити; 
(вексель) - оплачувати, оплатити; 2) (гербовие марки, билети, чеки) - тамувати, 
потамувати (Я); п. второй участок в билете - значкувати квиток на другу дільницю; 3) 
-шать тиражем - тиражувати, стиражувати. 

Погашаться, -гаситься - 1) сплачуватися, сплатитися; (о векселе) - оплачуватися, 
оплатитися; 2) (п. давностью) - покриватися давністю. 

Погашение (долгов) - сплата, сплачування, сплачення; (векселя) оплачування, оплата; 
(марок, акций) - тамування; п. давностью - покриття давністю; обращать в погашение - 
повертати, повернути на покриття. 

Поглощать, -глотить (средства, знергию) - убирати, убрати в себе, забирати, забрати,- 
ринок поглощает - ринок убирає (забирає). 

Погодньїй, погодичньїй (о записи) - роковий. 

Поголовно - поспіль усі, усі до одного, усі чисто, геть усі. 

Поголовний (о переписи) - поспільний; (о налоге) - подушний. 

Погоня (за кем) - погоня; (за чем) - гонитва,- в погоню (за кем) - у погоню; (за чем) - 
навздогін за чим. 

Погранична - узграниччя, пограниччя. 

Пограничник - узграничанин (-на), пограничанин (-на). 

Пограничний - 1) (о полосе) - пограничний, узграничний, межовий; (о страже, на госуд. 
границе) - прикордонний; 2) (смежний, об участке) - суміжний. 


142 



Російсько-український словник ділової мови 


Погреб - льох (-ху), погріб (-гребу); п. винний - льох винний; п. пивной - пивниця. 

Погребальний (о шествии) - похоронний. 

Погребение - поховання, похорон (-ну); место -ния - місце, де поховано; пособие на -ниє 

- запомога на похорон, запомога поховати; п. состоится в 2 часа - похорон відбудеться о 
2 год, ховатимуть о 2-й годині. 

Погребщик - винар (-ря). 

Погрешность - огріх (-ху), помилка. 

Погружать, -грузить (о грузах) - навантажувати, навантажити. 

Погрузка - вантаження, навантажування, навантаження; п. суточная - добове 
навантаження. 

Погрузочньїй (о материале) - вантажний. 

Под, подо - 1) (с винит. над.) - під що, попід що; ( накануне ) - проти чого; (к) - над що,- под 
вечер - надвечір; под конец года - наприкінці року, над кінець року; под новий год, под 
праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці; взять под 
арест - узяти під арешт,- отдать под суд - віддати під суд, поставити перед суд кого; 2) (с 
творит. пад.) - а) під ким, під чим,- бить, находиться под следствием, под судом - бути, 
перебувати під слідством, під судом,- земля под огородом, лесом - земля під городом, під 
лісом; под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом; б) под редакцией - за (під) 
редагуванням,- под ружьем бить - бути озброєним,- под руководством - за (під) 
проводом,- под тем предлогом - начебто з тієї причини, подаючи ту (ніби) причину, ніби 
через те, що. 

Подавать, подать - подавати, подати. 

Подакцизньїй - підакцизний. 

Податель, -ница - подавець (-вця), подавачка,- п. заявления - подавець заяви, заявник (-ка 
),- п. письма - подавець листа,- прииїлите с -лем письма - пришліть подавцем листа. 

Податной (об аппарате) - податковий. 

Подать ( налог ) - податок (-тку); взискивать -ти - правити, виправляти, виправити 
податки, стягати, стягти податки,- наложить подать на кого, обложить, -тью кого - 
оподаткувати, накласти податок на кого,- раскладивать -ти - розкладувати, розкладати, 
розкласти податки; сборщик -тей - побірець (-рця). 

Подача - 1) - подавання, подання,- п. голосов - подавання голосів, голосування. 

Подачка (в виражениях ): давать подачки кому - давати кому з своєї ласки, давати датки,- 
жить подачками - в руки кому дивитися, жити з того, що хто дасть,- получать -ки от 
кого - діставати з чиєї ласки, діставати датки від кого. 

Подбирать, подобрать что к чему - добирати, добрати, дібрати,- п. по номерам - укладати 
(складати) за нумерами,- п. сотрудников - добирати співробітників. 

Подбор - добір (-бору); ( действ .) - добирання; на подбор - добірний. 

Подборщик, -щица - добирач (-ча), добирачка, добірник (-ка), добїрниця. 

Подвал - 1) підмур'я (Я), підмури (-рів) (Я), сутерени (-рен), приміщення в підмурах; 

( нежилой ) - склеп (-пу); 2) {склад) - склеп (-пу), льох (-ху). 

Подведомственньїй (о лицах, учреждениях) - підурядний. 

Подвергать, -гнуть ( чему ) - піддавати, піддати чому, під що, наражати, наразити на що, 
виставляти, виставити під що,- п. взисканию, наказанию кого - накладати, накласти кару 
на кого,- п. допросу - брати, взяти кого на допит,- п. заключению - ув'язнювати, ув'язнити; 
п. испитанию - брати, взяти на спробу, випробовувати, випробувати; п. критике - 
піддавати, піддати критиці; п. лииіению прав - позбавляти, позбавити прав,- п. наказанию - 
накладати, накласти кару, карати, покарати; п. осуждению - взяти (поставити) на 
обміркування; п. обьіску кого - робити трус у кого,- п. опасности - наражати на небезпеку, 
виставляти на небезпеку; п. ответственности - притягати, притягти кого до 
відповідальности,- п. суду - притягати, притягти до права, віддавати, віддати під суд; п. 
штрафу - штрафувати, оштрафувати, накладати, накласти грошову кару (кару грошима). 

Подвергаться, -гнуться чему